Загальні вимоги

При підготовці ДР студент повинен дотримуватися певних вимог:

робота, представлена на здобуття кваліфікації «магістр» з обліку і аудиту за спеціалізацією “Облік і оцінка майна підприємства”, виконується державною мовою України;

ДР повинна мати професійну спрямованість на вирішення певних проблем з обліково-оцінювальної діяльності в Україні;

в магістерській роботі мають бути представлені відомості щодо практичного застосування одержаних результатів дослідження;

ДР повинна розкрити вміння слухача стисло, логічно та аргументовано викладати матеріал. Текст має бути без граматичних і стилістичних помилок, а оформлення – відповідати вимогам, що ставляться до робіт, поданих до друку;

при написання ДР студент обов’язково має посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали, або окремі результати.

У випадку виявлення запозиченого матеріалу (тексту, таблиць, розрахунків, графіків тощо) без посилання на автора та джерело ДР знімається з розгляду без права повторного захисту.

ДР повинна містити постановку мети і завдання, методи і методику дослідження та його результати, їх аналіз, висновки.

Вимоги до структури магістерської роботи

Оскільки магістерська робота є кваліфікаційною працею, її оцінюють не лише з точки зору теоретичної наукової значущості, актуальності теми, прикладного значення отриманих результатів, а й за рівнем її загально-методичної підготовки, яка передусім виявляється в її композиційній структурі.

Композиція (лат. соmpozitio – складання, створення) наукової роботи – послідовність розташування її частин: основного тексту (розділів і підрозділів), довідково–супроводжувального апарату.

Стандартизованої композиції магістерської роботи немає. Кожен автор може обирати будь–який порядок організації наукових матеріалів, на власний розсуд забезпечувати їх розташування і внутрішній логічний зв’язок, дбаючи передусім про повноту, послідовність розкриття свого творчого задуму і цілісність його сприйняття читачем. Традиційно композиційна структура магістерської роботи складається з таких послідовно розташованих елементів:

1. Титульна сторінка (виконується на уніфікованому бланку, див. Додаток К )

2. Завдання з магістерської дипломної роботи (Додаток Л)

3. Реферат (Додаток М)

4. Зміст магістерської роботи, який містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів, якщо вони мають заголовок, зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаної літератури, додатків. Приклад змісту магістерської роботи «Особливості обліку та оцінки будівель і споруд на підприємстві» наведено у Додатку Н;

5. Вступ;

6. Основна частини, що складається з деяких розділів:

перший (теоретично-аналітичний) розділ;

другий (методологічно- дослідницький розділ);

третій (практично-експериментальний) розділ;

7. Висновки ;

8. Перелік використаних джерел;

9. Додатки.

Структура та обсяг окремих розділів залежать від особливостей теми магістерської роботи, але повинна формуватися з додержанням таких умов:

обсяг пояснювальної записки 80 – 100 сторінок машинописного тексту (до пояснювальної записки не входять “Перелік використаних джерел” та “Додатки”);

висвітлення положень та рекомендацій має бути конкретним, без зайвих пояснень та викладень загальновідомих міркувань;

висновки й основні рекомендації магістерської роботи повинні мати елементи наукової новизни;

кількість сторінок в окремих розділах чітко не регламентується, але має відповідати вимогам достатньої інформативності та обґрунтованості рішень і висновків;

в кінці кожного розділу формулюють висновки зі стислим викладанням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

Орієнтована кількість сторінок у розділах така:

Зміст 1 – 2 стор.

Вступ 3 – 4 стор.

1. Теоретично–аналітичний розділ 20 - 25 стор.

Висновки з 1 розділу 0,5 – 1 стор.

2. Методологічно–дослідницький розділ 25– 30 стор.

Висновки з 2 розділу 0,5 – 1 стор.

3. Практично–експериментальний розділ 30 – 35 стор.

Висновки з 3 розділу 0,5 – 1 стор.

Висновки 2 – 3 стор.

Список літератури та додатки в наведений обсяг не входять.

Загальна схема написання дипломної роботи наведена на рис. 5.1.

Вступ

У вступі до роботи обґрунтовують актуальність обраної теми, мету й завдання її дослідження, формулюють об'єкт і предмет, розкривають обраний метод (методи), повідомляють теоретичну значущість і прикладну цінність отриманих результатів, репрезентують положення, винесені на захист.

