Південніше Запоріжжя починається Каховське море, яке з’явилося після спорудження дамби біля міста Каховки. [16]

На запорізькому узбережжі Азовського моря розташовано ряд солоних водойм — озер і лиманів. На схід Бердянська паралельно берегу моря розташовані різні за формою та розмірами озера. У всіх цих озерах значні поклади лікувальних грязей. На південь від м. Ногайська, що на березі моря, розташоване озеро Цілющий Лиман, довжина якого 3-5 км, ширина 500 м, найбільша глибина 1 м. Місцеві жителі здавна використовують його грязі, як лікувальні.

Молочний лиман — це велике водоймище, відокремлене від Азовського моря пересипом. Він має довжину 32 км і ширину 5 км, глибина його не перевищує 2 м. Грязі лиману і зокрема району гирла р. Тащенак давно відомі як лікувальні.

На крайньому південному заході області в сушу вдається великий Утлюкський лиман, який на відміну від Молочного лиману широко сполучається з морем. У північно-західній частині лиману добувають лікувальні грязі, які використовує Кирилівський курорт.

До гідромінеральних ресурсів можна віднести мінеральні води та лікувальні грязі. Головним лікувальним фактором є мінеральні води, які використовують як для зовнішнього так і для внутрішнього застосування.

Мінеральні лікувальні води вміщують у підвищених концентраціях різноманітні мінеральні компоненти і мають різноманітні специфічні фізичні властивості в наслідок чого вони можуть впливати на організм людини. Вони мають широкий спектр лікувальних показників. Для бальнеологічних цілей використовуються головним чином підземні мінеральні води. [48]

На території Запорізької області використовують підземну йодо-бромну хлоридно-натрієву воду для лікувальних ванн з мінералізацією від 12 до 60 г/л, мінеральна хлоридно-натрієва вода підземного джерела мінералізацією 48-50г/л для лікувальних ванн, хлоридно-натрієва слабо лужна середньої мінералізації мінеральна вода “Кирилівська” (6-8 г/л), хлоридно-натрієва слабко лужна мінеральна вода “Бердянська” для внутрішнього прийому з мінералізацією 3-5 г/л. “Бердянська” вода відноситься до слабо мінералізованих, слабко лужних питних вод. За хімічним складом вона аналогічна питним водам “Миргородська” і “Куяльник”. Іонно-сольовий склад води різноманітний, вона вміщує більш 50 хімічних елементів таблиці Менделєєва у вигляді різноманітних сполук. Солі натрію, що входять до складу води “Бердянська” регулюють обмінні процеси, стимулюють секреторний апарат травлення, активують жовчовидільну функцію печінки. Іони калію посилюють тонус і рухливу активність шлунку і кишечнику, солі магнію знімають спазм жовчного міхура та сприяють регулярному виходу жовчі у кишковий тракт, знижують рівень холестерину в крові, приводить до зниження цукру в крові. Включення в комплекс санаторно-курортного лікування питної мінеральної води “Бердянська” підвищує на 30% результати ефективності санаторного лікування.

Сіркокислотні солі натрію, що входять до складу води регулюють водний обмін. Іони калію активізують роботу шлунку і кишечнику, сприють синтезу глікогену в печінці. Розчини солі магнію надають спазмолітичну дію на жовчний міхур, сприють виходу жовчі у кишковий тракт. [56]

Солі кальцію надають протизапальну дію, володіють вяжучею властивістю і збезводнювальною дією.

Крім того, в межах Приазов’я використовують мінеральні води за бальнеологічним типом “Миргородська”, “Нафтуся”, “Свалява”.

Широко відомою стала лікувальна вода з свердловини с. Ботієве (“Бабанівський фонтан”), розташоване в долині нижньої течії річки Корсак. Великим попитом користується Мелітопольська мінеральна вода. Лікувальними властивостями наділені артезіанські води Приазов’я (с.Георгіївна, с. Примпосад та інші), із значним змістом сірководню.

Лікувальні грязі (пелоїди) представляють собою опади різних водоймищ, та інші природні утворення, які складаються з води, мінеральних та органічних речовин, що використовуються для грязелікування. Вплив грязей на організм людини пов’язано з вмістом в їх складі органічних речовин, мікрофлори, солей та інших біологічно активних речовин. Органічні речовини визначають такі важливі властивості лікувальної грязі, як теплоємність, здатність утримувати тепло. Мікрофлора та органічно-мінеральний комплекс, смолоутворювальні пенициалиноподібні та інші речовини лікувальних грязей пояснює її антибактеріальні властивості, властивості регенерації (відновлення бальнеологічних властивостей після використання). [37]

В Запорозький області використовують грязі найбільш активні во всій Україні, аналог відомих курортів Саки і Карлові Вари. Мулово-сульфідні грязі — основний лікувальний фактор, ефективно впливаючий як на місцевий запальний процес, так і на всі основні функції організму — кровообіг, дихання, обмін речовин. Використовуються лікувальні лиманні грязі і цілющі голубі глини, які успішно застосовуються при лікуванні таких захворювань як: артрит, артоз та інші.

Використання мінеральних вод, цілющих грязей і глин Приазов’я в медико-курортних цілях рекомендовано Одеським Н І І. За комплексним набором природних цілющих факторів Приазов’я переважає навіть унікальні можливості Мертвого моря. [33]