4.1. Евакуаційні шляхи повинні забезпечувати безпечну евакуацію всіх людей, які знаходяться в приміщеннях будівель, через евакуаційні виходи.
У будівлях та спорудах, що мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, повинні бути розроблені і вивішені на видному місці плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.
4.2. Кількість евакуаційних виходів з будівель з кожного поверху і з приміщень слід приймати згідно з вимогами відповідних нормативних актів, але не менше двох.
4.3. Ліфти та інші механічні засоби транспортування людей не дозволяється вважати шляхами евакуації.
4.4. Ворота для залізничного рухомого складу, а також розсувні та шторні ворота для будь-якого виду транспорту не вважаються за евакуаційні виходи.
4.5. Кількість евакуйованих з санітарно-побутових приміщень повинна відповідати чисельності працюючих у зміну; з залів їдалень, зборів і нарад - за кількістю місць в залах, збільшеному на 25 %.
4.6. У виробничих і адміністративних будівлях підприємств не дозволяється встановлювати на шляхах евакуації виробниче устаткування, розміщувати готову продукцію, матеріали тощо.
4.7. В загальних коридорах влаштування вбудованих шаф, за винятком шаф для комунікацій і пожежних кранів, не допускається.
4.8. На шляху евакуації не допускається опорядження стін і підлоги з горючих матеріалів.
4.9. Влаштування гвинтових сходів, забіжних сходинок, розсувних та підйомних дверей і воріт, а також обертових дверей і турнікетів на шляхах евакуації не допускається.
4.10. У вестибюлях допускається розміщення кімнат охорони, відкритого гардеробу і торгівельних лотків.
4.11. Евакуаційні виходи не допускається передбачати через приміщення категорій А і Б і тамбур-шлюзи при них, а також через виробничі приміщення в будівлях, ІІІб; IV; ІVа і V ступенів вогнестійкості .
Допускається передбачати один евакуаційний вихід через приміщення категорій А і Б з приміщень на тому ж поверсі, в яких розміщене інженерне устаткування для обслуговування вказаних приміщень і в яких виключено постійне перебування людей, якщо відстань від найвіддаленішої точки приміщення до евакуаційного виходу з нього не перевищує 25 м.
З кожного приміщення категорії В площею понад 1000 кв. м слід передбачати не менше двох виходів (дверей). Виходи повинні розміщуватися так, щоб виключались глухі кути, що перевищують 25 м.
4.12.Як другий вихід з другого та вище розташованих поверхів виробничих будівель висотою до ЗО м від планувальної позначки землі до відмітки підлоги верхнього поверху допускається передбачати зовнішні металеві сходи у відповідності з вимогами п.2.59. СНиП 2.09.02-85, якщо чисельність працюючих на кожному поверсі (окрім першого) найчисельнішої зміни не перевищує:
- 15 чол. - в багатоповерхових будівлях з приміщеннями будь-якої категорії;
- 50 чол. - в двоповерхових будівлях з приміщеннями категорії В;
- 100 чол.- в двоповерхових будівлях з приміщеннями категорій Г і Д.
4.13. Допускається передбачати один евакуаційний вихід:
а) з будь-якого поверху виробничих будівель І і II ступеня вогнестійкості з кількістю надземних поверхів не більше чотирьох з приміщеннями категорії Д при чисельності працюючих в найчисельнішій зміні на кожному поверсі не більше п'яти і площі поверху не більше 300 кв. м;
б)із приміщення, розташованого на будь-якому поверсі (крім підвального і цокольного), якщо цей вихід веде до двох евакуаційних виходів з поверху, відстань від найвіддаленішо- го робочого місця до виходу із приміщення не перевищує 25 м і чисельність працюючих найчисельнішої зміни не перевищує:
