Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
Розміри ставок плати встановлювати на основі оцінки затрат на збереження і відтворення ресурсного потенціалу районів; санаторно-курортного оздоровлення і лікування, туризму, екскурсії, відпочинку; компенсаційних витрат, пов’язаних з рекреаційним використанням території. При цьому треба врахувати нормативно граничну рекреаційну місткість території. [30]
Через наукове обґрунтоване управління цими складовими можна успішно регулювати взаємовідносини з навколишнім середовищем. Адже використання туристичних, рекреаційних ресурсів в регіонах ставить під повний контроль взаємовідносини людини і природи та можливим джерелом поповнення бюджету. Враховуючи великі потенціальні можливості рекреації, доцільно створити і фонд розвитку рекреацій Запорізької області, регіональні, місцеві державні органи управління рекреаціями ТРК, повинні проводити також ліцензування діяльності закладів оздоровлення та сертифікацію рекреаційних послуг, як для зовнішнього так для внутрішнього рекреаційних ринків. [25]
Таким чином, обґрунтування перспективних напрямів майбутнього розвитку рекреації в Запорізької області має чітку територіальну зумовленість. Це пов'язано, насамперед, з територіальними відмінностями у природних рекреаційних ресурсах, у їх поєднаннях, умовах та напрямках експлуатації.
Крім того, необхідно відзначити, що ефективна діяльність, раціональне природокористування в Запорізької області неможливо без науково обґрунтованого ринкового механізму господарювання. Тільки адаптація комплексу до нових умов економічної діяльності у поєднанні з всебічною оцінкою рекреаційної ресурсної ємності території дозволить йому виконати свою найважливішу місію — якнайкраще забезпечити оздоровлення, відпочинок, дозвілля громадян.
Основними складниками ринкового механізму господарювання в Запорізької області на перспективу є насамперед корпоратизація та акціонування підприємств територіально-рекреаційної галузі. [23]
Найголовнішою проблемою залишається механізм залучення інвестицій з метою вдосконалення матеріально-технічної бази та відтворення природних рекреаційних ресурсів. Загалом він повинен спиратися на нові методи господарювання й економічну свободу виробників рекреаційних благ, проведення маркетингових досліджень та сертифікацію можливих туристичних послуг; податкову політику і систему місцевих зборів, ціноутворення на рекреаційні послуги. При цьому питання визначення і порядку збору місцевих курортних податків доцільно розв'язувати з урахуванням конкретних регіональних особливостей.
Перспектива розвитку охорони здоров’я людини може бути досягнуте завдяки виконанню таких поставлених завдань:
- розробка перспективних і збільшення об’єму існуючих заходів по укріпленню здоров’я і профілактики захворювань;
- укріплення і збереження здоров’я, скорочення строків відновлення, використання сучасних методів і технологій.
Ці завдання вимагають реалізацію наступних вимог:
1. Організація управління діяльністю в системі охорони і укріплення здоров’я.
З метою оптимізації організаційно-технічного забезпечення системи охорони і укріплення здоров’я здорової людини, а також інших лікувально-профілактичних закладів передбачається комплекс заходів, а саме:
- впровадження інформаційних технологій та створення бази існуючих закладів в сфері охорони здоров’я і виявлених послуг;
- розробка та обґрунтування нормативно-правової документації, впровадження науково-технологічної продукції і методик високих технологій в практику роботи закладів, що задіяні в сфері охорони здоров’я;
- розробка базових критеріїв ефективності і показників діяльності, економічного стимулювання медичних працівників і медичної профілактики. [22]
2. Нормативно правове забезпечення.
- розробити та підтвердити положення о ліцензуванні діяльності закладів;
- розробити лікувальні програми по охороні здоров’я населення;
- розробити штатну структуру, перелік методик, технологій і обладнання для типових кабінетів і центрів оздоровлення людей;
- розробити форми надання оздоровчих послуг.
