Україна, будучи розвиненою державою світу, послуговується усіма видами транспорту. При цьому найбільша частка за загальними обсягами перевезень до 80% припадає на автомобільний транспорт.

Використання АТЗ, так само як і інших будь-яких машин, приводить їх до часткової чи повної втрати можливостей виконувати свою основну функцію перевезення . Автомобіль поступово перестає бути рентабельним через погіршення тягової та гальмової динамічності, стійкості, паливної ощадливості, надійності та інших експлуатаційних властивостей. Він стає серйозним джерелом небезпеки для дорожнього руху та природного довкілля, що призводить до втрати автомобілем рентабельності.

На прояв властивості динамічності АТЗ при його нормативному технічному стані у найбільшій мірі впливають умови експлуатації, які характеризуються, у свою чергу, дорожніми, рельєфними та транспортними умовами.

Показники тягової динамічності АТЗ визначаються рівнем технічного стану, у першу чергу двигуна, зокрема ступенем зношеності деталей ЦП І та клапанного механізму. На показники гальмівної динамічності має безпосередній вплив технічний стан деталей та спряжень як гальмового механізму так і приводу його гальмівної системи. Встановлено, що чим більший пробіг АТЗ від початку його експлуатації, тим у більшій мірі зношені деталі цих агрегатів і механізмів й тим у меншій мірі проявляються ці найважливіші його експлуатаційні властивості. Встановлено, що знос та руйнування дорожнього покриття знижує пробіги на відмови автомобілів на 14-33%. Транспортні умови впливають на режим руху АТЗ і на режим його роботи. Відомо, що режим руху вантажівок у містах відрізняється від режимів позаміського руху вантажівок, у першому випадку швидкість на 50% менша, а середня частота обертання колінчастого валу ДВЗ на 130-136% більша, кількість перемикань передач більша у 3,0-3,5 рази, питома робота тертя у гальмових механізмах більша у 8,0-8,5 разів, пробіг по крив олійних траєкторіях більший у 3,0-3,5 рази порівняно порівняно з позаміськими транспортними умовами.

Очевидно. Що погіршення технічного стану будь-якого іншого агрегату, системи чи механізму АТЗ має такий самий негативний вплив на показники КЕА. Щодо впливу на технічний стан автомобілів інших чинників-природно кліматичних та сезонних.

Природнокліматичні умови, як відомо, характеризуються температурою повітря, його вологістю, силою вітру, силою сонячної радіації. Вітер впливає на темпи охолодження олив та рідин, систем охолодження ДВЗ. Встановлено, що ріст шкідливості вітру до 10-12 м/с зумовлює інтенсифікацію охолодження технологічних рідин у 2,5-3,0 рази. Сезонні умови пов’язані зі зміною температури довкілля та дорожньо транспортних умов.

Оскільки, автомобілі проектованого АТП їздять переважно по дорогах м. Запоріжжя. То звичайним для автомобілів є погіршення їх технічного стану. Тому дане АТП, що має 350 одиниць АТЗ моделі Урал-4320-0919-30 є комплексним підприємством. Тобто, поряд з використанням основної виробничої діяльності по перевезенню вантажів підприємство виконує також і роботи по підтриманню транспортних засобів у технічно-справному стані, що забезпечується зонами ТО-1, ТО-2, ПР, а також виробничими відділеннями по ремонту вузлів та агрегатів. В АТП впроваджена планово-попереджувальна система ТО і ремонту рухомого складу.

Загальний технологічний процес технічної підготовки автомобілів треба розглядати так: автомобілі що прибувають проходять контрольно-пропускний пункт КПП їх оглядає черговий механік-контролер. При цьому він перевіряє комплектність і зовнішній вигляд автомобіля, визначає його технічний стан. Після огляду, справні автомобілі направляють у зону ЩО а потім на стоянку. У разі потреби деяк автомобілі після ЩО надходять у відповідні зони ТО і ПР, а потім на зберігання. Направляє автомобілі в ці зони черговий механік за планом-графіком з ТО, а в зону ПР – за заявкою водія або за висновками чергового механіка. Виявивши в процесі приймання рухомого складу пошкодженя аварійного характеру , складають спеціальний акт, який подається головному інженеру і є підставою для пред’явлення матеріального позову винуватцю. У разі передчасного повернення рухомого складу з технічних причин черговий механік робить відмітку у відповідній графі дорожнього листка і направляє автомобіль у ремонт.

Виявивши на лінії несправність, водій викликає автомобіль технічної допомоги і черговий механік виписує листок обміну на ремонт автомобіля на лінії, який потім передається механікові автомобіля технічної допомоги. Після усунення несправності листок обміну заповнений механіком передається черговому механіку автомобіля технічної допомоги.