5 чол. - в приміщенні категорій А,Б;
25 чол. - " категорії В;
50 чол. - " категорій Г,Д;
в) із приміщень категорії Д площею не більше 300 кв. метрів і при чисельності працюючих найчисельнішої зміні не більше п'яти, розташованого на будь-якому поверсі (окрім першого), на зовнішні металеві сходи у відповідності з вимогами п.2.59 СНиП 2.09.02-85. Огороджуючі конструкції сходів повинні бути негорючими. При цьому відстань від найвіддаленішого робочого місця до виходу на сходи не повинна перевищувати 25 м.
4.14. Евакуаційні виходи з виробничих приміщень, розташованих на антресолях і вставках (вбудуваннях) в одноповерховій будівлі І, II, ІІІа ступеня вогнестійкості і передбачених для розміщення інженерного устаткування споруд, при відсутності в них постійних робочих місць, допускається передбачати на внутрішні відкриті металеві сходи, які розташовані в приміщеннях категорій Г і Д і відповідають вимогам п.2.59 СНиП 2.09.02-85.
При цьому відстань від найвіддаленішої точки приміщення з інженерним устаткуванням до евакуаційного виходу із будівлі не повинна перевищувати значень, встановлених в табл.2 СНиП 2.09.02-85. Допускається передбачати один вихід (без влаштування другого) на внутрішні або зовнішні відкриті металеві сходи з вказаних приміщень,в яких відстань від найвіддаленішої точки приміщення до виходу на сходи не перевищує 25 м.
4.15. Евакуаційні виходи із підвалів з приміщеннями категорій Г і Д допускається влаштовувати у приміщення категорій Г і Д, розташовані на першому поверсі. Евакуаційні виходи із підвалів з приміщеннями категорій В слід, як правило, передбачати через відособлені сходові клітки, які мають вихід безпосередньо назовні. Допускається використання загальних сходових кліток з улаштуванням відособленого виходу зі сходової клітки назовні, відокремленого на висоту одного поверху глухою протипожежною перегородкою 1-го типу.
Виходи з підвалів з приміщеннями категорій В, Г і Д слід передбачати поза зоною дії підйомно-транспортного устаткування.
4.16. Евакуаційні виходи із підвалів з приміщеннями, категорій В, що не прилягають до зовнішніх стін, допускається передбачати на перший поверх з приміщеннями категорій
Г і Д. При цьому сходи для виходу на перший поверх повинні бути огороджені протипожежними перегородками, у підвалі перед сходами слід передбачати тамбур-шлюзи з підпором повітря при пожежі не менше 20 Па (2 кгс/кв. м).
4.17. Евакуаційні виходи зі сходових кліток, розташованих у вбудуваннях і вставках висотою не більше чотирьох поверхів з виробничими приміщеннями категорій Г і Д, допускається передбачати через приміщення категорій Г і Д назовні за умови розташування виходів по обидві сторони вбудувань і вставок (якщо вбудування і вставки розділяють будівлю на ізольовані частини).
4.18. Ширину евакуаційного виходу (дверей) необхідно приймати в залежності від загальної кількості людей, що евакуюються через цей вихід, та кількості людей на 1 м ширини виходу (дверей), встановленого табл.4,5 СНиП 2.09.02-85.
Ширина шляхів евакуації повинна бути не менше -1м, дверей - не менше 0.8 м.
Якщо двері відчиняються з приміщень до загальних коридорів, як ширину евакуаційного шляху коридором слід приймати ширину коридора, зменшену:
- на поло вину ширини полотна дверей - при однобічному розташуванні дверей;
- на ширину полотна дверей - при двобічному розташуванні дверей.
Висота проходу на шляхах евакуації повинна бути не менше 2 м.
4.19. Двері на шляхах евакуації повинні відкриватись у напрямку виходу з будівлі.