3. Кадрове забезпечення охорони здоров’я передбачає комплекс заходів по вдосконаленню технологій, підготовки викладачів і спеціалістів в області системи охорони і укріплення здоров’я людини (лікарів, сестринського персоналу), підвищення їх кваліфікації, та розширення діапазону професійної діяльності і спектру медичних послуг, що надається. Планується:
- розробка і апробація системи атестація, сертифікації і ліцензування лікарів відновлюючої медицини;
- розробка професійних стандартів для всіх рівнях діяльності по охороні здоров’я;
- створення освітніх програм з сучасними науково-методичним забезпеченням;
- удосконалення учбових і учбово-методичних матеріалів по охороні і укріпленню здоров’я людини для освітнього потенціалу і використання в практичної діяльності. [32]
4. Нормативно-технологічне забезпечення побудови і розміщення кабінетів (центрів здоров’я). Максимальне використання потужностей і необхідності розгортання нових:
- розширення функцій і ролі існуючих лікувально-профілактичних закладів, які потребують розвиток матеріально-технічної бази за рахунок обладнання, реконструкції діючих закладів і побудова нових;
- створення нових і реконструйованих відділень, санаторно-курортних закладів.
5. Інформаційне забезпечення. Передбачає створення системи інформаційного забезпечення населення і медичних працівників по проблемам системи охорони та укріплення здоров’я населення (використання електронних та інших засобів масової інформації).
6. Наукове забезпечення впровадження системи охорони і укріплення здоров’я.
- створення комплексних програм по вдосконаленню тих що є в наявності і розробки нових технологій в сфері охорони здоров’я;
- наукове обґрунтування і розробка оптимальної структури дитячих оздоровчих організацій.
- розробка єдиних критеріїв ефективності оздоровчих послуг;
- багаторівневий підхід з урахуванням оздоровчих профілактичних заходів з урахуванням загальних потреб населення в цілому, так і специфічних потреб населення різних регіонів, окремих соціально професіональних і вікових груп.
- пріоритет оздоровчих і профілактичних засобів в області суспільної охорони здоров’я. [8]
Висновки
Вдале географічне розташування Запорізької області, природнокліматичні умови, наявність теплого Азовського моря, лікувальних грязей, мінеральних вод, зумовили унікальність природних і лікувальних факторів курортів, основною метою яких є зміцнення здоров’я населення, збереження його працездатності та поліпшення демографічної ситуації в Україні.
Так визначимо, що найбільшого розвитку в Запорізькій області набула лікувальна оздоровча рекреація. Як свідчать статистичні дані серед оздоровчих закладів переважають заклади відпочинку та санаторно-курортні заклади. Саме вони концентрують найбільшу кількість відпочиваючих.
В Запорізькій області знаходиться 6,4% санаторно-курортних (оздоровчих) закладів України, хоча рекреаційний потенціал реалізовано не в повній мірі. Номенклатура послуг санаторіїв доповнена лікувальними послугами: загальне обстеження, кліматотерапія, дієти, грязьові та солові ванни тощо. Практично всі заклади курортного типу орієнтовані на середній клас споживача. В останні роки кількість закладів відпочинку зменшилась, і кількість відпочиваючих зменшилась майже втричі. Це пов’язано не тільки з недоступністю цін на путівки, зменшенням середнього життєвого рівня населення, а й низькою конкурентноздатністю галузі на фоні різноманіття та доступності вибору курортно-оздоровчих послуг в інших рекреаційних комплексах України, або за кордоном.
Крім того в Запорізької області ми прийшли до висновків, що дитяча рекреація в області не отримала свого належного розвитку, на її долю припадає лише 17,6% загального показника. При цьому в області існують дуже вагомі показники природних та історичних рекреаційних ресурсів, на базі яких дитяча рекреація може належного свого належного розвитку. Кризи в галузі надає ще й те, що зменшення чисельності оздоровлених дітей відбувається за рахунок пільгових категорій, зокрема, дітей - сиріт, малозабезпечених дітей, хворих на туберкульоз, постраждалих від аварій на ЧАЕС.
Зробивши просторово-часовий аналіз функціонування дитячих закладів оздоровлення, можемо визначити, що найбільш перспективними для подальшого розвитку галузі є Якимівський район, м. Запоріжжя, м. Бердянськ, також дитяча рекреація, за певних умов, може отримати певний розвиток в Приазовському та Приморському районах.
