Сутність, функції та організація з/п.
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

З позиції економіки праці

з/п є винагорода обчислена у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець сплачує найманому працівнику за роботу, яка виконана або має бути виконана.

З позиції економічної теорії

з/п є ЕК категорією, яка відображає відносини між роботодавцем і найманим працівником з приводу розподілу новоствореної вартості

з позиції ринкової економіки

з/п – це елемент ринку праці, який відображає ринкову вартість робочої сили, яка складається внаслідок попиту і пропозиції

з позиції найманого працівника

з/п – це є основна частина його доходу(в розвинутих країнах 75-85%доходу. В У-ні – 43%)

з позиції наймача

з/п – це один з елементів витрат на в-во

з/п є винагорода, яку роботодавець сплачує найманому працівникові за роботу в грошовій або натуральній формі відповідно до кількості, якості роботи її умов та результатів роботи п-ва.

Функції з/п:

· Відтворювальна, полягає у встановленні такої з/п, яка б забезпечувала відтворення робочої сили (не менше простого відтворення)

· Стимулююча функція полягає у встановленні залежності розміру з/п від кількості та якості праці та її умов. Вона залежить від конкретного трудового внеску працівника в роботу п-ва.

· Регулююча ф-ція оптимізує розміщення робочої сили за регіонами, видами економічної діяльності, п-вами(з урахуванням конюктури ринку)

· Соціальна функція відображає міру живої праці пр розподілі фонду споживання, її головна функція – це рівна оплата за однаковий труд

· Оптимізаційна функція, з/п як складова витрат в-ва є фактором мотивації самого підприємця до раціонального використання праці, підвищення продуктивності.

Для реалізації з/п вказаних функцій необхідне дотримання таких найважливіших принципів:

ü Підвищення реальної з/п має бути мірою зростання ефективності в-ва

ü Диференціація з/п має залежати від трудового внеску

ü Треба постійно враховувати кон’юктуру ринку праці

Номінальна з/п – це та оплатапраці, яку найманий працівник отримує відповідно до укладеного трудового договору.

Реальна з/п – це є купівельна спроможність номінальної з/п і вона залежить від 2 факторів:від номінальної з/п та інфляції.

з/п має таку структуру:

ü Основна з/п(62%) – винагорода за виконану роботу, яка сплачується по тарифних ставках, відрядних розцінках – для робітників і посадових окладів службовців

ü Додаткова з/п(32%) - це винагорода за працю понад установлених норм за трудові успіхи та особливі умови праці, вона вкл премії за виконання завдань, надбавки(за високі досягнення і професійну майстерність, гарантійні та інші компенсаційні виплати

ü Інші доплати(6%), по підсумках роботи за рік, по розподілу прибутку.

Організація з/п – це її побудова, тобто приведення її елементів в певну с-му, яка забезпечує взаємозв’язок к-сті і якості праці з розмірами з/п.

організація з/п складається з 3 еелментів:

ü Державне регулювання

ü Договірне регулювання (генеральна угода, галузева угода, регіональна угода, колективний договір, трудовий договір)

ü Механізм визначення індивідуальної з/п(заводська тарифна с-ма, форми і системи з/п, нормування праці)

Суб’єкти організації з/п:

ü Органи державної влади та місцевого самоврядування

ü Власники та їх об’єднання

ü Профспілки

Організація з/п на підприємстві – це система її диференціації та регулювання за категоріями персоналу, в залежності від складності та від індивідуальних та колективних результатів праці.

Принципи організації з/п на п-ві:

ü В залежності від особистого трудового вкладу

ü Надання повної самостійності п-вам у виборі форм та систем оплати праці

ü Співвідношення в оплаті праці різних груп працівників

ü Стимулювання підвищення ефективності праці

ü Забезпечення випереджаючих темпів зростання продуктивності праці над темпами зростання з/п

ü Посилення соціального захисту працівників

Тарифна система.

