Планування в сільськогосподарському виробництві визначає темпи і пропорції його розвитку і забезпечує найвищі показники економічної ефективності. Планування сільськогосподарського виробництва – це науково обґрунтоване встановлення рівнів економічного і соціального розвитку сільськогосподарських підприємств на певний плановий період через систему якісних і кількісних показників та визначення комплексу заходів щодо досягнення встановлених рівнів розвитку. При плануванні важливо передбачати високоефективне використання ресурсного потенціалу господарств і чітко встановлювати пропорції розширеного відтворення підприємства.
В умовах ринкової економіки планування здійснюється на підставі попиту на продукцію, інтенсифікації галузі, запровадження нових прогресивних технологій.
У кожному підприємстві розробляють перспективні, річні та оперативні плани і виробничі програми на певний період.
Основні питання розвитку скотарства, які розробляють у річному плані-це:
· планування показників розвитку скотарства (поголів’я худоби, структура стада, продуктивність тварин, вихід валової і товарної продукції, її якість та ціна реалізації);
· розроблення системи заходів, спрямованих на виконання запланованого рівня розвитку (норми і раціони годівлі, система утримання, поліпшення племінних якостей там ін.).
Розробленню виробничої програми розвитку скотарства на перспективу передує детальний аналіз розвитку галузі за останні роки.
При плануванні розвитку скотарства необхідно мати на меті підвищення продуктивності тварин, збільшення поголів’я худоби та зміцнення кормової бази, повніше виявляти резерви і можливості розвитку галузі. При цьому слід враховувати комплекс природних та організаційно-господарських умов відтворення стада.
Планування продуктивності тварин
Основним питанням виробничої програми з тваринництва є планування поголів’я тварин, їх продуктивності та обсягу виробництва і реалізації продукції. Природні й організаційно-господарські умови відтворення стада, які слід враховувати при цьому – це період тільності тварин, тривалість сервіс-періоду, вік першого парування, найбільш сприятливі строки одержання приплоду, період реалізації, жива маса тварин при реалізації тощо.
Планують продуктивність розрахунково-конструктивним методом. Спочатку показники продуктивності визначають приблизно, а потім у процесі розробки інших заходів уточнюють.
Для розвитку тваринництва необхідно підвищити продуктивність тварин, збільшення поголів’я худоби на основі всебічного зміцнення кормової бази.
У вирішенні питань подальшого збільшення обсягів виробництва тваринницької продукції та підвищення його ефективності велику роль відіграє правильне планування розвитку тваринницьких галузей на сільськогосподарських підприємствах.
При розробці виробничої програми по скотарству, як і в і інших тваринницьких галузях, насамперед визначають продуктивність поголів'я. Плануванню продуктивності корів передує аналіз досягнутого її рівня за кілька минулих років у взаємозв'язку з рівнем годівлі та умовами утримання худоби, з'ясування причин відхилення фактичних показників від планових. На підставі такого аналізу, а також даних науково-дослідних установ і передового досвіду розробляють зоотехнічні й організаційно-економічні заходи, які забезпечили б максимальне підвищення продуктивності.
Продуктивність тварин в СТОВ ім. «Гагаріна», за даними таблиці 2.2.1, знаходиться на досить низькому рівні – 2700 л. на рік (або приблизно 9 л. на добу), тоді як в підприємствах розвинутих країн світу цей показник знаходиться в межах 7000 – 9000 л. на рік (або 20 – 30 л. на добу). Цьому пояснень є багато, але основне – застарілі технології виробництва молока та, що особливо важливо, недотримання їх в повному обсязі.
Вихід з такої ситуації – переоснащення та реконструкція молочних ферм. Це найбільш ефективний шлях розвитку скотарства.
Щодо самої продуктивності корів, то для забезпечення простого відтворення на фермі, тобто 10% рівня рентабельності, потрібна продуктивність однієї голови на рівні 5000 літрів за рік. Таку прибавку в продуктивності можна забезпечити за рахунок введення значної кількості високопродуктивних молодих корів в основне стадо.
Планування поголів’я тварин, виробництва продукції та її розподіл
Розробка виробничих програм по тваринництву ґрунтується на договірних зобов’язань господарства по продажу продукції тваринництва, а також по максимальному використанні землі, інших засобів виробництва та трудових ресурсів. При її розробці складають план парування корів і телиць в плановому році, руху поголів’я тварин (обороти стада на відповідний період), плани надою молока, приросту живої маси тварин на вирощуванні і відгодівлі. Крім того обґрунтовують рівень забезпечення запланованих показників системою зоотехнічних засобів та відповідним розвитком кормової бази господарства. Для цього за зоотехнічними кормами треба розрахувати потребу тваринництва в кормах та провести балансові розрахунки по забезпеченню худоби необхідними видами кормів та їх кількістю, якістю та строками використання.
При плануванні розвитку тваринницьких галузей необхідно врахувати комплекс природних та організаційно-господарських умов відтворення стада (тип відтворення, строки переведення тварин із однієї вікової групи в іншу, вік фізіологічної зрілості, тривалість вагітності, вік досягнення реалізаційної маси, найдоцільніші календарні строки одержання приплоду, період реалізації продукції, тривалість відгодівлі, догляду та утримання тощо).
Рух поголів'я (оборот стада) складають на плановий рік (по роках перспективного періоду).
Складання обороту стада необхідне для визначення виходу продукції тваринництва протягом року, встановлення періоду одержання молодняку, вибракування тварин, розрахунків потреби тваринництва в кормах, приміщеннях тощо. Крім того, показники обороту стада використовують для планування кількості працівників, фонду оплати праці, собівартості продукції та ін.
Перед плануванням руху поголів'я великої рогатої худоби на підставі даних про фактично проведені парування корів і телиць по місяцях минулого року (додаток 2) передбачають отелення корів і нетелей та парування корів і телиць у плановому році.
Період тільності триває близько 9 місяців, тому план отелення корів і нетелей із січня по вересень включно складають за даними зоотехнічної звітності про парування корів і телиць у період із квітня по грудень минулого року. Дані наведені в додатку 2. План отелення в останньому кварталі року складають, виходячи з даних про парування корів і телиць у першому кварталі планового року. Так, план надходження приплоду показує, що поголів’я спароване у квітні минулого року оселиться через 9 місяців, тобто у січні планового року.
При тривалості сервіс-періоду, тобто періоду від отелення до парування близько півтора місяця (45-60 днів). Цикл відтворення великої рогатої худоби становить приблизно 11 місяців (9+2). Тому корів, які отеляться в січні планового року, необхідно парувати у березні, а тих, що отеляться в лютому – квітні і т.д. При цьому треба враховувати корів, які не придатні для дальшого відтворення стада і підлягають вибракуванню. Вибраковуються корови в 7-8 років в розмірі 15% від поголів’я на початок року. Таким чином, поголів’я, яке отелилося в січні буде паруватися в березні планового року за вирахуванням тих корів, які намічаються до вибракування.