А ось часовий аналіз показав, що чисельність дітей, оздоровлених в 2005 році зменшилась в 2-3 рази в порівнянні з 1990 роком. Це дуже негативний показник в соціально-економічному розвитку області, країни. Тому проаналізувавши функціонування цієї галузі та її перспективні плани, можна зробити висновки, що найбільш реальним в умовах Запорізької області є втілення наступних заходів:
1. Покращення екологічної ситуації в області:
- охорона водних рекреаційних ресурсів, очищення водойм від мулу, водоростей, сміття;
- проблема образії берегів;
- заходи для покращення атмосферного повітря в області.
- штучне облисіння територій, насадження полізалесних лісосмуг
2. Забезпечити раціональне використання природних, соціально-економічних та культурно-історичних рекреаційних ресурсів. Для вирішення багатьох проблем потрібна підтримка держави та бюджетні кошти.
3. Покласти відповідальність (практичну) за рекреаційні заклади належним організаціям, відомствам.
4. Створення спеціалізованих дитячих рекреаційних закладів:
- активного відпочинку та фізкультури (спортивні табори);
- впровадження нових закладів розваг (відеосалони, гральні автомати, комп’ютерні зали, дитячі майданчики, клуби, тренажерні зали та інше);
- табори для творчих дітей (від гуртків, домів дітей та юнацтва, музичних, художніх шкіл);
- оздоровчі табори з елементами навчання (розмовляють тільки іноземною мовою).
5. Розвиток дитячого туризму в області:
- розробка нових туристичних маршрутів для широкого загалу дітей та юнацтва;
- організація та відновлення існуючих дитячих туристичних клубів.
6. Модернізація та реконструкція діючих оздоровчих закладів підприємствами, яким вони належать (до 2010 року).
-транспортне забезпечення — підтримання автошляхів у належному стані, створення обладнаних автостоянок, будівництво і ремонт існуючих
7. Втілення в дію цінової політики, особливо для пільгових категорій дітей.
8. Вдосконалення інвестиційної політики.
9. Перспектива розвитку охорони здоров’я людини передбачає реалізацію наступних вимог: організацію управління діяльністю в системі нормативно-правового забезпечення (лікувальні програми, перелік методик, обладнань, технологій, форм надання оздоровчих послуг): кадрове забезпечення охорони здоров’я; нормативно-технологічне забезпечення; інформаційне забезпечення; наукове забезпечення, впровадження системи охорони і укріплення здоров’я.
10. Проведення належних рекламних кампаній, як в Запорізькій області, так і за її межами.
Враховуючи потенціал рекреаційного комплексу, доцільно створити фонд розвитку рекреації в Запорізькій області. Регіональні, місцеві державні органи управління повинні проводити ліцензування закладів оздоровлення, рекреаційної діяльності та сертифікацію рекреаційних послуг.
Аналізуючи аспекти стратегічної програми розвитку Запорізького рекреаційного комплексу, можна відокремити, що більшість положень спрямоване на забезпечення доступності та ефективності санаторно-курортного лікування дітей, реабілітацію хворих, профілактику захворювань, тобто формування повноцінної здорової нації країни.
Список використаних джерел
1. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь. - М.: Мысль, 1983. - 232с.
2. Бадіон О.П., Дігтяр Ю.М. Стежками Північного Приазов'я: путівник/Асоціація "Екологічна освіта"; Дитяче екологічне об'єднання "Ехо". - Запоріжжя: Поліграф, 2002. - 254 с.
3. Балабанов Г.В., Горленко І.О., Пістун М.Д. Суспільна географія в Україні// Укр. географ.ж-л, 1996. - №2. - С. 15-20.
4. Бебчук Б.У., Варламова О.С., Гусев А.А. Особенности экономических оценок природопользования в условиях перехода к рынку // Экономика и математические методы. - 1992. - Т.28. - №5-6. - С.742-753.
5. Буравченко А.О., Гаврилишин І.П. Туризм і ринок праці// Проблеми розвитку туризму в Україні і завдання відновлення історичної пам'яті народу засобами туризму. - Тези доп. Всеукраїнськ. наук.-практ.конф. Ч.І. - Київ-Косів, 1994.
6. Веденин Ю.А. Динамика территориальных рекреационных систем. -М.: Наука, 1982. - 190с.