Оплата праці на п-ві здійснюється за допомогою тарифної системи(тарифного нормування праці)

Тарифна система є сукупністю нормативів, які регулюють основну частину з/п робітників і службовців і відображає поділ працівників за професіями, спеціальностями та кваліфікацією.

Основні елементи тарифної системи(4 елементи):

ü Державний класифікатор(ДК-003-95)він є складовою частиною державної системи класифікації та кодування техніко-економічних та соціальних інформацій.

Виділяють класифікацію професій:

o Законодавці, вищі державні службовці, керівники

o Професіонали – розділ вміщує професії, які передбачають високий рівень знань з декількох наук

o Фахівці, розділ вміщує професії, які передбачають знання в одній або більше галузях наук

o Технічні службовці, розділ вміщує професії, які передбачають знання необхідні для підготовки, збирання та відновлення інформації та проведення обчислень

o Робітники сфери торгівлі та побутових послуг

o Кваліфіковані робітники сільського та лісового господарства, рибальства та риборозведення

o Кваліфіковані робітники з інструментом

o Оператори та складальники устаткування та машин

o Найпростіші професії

ü Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників, який складається з двох розділів(частин)

ü Тарифна сітка – це шкала кваліфікаційних розділів і тарифних коефіцієнтів за допомогою яких встановлюється безпосередня залежність з/п від кваліфікації працівників. Кваліфікаційний коефіцієнт показує у скільки разів тарифна ставка відповідного розряду перевищує тарифну ставку першого розряду. Розряди 1,2,3,4,5,6,7,8 їм відповідають наступні коефіцієнти – 1,0, 1,13, 1,29, 1,48, 1,71, 2,0, 2,1, 2,15.

Тарифні розряди – це показники, які характеризують рівень кваліфікації працівника. Мінімальна з/п 350грн, 169 год – середня тривалість годин в місяць. З цього випливає тарифна годинна ставка першого розряду 2,07

ü Тарифна ставка – це виражений у грошовій формі абсолютний розмір оплати роботи за одиницю часу. Колективним договором можуть встановлюватися тарифні ставки більш високого розміру. Тарифна ставка може бути годинною, денною, місячною. Кс=∑К*Чр/∑Чр – коефіцієнт тарифний середній. Середній тарифний розряд можна обчислити наступним чином: Рс=Рм+((Кс-Км)/(Кб-Км)); Рс=Рб-((Кб-Кс)/(Кб-Км)); Кс=Км+(Кб-Км)(Рс-Рм).

Форми і системи з/п.

Відрядна форма з/п включає такі системи:

ü проста відрядна система

ü відрядно-преміальна

ü відрядно-прогресивна

ü непряма відрядна

ü акордна

Почасова форма з/п вкл такі системи:

ü проста почасова

ü почасово-преміальна

ü безтарифна

ü гнучка

ü контрактна

також оплата праці в бригадах може обчислюватися як за відрядною так і за почасовою формою з/п

Відрядна форма ОП – лише для робітників(оплата за кількість виробленої продукції)

Почасова ОП – за кількість відпрацьованих годин.

Відрядна форма ОП. Основою відрядної форми ОП є:норма виробітку та тарифна ставка. Робітник отримує з/п пропорційно виробленої продукції на основі попередньо встановлених норм виробітку(часу).

Проста відрядна система(пряма) розмір ОП залежить від результатів роботи кожного робітника і оплачується по індивідуальних розцінках. Зв=Рв*Вф Рв=Т/Нв; Рв=Т*Нч/60

Відрядно-преміальна с-ма сутність якої полягає в тому, що окрім прямого відрядного заробітку робітники отримують премію за перевищення норм, плану, завдання. Зв=Зв+((Зв(П1+П2*Ппл))/100. При цьому П1-премія за виконання плану або норми, П2-премія за кожен % перевиконання плану, Ппл-перевиконання плану.

