Порівняльний підхід полягає в аналізі продажу та цін пропозиції аналогічних об’єктів власності для розрахунку найбільш імовірної ціни продажу оцінюваного об’єкта. Базується на підборі відповідних одиниць порівняння та елементів порівняння, далі проводиться коригування вартості одиниць порівняння за елементами порівняння і визначається вартість об’єкта.

Основною перевагою порівняльного підходу є те, що використовуються дані ринку. Недолік – використання даних минулих угод; крім того, немає достовірної інформації про угоди шляхом продажу аналогічних об’єктів. Критерієм для вибору об’єкта порівняння є ринкова вартість і найбільш ефективне використання. Основна вимога, що висувається до джерела інформації, – достовірність.

Ринок суден характеризується різноманітністю, а конструктивні особливості суден (різночасова заміна комплектуючих, додаткове доукомплектування, наявність/відсутність документів Регістру, якість використаних оздоблювальних матеріалів – фарба, антикорозійна мастика, оздоблення кают) можуть бути недостатньо відображені в даних щодо продажу і сильно впливати на ціну. Тому лише з великим наближенням можна говорити про використання порівняльного підходу до оцінки суден. В основному даний підхід використовується для обслуговуючих і службово-допоміжних суден, прогулянкових, спортивних, культурно-побутових, суден на підводних крилах.

В якості елементів порівняння (чи ознак порівняння, тобто факторів, які впливають на вартість судна) пропонується використовувати наступні: склад оцінюваних прав власності, умови фінансування і продажу, час продажу, місце спорудження судна, технічні характеристики, експлуатаційні характеристики, економічні характеристики, характер поточного використання і можливості його зміни.

В якості одиниць порівняння можуть застосовуватися:

(1) для універсальних суховантажних суден – вартість одиниці вантажопідйомності, дедвейту, повної водотоннажності і місткості;

(2) для спеціалізованих суден – вартість одиниці вантажопідйомності або місткості (наприклад, контейнеромісткості або пасажиромісткості), повної водотоннажності;

(3) для буксирів, криголамів, службово-допоміжних суден, суден технічного флоту і самохідних плавучих технічних засобів – вартість одиниці продуктивності, водотоннажності, потужності головної енергетичної установки;

(4) для пасажирських – дата побудови, пасажиромісткість, відкрита чи закрита палуба, внутрішнє оздоблення.

Крім вказаних, як одиниці порівняння можна використовувати також основні характеристики морських суден, які наводяться в науковій літературі за методологією економічних обґрунтувань, а саме:

(а) для промислових траулерів – вартість, віднесена до тяги на ваєрах при траленні, до об'єму трюму, до чисельності екіпажу;

(б) для промислових сейнерів – вартість, віднесену до розміру невода;

(в) для рибопереробних плавбаз – вартість, віднесену до добової продуктивності по основних видах продукції;

(г) для буксирів – вартість, віднесену до тяги на гаку при експлуатаційній швидкості з возом;

(д) для плавучих кранів – вартість, віднесену до вантажопідйомності;

(е) для плавучих доків – вартість, віднесену до підйомної сили, глибини над кільблоками, ширини між внутрішніми привальними брусами, довжини по стапель-палубі;

(ж) для пасажирських суден – вартість, віднесену до пасажиромісткості.

Помітно, що вибір поєднання одиниць порівняння повинен здійснюватися експертом залежно від (1) типу оцінюваного судна і (2) наявності і характеру статистичних даних. Певною мірою вибір одиниць порівняння має неоднозначний характер. Основними правилами вибору одиниць порівняння вартості суден можуть бути наступні критерії: (а) характеристика, використовувана як одиниця порівняння, суттєво впливає на вартість судна; (б) характеристика мінлива (тобто відрізняється для різних суден); (в) характеристика має числовий вимір; (г) характеристика не визначається однозначно іншими характеристиками судна, які є одиницями порівняння, або їх поєднаннями.

Оскільки зрозуміло, що характеристики, які не мають кількісного виміру, наприклад, призначення судна або архітектурно-конструктивний тип тощо, не є одиницями порівняння, то їх врахування при оцінці вартості судна здійснюється не введенням коригувальних поправок (які вводяться з використанням одиниць порівняння), а вибором аналогів, що співпадають з оцінюваним судном за вказаними ознаками.

Оцінку судна методом ринкових порівнянь рекомендується виконувати в наступній послідовності: (1) враховувати статистичними дослідженнями ситуацію, що склалася на момент оцінки на ринку суден, однотипних з оцінюваним; (2) враховувати час продажу – при визначенні вартості використовувати значення віку оцінюваного судна і включати вік аналогів до складу статистичного дослідження; (3) враховувати характеристики судна, використовуючи відповідні ознаки порівняння.

Коригування цін продажу порівнянних об’єктів проводяться в наступному порядку:

ü в першу чергу виконуються коригування, що стосуються умов угоди та стану ринку;

ü в другу чергу виконуються коригування, що стосуються безпосередньо судна, які проводяться шляхом застосування вказаних поправок до результату, отриманого після коригування на умови ринку.