Двері на балкони, лоджії (за винятком дверей, які ведуть до повітряної зони незадимлюваних сходових кліток 1-го типу) та на площадки зовнішніх сходів, призначених для евакуації, двері з приміщень з одночасним перебуванням не більше 15 чол., двері з комор площею не більше 200 кв. м і санітарних вузлів допускається відчиняти усередину приміщень.
4.20. Висота дверей на шляхах евакуації повинна бути не менше 2 м.
Висоту дверей і проходів, які ведуть в приміщення без постійного перебування в них людей, а також в підвальні, цокольні і технічні поверхи, допускається зменшити до 1.9 м, а дверей, що являють собою виходи на горище або безгорищне покриття, - до 1.5 м.
4.21. У підлозі на шляхах евакуації не допускаються перепади висот менше 0.45 м і виступи, за винятком порогів в дверних прорізах. В місцях перепаду висот слід передбачати сходи з числом сходинок не менше трьох або пандуси з похилом не більше 1:6.
4.22. Відстань по коридору від дверей найвіддаленішого приміщення площею не більше 1000 кв. м до найближчого виходу назовні або до сходової клітки не повинна перевищувати значень, наведених у табл. З СНиП 2.09.02-85.
При розміщенні на одному поверсі приміщень різних категорій відстань по коридору від дверей найвіддаленішого приміщення до виходу назовні або в найближчу сходову клітку визначається за більш небезпечною категорією.
4.23. Відстань від найвіддаленішого робочого місця до найближчого евакуаційного виходу із приміщення безпосередньо назовні або в сходову клітку не повинна перевищувати значень, наведених в табл. 2 СНиП 2.09.02-85.
Евакуаційні виходи повинні розміщуватись розосереджено. Найменшу відстань І між найвіддаленішими один від іншого евакуаційними виходами з приміщень слід визначати за формулою:
L ˃1,5√П де п - периметр приміщення.
Виходи з підвалів і цокольних поверхів слід передбачати безпосередньо назовні, якщо інше не передбачене відповідними розділами будівельних норм.
4.24. Відстань від найвіддаленішої точки на площадках і етажерках до найближчого евакуаційного виходу з будівлі слід приймати за табл. 2 СНиП 2.09.02-85 з урахуванням довжини шляху по відкритих сходах з площадки і етажерки, що приймається рівним потроєній висоті маршів.
Евакуаційні виходи з площадок і етажерок, площа яких перевищує 40% площі поверху, слід передбачати через сходові клітки.
4.25. Зовнішні евакуаційні двері будівель не повинні мати замків, яких не можна було б відкрити зсередини без ключа.
Двері сходових кліток, що ведуть до загальних коридорів, двері ліфтових холів і тамбур-шлюзів повинні мати пристрої до самозакриття і ущільнення у притулах і не повинні мати запорів, які б перешкоджали їх відкриванню без ключа.
В будівлях висотою більше чотирьох поверхів вказані двері повинні бути глухими або з армованим склом.
Ширина зовнішніх дверей сходових кліток та дверей до вестибюлю повинна бути не меншою розрахункової ширини сходового маршу.
Двері сходових кліток у відчиненому положенні не повинні зменшувати розрахункової ширини сходових площадок і маршів.
4.26. Ширина маршу сходів повинна бути не менше ширини евакуаційного виходу (дверей) на сходову клітку.
Ширина сходових площадок повинна бути не менше ширини маршу, а перед входами до ліфтів з двостулковими дверима - не менше суми ширини маршу і половини ширини дверей ліфта, але не менше 1.6 м.
Поміж маршами сходів слід передбачати зазор шириною не менше 0.05 м.
4.27. Улаштування отворів (за винятком дверних) у внутрішніх стінах сходових кліток не допускається.
У світлових отворах сходових кліток, заповнених склоблоками, слід передбачати фрамуги, які відчиняються, площею не менше 1.2 кв. м на кожному поверсі.

