У наслідок різноманітних причин духовного, економічного, політичного характеру в суспільстві завжди є люди з девіантною поведінкою – поведінкою, що відхиляється від прийнятих у суспільстві ціннісно – нормативних стандартів.

Девіантна поведінка

У широкому розумінні                                У вузькому розумінні – всякі негативні відхилення

Будь – які дії, які не відповідають               від соціальних норм

Соціальним нормам і стереотипам             Основні форми:

Даного суспільства                             - злочинність;

Позитивна девіація:                            - пияцтво і алкоголізм;

- самопожертвування;                       - наркоманія;    

- над працездатність;               - проституція;

- героїзм;                         - гомосексуалізм;       

Негативна девіація:                             - аномія.

- тероризм;

- крадіжки;

- суїцид;

- цинізм та ін.

Соціальна поведінка – дії людини стосовно суспільства, інших людей, оточуючих речей і природи.

Соціальна норма – типовий зразок дії, еталон поведінки, що приписується індивіду, який діє в певній ситуації. Виходячи із власної системи цінностей та у межах соціальних норм, що ззовні регулюють поведінку людини, вона визначає спрямованість своїх дій, свою активність.

Основні види девіантної поведінки (за Р. Мертоном)

- конформізм – повне прийняття цілей суспільства і способів їх досягнення;

- Інноваційна - людина визнає цілі суспільства, але намагається реалізувати їх новими, нетрадиційними засобами (рекет, крадіжки, зловживання, тощо);

- Ритуалізм – людина не визнає суспільні цілі та цінності, однак дотримується певних «правил гри», діє у відповідності до суспільних уявлень про припустимі засоби досягнення цілей;

- ескейпізм (ретритизм) – відхід, втеча людини від соціальної дійсності, людиною не визнаються ні цілі, ні засоби їх досягнення (анархія, наркоманія, бродяжництво та ін).

Культурологічне пояснення причин девіації

У динамічних процесах сучасності молоді дедалі складніше знайти своє місце. Виникає низка проблем молоді, що стосується забезпечення її житлом, професіоналізації, дозвілля. Через відсутність чіткого соціального вибору держави становище її громадян, на сам перед молоді, яка саме займає позицію самовизначення, ускладнюється.

Переважаюча орієнтація споживання на матеріальний успіх як особливу переважаючу цінність породжує психологію легкого, необтяженого працею успіху, споживацький стиль життя окремих груп людей, особливо молоді. Цьому сприяє тенденція денаціоналізації культури на «західний» кшталт. Засилля продукції західної культури (не найвищого ґатунку) з екранів телевізорів, комп’ютерів, впливає на наших громадян, зокрема молодь, дегуманізаційно, пропагуючи секс, насильство, споживацьку психологію.

Все вищесказане призводить до конфлікту життєвих поглядів особистості і реальним життям, що може стати причиною девіантної поведінки.

Типи девіантної поведінки

У наслідок різноманітних причин духовного, економічного, політичного характеру в суспільстві завжди є люди з девіантною поведінкою – поведінкою, що відхиляється від прийнятих у суспільстві ціннісно – нормативних стандартів.

Девіантна поведінка

У широкому розумінні        У вузькому розумінні – всякі негативні відхилення

Будь – які дії, які не відповідають               від соціальних норм

Соціальним нормам і стереотипам             Основні форми:

Даного суспільства                             - злочинність;

Позитивна девіація:                            - пияцтво і алкоголізм;

- самопожертвування;                       - наркоманія;    

- над працездатність;               - проституція;

- героїзм;                         - гомосексуалізм;       

Негативна девіація:                             - аномія.

- тероризм;

- крадіжки;

- суїцид;

- цинізм та ін.

Соціальна поведінка – дії людини стосовно суспільства, інших людей, оточуючих речей і природи.

Соціальна норма – типовий зразок дії, еталон поведінки, що приписується індивіду, який діє в певній ситуації. Виходячи із власної системи цінностей та у межах соціальних норм, що ззовні регулюють поведінку людини, вона визначає спрямованість своїх дій, свою активність.

Основні види девіантної поведінки (за Р. Мертоном)

- конформізм – повне прийняття цілей суспільства і способів їх досягнення;

- Інноваційна - людина визнає цілі суспільства, але намагається реалізувати їх новими, нетрадиційними засобами (рекет, крадіжки, зловживання, тощо);

- Ритуалізм – людина не визнає суспільні цілі та цінності, однак дотримується певних «правил гри», діє у відповідності до суспільних уявлень про припустимі засоби досягнення цілей;

- ескейпізм (ретритизм) – відхід, втеча людини від соціальної дійсності, людиною не визнаються ні цілі, ні засоби їх досягнення (анархія, наркоманія, бродяжництво та ін).