Головною умовою перспективного розвитку рекреації Запорізької області є, насамперед: раціональне використання та розширене відтворення й охорона природних рекреаційних ресурсів, ефективне використання та оновлення наявної матеріально-технічної бази, збільшення частки виробленого в галузі національного доходу, віддача інвестованих матеріальних та грошових засобів; забезпечення комплексу кваліфікованими кадрами; засвоювання ринку рекреаційних послуг з метою найповнішого задоволення потреб населення у відпочинку та оздоровленні. Названі складники ефективного розвитку рекреації таким чином уособлюють його основні напрями.

Насамперед, звернемося до природно-географічної основи рекреації — відповідних рекреаційних ресурсів, їх основу становлять приаквальні рекреаційні комплекси на узбережжі Азовського моря, Дніпра. За останні десятиріччя їх експлуатація супроводжувалася непродуманими і навіть шкідливими з точки зору екології заходами. А це прямі збитки в рекреації. Адже, несприятливий екологічний стан і відпочинок та оздоровлення людей несумісні. Якщо у 80-і роки несприятливими екологічними чинниками природокористування у рекреаційних зонах та в безпосередній близькості від них було суцільне розорювання, зрошування територій, то в 90-і роки — розвиток стихійного туризму та відпочинку, із створенням автостоянок у безпосередній близькості до води, витоптування численних стежок та інше. [4]

Рекреаційне природокористування викликає необхідність відновлення не тільки природних ресурсів, але і природних умов, які становлять середовище існування людей. [5]

Проблема раціонального природокористування полягає в забезпеченні всебічного й ефективного використання, відновлення і збереження природних умов і ресурсів рекреації з врахуванням об’єктивно існуючих потреб.

Для її вирішення потрібно глибоко і всебічно обґрунтувати наукові і практичні заходи, які б планомірно забезпечили і цілеспрямовано управляли розвитком рекреаційного природокористування.

Природо-рекреаційні ресурси повинні використовуватись бережно й економно, повинні охоронятися і примножуватися. Для цього необхідно проводити їх облік, кількісну і якісну оцінку, визначати придатність і альтернативність їх використання.

Облік стану природної рекреації і визначення їх значення повинні базуватися на системі природно-ресурсних кадастрів. [7]

Основна мета яких створення кадастру природних рекреаційних ресурсів — виявлення шляхів найефективнішого використання всіх природних передумов розвитку рекреації. Для цього в кадастрі повинна міститися комплексна характеристика природних рекреаційних ресурсів, включати детальних облік і класифікацію, якісну і кількісну оцінку економічної ефективності освоєння, аналіз використання і його основні перспективи, а також найважливі заходи з охорони сукупності рекреаційних ресурсів.

Створення кадастрів повинно допомогти не тільки зберегти і правильно використовувати весь комплекс рекреаційних ресурсів, але і примножувати їх, резервувати для майбутнього.

Питання про створення рекреаційного кадастру ускладнюється недостатністю вивчення запасів деяких родовищ природно-рекреаційних ресурсів, відсутністю єдиної системи обліку їх використання і оцінки.

На сьогодні одним із важливих напрямів раціонального використання рекреаційних ресурсів є штучне обліснення територій, насадження садів та виноградників, полезахисних лісосмуг. Вони виконують не тільки загальновизнану екологічну роль у сухо-степовій зоні, але одночасно є важливими осередками відпочинку із складними умовами вирощування дерев на піщаних ґрунтах, при постійних посухах та дефіциті води якраз у рекреаційних районах. На жаль, за останні роки ця робота в області ведеться на недостатньому рівні. За обсягами нових насаджень та типами їх збільшення Запорізька область посідає одне з останніх місць в країні, хоча насадження багаторічних рослин є необхідним. За останні роки у містах, особливо в обласному центрі, проводиться практика впорядкування прилеглої території приватними підприємствами. Міста, окрім тротуарного покриття, та зовнішнього оздоблення фасадів будинків, прикрашають декоративні насадження, трав'яні газони. Проте генерального плану таких заходів не існує. Тому відсутність спільної стратегії впорядкування, перш за все, обласного центру, не дозволяє в повній мірі використовувати приватний капітал. [11]

