Наука – це як і особливий спосіб отримання знань, так і самі знання, придбані цим шляхом, тобто отримання інформації. Але звідки і як така інформація вперше отримана? Порівнюючи природничі науки, такі як фізика, хімія, біологія, ґрунтознавство, з гуманітарними областями людської діяльності – релігією, філософією, мистецтвом, музикою і літературою, можна бачити, що їх джерела багато в чьому відмінні.

У випадку гуманітарних дисциплін видно, що їх об’єкти створені людиною, її натхненням і/чи талантом, які подарували нам вчення або твір, настільки сильно впливає на наші емоції або розум, що ми збираємо ці скарби духу і передаємо їх наступним поколінням. Ми можемо намагатися перевершити філософа, артиста, письменника або композитора, але, як вони творять свої витвори, залишається таємницею.

У випадку науки історія теж приводить до конкретних особистостей – вчених, які зробили відкриття. Але тут ми здатні зрозуміти, як їм це вдалося. Вони беруть за основу проведені спостереження та логічні висновки спостережень. Кожний міг би виконати такі ж операції і дійти до подібних висновків. Таким чином, у науці важливіше самого вченого (хоча ми віддаємо належне його внеску) те, що вся інформація ґрунтується на спостереженнях та логічних висновках, які з них витікають. Звідси можливість її перевірки і уточнення. Наука прямо протилежна прийняттю будь-чого на віру. Ключове правило науки - перевіряти!

Принципи і закони природи

У ході аналізу експериментальних результатів можуть знайтися деякі тенденції або взаємозв’язок між даними. Наприклад, якщо впускати предмети і вимірювати їх швидкість в різних точках польоту, у всіх випадках без винятку виявиться, що всі вони падають з однаковим прискоренням (якщо знехтувати опором повітря). Таким чином, мова йде про основний принцип вільного падіння. Коли відкритий такого роду принцип поведінки об’єктів, його називають законом природи. У даному випадку мається на увазі закон тяжіння. Іншим прикладом можуть служити спостереження, згідно яким в хімічних реакціях атоми тільки перегрупуються, але не створюються, не руйнуються і не змінюються. Цей принцип називають законом збереження маси. Закони термодинаміки описують особливості змін енергії.

Так як закони природи не знають винятків, їх прогностична цінність дуже значна. Можна з упевненістю сказати, що будь-які спроби порушити або ігнорувати закони природи скінчаться невдачею. Вона не обов’язково буде помітною відразу; звичайно між дією і кінцевим результатом існує, як у прикладі з людиною, яка пригнула зі скелі, визначений період «життя у позику».

Спроби визначити, стане подія або процес розвиватися у потрібному напрямку, треба звернутися до законів природи. Це більш очевидно у випадку плигуна зі скелі. Але навіть дуже поінформовані люди іноді натикаються на помилки. Так, космічний корабель багаторазового використання «Челенджер» був запущений, не дивлячись на відомий вплив температури на кільцеві прокладки. Його «життя у позику» склало 90 секунд. У середині 1980-х років одна людина запропонувала новий тип двигуна, який начеб-то виробляє більше енергії, ніж використовує (порушення другого початку термодинаміки). Граючи роль невизнаного генія, який веде нерівну боротьбу з заздрісним науковим «істеблішментом», він отримав могутню підтримку в широкий процес і добув декілька мільйонів доларів на устаткування свого винаходу, в той же час уникаючи будь-якої його критичної перевірки. У решті решт навіть його спонсори почали наполягати на демонстрації чудо-машини. Тут і з’ясувалося, що все це містифікація, а сам він сховався з отриманою кругленькою сумою. Мораль: знай фундаментальні закони природи і, зустрівшись з суперечливими їм заявами, треба відноситися до ним надто обережно. Безглуздя, неосвіченість і брехня більш ймовірні, ніж винятки з законів природи.

Наука і технологія

Фундаментальна, або чиста, наука має на увазі придбання знань за ради них самих без питань про те, як їх використовувати або чи можна їх використовувати взагалі. В основі її лежить тільки прагнення людини до розширення світогляду. Технологія, навпаки, – використання наукових знань заради досягнення визначеної мети. Вона заснована на бажанні вирішити практичне завдання або отримати конкретний результат. Технологія може рухатися вперед методом спроб і помилок, накопичуючи досвід того, що можна і чого неможна. Таким чином зроблені деякі вдалі винаходи. Але невдач було більше. Метод спроб і помилок звичайно занадто марнотратний щодо часу, грошей, а іноді й людського життя.

З іншого боку, принципи, закони природи і теорії можуть ефективно використовуватися інженерами для досягнення бажаної мети. Наприклад, цілком здійсненним запуск людини на Місяць методом спроб і помилок, але яка буде його ціна? Чітко слідуючи відповідним теоріям і законам, можна зробити це з першої спроби.

Таким чином, технологічний процес використовує знання, отримані фундаментальною наукою. Але й вона в свою чергу залежить від технології за двома основними причинами. По-перше, технологія розробляє нові прилади, які розширяють можливості спостережень і перевірки гіпотез. По-друге, це «дослідницький полігон» для нових теорій і принципів. Той факт, що технологічна новизна працює, доводить правильність покладених за основу конструкції теорій і принципів. Наприклад, політ людини на Місяць і її щасливе повернення – вагомий аргумент на користь теорії руху планет і гравітаційних взаємодій. Таким чином, наука і технологія взаємно багатіють.

Науковий підхід дозволяє пізнавати будову світу. В свою чергу, використовуючи технологію і діючи у відповідності з отриманими знаннями, можна досягти бажаних результатів. Ми не просто бажаємо літати на Місяць, ми працюємо в рамках необхідних для вирішення цього завдання теорій і законів природи і досягаємо успіху.

Наука і ціннісний підхід

Наука дозволяє краще розуміти об’єктивний світ. При цьому ми використовуємо знання для досягнення конкретної мети. Але наука не може вказати, якої мети слід прагнути. Що і коли робити, якому завданню або лінії поведінки віддати перевагу – такого роду рішення визначаються ціннісним підходом, тобто моральними, релігійними, етичними, та емоційними сторонами нашого життя. Наприклад, наука дозволила зрозуміти властивості атомів, а рішення, слід або не слід використовувати ці знання для створення ядерної зброї, основане на ціннісному підході, дуже далекому від науки. У той же час наукові знання допомагають визначити істинні цінності, віщуючи наслідки конкретних дій. Тут знову допустимо міркування типу «Якщо ..., то...». Наприклад, якщо виникне великомасштабний ядерний конфлікт, то, по суті, буде винищене все життя на Землі.

Крім того, сама наука не потребує від нас слідування згідно з визначеними принципами або теоріями. Можна, наприклад, навмисне або за необачністю ігнорувати принципи та теорії будівельної справи. Наука тільки віщує, що будівля завалиться.