Крім корів, у плані передбачається також парування телиць, які досягли 18-місячного віку. Дані про вік телиць беруться з додатку 3. Так, у січні парувального віку досягають телиці, які народилися у липні позаминулого року, у лютому – ті, що народилися в серпні тощо. Телиць, які народилися в січні минулого року, парують у липні планового, тих, що народилися в лютому, – в серпні і т. д.
Слід зауважити, що відбір телиць для поповнення (ремонту) стада корів – досить відповідальна справа. Для цього провадять їх бонітування. Якщо за результатами бонітування деякі телиці не відповідають тим чи іншим вимогам, їх вибраковують і реалізують на м'ясо. Тому для парування ми беремо тільки 50% телиць позаминулого і минулого року.
Ті корови, які намічені до вибраковування в план парування не включають. Із молочного стада їх вибраковують після 7-8 міс, лактації. Так, те поголів'я, яке було намічене до вибраковування з січня по червень планового року (тобто через 1-2 міс. після отелення), буде вибракуване і поставлене на відгодівлю у період з липня по грудень цього ж року.
План парування корів і телиць та надходження приплоду у СТОВ «ім. Гагаріна» відображено у таблиці 3.1.1.
Для забезпечення запланованого рівня продуктивності тварин на плановий рік починаючи з червня місяця потрібно починати закуповувати нетелей на 6-ому місяці тільності, а починаючи з вересня вони почнуть отелюватися і перейдуть в групу корів. Така система введення тварин на підприємство має декілька позитивних сторін.
Таблиця 3.1.1
План парування корів і телиць та надходження приплоду
| № | Показники | Місяці | Разом за рік | |||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | |||
| А | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
| Фактично спаровано в минулому році: | ||||||||||||||
| 1 | корів | х | х | х | - | - | 1 | 2 | - | 1 | 1 | 1 | 1 | 7 |
| 2 | телиць | х | х | х | 1 | 2 | 1 | - | - | 1 | - | - | 1 | 6 |
| 3 | Всього | х | х | х | 1 | 2 | 2 | 2 | х | 2 | 1 | 1 | 2 | 13 |
| План надходження приплоду: | ||||||||||||||
| 4 | телиць | 1 | 1 | 1 | 1 | - | 1 | 1 | - | 14 | 14 | 14 | 14 | 62 |
| 5 | бичків | - | 1 | 1 | 1 | - | 1 | - | 1 | 15 | 14 | 15 | 14 | 63 |
| 6 | Всього | 1 | 2 | 2 | 2 | х | 2 | 1 | 1 | 29 | 28 | 29 | 28 | 125 |
| 7 | Намічається до вибракування корів | - | - | 1 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 1 |
| 8 | Буде вибракувано корів | - | - | - | - | - | - | - | - | 1 | - | - | - | 1 |
| План парування: | ||||||||||||||
| 9 | корів | 1 | 2 | 1 | 2 | 2 | 2 | - | 2 | - | 1 | 2 | 1 | 16 |
| 10 | телиць народження позаминулого року | - | - | - | - | 1 | - | х | х | х | х | х | х | 1 |
| 11 | телиць народження минулого року | х | х | х | х | х | х | 1 | 2 | 1 | - | 2 | 1 | 7 |
| 12 | Всього | 1 | 2 | 1 | 2 | 3 | 2 | 1 | 4 | 1 | 1 | 4 | 2 | 24 |
| План отелень: | ||||||||||||||
| 13 | корів | - | - | 1 | 2 | - | 1 | 1 | 1 | 1 | - | 1 | 1 | 9 |
| 14 | нетелей | 1 | 2 | 1 | - | - | 1 | - | - | 28 | 28 | 28 | 27 | 116 |
| 15 | Всього | 1 | 2 | 2 | 2 | х | 2 | 1 | 1 | 29 | 28 | 29 | 28 | 125 |
| План вибракування: | ||||||||||||||
| 16 | телиць народження позаминулого року | 1 | 2 | 1 | - | - | - | х | х | х | х | х | х | 4 |
| 17 | телиць народження минулого року | х | х | х | х | х | х | - | - | - | - | - | - | х |
З однієї сторони нетелі значно дешевші при закупівлі, ніж корови. З другої – рівномірне розтелення нетелей протягом запланованого періоду забезпечить рівномірний ріст виробництва молока і забезпечить налагодження відносин з молокопереробними заводами. Крім того, на протязі трьох місяців, які нетелі будуть перебувати на підприємстві, вони звикнуть до місцевості, умов утримання та годівлі, що в свою чергу позитивно вплине на молоковіддавання після розтелення, оскільки адаптаційний період пройде раніше.
Загальна кількість приплоду за рік на підприємстві буде становити 125 голів. Так як, теличок і бичків народжується приблизно порівну, то їх кількість, відповідно, буде становити 62 і 63 голови (таблиця 3.1.1).
Корів та телиць, які були на підприємстві необхідно поступово вибраковувати. Так в плановому році буде вибракувано та реалізовано на м'ясо 1 корову у вересні, яка намітиться до вибракування в березні, та 4 телиці позаминулого року народження із січня по березень. На цей час вони досягнуть 18-ти місячного віку і їх можна буде реалізовувати.
Що стосується бичків (таблиця 3.1.1), то всі, які народилися в позаминулому році (6 голів) досягнуть 18-ти місячного віку і підлягають реалізації, а частина бичків народження минулого року, які ще не досягнуть реалізаційного віку і маси, залишиться на підприємстві, а решту реалізують на м'ясо.
Частина телиць народження минулого і позаминулого років перейдуть в групу нетелей (8 голів) і будуть запліднені в плановому році.
Після планування парування корів і телиць та надходження приплоду телят складають оборот стада. У формі річного плану сільськогосподарського підприємства передбачається складання лише річного поголів'я (як у скотарстві, так і в інших галузях). Річний оборот складається з двох частин: наявність поголів'я на початок року та надходження худоби; вибуття та наявність поголів'я на кінець року. У правильно складеному обороті стада сумарна кількість поголів'я у кожній з наведених частин розрахунку повинна бути однаковою.
У обороті стада поголів'я молодняку показують за роками надходження (минулого чи позаминулого), а також за цільовим призначенням (перехід у ремонтну групу, постановка на відгодівлю, реалізація на м'ясо).
Форма річного обороту стада передбачає не тільки рух поголів'я, а й живу масу поголів'я на початок і кінець року по всіх каналах надходження і вибуття, середньорічне поголів'я, а також, розрахунок валового приросту за рік.
Для цього потрібно мати дані про живу масу худоби всіх статевовікових груп у досліджуваному господарстві.