Важливе значення має охорона та відновлення водних рекреаційних ресурсів. Насамперед, це очищення водойм від мулу, водоростей, сміття. Це має велике значення в акваторіях, відведених для купання. Особливо актуальною ця діяльність є в сезон відпочинку на курортах Кирилівки, Приморську, Запоріжжя. Що стосується лиманів, то відсутність сильних хвиль або течій спричиняють інтенсивне заростання різноманітними водоростями. Вони створюють незручності для відпочинку на воді, засмічують берег. Робота, яка проводиться по їх ліквідації дуже незначна. Тому на міському пляжі, пляжах санаторіїв та будинків відпочинку необхідно передбачити спеціальні посади прибиральників пляжів. Значно краща ситуація в цьому плані на пляжах та акваторії Азовського узбережжя. [13]

Одним з ландшафтних аспектів освоєння природних ресурсів стало все більше використання природних ландшафтів з лікувальною метою і для відпочинку людей, тобто рекреаційне використання ландшафтів.

Охорона ландшафтів у процесі їх рекреаційного використання є одним з важливіших розділів охорони природи. [18]

Ненормоване рекреаційне використання ландшафтів часто призводить до порушення ґрунтового і рослинного поривів, погіршення умов проживання тварин, забруднення середовища. Таким чином, рекреаційна територія при неправильному її використанні досить швидко втрачає своє значення і стає малопридатною для відпочинку. Так для того, щоб це не відбувалось потрібно як точніше визначити, виходячи з фізико-географічних умов місцевості, допустиме для неї максимальне навантаження. Розробляються правила повідки відпочиваючих, застосовуються спеціальні практичні заходи охорони природи рекреаційних територій. Вони спрямовані на регулювання чисельності відвідувачів і режиму їх поведінки, на оптимальне розміщення споруд служби відпочинку. Дотримування відповідних науково обґрунтованих норм і правил забезпечує невизначено довге використання ландшафтів для лікування і відпочинку, дозволяють зберегти їх рекреаційну цінність. [9]

Небезпечною проблемою рекреаційних водних ресурсів є абразія берегів. Де серйозну небезпеку для рекреаційного потенціалу територій становить забруднення вод, рік, морів, де головним джерелом є промислові підприємства, комунальне господарство. Ця проблема повинна вирішуватися шляхом вдосконалення технологічних засобів очистки вод.

На природні рекреаційні комплекси сильно діють технологічні процеси рекреаційної діяльності: вилучення мінеральних вод, забруднення морських вод.

Основний напрямок охорони — створення раціональної технологічної схеми їх споживання, контроль за нормами витрат, поповнення за рахунок розвитки ресурсів. [13]

Окремі види рекреації суттєво впливають на акваторіальні-територіальні комплекси. [19]

При купанні з тіла людини змиваються значна кількість мікробів і інших бактерій — відбувається мікробне забруднення. Крім того одним з поширених видів рекреації є відпочинок з використанням моторних судин. Велику небезпеку становлять канцерогенні викиди суднових моторів, перш за все бензапірену.

Забруднення також відбувається і іншими речовинами, які поступають з вихлопними газами, особливо негативно впливають на прибережний ландшафт.

Науково-методичне обґрунтування раціонального водокористування — один з важливих аспектів задоволення зростаючого попиту населення на рекреаційні ресурсні послуги. [21]

В науковому плані першочерговими є кілька наступних завдань. Перш за все — розробка генеральної схеми рекреаційного використання водних об’єктів на перспективу.

Другим завданням є розробка наукових основ оптимізації рекреаційного водокористування з метою максимального обмеження негативного впливу водних рекреацій на оточуюче середовище, наукове обґрунтування рекреаційних навантажень на різні типи акваторіально-територіальних комплексів.