Перед виїздом на лінію водієві у диспетчерській видають дорожній листок який він перд’являє механікові контрольно-пропускного пункту й одержує дозвіл на виїзд у багатьох ВАТ АТП черговий механік дозвіл на виїзд вдобряє заздалегідь. До початку виїзду рухомого складу.

Розглянемо організацію виконання робіт при різних ТО. Порядок виконання робіт із ЩО визначений «Правилами технічної експлуатації рухомого складу автомобільного транспорту». Цей документ передбачає обов’язкове щоденне виконання контрольних робіт із ЩО на контрольно-пропускному пункті механіком при поверненні автомобілів зі зміни. ЩО включає: перевірку технічного стану, виконання робіт щодо підтримування належного зовнішнього вигляду, заправлення експлуатаційними рідинами, усунення виявлених несправностей, санітарну обробку ДТЗ. Прибирально-лінійні роботи виконуються за потребою, але обов’язково перед технічним обслуговуванням чи ремонтом. Оброблення кузовів автомобілів спеціального призначення здійснюється відповідно до вимог та інструкцій на перевезення одного виду вантажів.

Примірний перелік операцій ТО-1. Контрольно-діагностичні, кріпильні, регулювальні роботи

1. Виконання робіт, передбачених ЩО.

2. Перевірити стан складових частин автомобіля.

3.Перевірити оглядом герметичність з’єднань систем змащування, живлення і охолоджування двигуна, а також кріплення обладнання та приладів.

4. Перевірити кріплення двигуна та деталей.

5. Перевірити стан та натяг привідних пасів.

6. Перевірити робото-спроможність зчеплення і герметичність систем гідроприводу.

7. Перевірити кріплення коробки передач та дію механічного перемикання передач на нерухомому автомобілі.

8. Перевірити люфт у шарнірах та шліцевих з’єднаннях карданної передачі, кріплення його складових частин.

9. Перевірити кріплення деталей і герметичність з’єднань заднього моста.

10. Перевірити кріплення деталей рульового керування і герметичність з’єднань системи підсилювача.

11. Перевірити робото здатність компресора і гальмівної системи, кріплення і герметичність трубопроводів.

12. Перевірити справність приводу і дію стоянкового гальма.

13. Перевірити оглядом стан рами, вузлів і деталей підвіски та інших деталей і пристроїв.

14. Перевірити ста і кріплення кабіни, платформи, дію замків, завісів і ручок дверей кабіни.

15. Перевірити стан приладів системи живлення, їх кріплення і герметичність з’єднань.

16. Очистити акумуляторну батарею від пилу, бруду та слідів електроліту.

17. Перевірити дію звукового сигналу , електричних ламп, фар, задніх ліхтарів.

18. Перевірити кріплення генератора, стартера. Та стан контактів електричних з’єднань.

19. Перевірити надійність кріплення стан і правильність пломбування спідометра.

Мастильні і очищувальні роботи

20. Змастити вузли тертя і перевірити рівень оливи в картерах агрегатів і бочках гідроприводів.

21. Промити повітряні фільтри гідро вакуумного підсилювача гальм, піддон і фільтрувальний елемент.

22. Спустити конденсат з повітряних балонів пневматичного приводу гальм.

23. В автомобілях з дизелями змити відстій з паливного бака і корпусів фільтрів.

24. В умовах великої запорошеності замінити оливи в піддоні картера двигуна.

25. Після обслуговування перевірити роботу агрегатів, вузлів і приладів автомобіля під час руху.

Примірний перелік операцій ТО-2

Виконати роботи передбачені ТО-1

Контрольно діагностичні, кріпильні, регулювальні роботи.

1. Перевірити дію контрольно-вимірювальних приладів, умивачів вітрового скла, фар.

2. Перевірити кріплення головок циліндрів двигуна. Стан і кріплення опор двигуна.

3. Перевірити оглядом кріплення, стан і герметичність картера.

4. Перевірити оглядом задній міст. Стан редуктора та колісних передач.

5. В автомобілях з пневматичним приводом гальм відрегулювати хід передачі.

6. В автомобілях з гідравлічним приводом гальм перевірити дію підсилювача та хід передачі.

7. Перевірити герметичність амортизаторів, стан і кріплення їх втулок.

8. перевірити кріплення і герметичність паливного бака.

9. У карбюраторних двигунах перевірити рівень палива в поплавковій камері, легкість пуску і роботу двигуна.

10. Перевірити роботу дизеля, справність паливного насоса високого тиску.

11. Перевірити стан акумуляторної батареї, її кріплення та стан кріплення електричних провідників.