Державний пожежний нагляд

Державний пожежний нагляд за станом пожежної безпеки в насе­лених пунктах і на об'єктах незалежно від форм власності здійснюється відповідно до чинного законодавства державною пожежною охороною в порядку, встановлю­ваному Кабінетом Міністрів України.

Органи державного пожежного нагляду не залежать від будь-яких господ­дарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань, органів державної виконавчої влади, органів місцевого та регіонального самоврядування.

Контроль за виконанням правил пожежної безпеки під час про­ектування, технічного переоснащення, будівництва, реконструкції та експлуатації об'єктів іноземних фірм та спільних підприємств ре­гулюється чинним законодавством або умовами, передбаченими дого­ворами сторін, якщо вони не суперечать чинному законодавству.

На об'єктах приватної власності органи державного пожежного нагляду контролюють лише умови безпеки людей на випадок пожежі, а також вирішення питань пожежної безпеки, що стосуються прав та інтересів інших юридичних осіб і громадян.

Органи державного пожежного нагляду відповідно до покладених на них завдань:

· розробляють з участю заінтересованих міністерств та інших цен­тральних органів державної виконавчої влади і затверджують загальнодержавні правила пожежної безпеки, які є обов'язковими для всіх підприємств, установ, організацій та громадян;

· погоджують проекти державних і галузевих стандартів, норм, правил, технічних умов та інших нормативно-технічних документів, що стосуються забезпечення пожежної безпеки, а також проектні рішення, на які не встановлено норми і правила;

· встановлюють порядок опрацювання і затвердження положень, інструкцій та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки, що діють на підприємстві, в установі та організації, роз­роб­ляють типові документи з цих питань;

· здійснюють контроль за додержанням вимог актів законодавства з питань пожежної безпеки керівниками центральних ор­га­нів державної виконавчої влади, структурних підрозділів Ради Міністрів Республіки Крим, місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого та регіонального самовря­дування, керівниками та іншими посадовими особами підпри­ємств, установ та організацій, а також громадянами;

· проводять згідно з чинним законодавством перевірки і дізнання за повідомленнями та заявами про злочини, пов'язані з по­же­жами та порушеннями правил пожежної безпеки.

Посадові особи органів державного пожежного нагляду є державними інспекторами з пожежного нагляду.

Державні інспектори з пожежного нагляду мають право:

¨ проводити в будь-який час у присутності власника чи його пред­ставника пожежно-технічні обстеження і перевірки підпри­ємств, установ, організацій, будівель, споруд, новобудов та ін­ших підконтрольних об'єктів незалежно від форм власності, одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію;

¨ давати (надсилати) керівникам центральних органів державної ви­конавчої влади, структурних підрозділів Ради Міністрів Республіки Крим, місцевих органів державної виконавчої влади, органів міс­цевого та регіонального самоврядування, керівникам та іншим посадовим особам підприємств, установ та організацій, а також гро­мадянам обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків з питань пожежної безпеки.

У разі порушення правил пожежної безпеки, що створює загрозу виникнення пожежі або перешкоджає її гасінню та квакуації людей, а також у випадках випуску пожежонебезпечної продукції, систем і засобів протипожежного захисту з відхиленням від стандартів чи технічних умов або у разі їх відсутності припиняти чи забороняти роботу підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатацію будівель, споруд, окремих приміщень, опалювальних приладів, дільниць електричної мережі, проведення пожежонебезпечних робіт, випуск та реалізацію пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, дію виданих дозволів на право проведення робіт;

¨ здійснювати контроль за виконанням протипожежних вимог, передба­чених стандартами, нормами і правилами, під час про­ектування (вибірково), будівництва, реконструкції, розширен­ня чи технічного переоснащення, капітального ремонту під­приємств, будівель, споруд та інших об'єктів. У разі виявлення порушень забороняти до їх усунення випуск і застосування проектів, зупиняти проведення будівельно-монтажних робіт та вносити пропозиції про припинення фінансування цих робіт;

¨ притягати до адміністративної відповідальності посадових осіб, інших працівників підприємств, установ, організацій та громадян, винних у порушенні встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконанні приписів, постанов органів державного пожежного нагляду, використанні пожежної техніки та засобів пожежогасіння не за призначенням;

¨ застосовувати штрафні санкції до підприємств, установ та організацій за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання розпоряджень (приписів) посадових осіб органів державного пожежного нагляду.

Посадові особи органів державного пожежного нагляду несуть відповідальність за неналежне виконання покладених на них обов'язків. За шкоду, завдану юридичним та фізичним особам, громадянам внаслідок застосування санкцій, передбачених Законом, органи та посадові особи державного пожежного нагляду відповідальності не несуть.