7. Веденин Ю.А. Социально-экономические аспекты развития территориальных рекреационных систем. - В кн.: Социально-экономические и географические аспекты исследования территориальных рекреационных систем. - М. - 1980. - С. 16-30.
8. Ветинеев А.М., Журавлёва Л.Б. Куротное дело: Учебное пособие – Москва: Кнорус, 2006 – 650 с.
9. Войнаренко М. Локальні виробничі системи та мережі підприємств // Нові виробничі системи і прискорений розвиток регіонів. -К.: Логос, 2002. -С.87-95.
10. Гидбубут А.В., Мезенцев А.Г. Курортно-рекреационное хозяйство: Региональный аспект. - М.: Наука, 1991. - 91с.
11. Гнюбкин И.Б. Экологический туризм на охраняемых территориях -туризм которому принадлежит будущее // Актуальные вопросы развития инновационной деятельности в государствах с переходной экономикой. -Симферополь: СОНАТ, 2001. - С. 208-209.
12. Гуляев В.Г. Туризм: экономика и социальное развитие. -М.: Финансы и статистика, 2003. - 304 с.
13. Дементьева Г., Сердюк Е. Методологические основы экономической оценки природно-рекреационного назначения // Экономика Украины. - 1992. -№11.-С.60-64.
14. Елозина Е.Н. Анализ экономико-экологических методов повышения эффективности функционирования и развития рекреационного хозяйства Украины. - Одесса: ОГМИ, - 1995. - 32с.
15. Елозина Е.Н., Ковалев В.Г. К вопросу об оптимизации управления рекреационной сферой // Совершенствование организации и управление развитием рекреационного хозяйства в приморских зонах.- Одесса: ИП ФЭЭИ, -1995
16. Енциклопедія Запорізької області - Запоріжжя: Дике поле, 2004 р. – 738 с.
17. Ермилов В.С. Опыт санитарной охраны курорта Гопри // Курортология и физиотерапия: Республиканский межведомственный сборник. - К., 1992. - Вып.25. - С.25-26.
18. Євдокименко В.О. Регіональна політика розвитку туризму (Методологія формування, механізм реалізації). - Чернівці: Прут, 1996. - 287с.
19. Живицкий А.В. Научные основы оценки социально-экономической эффективности рекреационного природопользования // Автореф.дис. ... д.э.н. -Одесса: ИПФЭЭИ НАН Украины, - 1995. - С. 95.
20. Живицкий А.В. Рекреационный потенциал (социально-экономические аспекты освоения) // Экономика и организация природопользования в Причерноморской регионе - К.: Наукова думка, - 1987. - С. 103.
21. Живицкий А.В. Социально-экономические проблемы рекреационного природопользования в морских бассейнах // Оптимизация использования охраны и воспроизводства природных ресурсов. - М.: ЦЭМИ АН СССР, -1986.
22. Жученко В.Г. Розвиток туристично-рекреаційної діяльності на Україні: передумови та перспективи //Регіональні перспективи. - 2001. -№1.
23. Закон України "Про екологічну експертизу" від 9 лютого 1995 р. (№45/95-ВР).
24. Игнатенко А.Н. Рекреационные территориальные системы: научные основы развития и функционирования. - К.: УМК ВО при Минвузе УССР, 1989.
25. Игнатенко Н.Г., Руденко В.П. Природно-ресурсный территории: Географический анализ и синтез. - Львов: Вища школа, 1986.
26. Корецкий Л.М., Смаль И.В. Научно-методические аспекты экономико-географического исследования территориально-рекреационных систем// Методологические проблемы современной географии. Сб.науч.трудов. К.: Наук.думка, 1993.
27. Коротун І.М., Коротун Л.К., Коротун С.І. Природні умови та ресурси України: Навчальний посібник до курсу "Природні ресурси України" для студентів екологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. -Рівне, 2000.
28. Крачило М.П. Экономико-географические проблемы туризма и его эффективность. Автореф.дисс. ... д.г.н. - К., - 1992 – 36 с.
29. Лущик А.В. Влияние хозяйственной деятельности на подземные воды Крыма // Проблемы экологии и рекреации Азово-Черноморского региона. Материалы международной региональной конференции. - Симферополь, 1994. -С.137-141.