Таблиця 3.1.2
Середньодобовий приріст та жива маса 1 голови великої рогатої худоби СТОВ ім. «Гагаріна»
| № | Статевовікова група | Середньодобовий приріст, г. | Жива маса 1 голови, кг. |
| 1 | Телята при народженні | - | 32 |
| 2 | Телята віком 6 місяців | 600 | 142 |
| 3 | Телята віком 18 місяців (період запліднення і реалізації) | 660 | 383 |
| 4 | Бички віком 18 місяців | 700 | 398 |
| 5 | Доросла худоба на відгодівлі | 800 | 498 |
| 6 | Нетелі в період переходу в групу корів | 250 | 453 |
Дані таблиці 3.1.2 показують, що жива маса однієї корови дорівнює 450 кг., нетеля – 450 кг., телят при народженні – 32 кг. Ці дані будуть використовуватися при розрахунках маси поголів’я на початок і кінець року в обороті стада.
Потім визначається поголів’я на кінець року шляхом додавання до поголів’я на початок року тварин, що прибудуть і віднімання тварин, що вибудуть. На кінець року кількість поголів'я повинна бути такою, яка відповідає можливостям кормової бази, наявності відповідних приміщень, оптимальній плановій структурі стада, тобто виходячи з перспектив розвитку даної галузі у підприємстві.
Жива маса на кінець року визначається таким чином: жива маса на початок року плюс жива маса тварин, що прибуде мінус жива маса тварин, що вибуде плюс валовий приріст.
За сумою поголів'я в господарстві на початок і кінець року (для корів, нетелей і дорослої худоби) і за даними поголів’я молодняку кожного місяця визначають середньорічне поголів'я.
Річний рух поголів’я великої рогатої худоби відображений в таблиці 3.1.3.
Аналізуючи дані таблиці 3.1.3, середньорічне поголів’я корів на фермі, після введення в кінці року значної кількості молодих корів зросла до 29 голів. В подальшому, майже всі розрахунки будуть проводитись саме на основі цього числа.
Загальний приріст живої маси за плановий рік становитиме 274,94 ц..
Виробництво молока, як і інших видів продукції тваринництва, планують по місяцях і кварталах року. Це необхідно для розрахунку товарної частини молока і суми грошових надходжень від реалізації, розрахунку оплати праці тваринників за кількість і якість продукції тощо.
Оскільки в календарному році корова доїться 10 міс. (при сухостійному періоді 2 міс), то за 9 міс. лактації валовий надій від корови планують приблизно на 10% менший.
Надої молока по місяцях лактації розподіляються нерівномірно. Розподіл надою молока по місяцях лактації корів наведено в таблиці 3.1.4.
Щоб визначити вихід молока по місяцях і кварталах року при дев'ятимісячній лактації потрібні дані про отелення корів за 11 останніх місяців минулого року і протягом планового року (дані розрахунків по таблиці 3.1.1).
Таблиця 3.1.3
Річний рух поголів’я великої рогатої худоби
| № | Статевовікові групи худоби | Поголів’я на початок року | Прибуде | Вибуде | Поголів’я на кінець року | Середньорічне поголів’я, голів | Середньодобовий приріст, г | Приріст живої маси, ц | |||||||||||
| голів | жива маса, ц | приплід та перехід з молодших та інших груп | купівля племінної худоби | перехід в старші та інші групи | продаж племінної худоби | реалізація на м'ясо | голів | жива маса, ц | |||||||||||
| голів | жива маса, ц | голів | жива маса, ц | голів | жива маса, ц | голів | жива маса, ц | голів | середня жива маса 1 голови, кг | жива маса, ц | |||||||||
| А | Б | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |
| 1 | Корови | 7 | 31,50 | 114 | 505,00 | 1 | 4,50 | 120 | 539,80 | 29,38 | - | х | |||||||
| 2 | Нетелі | 6 | 23,40 | 8 | 30,64 | 108 | 442,80 | 114 | 505,00 | 8 | 35,26 | 34,00 | 350 | 43,44 | |||||
| 3 | Телиці народження позаминулого року | 5 | 15,00 | 1 | 3,83 | 4 | 383 | 15,32 | 0 | 0 | 1,08 | 660 | 2,61 | ||||||
| 4 | Телиці народження минулого року | 13 | 18,20 | 7 | 26,80 | 0 | 383 | 0 | 6 | 19,09 | 11,5 | 660 | 27,70 | ||||||
| 5 | Бички народження позаминулого року | 6 | 18,60 | 6 | 398 | 23,88 | 0 | 0 | 1,75 | 700 | 4,47 | ||||||||
| 6 | Бички народження минулого року | 15 | 22,50 | 10 | 398 | 39,80 | 5 | 15,06 | 12,67 | 700 | 32,36 | ||||||||
| 7 | Доросла худоба на відгодівлі | 1 | 4,50 | 1 | 498 | 4,98 | 0 | 0 | 0,17 | 800 | 0,49 | ||||||||
| 8 | Приплід планового року: | ||||||||||||||||||
| телички | 62 | 19,84 | 62 | 87,70 | 31,00 | 600 | 67,89 | ||||||||||||
| бички | 63 | 20,16 | 63 | 89,10 | 32,00 | 600 | 68,99 | ||||||||||||
| 9 | Разом | х | 129,20 | х | 580,2 | х | 442,80 | х | 540,13 | х | - | х | - | 83,98 | х | 786,10 | х | х | 247,94 |
Таблиця 3.1.4
Розрахунок поголів’я корів і виходу молока по місяцях лактації в плановому році
| Показники | Розподіл надою від корови по місяцях лактації | Одиниця виміру | Місяці року | Всього за рік | ||||||||||||
| % | кг | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
| Місяці лактації | ||||||||||||||||
| 1 | 13 | 585 | голів | 1 | 1 | 2 | 2 | 2 | 0 | 2 | 1 | 1 | 29 | 28 | 29 | 98 |
| ц | 6 | 6 | 12 | 12 | 12 | 0 | 12 | 6 | 6 | 170 | 164 | 170 | 573 | |||
| 2 | 15,2 | 684 | голів | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | 2 | 0 | 2 | 1 | 1 | 29 | 28 | 70 |
| ц | 7 | 7 | 7 | 14 | 14 | 14 | 0 | 14 | 7 | 7 | 198 | 192 | 479 | |||
| 3 | 14,1 | 634,5 | голів | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | 2 | 0 | 2 | 1 | 1 | 29 | 43 |
| ц | 6 | 6 | 6 | 6 | 13 | 13 | 13 | 0 | 13 | 6 | 6 | 184 | 273 | |||
| 4 | 13 | 585 | голів | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | 2 | 0 | 2 | 1 | 1 | 15 |
| ц | 6 | 6 | 6 | 6 | 6 | 12 | 12 | 12 | 0 | 12 | 6 | 6 | 88 | |||
| 5 | 12 | 540 | голів | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | 2 | 0 | 2 | 1 | 15 |
| ц | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 11 | 11 | 11 | 0 | 11 | 5 | 81 | |||
| 6 | 11 | 495 | голів | 0 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | 2 | 0 | 2 | 14 |
| ц | 0 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 10 | 10 | 10 | 0 | 10 | 69 | |||
| Вибракування і постановка на відгодівлю | х | х | голів | - | - | - | - | - | - | - | - | 1 | - | - | - | 1 |
| 7 | 8,7 | 391,5 | голів | 1 | 0 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 1 | 2 | 0 | 12 |
| ц | 4 | 0 | 4 | 4 | 4 | 4 | 4 | 4 | 8 | 4 | 8 | 0 | 47 | |||
| 8 | 7,6 | 342 | голів | 1 | 1 | 0 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 1 | 2 | 13 |
| ц | 3 | 3 | 0 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 7 | 3 | 7 | 44 | |||
| 9 | 5,4 | 243 | голів | 1 | 1 | 1 | 0 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 1 | 12 |
| ц | 2 | 2 | 2 | 0 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 5 | 2 | 29 | |||
| Надій молока | 100 | 4500 | всього | 40 | 41 | 47 | 55 | 64 | 58 | 62 | 62 | 60 | 218 | 401 | 576 | 1684 |
В таблиці 3.1.5 відображено рух корів по місяцях лактації. На другому місяці лактації буде поголів'я, яке в минулому місяці знаходилося на першому місяці лактаційного періоду, а на третьому – те, що було на другому місяці лактації і т. д. до дев'ятого місяця лактації включно. Тобто одне й те ж поголів'я у кожному з наступних місяців переходить на наступний місяць лактаційного періоду.