Розробка практичних заходів, спрямованих на регулювання розвитку рекреаційного водокористування, забезпечення оптимальних умов для масового відпочинку населення біля води. Але звичайно для здійснення теоретичних основ рекреаційного природокористування вимагає ряду соціальних, економічних, екологічних, географічних, гідрологічних, фізико-хімічних і медико-біологічних досліджень. [51]

Для вирішення цих проблем потрібна підтримка держави та бюджетні кошти. На даній час передбачено створення системи стандартів з охорони природи (ресурсів). [25]

Ефективне функціонування рекреації має забезпечити раціональне використання соціально-економічних та культурно-історичних рекреаційних ресурсів. Ми вважаємо, що в області необхідно розробити план генеральної забудови та реконструкції рекреаційно-курортних зон. Відзначимо, що збудовані в них рекреаційні заклади належать різним організаціям, відомствам, областям України, їх будівництво, розміри, особливості архітектури, облаштованість території залежали, насамперед, від наявних коштів та матеріальних ресурсів. В результаті поряд стоять часто абсолютно різні за стилями, етажністю, розмірами, комфортністю, озелененням заклади відпочинку. Це значно порушує естетику відпочинку. За останні роки недоліки в архітектурно-ландшафтному плануванні доповнюються такими негативними чинниками, як невпорядкована приватна забудова, непродумане розміщення різноманітних за якістю будівель, (торгівельних палаток, літніх кафе), що не відповідає загальній ландшафтній композиції місцевості.

Не прикрашають місця відпочинку стихійні ринки, які особливо популярні за останній період. Наведені факти свідчать про першочергову необхідність впорядкування закладів інфраструктури рекреаційної діяльності. Зокрема це: створення мережі невеликих закладів громадського харчування з дешевими, але різноманітними стравами як європейської, так і національної кухні, магазинів, торговельних кіосків з традиційними товарами для відпочиваючих, добре впорядкованих ринків плодоовочевою продукцією, сучасних популярних центрів відпочинку та оздоровлення (фітнес-центрів, спортивних клубів, тренажерних залів, басейнів з морською водою). На жаль, практика такої діяльності відсутня в рекреаційно-курортних зонах. [52]

Якщо індустрія активного відпочинку та фізкультури є новим перспективним напрямом розвитку рекреації, то нові заклади розваг впроваджуються в практику рекреаційних послуг більш інтенсивно. Так, в переважній більшості закладів відпочинку відкриті відеосалони, встановлені гральні автомати, організовані комп'ютерні зали, діють бібліотеки, дитячі майданчики з невеликими ігровими атракціонами. Разом з тим у закладах сімейного відпочинку необхідно запровадити посади організаторів відпочинку для дітей, вихователів. Це дозволило б відпочивати більш змістовно дітям, а дорослим вільніше себе почувати. Безумовно, такі послуги сприяли б популяризації курортів Запорізької області. [54]

Значною проблемою в рекреаційній діяльності краю є транспортне забезпечення. Основний обсяг перевезень рекреантів здійснюють залізниці та автотранспорт. В літній період організовані додаткові залізничні та автобусні маршрути, діють маршрутні таксі, які сполучають обласний центр з рекреаційними центрами, переважно Азовського узбережжя. [41]

Але найбільшої популярності серед рекреантів зажив автомобільний транспорт. Подорожі на власному автомобілі забезпечують відпочиваючим найбільш вільне, не регламентоване використання свого часу; мобільність при відвідуванні рекреаційних об'єктів та доступ до різних видів послуг, які розділені територіально. Але в Запорізькій області багато автошляхів не підтримуються в належному стані. [56]