Мастильні і очищувальні роботи

12. Очистити і промити клапан вентиляції картера двигуна. Замінити фільтрувальний елемент.

13. Прочистити сопуни і долити оливу в картерах агрегатів і бачках гідропривода автомобіля.

14. Після обслуговування перевірити роботу агрегатів, вузлів і приладів на ходу чи на стенді.

Поточний ремонт виконується за потребою, згідно з результатом діагностування технічного стану ДТЗ. До ПР ДТЗ належать роботи, пов’язані з одночасною заміною не більше двох базових агрегатів. До базових ДТЗ належить двигун з картером зчеплення у зборі. Коробка передач, роздавальна коробка, гідромеханічна передача, задній міст, середній міст, передні вісь, рульове керування , кабіна вантажного автомобіля. Правильна організація всіх цих робіт - перший важливий етап раціональної організації технологічних процесів усіх видів ТО і ремонту.

Розглянемо взаємне розташування виробничих приміщень у плані виробничого корпусу. Воно залежить від призначення, виробничих зв’язків . технологічної однорідності виконуваних у них робіт і спільності технічних, будівельних економічних вимог.

Зони ТО-1 і ТО-2 з організацією роботи одиничним методом, кращим варіантом є розміщення зон у середній частині будівлі поблизу допоміжних відділень. Розташування зони ЩО залежить від кліматичних умов, місцевості в якій створюється ВАТАТП. Її варто розташувати в окремому павільйоні, що сприятиме зниженню вологості в основному виробничому корпусі.

Зону поточного ремонту розміщують усередині будівлі або уздовж одного з її боків, поблизу відділень, які забезпечують ритмічність роботи постів поточного ремонту.

Відділення ремонту і обслуговування агрегатів звичайно розміщують по периметру виробничого корпусу навколо зон ТО-2 і поточного ремонту з окремо розташованими постами універсального або спеціального типу.

Гарячі відділення влаштовують в одному блоці і відокремлюють вогнестійкими перегородками від решти приміщень.

Групу кузовних відділень з технологічних міркувань розташовують поряд. Механічне, агрегатне, моторне й заготівельне відділення розташовують поблизу зони поточного ремонту і складу агрегатів та запасних частин. Тут же неподалік від цих відділень знаходиться інструментальна камера.

Вибираючи місце для постів зон ТО-2 і поточного ремонту стосовно вікон, перевагу надають першим, оскільки на них виконується більш таких операцій при яких потрібне природне освітлення. Виробничі відділення, що мають технологічний зв’язок з зоною ТО-2 розміщують біля цієї зони.

Кількість змін, час початку і кінця роботи виробничих підрозділів узгоджується з режимом роботи рухомого складу. Режим роботи виробничих підрозділів АТП наводиться в Таблиці 1 Додаток А.

Таблиця 1. Режим роботи виробничих підрозділів АТП

Режим роботи рухомого складу прийнятий згідно завдання на курсову роботу:

Середній пробіг автомобіля 200 км.

Коефіцієнт випуску парку α=0.65

Умови експлуатації та режим роботи автомобілів:

Ø категорія умов експлуатації – КУЕ = III

Ø кількість робочих днів на рік Дроб=305

Ø час в наряді, год, Тн=12,0

У вигляді Таблиці 2 Додаток А. Наводжу технічні характеристики рухомого складу оскільки, під час організації технічного обслуговування і ПР вони впливають на цілий ряд рішень.

Місце розташування – Запоріжжя (до 1921 Олександрівськ), обл. центр України, в нижній течії Дніпра , де його річище розділене о-вом Хортиця: 890 тис. мшк. В минулому, один з найбільших індустріальних та енергетичних центрів УССР. Ведучі ланки промисловості – металургія, електроенергетика, машинобудування, чорна та кольорова металургія, хімічна. Абразивний комбінат. 3аводи: «Запорожсталь», «Днепроспецсталь», ферросплавів, вогнеупорів, коксохіміч., «Кремнійполімер», моторобудів., автомобільний, трансформаторний. Энергетич. основою промислового комплексу о. є гідроелектростанція ім. В. І.. Леніна (Дніпрогес),вел. транспортний вузол (2 залізничні станції, 2 річкових та автобусних вокзали, аеропорт); 4 вузи (в т.ч. унін.); Пром. підприємства відокремлені від жилих кварталів широкою зоною зелених насаджень. Багато парків, пляжі, вздовж Дніпра та на о-ві Хортиця зони відпочинку (14 санаторіїв та будинків відпочинку).

Таблиця 2. Коротка експлуатаційно – технічна характеристика автомобіля