Вибракувані корови при плануванні помісячного надою молока виключають із розрахунків по місяцях їх вибуття після закінчення шостого місяця лактації. Вони перебуватимуть на відгодівлі ще два місяці, а після цього вибуватимуть, тобто через вісім місяців після отелення.
Далі обчислюється валовий надій молока по місяцях року множенням кількості корів кожного року на середній надій від корови у відповідному місяці лактації.
Вкінці підсумовуються валові надої по кожному місяці календарного року для розрахунку плану виробництва і реалізації молока. Для розрахунку цього плану також потрібні дані про товарність молока, середній вміст жиру в молоці та середні ціни реалізації молока.
Вважаємо, що рівень товарності молока у стійловий період – 90%, а в пасовищний – 85%.
Продаж молока розраховують в перерахунку на базисний вміст жиру. Тобто множимо кількість реалізованого молока в натурі на вміст жиру ділимо на базисний вміст жиру в молоці. Вважається, що плановий вміст жиру в молоці в стійловий період – 3,8%, в пасовищний – 3,5%. Базисна жирність молока – 3,4%.
Після проведених розрахунків стає очевидним той факт, що на протязі планового року середня жирність молока буде вища за базисну, що штучно збільшить виробництво молока. Середня ціна реалізації 1 ц. молока, за даними маркетингового відділу ЗАТ «Богуславського маслозаводу», вищого та першого ґатунку знаходиться на рівні 200 грн., що загалом задовольнить планові потреби.
Таблиця 3.1.5
План виробництва і реалізації молока та одержання грошових надходжень по місяцях і кварталах 2009 року
| Місяці та квартали | Надій молока, ц | Реалізація молока, ц | Середня ціна реалізації 1 ц, грн. | Сума грошових надходжень, тис. грн. | |
| в натурі | в перерахунку на базисну жирність | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Січень | 40 | 34 | 38 | 210 | 7 |
| Лютий | 41 | 35 | 39 | 209 | 8 |
| Березень | 47 | 40 | 45 | 205 | 9 |
| Разом за перший квартал | 129 | 109 | 122 | x | 24 |
| Квітень | 55 | 47 | 52 | 195 | 9 |
| Травень | 64 | 54 | 56 | 186 | 10 |
| Червень | 58 | 49 | 51 | 169 | 8 |
| Разом за другий квартал | 177 | 151 | 159 | x | 26 |
| Липень | 62 | 52 | 54 | 178 | 8 |
| Серпень | 62 | 52 | 54 | 185 | 8 |
| Вересень | 60 | 51 | 52 | 187 | 9 |
| Разом за третій квартал | 183 | 156 | 160 | x | 25 |
| Жовтень | 218 | 185 | 207 | 190 | 37 |
| Листопад | 401 | 341 | 381 | 203 | 69 |
| Грудень | 576 | 489 | 547 | 213 | 103 |
| Разом за четвертий квартал | 1194 | 1015 | 1135 | х | 209 |
| Всього за рік | 1684 | 1431 | 1577 | х | 285 |
3.2 Організація і планування кормової бази та трудових ресурсів на 2009 рік
В загальній системі господарства кормова база – це сполучна ланка між рослинництвом і тваринництвом, що зумовлено специфічною двобічністю їх взаємопов'язаних завдань - організації виробництва і використання кормів.
Молочна продуктивність корів залежить від спадковості, породи, фізіологічного стану, умов годівлі, утримання і використання корів. Спадковістю визначається потенційна молочна продуктивність. Спадкові можливості тварин не можуть бути реалізовані без повноцінної годівлі та відповідних зоогігієнічних умов утримання. Породні особливості також, є одним з важливих факторів, що визначають молочну продуктивність. Неповноцінна і недостатня годівля зумовлює зниження надоїв на 25-50%.
В загальній системі господарства кормова база - це сполучна ланка між рослинництвом і тваринництвом, що зумовлено специфічною двобічністю їх взаємопов'язаних завдань - організації виробництва і використання кормів.
Основними принципами раціональної організації кормової бази є:
· кормова база повинна відповідати напряму і спеціалізації тваринництва в даному господарстві;
· загальний обсяг кормових ресурсів повинен випереджати ріст поголів'я та його продуктивність;
· ефективне використання землі на основі оптимального поєднання польового і культурного лукопасовищного кормовиробництва з природним кормодобуванням;
· рівномірне і безперебійне забезпечення біологічно повноцінними і високоякісними кормами протягом року;
· оптимальне задоволення потреби худоби в повноцінних кормах при мінімальних затратах праці і засобів на одиницю корму.
Кормова база формується з різних видів кормів залежно від галузі тваринництва і з урахуванням природно-економічних умов господарства. Загальну кількість кормів і окремих груп їх обчислюють у кормових одиницях. В Україні за одиницю загальної поживності кормів прийнята поживність 1 кг. вівса середньої якості.
Співвідношення всіх видів кормів за їх загальною поживністю характеризує структуру кормової бази господарства.
