Форма реалізації спеціальних знань залежить, у першу чергу, від суб'єкта, виду діяльності та мети їх застосування.

Згідно з чинним процесуальним законодавством спеціаліст (ст. 128¹ КПК) не є самостійним суб'єктом. Беручи участь у слідчих ді­ях, які проводить особисто суб'єкт розслідування, він лише сприяє слід­чому у виявленні, закріпленні та вилученні доказів; звертає увагу слід­чого на обставини, пов'язані з виявленням та закріпленням доказів; дає пояснення з приводу спеціальних питань, які виникають при проведенні слідчої дії. Який обсяг роботи при проведенні тієї чи іншої слідчої дії виконує спеціаліст, а який слідчий, вирішує останній суб'єкт. Це право слідчого, і законодавець у цьому слідчого нічим не обмежує.

М.О. Селиванов з цього приводу висловився так: "Компетенція спеціаліста не простягається далі надання допомоги при зборі вже іс­нуючих доказів і підготовки матеріалів для експертизи"[11]

Але це не означає, що спеціаліст є лише виконавець волі слідчо­го. Він має право на власну ініціативу, про що сказано у ч. 2 ст. 128¹ КПК. Наприклад, виявивши на місці події плями застиг­лої речовини, він звертає увагу слідчого на те, що її необхідно вилучи­ти й дослідити. Ця речовина може бути кров'ю потерпілого. Ініціатива спеціаліста реалізується тільки через слідчого.

Абсолютно неприйнятною є пропозиція цих вчених щодо ви­значення спеціаліста як консультанта, оскільки консультація спеціалі­ста є лише однією із форм реалізації ним своїх спеціальних знань.

Особа, що залучається для проведення слідчих дій як спеціаліст, повинна відповідати трьом критеріям: мати необхідні знання у галузі науки, техніки та ін.; досвід та навички для теоретико-практичної дія­льності у справі; спеціаліст також повинен бути особою, яка не заціка­влена у результатах справи, фігурою безсторонньою. В іншому разі такий спеціаліст підлягає відводу за ст. 54, 62 КПК. Не менш важли­вим є його бездоганні морально-психологічні та інші особисті якості як людини.

Особу як спеціаліста викликає слідчий. У законі не зазначено, що такий виклик повинен бути письмовим. Але я вважаю, що він повинен бути тільки у письмовій формі. Адже відмову спеціаліста або ухилення його від виконання запропонованих слідчим дій буде важко довести для того, щоб повідомити про це адміністрацію підприємства, установи чи організації за місцем роботи такої особи або громадської організації для відповідного реагування (ч. 5 ст. 128'КПК). По-друге, це пов'язано з правом спеціаліста на відшкодування витрат на поїздку та отримання винагороди за свою роботу.

Перед початком слідчої дії слідчий особисто пересвідчується в особі та компетентності спеціаліста, його безсторонності у справі та роз'яснює йому права і обов'язки. Про виконання цих вимог слідчим зазначається у протоколі слідчої дії. Хоча на практиці ця вимога зако­ну з різних причин часто ігнорується, що не може розцінюватися іна­кше, як порушення законодавства.

У частині 3 статті 128¹КПК зазначається, що спеціаліст вправі:

- звертатися з дозволу слідчого із запитаннями до осіб, які беруть участь у проведенні слідчої дії;

- робити заяви, пов'язані з виявленням, закріп­ленням, вилученням доказів.

На мою думку, спеціаліст спочатку повинен знати, з якою метою він викликаний у справі, яка необхідність застосування йо­го знань, навичок і досвіду, і що буде проводитися за його участю. Це дає змогу спеціалісту не тільки відповідно підготуватися, а й взяти з собою необхідні науково-технічні засоби або вимагати їх у слідчого.

Спеціаліст реалізує свої спеціальні знання у різних формах, а саме:

а) безпосередньої практичної діяльності у:

- підготовці, організації та проведенні слідчих дій;

- виявленні, закріпленні, вилученні доказів, зразків об'єктів для експертного дослідження, а в разі необхідності - їх огляді та досліджені;

б) методичної - з питань науково-практичних прийомів та мето­дів організації і проведення слідчих дій, виявлення та роботи з до­казами у справі;

в) технічної - у використанні науково-технічних засобів у про­цесі проведення слідчих дій, виявлення, закріплення, вилучення, огля­ду та дослідження речових доказів;

г) консультативної - яка виражається в усних роз'ясненнях, до­відках зі спеціальних питань, що можуть виникнути або виникають при підготовці, проведенні слідчих дій, роботі з доказами та процесу­альному оформленні їх результатів.