Контроль за дотриманням вимог пожежної безпеки на рухомому складі та об’єктах, розташованих на землях, наданих в користування залізничному транспорту під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарств, сигналізації та зв’язку, водопостачання, захисними і укріплюючими насадженнями, службовими, культурно-побутовими приміщеннями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту, а також на об’єктах, розташованих у смузі відведення залізниць та на землях, безпосередньо до неї прилягаючих, здійснюють пожежні підрозділи відомчої воєнізованої охорони залізничного транспорту.

Облік пожеж на цих об’єктах і у рухомому складі здійснюється органами управління та пожежними підрозділами відомчої воєнізованої охорони відповідно до Інструкції з службового розслідування, обліку пожеж та наслідків від них .на залізничному транспорті.

Органи державного пожежного нагляду один раз на п’ять років проводять перевірки діяльності органів управління та підрозділів ві­домчої воєнізованої охорони залізничного транспорту з вибірковою перевіркою стану пожежної безпеки на підконтрольних їм об’єктах.

Державний нагляд за виконанням встановлених законодавством вимог пожежної безпеки на об’єктах залізничного транспорту, розташованих у населених пунктах за межами смуги відведення залізниць, здійснюється Державною пожежною охороною відповідно до Настанови по організації роботи органів державного пожежного нагляду. Перелік цих об’єктів затверджується керівниками територіальних органів держпожнагляду за погодженням зі службами відомчої воєнізованої охорони залізниць.

Підрозділи Державної пожежної охорони виїжджають на гасіння пожеж і ліквідацію наслідків аварій на рухомому складі залізничного транспорту в порядку, встановленому розкладом виїзду пожежних час­тин гарнізону Державної пожежної охорони.

Керівництво гасінням пожежі до прибуття начальника гарнізону Державної пожежної охорони або штабу пожежогасіння здійснюється начальницьким складом пожежних підрозділів (команд, поїздів) воєні­зованої охорони залізниць або особами, що виконують їх обов’язки.

Організація гасіння пожеж на рухомому складі залізничного транспорту здійснюється відповідно до порядку, встановленого Укрзалізницею за погодженням з ГУДПО МНС України.

Начальники гарнізонів Державної пожежної охорони за погод­женням зі службами (загонами) відомчої воєнізованої охорони залізниць визначають порядок залучення пожежних команд (пожежних поїздів) залізниць до гасіння пожеж у населених пунктах, надання допомоги в ліквідації наслідків великих аварій, катастроф і стихійного лиха.

Керівники залізниць (відділків залізниць, державних підприємств з перевезення вантажів і пасажирів) на вимогу керівників територіальних органів Державної пожежної охорони у найкоротший строк забезпечують надання залізничного рухомого складу для відправки до місця пожежі особового складу підрозділів Державної пожежної охорони, пожежної техніки і обладнання та інформують територіальні органи Державної пожежної охорони про можливості залізничних станцій щодо навантаження і розвантаження пожежної техніки і обладнання.

Керівники підприємств, установ і організацій залізничного транспорту зобов’язані виділяти позачергово Державній пожежній охороні лінії міжміського зв’язку, які перебувають в їх розпорядженні, для передачі повідомлень про великі пожежі, для збору і керівництва силами і засобами, які залучаються до гасіння таких пожеж як на об’єктах залізниць, так і на інших об’єктах.

Начальники гарнізонів Державної пожежної охорони періодич­но за погодженням з керівниками відділків залізниць та державних підприємств з перевезення вантажів і пасажирів проводять на об’єк­тах залізниць пожежно-тактичні навчання і заняття з вирішення пожежно-тактич­них завдань, відпрацювання оперативних планів пожежо­гасіння, а також залучають підрозділи відомчої воєнізованої охорони залізниць до участі в навчаннях, які проводяться на цих та інших об’єктах.

Виникаючі розбіжності в зазначених питаннях узгоджуються ГУДПО МНС України і Управлінням воєнізованої охорони Державної адміністрації залізнич­ного транспорту