Тому управлінням автотранспорту обласного та районних центрів доцільно розробити та впровадити плани будівництва нових та ремонту існуючих автошляхів, а для зменшення впливу неорганізованих відпочиваючих (автотуристів) створення розгалуженої мережі кемпінгів і обладнаних стоянок. Особливо нагальною еколого-економічною проблемою є транспортне забезпечення курорту Кирилівка (особливо коси Федотової). Досить відзначити, що на території курорту відсутня магістральний автошлях, під’їзні шляхи до закладів відпочинку, впорядковані автостоянки. Це створює значні незручності у пересуванні, справляє враження запустіння, знижує престиж відпочинку на цьому курорті. Вважаємо, що будівництво автошляху можливо й необхідно здійснити за рахунок коштів обласного і державного бюджету, закладів, приватних інвесторів. Окрім недостатнього транспортного сполучення, для Азовської курортно-рекреаційної зони характерні: низький рівень поштового обслуговування, відсутність сучасного телефонного зв'язку та його мережі у багатьох закладах відпочинку, недостатня забезпеченість закладами громадського харчування. Поряд із віддаленістю від обласного центру, це створює проблеми у використанні значного потенціалу рекреаційних ресурсів Азовського узбережжя. Зокрема, мова йде про його недовикористання. До вже названих причин, які викликали це явище, слід віднести і слабку рекламу Азовських курортів, недостовірну інформацію про санітарно-епідеміологічне становище на Азовських пляжах. Відсутність же прямого автомобільного сполучення з Азовським та Дніпровським курортами не дозволили гнучко реагувати на потреби ринку рекреаційних послуг, повною мірою використати наявний рекреаційний фонд. [40]

Таким чином, ми розглянули пріоритети рекреаційного природокористування, які б забезпечили ефективний розвиток територіально-рекреаційного комплексу Запорізької області. З іншого боку, раціональному природокористуванню в сфері рекреаційної діяльності сприятиме розширений та узгоджений розвиток всіх видів рекреаційної діяльності, які є в краї.

Всі умови є в Запорізькій області й для розвитку міжнаціонального туризму. Для досягнення цієї мети розвиток туризму повинен стати державною політикою. На жаль, про його масштабний розвиток говорити не можна. Мова йде переважно про відвідання області представниками діаспори, зарубіжними бізнесменами, нащадками представників колишньої німецької, єврейської громад. На нашу думку, до першочергових заходів по становленню міжнародного туризму необхідно віднести економічні реалії: розробити пізнавальні маршрути для широкого туристичного загалу та для спеціалістів (фермерів, біологів, орнітологів) за об'єктами ПЗФ; відновити зв'язки та підготувати програму відвідування представників колишніх колоністів та національних меншин, життєдіяльність яких пов'язана з Таврією; встановити нові та відновити раніше існуючі зв'язки з містами-побратимами. [43]

Крім того головним у плануванні перспективного розширення територій ландшафтно-природних ресурсів повинно стати визначення їх цінності та пріоритетів у формуванні подальшої інвестиційної політики. Для вирішення цих проблем першочергово необхідно:

1) законодавчо закріпити функціональний розподіл особливо цінних територій. З цією метою треба прискорити введення в дію закону “Про курорти”, розробити нові закони “Про приморські території”;

2) визначити науково обґрунтовані пріоритети резервування, функціонального використання, охорони курортно-рекреаційних і природно-заповідних земель з врахуванням регіональних особливостей;

3) розробити кадастр земель курортного, рекреаційного, природоохоронного і історико-культурного призначення;

4) скласти новий реєстр та визначити границі територій які резервуються під курорти, зони масового відпочинку і туризму та природоохоронні об’єкти рекреаційного призначення.

Серед перспективних напрямів рекреаційної діяльності відзначимо розвиток санаторно-курортних закладів, оздоровлення дорослих і дітей. Крім уже вказаних заходів, першочергове значення мають модернізація та реконструкція діючих рекреаційних підприємств та об'єктів до 2010 року. [39]

Для подальшого розвитку оздоровчої рекреації в Запорізькій області перспективними напрямками є відкриття відеосалонів, майданчиків з ігровими атракціонами. Це дозволить більш змістовно відпочивати дітям і почувати себе вільніше дорослим. [27]