Безпосередня практична діяльність спеціаліста при прове­денні слідчих дій, де виникла необхідність застосування його спеціаль­них знань, навичок та досвіду, є завжди важливою, але особлива значи­мість його діяльності проявляється при розслідуванні злочинів, пов'язаних з порушеннями технічних правил, технології виробництва, експлуатації складної техніки, обладнання, транспорту, привласненням чужого майна тощо. Наприклад, спеціаліст під керівництвом слідчого при безпосередньому огляді бухгалтерських документів, різного облад­нання, технічних приладів може виявити суттєві порушення та матері­альні сліди злочину, що можуть мати важливе значення у справі. При допиті слідчим бухгалтерських працівників, інженерно-технічних спеці­алістів, технологів та інших осіб спеціаліст, ставлячи їм безпосередньо запитання, допоможе слідчому кваліфіковано провести їх допит та гли­боко з'ясувати у суть проблеми та обставини скоєння правопорушення.[12]

За безпосередньою участю спеціаліста слідчий може не тільки виявити і вилучити докази, а й кваліфіковано їх дослідити в межах своєї компетенції, про що вже йшлося. Тут лише слід зупинитися на дослідженнях спеціаліста детальніше тому, що ведуться спори науков­ців щодо компетенції спеціаліста, місця проведення ним дослідження та оформлення його результатів.

Спеціаліст діє у межах компетенції слідчого при огляді і дослідженні доказів. Докази за участю спеціаліста слідчий може до­сліджувати при огляді як на місці їх вилучення, так за стаціонарних умов лабораторії чи іншого відповідного закладу. Самостійне дослі­дження спеціалістом доказів та складання відповідних документів (до­відок, актів, висновків) після порушення кримінальної справи, що має місце на практиці, є сурогатом експертизи, посяганням на права екс­перта і через це вважається незаконним.

Дослідження, експертизи тощо, проведені самостійно обізнани­ми особами до порушення кримінальної справи, не можуть вважатися за процесуальні дії. Ці особи не є спеціалістами у справі, а документи, що засвідчують результати їх діяльності, можуть бути за певних умов приєднаними слідчим до справи як документи, що відповідно до ст. 83 КПК є джерелом доказів.

Методична допомога спеціаліста проявляється переважно в усній формі як процес реалізації його теоретичних знань і досвіду роботи. Це навчання та роз'яснення слідчому правильних, науково обґрунтованих методик щодо способів організації та проведення слід­чих дій, виявлення, закріплення, вилучення та огляду і дослідження доказів у справі. Найчастіше таку допомогу надають спеціалісти-криміналісти при підготовці та проведенні слідчих дій з метою вияв­лення і фіксації невидимих слідів злочину на місці події: слини, поту, папілярних узорів пальців рук тощо. Психолог або педагог може порекомендувати правильну форму пошуку психологічного контакту слід­чого з неповнолітнім свідком та комунікативних аспектів організації його допиту.

У деяких випадках спеціаліст може й практично продемонструва­ти слідчому деякі правила методики. Судовий медик дає слідчому мето­дичні рекомендації щодо правильного порядку огляду трупа та опису його в протоколі. Інколи, як буває на практиці, диктує слідчому виклад у протоколі деяких позицій, відомостей спеціального характеру тощо[13].

Оскільки слідчий не завжди досконало володіє певними науко­во-технічними знаннями і навичками застосування технічних засобів, що потребує практика розслідування у конкретних кримінальних спра­вах, він залучає відповідного спеціаліста. Часом технічна допомога спеціаліста у безпосередньому застосуванні криміналістичних та ін­ших засобів викликається і певними обставинами. Наприклад, при від­творенні складної обстановки і обставин події за участю обвинуваче­ного слідчому необхідно основну увагу сконцентрувати на правильній організації слідчої дії, глибоко вникнути у кожну деталь процесу її проведення, точно викласти його у протоколі тощо. Звичайно, у такому разі слідчий для фіксації процесу проведення цієї слідчої дії технічними засобами може також залучати відповідного спеціаліста.

Таким чином, технічна допомога спеціаліста потрібна слідчому, коли він сам не володіє або недосконало володіє прийомами застосуван­ня технічних засобів, необхідність у яких виникає при проведенні слід­чих дій, а також, коли слідчий володіє відповідними навичками, але, з певних причин, визнає за необхідне використати допомогу спеціаліста.

Найчастіше для застосування науково-технічних засобів слід­чими залучаються як спеціалісти експерти-криміналісти, судово-медичні експерти науково-дослідних (криміналістичних) установ (бю­ро) системи МВС, МОЗ, МЮ України та ін.

Вагома технічна допомога слідчому надається спеціалістами-криміналістами при огляді місця події, відтворенні обстановки і обставин події злочину, обшуку тощо.

Важливо й те, що при проведенні цих та інших слідчих дій спе­ціаліст іноді може застосувати той чи інший технічний засіб, який є новинкою або просто поки що не відомий слідчому.

При проведенні огляду місця події та деяких інших слідчих дій важливо виявити, зафіксувати та вилучити непошкодженими невидимі неозброєним оком сліди злочину. Участь спеціаліста з метою застосу­вання новітніх і найскладніших науково-технічних засобів підвищує надійність гарантії виявлення, фіксації та вилучення таких речових до­казів і об'єктивність їх оцінки й використання у кримінальній справі.