Відрядно-прогресивна с-ма ОП застосовується праця робітника в межах з-ня, що зветься вихідна норма і сплачується по твердих розцінках, а понад норму розцінка збільшується прогресивно.

Непряма відрядна система існує для ОП допоміжним робітникам. Рв= Тден.нерпяма/Ноб*Впл; Знерп=Ксер норми вробітку*Тден непр

Акордна система ОП використовується для окремих груп працівників з метою посилення їх зацікавленості у підвищенні продуктивності праці. Застосовується там де є аварійна ситуація. Вихідні дані для акордної системи є загальна сума ОП, термін виконання робіт, розмір премії при виконання робіт у встановлений термін, розиір премії за зниження терміну виконання робіт.

Почасова форм аОП – це ОП певної тривалості, її слід застосовувати за таких умов:

ü можливість точного обліку і контролю за фактично відпрацьованим часом

ü правильне присвоєння робітникам тарифних розрядів

ü розробка і вірне застосування обґрунтованих норм виробітку(часу), нормованих завдань, норм обслуговування і нормативів чисельності

почасова форма застосовується при:

ü умові коли у робітника відсутні реальна можливість для збільшення випуску продукції, що обумовлена етхнологією або роботою устаткування

ü умові, коли економічно недоцільно стимулювати зростання виробітку понад оптимально передбаченими технологічними параметрами, а також коли перевиконання норм може бути досягнуто за рахунок порушення технології.

Є 2 форми почасової системи: проста почасова, почасово-преміальна.

Безтарифна система ґрунтується на принципах часткового розподілу зароблених колективом коштів між працівникам згідно із прийнятими співвідношеннями в ОП.

Гнучка с-ма – це коли певна частина ОП ставиться в залежність від особистих заслуг і загальної ефективності і роботи п-ва.

Контрактна – між найманим працівником і роботодавцем укладається контракт в якому встановлюються взаємні зобов’язання працівника і роботодавця стосовно ОП, умов праці, режиму праці і відпочинку, а працівник – кількість і якість роботи.

 

Планування праці

1.Сутність планування праці, трудові показники.

Планування є процес розробки спец документів, які визначають конкретні дії у досягненні цілей в рамках планованого періоду.

Принципи планування:

ü цільове спрямування

ü системність і безперервність

ü збалансованість

ü наукова обґрунтованість

ü оптимальність

Основою для планування є всебічний аналіз попередньої діяльності п-ва. Головною метою і завданням планування є:

ü досягнення максимальної прибутковості

ü високої продуктивності прці

ü повної зайнятості

ü сворення сприятливих умов праці

ü досягнення високої якості трудового життя

Основні трудові показники:

ü продуктивність праці

ü чисельність персоналу( і загальна і по категорія)

ü фонд з/п

ü середня з/п

Види планів:

ü стратегічний – відображає стратегію розвитку п-ва і спрямований на освоєння нових можливостей п-ва

ü довгостроковий план – 5-10рр, має з-ня поєднати за часом план з ресурсами

ü середньостроковий – 3-5рр – деталізований довгостроковий план

ü поточний план – рік, квартал, місяць, деталізований план в цілому по п-ву по окремим підрозділам та ділянкам

ü оперативне планування є нормування завдань на короткий термін – тиждень, декаду з метою безумовного виконання поточного плану.

Об’єкти планування:

· трудові показники

· фактори підвищення продуктивності праці

· вплив трудових показників на кінцеву діяльність п-ва

1985 р. МОП 160 Конференція, Рекомендація 170 встановила міжнародні трудові нори зі статистики.