У багатьох сільськогосподарських підприємствах раціональна організація кормозабезпечення тварин передбачає оптимальне поєднання двох основних джерел надходження кормів:
· внутрішньогосподарських – польове і лукопасовищне кормовиробництво, кормодобування;
· негосподарських – поставки в межах міжгосподарської кооперації, обмін, купівля мінеральних добавок, преміксів і т. д.
За будь-якої схеми організації кормових джерел мета одна – ефективне забезпечення тваринництва різноманітними кормами.
У сільськогосподарських підприємствах річну потребу в кормах планують на календарний (з 1 січня по 31 грудня) та господарський (від урожаю планового до врожаю майбутнього) роки. У першому випадку, крім потреби, обчислюють вартість кормів, яку використовують для планової калькуляції собівартості продукції тваринництва. Потреба в кормах на господарський рік розраховується від урожаю планового до урожаю наступного року та включає кількість їх для тваринництва підприємства, страховий фонд та продаж іншим підприємствам згідно з договорами. Це основа для планування виробництва та придбання кормів.
При плануванні кормів на календарний рік беруть поголів’я худоби на кінець планового року. По тих групах тварин, де немає поголів’я на кінець року беруть середньорічне поголів’я.
Для того щоб спланувати потребу в кормах для корів, необхідно спочатку розв’язати задачу оптимізації раціону годівлі для середньої корови.
Таблиця 3.2.1
Модель задачі оптимізації добового раціону для корови (жива маса 450 кг, добовий надій 17 кг молока, жирність молока 3,8%) на зимово-стійловий період
| Корми | кукурудза | горох | сіно | сінаж | солома | силос | буряки | жом | фосфат | сіль | Тип обмеження | Обсяг обмеження | Різниця | |
| Вартість 1кг,коп. | 65,31 | 73,14 | 14,8 | 9,40 | 4,70 | 6,10 | 15,30 | 4,60 | 47,00 | 53,00 | Вартість | |||
| Корми, кг | 1,56 | 1,30 | 2,70 | 4,50 | 0,00 | 31,06 | 9,48 | 0,00 | 0,12 | 0,09 | 624,52 | |||
| Поживність кормів | Сумарне споживання | |||||||||||||
| Кормові одиниці, кг | 1,27 | 1,16 | 0,57 | 0,34 | 0,37 | 0,26 | 0,14 | 0,12 | 0,00 | 0,00 | 15,97 | > | 12,61 | 3,37 |
| Обмінна енергія, МДж. | 11,50 | 11,20 | 7,20 | 3,60 | 6,10 | 3,10 | 1,60 | 1,10 | 0,00 | 0,00 | 179,64 | > | 148,10 | 31,64 |
| Перетравний протеїн, г | 63,00 | 143,00 | 84,00 | 37,00 | 12,00 | 16,00 | 9,00 | 7,00 | 0,00 | 0,00 | 1260,00 | > | 1260,00 | 0,00 |
| Сира клітковина, г | 68,00 | 57,00 | 224,00 | 97,00 | 346,00 | 119,00 | 13,00 | 34,00 | 0,00 | 0,00 | 5040,85 | > | 4110,00 | 930,85 |
| Цукор,г | 45,40 | 35,50 | 37,30 | 10,00 | 11,10 | 4,30 | 77,90 | 6,20 | 0,00 | 0,00 | 1135,00 | > | 1135,00 | 0,00 |
| Кальцій, г | 2,00 | 2,60 | 10,40 | 6,00 | 4,90 | 2,40 | 0,60 | 1,30 | 360,00 | 0,00 | 186,10 | > | 89,00 | 97,10 |
| Фосфор,г | 2,40 | 3,70 | 2,10 | 1,00 | 1,00 | 0,70 | 0,30 | 0,20 | 160,00 | 0,00 | 63,00 | > | 63,00 | 0,00 |
| Каротин, мг | 0,00 | 0,00 | 29,00 | 21,00 | 0,00 | 13,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 576,54 | > | 565,00 | 11,54 |
| Грубі корми, кг | 0,00 | 0,00 | 1,00 | 1,00 | 1,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 7,20 | > | 4,00 | 3,20 |
| Суха речовина, кг | 0,86 | 0,86 | 0,82 | 0,41 | 0,88 | 0,33 | 0,14 | 0,13 | 0,95 | 0,95 | 18,30 | < | 18,30 | 0,00 |
| Концентровані корми, кг | 1,00 | 1,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 2,86 | < | 4,20 | 1,34 |
| Дерть, кг | 0,00 | 1,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 1,30 | < | 1,30 | 0,00 |
| Сіно, кг | 0,00 | 0,00 | 1,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 2,70 | < | 2,70 | 0,00 |
| Сінаж, кг | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 1,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 4,50 | < | 4,50 | 0,00 |
| Жом, кг | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 1,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | < | 15,00 | 15,00 |
| Сіль, кг | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 1,00 | 0,09 | > | 0,09 | 0,00 |
Таблиця 3.2.2
Загальна кількість кормів та їх вартість на планове поголів’я корів на зимово-стійловий період
| Корми | Витрати кормів на 1 ц., ц | Необхідна кількість кормів на плановий рік, ц | Страховий фонд, % | Всього кормів в плановому році, ц | Вартість 1 ц. кормів, грн.. | Вартість кормів всього, тис. грн. |
| кукурудза | 1,56 | 97 | 10 | 97 | 65,31 | 6,31 |
| горох | 1,30 | 80 | 10 | 80 | 73,14 | 5,87 |
| сіно | 2,70 | 167 | 10 | 167 | 14,80 | 2,47 |
| сінаж | 4,50 | 278 | 10 | 278 | 9,40 | 2,61 |
| силос | 31,06 | 1916 | 20 | 1920 | 6,10 | 11,71 |
| буряки | 9,48 | 585 | 15 | 586 | 15,30 | 8,96 |
| фосфат | 0,12 | 8 | 0 | 8 | 47,00 | 0,36 |
| сіль | 0,09 | 5 | 0 | 5 | 53,00 | 0,29 |
| Всього | х | х | х | 3140 | х | 38,59 |
Аналіз моделі оптимізації раціону для корів на зимово-стійловий період показав скільки кормів певних груп повинні на підприємстві згодувати корові за один день, щоб забезпечити відповідну продуктивність та підтримувати життєдіяльні процеси в організмі. Потім розраховується потреба в кормах на зимово-стійловий період (він становити 202 дні) в плановому році та додається страховий фонд, що забезпечує стабільність кормової бази. Страховий фонд згладжує коливання урожайності культур у несприятливі роки. Він встановлюється для кожної групи кормів в різних розмірах.
Аналогічно розраховується потреба в кормах на літньо-пасовищний період, який продовжується 163 дні.
Загальна потреба в кормах на плановий календарний рік для корів дорівнює 63 тис. грн..