Криміналісти надають слідчому технічну допомогу й у процесі виїмки, упаковки виявлених доказів та отриманні зразків для експерт­ного дослідження. Технічну допомогу слідчому можуть надавати та­кож інженери, техніки та інші спеціалісти. Необхідність та значимість такої допомоги не викликає заперечень науковців та практиків.

Важливою формою допомоги спеціаліста у проведенні слід­чих дій є його консультативна діяльність. Він таким чином в основному реалізує свої науково-теоретичні спеціальні знання.

При перерахуванні форм реалізації спеціалістом своїх знань на досудовому слідстві спеціально підкреслено, що консультативна фор­ма виражається саме в усних роз'ясненнях, порадах, довідках зі спеці­альних питань. Цим вона відрізняється від методичної форми участі спеціаліста. Методична допомога надається спеціалістом слідчому як в усній формі, так і у вигляді практичної допомоги за правилами нау­кової методики і технології виконання певних дій. Це друга ознака відмінності її від консультативної допомоги. Остання носить, перева­жно, довідковий характер стосовно предметів та явищ, а не технологі­чних процесів, методики їх пізнання та документування. При огляді місць подій, які пов'язані з автотранспортом та іншою технікою спеці­аліст, може дати їх технічну характеристику, розповісти про функціональне призначення тощо. При проведенні конкретного зважування вантажу, предмету спеціаліст-метролог може дати усну довідку про справність вагового пристрою тощо. Тому консультативна діяльність спеціаліста, поряд із іншими фор­мами його участі, займає важливе місце у процесі проведення слідчих дій.

Про залучення спеціаліста робиться відмітка у протоколі цієї слідчої дії, а також до протоколу заносяться роз'яснення спеціалісту прав і обов'язків, його запитання обвинуваченому та зроблені заяви. Однією із таких заяв може бути рекомендація спеціаліста про необхідність проведення у справі психіатричної експертизи.

Саме у процесі огляду місця події, коли виявлено невідомий предмет, схожий на гранату чи інший вибуховий пристрій, а не напе­редодні підготовки до огляду, потрібна консультація спеціаліста. Оглянувши ці предмети, спеціаліст може дати консультацію, що вони є імітацією вибухових пристроїв або дійсними вибухонебезпечними предметами, і як з ними слід чинити.

Офіційно залучений спеціаліст може консультувати слідчого не тільки у процесі огляду місця події, а й обшуку, відтворення обстанов­ки й обставин події та інших слідчих дій. Особливо це стосується за­вершальних стадій цих дій, коли складається протокол та додатки до нього і виникають питання щодо правильної назви окремих предметів, термінології тощо.

Залучення спеціаліста, який надає допомогу слідчому у прове­денні слідчих дій у будь-якій формі, у тому числі консультації, повин­но бути, як уже зазначалося, офіційно відображено у протоколі слідчої дії, оскільки інше не тільки порушує вимоги кримінального процесу, а може викликати негативні наслідки для самого доказування. Наприк­лад, при відтворенні обстановки та обставин події щодо складного технологічного процесу на виробництві слідчим, окрім обвинувачено­го і понятих, був залучений як консультант відповідний спеціаліст. При ознайомленні з матеріалами справи за участю адвоката, або при допиті у судовому засіданні обвинувачений почав висловлювати незгоду з тим, як було відтворено цей процес, називаючи допущені помилки і неправильність записів у протоколі. Все це, на його думку, відбулося ніби тому, що при цьому була присутня ще одна невідома зацікавлена особа, яка і давала неправильні поради слідчому. При першій же переві­рці підтвердиться, що ця "невідома особа" у протоколі не зазначається. Подальші події й наслідки передбачити неважко.

Слід також зазначити, що форми реалізації спеціалістом знань на практиці не мають між собою якихось чітко визначених меж. Спе­ціаліст-криміналіст при огляді місця події може одночасно давати кон­сультації з певних питань, надавати слідчому безпосередню практичну допомогу тощо. Все це залежить від обставин і обстановки, з якими стикається слідчий при проведенні слідчої дії. У більшості випадків просто неможливо визначити, яка саме допомога буде потрібна від того чи іншого спеціаліста. Форми такої допомоги можуть чергуватися та неодноразово повторюватися при проведенні однієї і тієї самої слід­чої дії. Слідчому важливо лише правильно визначитися зі спеціаліс­том, спеціальні знання якого допоможуть йому у вирішенні тих чи ін­ших питань. У процесі проведення слідчої дії може виникнути потреба в знаннях іншого спеціаліста чи групи спеціалістів. Тоді вони залуча­ються на будь-якому етапі проведення слідчої дії.

Таким чином, закон дозволяє слідчому залучати осіб, які воло­діють спеціальними знаннями, досвідом і навичками у різних сферах діяльності, при проведенні будь-яких слідчих дій.

III. Порівняння правового положення експерта і спеціаліста.