Вступ є особливо відповідальною частиною роботи, він не лише орієнтує в подальшому розкритті теми, а й містить необхідні її кваліфікаційні характеристики. Розпочинають його з обґрунтування актуальності обраної теми; вона повинна бути вказана на початку будь-якого дослідження. Стосовно магістерської роботи вона засвідчує вміння автора обрати тему, усвідомлення її наукової і соціальної значущості, характеризує його наукову та професійну зрілість. Обґрунтування актуальності має обмежуватись однією-двома сторінками машинописного тексту, в яких висвітлюється суть проблемної ситуації.

Обов'язковим елементом вступу має бути розкриття рівня наукової дослідженості обраної для магістерської роботи теми.

Рис. 5.1. – Структурна схема написання магістерської

дипломної роботи

На це спрямований огляд літератури, який може зумовити висновок, що порушена тема не розкрита або розкрита частково чи не в тому аспекті і потребує подальшого дослідження. За неможливості такого висновку подальша робота над обраною темою втрачає сенс.

Огляд літератури має засвідчити ґрунтовне ознайомлення магістранта зі спеціальною літературою, його вміння систематизувати джерела, критично осмислювати їх, виокремлювати суттєве, оцінювати раніше отримані результати, визначити головне для подальших досліджень.

Матеріали огляду літератури слід систематизувати в певній логічній послідовності, а тому перелік та аналіз робіт не обов'язково робити з огляду на час їх виходу у світ.

Оскільки магістерська робота зосереджується на порівняно вузькій темі, то опубліковані праці необхідно розглядати лише в контексті обраної теми, а не з усієї проблематики.

Не потрібно викладати як усі відомі магістранту факти, так і ті, що не стосуються його роботи. Але всі хоч трохи цінні публікації, котрі прямо чи опосередковано пов'язані з темою роботи, мають бути названі й критично оцінені. Інколи здобувач, не знаходячи в доступній йому літературі необхідних відомостей, бере на себе сміливість стверджувати, що саме йому належить перше слово в описуванні явища, що вивчається.

Настільки відповідальні висновки можна робити лише після ретельного й усебічного вивчення літературних джерел, консультацій із науковим керівником. В іншому разі можна порушити принцип наукової коректності дослідження.

Від формулювання наукової проблеми та аргументування того, що частина її, яка є темою магістерської роботи, ще недостатньо вивчена і висвітлена, необхідно перейти до визначення мети і завдань дослідження.

Мета та задачі (завдання) формулюються лаконічно, без зайвих слів. Наприклад, не слід формулювати мету як “Дослідження ...”, “Вивчення...”, тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Завдання необхідно формулювати якомога ретельніше,

оскільки опис їх вирішення має скласти зміст розділів магістерської роботи. Це важливо і тому, що назви розділів, як правило, узгоджуються з формулюванням завдань дослідження.

Обов’язковими елементами вступу є визначення об’єкта і предмета дослідження.

Об’єкт дослідження – процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обирається для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта.

Об’єкт і предмет дослідження, як категорії наукового процесу, співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага магістранта, оскільки предмет дослідження визначає тему магістерської роботи.

У кожній науковій роботі, саме у вступі, обов’язково необхідно навести перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої мети. У кожному науковому дослідженні можна виділити два рівні: 1) емпіричний, на якому відбувається процес накопичення фактів; 2) теоретичний – досягнення синтезу знань. Так, наприклад, методами емпіричного дослідження є наступні: спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент; теоретичного дослідження – ідеалізація, формалізація, гіпотеза та припущення. Історичний метод, системний підхід. Перерахувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу переконатися в логічності та пройнятості вибору саме цих методів.

Основна частина

Основна частина наукової роботи складається з розділів (підрозділів). Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом обраного напрямку та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. В кінці кожного розділу формулюють висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць. В розділах основної частини подають:

огляд літератури за темою і вибір напрямків досліджень;

виклад загальної методики і основних методів досліджень;

експериментальну частину і методику досліджень;

відомості про проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження;

аналіз і узагальнення результатів досліджень;

розробка пропозицій і заходів;

оцінка ефективності пропозицій.