Таблиця 3.2.3
Модель задачі оптимізації добового раціону для корови (жива маса 450 кг, добовий надій 17 кг молока, жирність молока 3,8%) на літньо-пасовищний період
| Корми | кукурудза | горох | зелені | солома | фосфат | сіль | Тип обмеження | Обсяг обмеження | Різниця | |
| Вартість 1кг,коп. | 65,31 | 73,14 | 6,10 | 4,70 | 47,00 | 53,00 | Вартість | |||
| Корми, кг | 1,94 | 0,00 | 62,00 | 2,00 | 0,12 | 0,09 | 524,72 | |||
| Поживність кормів | Сумарне споживання | |||||||||
| Кормові одиниці, кг | 1,27 | 1,16 | 0,17 | 0,37 | 0,00 | 0,00 | 13,75 | > | 12,60 | 1,15 |
| Обмінна енергія, МДж. | 11,5 | 11,20 | 1,90 | 6,10 | 0,00 | 0,00 | 152,32 | > | 148,00 | 4,32 |
| Перетравний протеїн, г | 63,00 | 143,00 | 23,00 | 12,00 | 0,00 | 0,00 | 1572,29 | > | 1260,00 | 312,29 |
| Сира клітковина, г | 68,00 | 57,00 | 53,00 | 346,00 | 0,00 | 0,00 | 4110,00 | > | 4110,00 | 0,00 |
| Цукор,г | 45,4 | 35,50 | 28,00 | 11,10 | 0,00 | 0,00 | 1846,33 | > | 1135,00 | 711,33 |
| Кальцій, г | 2,00 | 2,60 | 1,90 | 4,90 | 360,00 | 0,00 | 174,55 | > | 89,00 | 85,55 |
| Фосфор,г | 2,40 | 3,70 | 0,60 | 1,00 | 160,00 | 0,00 | 63,00 | > | 63,00 | 0,00 |
| Каротин, мг | 0,00 | 0,00 | 37,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 2294,00 | > | 565,00 | 1729,00 |
| Грубі корми, кг | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 1,00 | 0,00 | 0,00 | 2,00 | < | 2,00 | 0,00 |
| Суха речовина, кг | 0,86 | 0,86 | 0,20 | 0,88 | 0,95 | 0,95 | 16,03 | < | 17,50 | 1,47 |
| Концентровані корми, кг | 1,00 | 1,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 1,94 | < | 4,20 | 2,26 |
| Зелена маса, кг | 0,00 | 0,00 | 1,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 62,00 | < | 62,00 | 0,00 |
| Сіль, кг | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 1,00 | 0,09 | > | 0,09 | 0,00 |
Таблиця 3.2.4
Загальна кількість кормів та їх вартість на планове поголів’я корів на літньо-пасовищний період
| Корми | Витрати кормів на 1 ц., ц | Необхідна кількість кормів на плановий рік, ц | Страховий фонд, % | Всього кормів в плановому році, ц | Вартість 1 ц. кормів, грн.. | Вартість кормів всього, тис. грн. |
| кукурудза | 1,94 | 88 | 10 | 88 | 65,31 | 5,78 |
| зелені | 62,00 | 2823 | 10 | 2826 | 6,10 | 17,24 |
| солома | 2,00 | 91 | 20 | 91 | 4,70 | 0,43 |
| фосфат | 0,12 | 5 | 0 | 5 | 47,00 | 0,26 |
| сіль | 0,09 | 4 | 0 | 4 | 53,00 | 0,21 |
| Всього | х | х | х | 3015 | х | 23,92 |
Але крім молочного стада є ще й супутнє поголів’я. Щоб спланувати потребу в кормах і на нього потрібно визначити загальний приріст живої маси (це валовий приріст і маса народжених телят) та, знаючи структуру раціону і норму витрачання кормів на одиницю приросту, можна знайти загальну вартість кормів. Так, за даними таблиці 3.2.5, ця вартість становить майже 94 тис. грн..
Загальна вартість кормів на плановій рік визначається сумою вартості кормів молочного стада та вартості кормів, витрачених на приріст живої маси. Ця сума буде становити 156 тис. грн..
Забезпечення кормами поголів’я тварин здійснюється протягом господарського року. В літньо-пасовищний період поголів’я знаходиться на випасних майданчиках та заготовлюються корми на зимово-стійловий період.
Потребу в зелених кормах забезпечують за рахунок природних угідь, сіяних культур, гички буряків та ін..
Визначення потреби в зеленому кормі здійснюють множенням середньорічного поголів’я тварин на норму використання зеленого корму протягом пасовищного періоду або за даними помісячного поголів’я (обсягів продукції) і відповідними нормами потреби в зеленому кормі.
Таблиця 3.2.5
Загальна кількість кормів та їх вартість на плановий приріст живої маси великої рогатої худоби
| Корми | Витрати кормів на 1 ц., ц | Необхідна кількість кормів на плановий рік, ц | Страховий фонд, % | Всього кормів в плановому році, ц | Вартість 1 ц., грн.. | Вартість всього, тис. грн. |
| кукурудза | 1,62 | 466,50 | 10 | 513 | 53,00 | 27,20 |
| сіно | 0,90 | 259,20 | 10 | 285 | 14,80 | 4,22 |
| сінаж | 3,00 | 863,80 | 10 | 950 | 9,40 | 8,93 |
| солома | 0,90 | 259,20 | 20 | 311 | 4,70 | 1,46 |
| силос | 13,05 | 3758,00 | 20 | 4509 | 6,10 | 27,51 |
| жом | 5,00 | 1440,00 | 0 | 1440 | 4,60 | 6,62 |
| горох | 13,00 | 3743,00 | 0 | 3743 | 4,20 | 15,72 |
| молоко збиране | 2,25 | 647,90 | 0 | 648 | 3,45 | 2,24 |
| Всього | х | х | х | х | х | 93,89 |
Щоб оптимально організувати забезпечення тварин зеленими кормами та своєчасне заміщення однієї культури іншою в найкращій стиглості протягом пасовищного періоду розробляють схеми зеленого конвеєру (табл. 3.2.6). При розрахунках кількість зеленого корму по місяцях розподіляють пропорційно до помісячного поголів’я тварин або плану виробництва продукції. Для цього можна взяти поголів’я (продукцію) лише головної тваринницької галузі, яка є основним споживачем зеленого корму.
Схеми зеленого конвеєра розробляють для кожної зони, які в господарстві уточнюють залежно від площ і урожайності пасовищ, окремих культур та строків надходження зеленої маси, видового складу тваринництва.
Доцільно також зробити розбивку по декадах, враховуючи, що окремі місяці мають 31 день.
Тривалість пасовищного періоду, протягом якого використовується зелений корм в господарстві становить 163 дні (ІІ декада травня – ІІ декада жовтня). Загальну потребу в зеленому кормі розбивають по місяцях використання зеленого конвеєру, а потім по декадах.