30. Мамутов В.К., Амоша А.И., Дементьева Т.Н. Рекреация: социально-экономические и правовые аспекты. - К. Наук. думка, 1992.
31. Маринич О.М., Палієнко В.П., Руденко Л.Г. Основні етапи і напрями географічних досліджень у Національній академії наук України// Укр. геогр. журн. - 1998. - №3 (23).
32. Марченко О.А. Суспільно-географічне обгрунтування раціонального використання та охорони рекреаційних ресурсів Херсонської області. Автореферат дисертації к.геог.н.,- Одеса, - 2000 - 20 с.
33. Мацола В.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України. -Львів, 1997.
34. Оздоровлення дітей у дитячих оздоровчих таборах (закладах) влітку 2005 року. Статистичний збірник. Запоріжжя: Головне управління статистики. 2005 р. - 35 с.
35. Оздоровлення дітей у дитячих оздоровчих таборах (закладах) влітку 2005 року. Статистичний збірник. – Запоріжжя: Головне управління статистики. - 2006 р. - 33 с.
36. Оздоровлення та відпочинок населення влітку 2005 року. Економічна доповідь. – Запоріжжя: Головне управління статистики. - 2005 р.
37. Ольшевский В. Развитие рекреационной инфраструктуры // Экономика Украины. – М: 1991. - №4.
38. Организация туризма: Учеб. Пособие /А.Л. Дурович, Н.И. Кабушкин, Т.М. Сергеева и др.: под ред. Н.И..Кабушкина - Мн.: Новое знание, 2003. - 632 с.
39. Оценка социально-экономическое эффективности мероприятий по охране и улучшению рекреационных ресурсов (Методический аспект) / Живицкий А.В. и др. - К., 1985
40. Панов І. Екологічний туризм //Краєзнавство, географія, туризм. – 1998.- №11.
41. Позаченюк Е.А. Введение в геоэкологическую экспертизу. – Симферополь.: Таврия, 1999. - 413с.
42. Прейгер Д., Малярчук І. Розвиток іноземного туризму в Україні в контексті розбудови міжнародних транспортних коридорів //Економіка України. 1998. -С. 20-28.
43. Про стан та перспективи розвитку туризму в Україні (інформаційно-аналітичний матеріал до парламентських слухань), -К., 2000.
44. Рекреационные системы. / Под ред. Н.С. Мироненко, М. Бочарова, М.: МГУ, 1986.-С. 126.
45. Русанов И.В. Территориальная организация кратковременного отдыхе населения центра рекреационного объединения. Автореф.дис., - Л., 1984 -18с.
46. Санаторно-курортне лікування. Статистичний бюлетень. - Запоріжжя.: Головне управління статистики., - 2005 р., 55 с.
47. Смаль І.В. Територіальна структура рекреаційної системи Чернігівської області України. Автореф.дис... к.г.н. -К., 1993. - 19с.
48. Смаль І.В. Туристичні ресурси України. -К., 1996. 396 с.
49. Статистичний збірник. Запорізька область, 2002. – Запоріжжя., - 2003. -432с.
50. Статистичний збірник. Запорізька область, 2003. – Запоріжжя., – 2004.-432 с.
51. Ткаченко О. Про поняття курортно-оздоровчих та рекреаційних зон в екологічному законодавстві // Вісник Академії правових наук України. – 1998. -№1(12).-С.139-142.
52. Топчиев А.Г. Геоэкология: географические основы природопользования. - Одесса: Астропринт, 1996. - 392с.
53. Топчиєв О.Г. Суспільно-географічне дослідження: методологія, методи, методики. Навчальний посібник. – Одеса; Астропринт, 2005. – 632 с.
54. Топчиєв О.Г. Теоретичні основи регіональної економіки. - К: Вид во УАДУ, 1997. -137с.
55. Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія. Навчальний посібник. К.: Центр навчальної літератури, 2007. –312 с.
56. Яцков В. Проблемы ресурсосбережения // Экономика Украины - 1994. - № 9-С.45-52.
Додаток 1
Мережа санаторно-курортних і оздоровчих закладів по містах та районах у 2004-2005 році
Дата: 2019-07-30, просмотров: 178.