Молоді демократії Центральної і Східної Європи зіткнулись із труднощами у розвитку і впровадженні нових засобів для ліквідації шкоди, завданої в минулому навколишньому середовищу, а також для попередження нанесення шкоди здоров’ю людей і екосистемі в майбутньому. Досягнення цієї мети значно полегшиться, якщо громадськість – окремі громадяни, промисловість і громадські організації – зможуть і будуть зацікавлені брати участь у процесі охорони довкілля.

Громадськість є одним із найбільш суттєвих ресурсів, які нація може використовувати для розвитку і впровадження права і політики охорони навколишнього середовища. Громадяни знають земельні і природні ресурси своєї країни набагато краще за будь-якого урядового чиновника. Їх кількість робить їх сильнішими за найбільшу і найголовнішу урядову інституцію. І тому що власне люди працюють, відпочивають і подорожують, використовуючи цінності довкілля, кожна людина особисто зацікавлена, щоб воно було чистим, здоровим і неушкодженим. Залучення громадськості є вирішальним чинником у створенні та впровадженні доцільного і ефективного режиму охорони навколишнього середовища. Можливості для участі громадськості та одержання користі від цього існують в багатьох галузях.

Охорона довкілля – це процес, що вимагає узгодження дій уряду, окремих громадян і промисловості. Залучення до цього процесу громадськості може принести користь кожній з цих категорій, і що найбільш важливо, всьому суспільству як такому.

Участь у процесі охорони довкілля приносить користь ГРОМАДСЬКОСТІ, тому що це дозволяє окремим громадянам мати більший вплив на процес прийняття рішень, пов’язаних із впливом на довкілля. Це також надає їм можливості дізнаватись про екологічний ризик, якому вони піддаються, і діяти, відповідно до цього. Крім того, участь громадськості допомагає відчувати реальність позитивного впливу на ситуації і події, що відбуваються в країнах.

Участь громадськості може також допомогти ПРОМИСЛОВЦЯМ, збільшуючи їх обізнаність про вплив їх діяльності на навколишнє середовище. Механізми залучення громадськості досить часто вимагають від компаній представлення детальних оцінок використовуваних ними процесів і видів діяльності, в результаті яких здійснюється забруднення навколишнього середовища. Така порівняльна оцінка може привести до того, що компанії винайдуть певні зайві затрати у методах виробництва, використанні сировини чи витратах енергії, що в кінцевому результаті може призвести до скорочення витрат на виробництво і встановлення замість цього очисного обладнання. Таке збереження коштів є особливо важливим при складній економічній ситуації, коли промисловцям досить важко дотримуватись вимог економічного законодавства. Участь громадськості також сприяє зростанню розуміння промисловцями турбот своїх споживачів і вчить їх підвищувати ефективність продажу. І, зрештою, оскільки промисловість відноситься до неурядових груп суспільства, правові та інші методи залучення громадських ресурсів можуть також надавати її представникам голос при прийнятті рішень, що безпосередньо на них впливають.

Досить суттєвою є також користь від участі громадськості в процесі охорони навколишнього середовища для УРЯДУ. Громадяни мають безпосередні відомості про стан навколишнього середовища в їх регіоні. Заохочення їх до розділення цих знань з владою може позитивно впливати на прийняття урядом обгрунтованих рішень і зменшення ймовірності того, що суттєвий негативний вплив на навколишнє середовище залишиться непоміченим. Велика кількість громадян сама по собі може також компенсувати нестачу моніторингових, контролюючих і застосовуючих ресурсів уряду і зберегти його час і гроші. Громадяни можуть виступати як «очі і вуха» уряду, ідентифікуючи екологічну небезпеку чи порушення діючого законодавства і спричинюючи їх ліквідацію чи припинення. Крім того, достатнє залучення громадськості до екологічних проблем підсилює положення Міністерства охорони навколишнього середовища у відносинах з іншими державними міністерствами і установами – громадськість може підтримати точку зору Міністерства охорони навколишнього середовища і переконатись, що уряд у цілому не ігнорує екологічні проблеми.

Розділ V