Таблиця 3.2.6
Схема зеленого конвеєру підприємства на 2008 рік
| Показник | Площа, га | Урожайність, ц/га | Кількість зеленої маси, ц | Строки використання | Період використання | Використання зеленої маси по місяцях і декадах | ||||||||||||||||
| Травень | Червень | Липень | Серпень | Вересень | Жовтень | |||||||||||||||||
| 10 | 11 | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 | 11 | 10 | 10 | 11 | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 | |||||||
| Потреба в зелених кормах | 2826 | 163 | 173 | 191 | 173 | 173 | 173 | 173 | 173 | 191 | 173 | 173 | 191 | 173 | 173 | 173 | 173 | 173 | ||||
| Надійде від природних угідь | 9 | 100 | 900 | 77 | 85 | 66 | 66 | 66 | 58 | 58 | 64 | 41 | 41 | 45 | 48 | 48 | 48 | 45 | 45 | |||
| Нестача (нижче її покриття) | 1926 | 96 | 106 | 107 | 107 | 107 | 115 | 115 | 127 | 133 | 133 | 146 | 125 | 125 | 125 | 128 | 128 | |||||
| Озиме жито | 0,89 | 160 | 143 | 11.05 | 31.05 | 21 | 10 | 11 | ||||||||||||||
| 96 | 47 | |||||||||||||||||||||
| Озима пшениця | 0,44 | 150 | 65 | 25.05 | 05.06 | 12 | 7 | 5 | ||||||||||||||
| 30 | 36 | |||||||||||||||||||||
| Багаторічні трави, І укіс | 0,91 | 150 | 137 | 25.05 | 15.06 | 22 | 7 | 10 | 5 | |||||||||||||
| 30 | 72 | 36 | ||||||||||||||||||||
| Горох | 0,47 | 151 | 72 | 11.06 | 20.06 | 10 | 10 | |||||||||||||||
| 72 | ||||||||||||||||||||||
| Овес | 0,67 | 160 | 107 | 21.06 | 30.06 | 10 | 10 | |||||||||||||||
| 107 | ||||||||||||||||||||||
| Багаторічні трави, ІІ укіс | 1,44 | 120 | 173 | 01.07 | 20.07 | 20 | 10 | 10 | ||||||||||||||
| 115 | 58 | |||||||||||||||||||||
| Кукурудза + горох першого строку сівби | 0,92 | 200 | 185 | 11.07 | 31.07 | 21 | 10 | 11 | ||||||||||||||
| 58 | 127 | |||||||||||||||||||||
| Кукурудза + горох другого строку сівби | 1,21 | 220 | 265 | 01.08 | 20.08 | 20 | 10 | 10 | ||||||||||||||
| 133 | 133 | |||||||||||||||||||||
| Кукурудза молочно-воскової стиглості | 0,42 | 320 | 136 | 21.08 | 10.09 | 21 | 11 | 10 | ||||||||||||||
| 73 | 63 | |||||||||||||||||||||
| Багаторічні трави, ІІІ укіс | 2,36 | 58 | 136 | 21.08 | 10.09 | 21 | 11 | 10 | ||||||||||||||
| 73 | 63 | |||||||||||||||||||||
| Кукурудза + горох післяукісні та післяжнивні | 1,00 | 250 | 251 | 11.09 | 30.09 | 20 | 10 | 10 | ||||||||||||||
| 125 | 125 | |||||||||||||||||||||
| Сумішки бобових, злакових і капустяних культур, | 1,28 | 100 | 128 | 01.10 | 20.10 | 20 | 10 | 10 | ||||||||||||||
| 64 | 64 | |||||||||||||||||||||
| Гичка цукрових буряків | 1,17 | 110 | 128 | 01.10 | 20.10 | 20 | 10 | 10 | ||||||||||||||
| 64 | 64 | |||||||||||||||||||||
Примірне співвідношення виходу зеленої маси з природних пасовищ таке:
§ у травні – 18%: І декада – 9%, ІІ декада – 9%;
§ у червні – 22%: І декада – 7%, ІІ декада – 7%, ІІІ декада – 8%;
§ у липні - 20%: І декада – 7%, ІІ декада – 7%, ІІІ декада – 8%;
§ у серпні – 14%: І декада – 4%, ІІ декада – 5%, ІІІ декада – 5%;
§ у вересні – 16%: І декада – 5%, ІІ декада – 5%, ІІІ декада – 6%;
За даними таблиці 2.1.1, в підприємстві є виділена площа під пасовища – 9 га. Від них на протязі пасовищного періоду буде надходити 900 ц. зеленої маси. Майже по всіх місяцях її не вистачатиме для покриття загальної потреби в зелених кормах, тому її буде компенсовано з культурних пасовищ, сіяних культур та післяжнивних посівів.
Але в липні природні пасовища покриють повністю дефіцит зелених кормів і без інших кормових площ, навіть з великим запасом. Ця зелена маса буде використана на додаткову заготівлю кормів на зимово-стійловий період, а також на випадок скорочення урожайності культур в більш напружений період – введення нових корів у молочне стадо в вересні – жовтні планового року.
Праця, як доцільна діяльність людини, є основою всякого матеріального виробництва. вона завжди має матеріальну основу і спрямована на задоволення матеріальних потреб людини. Трудові ресурси підприємства, як носій праці, це сукупність фізичних і духовних здібностей людей до праці. Планування оплати праці є неодмінною складовою виробничого плану. Оплата праці працівників молочнотоварної ферми складається з тарифного фонду та доплат і премій. План оплати праці розраховують на основі чисельності працівників.
Планування трудових ресурсів в сільському господарстві має на меті встановити забезпеченість підприємства робочою силою та використання її протягом року. Слід зазначити, що потреба в трудових ресурсах у різні періоди року є неоднаковими, оскільки зумовлюється сезонністю виробництва. а також і те, що тваринництво і, зокрема, скотарство значно менш сезонна галузь, що створює більш сприятливі умови для рівномірного виробництва продукції та використання робочої сили.
Плануючи чисельність працівників тваринництва, враховують середньорічне поголів'я худоби за видами і технологічними групами, обґрунтовані норми обслуговування тварин одним працівником, що прийняті в даному господарстві.
Розрахунок чисельності працівників молочної ферми відображено в таблиці 3.2.7.
На підприємстві планується встановити новий доїльний зал типу «Ялинка» з продуктивністю до 200 голів за добу, реконструювати існуючі приміщення в приміщення з боксовим типом утриманням тварин, переоснастити родильне відділення, закупити нову техніку для роздавання кормів.