Розділи:

· економічно активне населення, зайнятість, безробіття і по можливості видима неповна зайнятість

· структура та розподіл економічно активного населення

· середні заробітки, середня тривалість роб часу

· структура і розподіл з/п

· вартість роб сили

· індекси на споживчі товари

· витрати на ведення дом господарств або доходи сімей

· виробничий травматизм, проф. захворювання, трудові конфлікти

2.Методи планування продуктивності праці на п-ві

Головним методом планування Пп є пофакторний метод, сутність якого полягає в тому, що проводиться розрахунок можливого приросту продуктивності праці по кожному з факторів:

· підвищення технічного рівня в-ваза рахунок цього фактору п-во повинно отримувати 60-90% приросту продуктивності праці

· структурні зрушення у в-ві, тобто зміна питомої ваги продукції у загальному обсязі

· удосконалення управління організацією праці

· зміна обсягу в-ва продукції

· введення в дію нових об’єктів

· галузеві фактори(була холодна зима і вимерзли виноградники)

Має цей метод недолік, який заклечається в тому, що при розрахунках завищують чисельність працюючих, а тому треба більш широко користуватись іншим методом - метод планування Пп., який заснований на зниженні трудомісткості і поліпшенні використання робочого часу. Потрібно поліпшувати співвідношення між чисельністю основних і допоміжних працівників та управлінського персоналу.100 – пВп, 60 осн роб – 600 диниць, 70 осн роб – 700 оодиниць, 600/100=6, 700/100=7.

Вихідним показником всіх планових розрахунків в даному випадку є необхідна умовно-планова чисельність пВп, яка розраховується на основі показників базисного виробітку і запланованого обсягу в-ва. Qºв-ва=25млн.грн, Пп.=5 тис.грн, Q′в-ва=30 млн грн., умовно-планова чисельність=30/5=6 тис.осіб, 6000-800=5200, 30000000/5200=Пп′=5769,23грн

Рівень інтенсивності в-ва – це птома вага приросту продукції за рахунок підвищення Пп. ∆Qпп=100-((%↑∆Чис.пВп)/( %↑∆Q))*100. ∆Qпп – питома вага обсягу в-ва за рахунок ↑Пп.

Приклад

пВп=200осіб, Qº=2млн.грн, пВп′=220осіб, Q′=3 млн.грн. ∆Qпп-?

%↑∆Чис.пВп=(220-200/200)*100=10%

%↑∆Q=(3-2/2)*100=50%

∆Qпп=100-(10/50)*100=80%

3.Методи планування чисельності персоналу на п-ві.

Вихідними даними для розрахунку Пвп і їх професійного складу є :

· план в-ва обсягу продукції

· норми виробітку(часу)

· заплановане зростання продуктивності праці

Чпвп=QПлан/Пп. План

Розрахунки чисельності пВп проводяться по категоріях персоналу:

· чисельність основних і допоміжних робітників, спочатку основних робітників

При розрахунку чисельності основних працівників необхідно визначити кількість робочого часу для виконання програми, цей робочий час зветься «реальни фонд робочого часу» і включає такі складові:

· календарна кількість днів протягом року

· номінальна кількість днів з відрахуванням вихідних і святкових

· плановий реальний фонд (ефективний фонд робочого часу)=номінальний фонд – цілодобові втрати пов’язані з плановими відпустками, хворобами, вагітністю та ін.

· фактичний фонд, коли підраховують підсумки

Допоміжні робітники:

Якщо їх праця нормується, то їх підрахунок здійснюється так само як і основних робітників. Q/Нвир плановий = кількість основних робітників по нормативах розрахунку чисельності допоміжних робітників. Є розстановчий штат - дял прикладу потрібно 15 робочих кранів, а про всяк ипадок беруть ще 3. У категорії робітники плануються малокваліфіковані робітники (1-2 розряди), кваліфіковані робітники (3-4 розряди), висококваліфіковані (5-8).

Методи планування кількості фахівців і службовців найчастіше чисельність спеціалістів розраховується за нормативним методом.

Є 2 методи планування ФОП на п-ві: Нормативний та за елементами

 

Дата: 2016-10-02, просмотров: 229.