Експеримент проводився на базі ЗОШ №51 міста Миколаєва у період з 4 лютого по 7 березня 2008 року.
В експерименті приймали участь учні 9х-11х класів. Загалом 167 чоловік.
Наслідком опитування я вияснив, що з усієї кількості учнів займається спортом або ходить у спортивні кружки (баскетбол, волейбол) 52 чоловіка (31% учнів) ще 21 учень (12,5% загальної кількості) займається фізичною культурою самостійно (ранкова пробіжка, вечірня гімнастика), останні 94 учня (56%) займається фізичною культурою тільки на уроці.
Я розподілив їх на три групи. Перша група – спортсмени, друга – ті, що займаються самостійно, третя – ті, що зовсім не займаються позакласними заняттями фізичною культурою.
На початку експерименту було проведене тестування учнів на швидкість (чалниковий біг), силу (віджимання від полу, підтягування) та гнучкість (нахил вперед у положенні сидячи з прямими ногами).
В результаті тестування виявлено, що найбільші показники сили, швидкості та гнучкості були показанні першою групою, значно гірше показали результати учні зі второї групи. Третя група показала наднизькі результати (таблиця №1).
Надалі я з учнів другої і третьої групи набрав охочих зайнятися позакласним заняттям фізичною культурою (легка атлетика), що тривали три тижні з 11 лютого по 31 лютого. Всього було проведено 9 тренувань. Таким чином я поділив другу та третю групу на 2А (що почали тренуватися – 8 чоловік) і 2Б (що продовжили займатися самостійно – 13 чоловік) та 3А (11 чоловік) і 3Б (83 чоловіка).
Після закінчення тренувань було проведено тестування учнів другої та третьої груп на швидкість (чалниковий біг), силу (віджимання від полу, підтягування) та гнучкість (нахил вперед у положенні сидячи з прямими ногами).
Результати тестування показали, що показники фізичного стану учнів підгруп А були значно вищими аніж в учнів підгрупи Б (таблиця №2).
На момент проведення дослідницької роботи в школі проводилась перевірка в класах відсутніх за станом здоров’я. За нею, менше всього було хворих в першої групи, найгірший показник в третьої (таблиця №3).
ВИСНОВОК
В умовах сучасного світу з появою пристроїв, що полегшують трудову діяльність (комп'ютер, технічне устаткування) різко скоротилася рухова активність людей у порівнянні з попередніми десятиліттями. Це, в остаточному підсумку, приводить до зниження функціональних можливостей людини, а також до різного роду захворюванням.
Інтелектуальна праця різко знижує працездатність організму. Але і фізична праця, характеризуючи підвищеним фізичним навантаженням, може в деяких випадках розглядатися з негативної сторони.
Узагалі, недолік необхідних людині енерговитрат приводить до неузгодженості діяльності окремих систем (м'язової, кістковий, дихальної, серцево-судинної) і організму в цілому з навколишнім середовищем, а також до зниження імунітету і погіршенню обміну речовин.
У той же час шкідливі і перевантаження. Поетом і при розумовому, і при фізичній праці необхідно займатися оздоровчою фізичною культурою, зміцнювати організм.
Фізична культура робить оздоровчий і профілактичний ефект, що є надзвичайно важливим, тому що на сьогоднішній день число людей з різними захворюваннями постійно росте.
Фізична культура повинна входити в життя людини з раннього віку і не залишати її до старості. При цьому дуже важливим є момент вибору ступеня навантажень на організм, тут потрібний індивідуальний підхід. Адже надмірні навантаження на організм людини як здорового, так і з яким-небудь захворюванням, можуть заподіяти йому шкоди.
Однак, як ми можемо бачити за результатами дослідницької роботи, заняття фізичною культурою на уроці в школі не дає бажаного результату. Показники сили, швидкості і гнучкості тих, хто займається позакласною роботою з фізкультури чи спортом значно вище, ніж у тих, хто не займається. Те ж саме і зі здоров'ям учнів. Показники здоров'я значно краще в спортсменів, чим у тих, хто займається фізичною культурою тільки в школі.
Дата: 2019-07-30, просмотров: 223.