На основі оновленої техніки та прогресивних норм навантаження на одного працівника розрахунки в таблиці 3.2.7, показують, що поголів’я в 200 корів зможе обслуговувати 3 оператори доїльного залу, один оператор у родильному відділенні та один підмінний оператор. Всі інші посади залишаються без змін. За рахунок енергозберігаючих та більш продуктивних технологій по догляду за поголів’ям тварин, можна зекономити витрати часу, хоча навантаження на 1 людину і зросте.
Але, так як поголів’я корів збільшиться лише в кінці року, немає економічної доцільності тримати всю кількість необхідних працівників протягом всього року. Необхідно поступово збільшувати їх кількість, залежно від кількості введених корів.
В зв’язку з цим в підприємстві тимчасово буде введено погодинну оплату праці на молочнотоварній фермі для адаптації до нових умов праці та освоєнням нових технологій.
Загальний річний фонд оплати праці працівників молочнотоварної ферми буде становити 54,32 тис. грн..
Таблиця 3.2.7
Розрахунок чисельності та річного фонду оплати праці працівників молочнотоварної ферми
| № | Категорії працівників | Обсяг робіт | Норма навантаження на 1 працівника, гол. | Чисельність працівників, чол. | Річні витрати робочого часу, люд.-днів. | Тарифний розряд | Тарифна (місячна) ставка, грн. (година) | Річний фонд оплати працівника, тис. грн.. | |
| на 1 працівника | всього | ||||||||
| 1 | Оператори доїльного залу | 28 | 75 | 1,00 | 279 | 279,00 | 5 | 4,60 | 8,98 |
| 2 | Оператори в родильному відділенні | 2 | 10 | 1,00 | 279 | 279,00 | 6 | 5,34 | 10,43 |
| 3 | Технік штучного осіменіння | 29 | 120 | 0,24 | 365 | 89,36 | 6 | 5,34 | 3,34 |
| 4 | Тракторист | 29 | 400 | 1,00 | 365 | 365,00 | 4 | 4,00 | 10,22 |
| 5 | Слюсар-електрик | 29 | 400 | 0,07 | 365 | 26,81 | 4 | 4,00 | 0,75 |
| 6 | Ветеринарний санітар | 29 | 200 | 0,15 | 365 | 53,62 | 3 | 3,55 | 1,33 |
| 7 | Нічний сторож | 29 | 200 | 0,15 | 365 | 53,62 | 4 | 4,00 | 1,50 |
| 8 | Робочий з приготування кормів | 29 | 200 | 0,15 | 365 | 53,62 | 4 | 4,00 | 1,50 |
| 9 | Бригадир | 29 | 200 | 0,15 | 365 | 53,62 | Ставка | 1200,00 | 2,12 |
| 10 | Разом | х | х | 3,91 | 3113 | 1254,00 | х | х | 40,17 |
| 11 | Доплати: | ||||||||
| за продукцію | 10,04 | ||||||||
| за роботу в святкові дні | 1,08 | ||||||||
| відпускні | 3,01 | ||||||||
| 12 | Всього | 54,32 | |||||||
Планування собівартості продукції молочного скотарства на 2009 рік
Собівартість виражає у грошовій формі індивідуальні витрати підприємства, пов'язані з виробництвом продукції в конкретних економічних умовах. Планування собівартості продукції передбачає найбільш ефективне використання матеріально-технічних і грошових ресурсів на основі науково обґрунтованого їх споживання відповідно до технологічних умов та вимог навколишнього середовища.
Розрахунок витрат і собівартості продукції молочного скотарства відображено в таблиці 3.3.1.
Таблиця 3.3.1
Планування витрат і собівартості продукції молочного скотарства
| № | Елементи собівартості | Витрати, тис. грн. | Структура собівартості, % |
| 1 | Витрати на оплату праці | 54,32 | 16,72 |
| 2 | Паливо та мастильні матеріали | 23,57 | 7,26 |
| 3 | Засоби захисту тварин | 2,94 | 0,90 |
| 4 | Корми | 62,50 | 19,25 |
| 5 | Роботи та послуги | 3,85 | 1,18 |
| 6 | Витрати на ремонт необоротних активів | 11,54 | 3,55 |
| 7 | Інші витрати на утримання основних засобів | 144,30 | 44,43 |
| 8 | Інші витрати | 21,75 | 6,70 |
| Разом витрат | 324,77 | 100,00 | |
| 9 | Собівартість молодняка | 10,27 | |
| 10 | Собівартість гною | 0,07 | |
| Собівартість всього | 314,42 | ||
Аналіз розрахунків по таблиці 3.3.1 приводить до таких висновків: плановий рівень собівартості 1 ц. молока забезпечується, відносно планового рівня продуктивності корів, на рівні 52 грн..
Проте, планову продуктивність планувалось збільшити за рахунок збільшення в структурі стада молодого високопродуктивного поголів’я та доведенням молочного стада до 120 голів до кінця року. А оскільки поголів’я збільшилось тільки в кінці року, тому необхідне валове виробництво виробити не вийде, що видно в таблиці 11, а отже, і собівартість виробленого молока буде більшою – приблизно 186 грн. за 1 ц.
Така собівартість пов’язана з тим, що даний рік є перехідним і деякі витрати не відображають об’єктивних причин такого високого нарахування.
Наприклад, відрахування на ремонт необоротних засобів та інші витрати на утримання основних засобів проводилися на основі амортизаційних відрахувань (табл. 3.3.2).
Таблиця 3.3.2
Розрахунок амортизаційних відрахувань на молочнотоварній фермі СТОВ ім. «Гагаріна»
| Засоби виробництва | Балансова вартість, тис. грн. | Річна норма амортизації, % | Загальна сума амортизації, тис. грн. |
| Будівлі | 235,04 | 7,4 | 17,39 |
| Споруди | 599,75 | 7,4 | 44,38 |
| Обладнання | 479,8 | 17,2 | 82,53 |
| Разом | 1314,59 | х | 144,30 |
Балансова вартість всіх засобів виробництва розрахована на поголів’я в 200 голів, а середньорічне поголів’я становить лише близько 30, хоча до кінця року і буде забезпечене поголів’я в 120 голів молочного стада.
Річна норма амортизації на різні групи засобів виробництва нараховується у різних відсотках, залежно від рівня зношуваності їх у процесі виробництва. Загальна сума амортизаційних відрахувань за рік в даному підприємстві буде становить у плановому році 144 тис. грн., а ремонт необоротних засобів (8% від річної суми амортизаційних відрахувань) – 12 тис. грн..
Такий рівень собівартості буде забезпечений лише в поточному плановому році. В наступному, де на початок року вже буде забезпечено 120 голів молочного стада, а до кінця року плануватиметься його вже більш плавне зростання, собівартість 1 ц. виробленого молока буде становити приблизно 130 грн. (виходячи з даних поточного планування).
Дата: 2019-07-30, просмотров: 196.
