Этапы формирования отношения к деньгам

4-6 Элементарные понятия о деньгах и покупках

6-8 Развитие понятий о денежной системе и осознание взаимосвязей между деньгами и работой

8-9 Понимание ценности денег, понятие богатства и бедности

10-12 Более дифференцированное экономическое понимание, умение строить экономические отношения

12-15 Приближение к знаниям взрослых о функциях денег

Представления о деньгах у детей разных стран формируются согласно степени их вовлечения во взрослую жизнь

34. Основні етапи становлення реклами та їх психологічна суттєвість.

Уперше реклама (від лат. reclamo — викрикую) з’явилася у зв’язку з необхідністю обміну інфомацією. Як частина спілкування, взаємодії індивідів обмін інформацією виникає на ранніх етапах розвитку людського суспільства.

1. античність

Оголошення як найпростіша форма реклами займало істотне місце у суспільному житті античного світу

2. середньовіччя

основними рекламістами стали торговці та ремісники, що позначали місця продажу товарів. Вони привнесли нові форми реклами: письмові оголошення перетворилися у вивіски, що буквально вставали на шляху перехожих.

3.

Революцією в розвитку реклами стало виникнення друкарства. З’явилася афіша, тиражування якої забезпечувало будь-яку масовість аудиторії.

4. ХІХ ст.

активноа пропаганди товарів якомога більшій кількості споживачів. Цю роль виконував плакат аж до появи телебачення.

кінць ХІХ ст нейтральна раніше інформація на плакатах стає більш агресивною щодо конкурента. З’явилася агресивність щодо споживача, яка реалізувалася як нав’язливість.

Вимога помітності, нав’язливості в умовах нерозвиненості засобів масової інформації на початку ХХ ст. дала можливість плакату художньо прогресувати, впливати на естетичні почуття громадян.

5. ХХ ст. – наш час

До 20-х рр. ХХ ст. належить початок розроблення прийомів «нав’язування» товару чи інформації.

Перший із них — багаторазове повторення або окремих слів, або незліченної кількості однакових плакатів.

Другий — розширення каналів розміщення. Реклама поступово починає займати всі доступні ніші. Вона з’являється на товарі (клеймо, малюнок), на упаковці, в газеті.

Третій спосіб нав’язування інформації — розширення арсеналу застосовуваних засобів. Це і створення асоціацій, і підбір кольору, що створює додатковий асоціативний ряд.

Четвертий спосіб — більш повний і різнобічний (спрямованість, адресність) — урахування різних інтересів споживачів різних професій, віку, фінансових можливостей, що сьогодні реалізувалося у виділенні сегментів.

П’ятий спосіб — пропаганда конкретних якостей і характеристик товару, внутрішньо йому властивих (таких, як корисність, смак, міцність), або елементів суспільного характеру (таких, як поширеність, популярність, традиційність).

У середині ХХ ст. на Заході реклама проникла на телебачення і займає з тих пір не менш третини часу його програм.

Психологічно реклама відрізняється від інших видів діяльності. Це — акція, яка змушує звернути на себе увагу. Рекламований об’єкт має прямолінійно заявляти про себе і не давати можливості ухилитися від нього, при цьому чинить вплив на емоції. Залучається як довільна, так і мимовільна увага. Причому варто пам’ятати, що увага до необов’язкових для конкретної людини речей завжди згодом зменшується, а в рекламі може й зовсім зникнути.

35. Типи реклами та їх функціональне призначення.

Типы рекламы по решаемым задачам, в зависимости от целей и задач:

· информационная реклама, сообщающая о факте существования или появления товара, услуги;

· разъясняющая реклама, показывающая конкретные особенности рекламируемого товара;

· убеждающая реклама, стимулирующая, раскрывающая преимущества, связанные с приобретением данного товара или услуги;

· имиджевая реклама — это создание благоприятного образа фирмы и товара у партнеров и покупателей. Это надежность, эффективность работ, благожелательность к клиентам, стабильность;

· стимулирующая реклама, в основном направлена на стимулирование потребностей покупателя в приобретении продукции. Основное внимание — показать основные преимущества продукции данной фирмы, их положительные качества по сравнению с аналогичными товарами и услугами конкурентов;

· внутрифирменная реклама — ориентирована на то, чтобы внушить сотрудникам веру в собственное предприятие, породить в них чувство тесной взаимосвязи с его судьбой;

· превентивная реклама — ее цель подорвать позиции конкурентов, которые не в состоянии тратить огромные суммы на рекламную деятельность.

36. Відносини людей до реклами (причини неоднакової реакції людей ).

Отношение к рекламе определилось у людей достаточно четко. Некоторая их часть воспринимает ее смущенно, с раздражением, в целом негативно. Это и представители разного возраста, уверены в том, что «хорошее в рекламе не нуждается», и консерваторы от природы, и представители небогатых слоев населения, которые понимают, что рекламируемый товар не для их кошелька. Это также индивиды, которые не терпят бесцеремонности вторжения рекламы, и др..

Большинство людей воспринимают рекламу нейтрально, ею пользуются, но охотно рассматривают новые вещи, молодые лица, юных девушек, оценивая при этом выполнение - неожиданные приемы, сочетания цветов, музыки и т.д.. Современная западная реклама давно индустриализирована. Она будто исключает разум из сферы своего влияния, делает ставку на людей - потенциальных потребителей, поскольку воздействие на эмоциональную сферу человека осуществляется с помощью неожиданности, оригинальности сюжетов и этим привлекает внимание. Но потребитель может так и остаться потенциальным. Однако регулярное повторение рекламы любого товара, а также обращения к другим слоям населения может вывести человека из состояния равновесия.

Сложности восприятия рекламы и реакции на нее во многом связаны с проблемой непрерывности развития общества. Там, где она хранится долгие годы, реклама постепенно входит в жизнь обывателя, который производит на нее адекватную реакцию. Тогда особенности восприятия рекламы становятся зависимыми в основном от психологии индивида. В обществах же, в которых происходят качественные изменения в развитии, одновременно действуют и психологические, и социальных ни факторы, которые часто сопровождаются низкой самооценкой. Человек попадает в более сложное положение и вынуждена либо без сопротивления подчиняться рекламе (на это рассчитывают рекламодатели, думая, что в этой ситуации эффект суггестии - внушения - будет выше), или с раздражением отключаться от нее.

37.