Найважливішим чинником, що впливає на кількість реалізованої продукції є валовий збір, а він в свою чергу залежить від посівної площі та урожайності.

 Таблиця 2.9 Аналіз впливу урожайності та посівної площі на зміну валового збору зернових у ДГ «Токмацьке»

Аналіз валового збору зернових за 2003-2004р. показує, що у 2004р. валовий збір озимої пшениці зменшився за рахунок зниження урожайності на 3517,3ц, а за рахунок збільшення площі збільшився на 1205,3ц, загальне зменшення валового збору 2312ц. Загальне підвищення валового збору ярого ячменя 56 ц ,в тому числі за рахунок збільшення площі 479 ц , а за рахунок зниження урожайності ми втратили 423,2 ц.

Таблиця 2.10. Розрахункові дані для проведення аналітичного вирівнювання валового збору ярого ячменю по прямій.

Особливо важливим фактором, який впливає на реалізацію являється валовий збір, який можна підвищувати різними способами., тому проведемо вирівнювання ряду динаміки за 5 років способом найменших квадратів по прямій і по параболі на прикладі валового збору ярого ячменя в ДГ «ТОКМАЦЬКЕ»

а₀ = 28784/5 = 5756,8

а1= 11186/10= 1118,6

 Валовий збір щорічно збільшується на 1118,6 ц.

Таблиця 2.11. Вихідні дані для проведення аналітичного вирівнювання валового збору ярого ячменю по параболі.

a0= __∑_t^4*∑y i - _∑t²*∑ yi* t² = 6195.9

n*∑ t^4 - (∑t²)²

a1=1118.6

a2 = n*∑ yi* t² - _∑t²*∑ yi =-219.57

 n*∑t^4 - (∑t²)²

Таким чином, валовий збір по параболі за період 2000-2004рр.мав тенденцію збільшуватися на 1118ц із уповільненням -219,57ц.

Визначення тренду, тенденції динамічного ряду дає більш повні показники оцінки можливих змін валового збору на перспективу. Валовий збір, як і інші економічні показники, математично розглядають як функцію двох складових компонентів: систематична компонента визначає вплив на валовий збір постійних, основних факторів; випадкова — характеризує вплив інших факторів.

 Використовується в розрахунках метод найменших квадратів (табл.2.9)

 Таблиця 2.12 Вихідні дані для визначення рівня тренду

а-вихідний валовий збір- ∑y∑x²- xy*∑x =2365 ц

 n*∑x² - ∑x*∑y

 в-щорічний приріст по вирівняній прямій -

n∑xy - ∑y*∑x =1130.6

 n∑x² - ∑x∑y

Зміну урожайності ячменю протягом аналізованого періоду розглянемо за допомогою показників ряду динаміки.

Ці показники характеризують стан і зміни явищ у часі. Рівні ряду динаміки виражаються абсолютними, відносними або середніми величинами. Під час аналізу динаміки визначають абсолютний приріст, темп зростання приросту, абсолютне значення 1% приросту на основі порівняння рівнів ряду динаміки. Рівень, який порівняють, називається поточним, а рівень, з яким порівнюють-базисним. Також під час аналізу рядів динаміки якого-небудь явища ще обчислюють середні показники цих величин. Аналіз проведемо по двох основних культурах господарства озимій пшениці і ярому ячменю. Результати розрахунків представимо в таблиці 2.13 і таблиці 2.14 відповідно Вихідні дані візьмемо за останні 5 років, період 2000-2004 роки. Надалі будемо постійно порівнювати і аналізувати ці культури за названий період.

Таблиця 2.13. Показники ряду динаміки валового збору озимої пшениці в ДГ «ТОКМАЦЬКЕ»

Так, абсолютний приріст базисний становить 1225 ц, тобто валовий збір озимої пшениці в 2004 році підвищився на 1225 ц, порівняно з 2000 роком; Абсолютний приріст ланцюговий складає -2312ц, таким чином спостерігається зменшення валового збору на 2312ц, порівняно з минулим 2003 роком. Темп приросту в 2004 році дорівнює 11,9 %, це означає, що на таку величину (на стільки відсотків) порівнювальний рівень більший за базу порівняння. При цьому приросту ланцюговий зменшився на 16,7 %, це означає, що валовий збір на 16,7 % зменшився порівняно з 2003 роком. Абсолютний значення 1 % приросту дорівнює 138,4.

 Таблиця 2.14 Показники ряду динаміки валового збору ярого ячменя в ДГ «ТОКМАЦЬКЕ»

Так абсолютний приріст базисний становить 3714 ц, тобто валовий збір ярого ячменя в 2004 році підвищився на 3714 ц, порівняно з 2000 роком. Абсолютний приріст ланцюговий складає 56 ц, таким чином спостерігається збільшення валового збору на 56ц, порівняно з минулим 2003 роком. Темп приросту в 2004 році дорівнює 102,9 %, це означає, що на таку величину (на стільки відсотків) порівнювальний рівень більший за базу порівняння. При цьому приріст ланцюговий збільшився на 0,8%, це означає , що валовий збір на 0,8 % збільшився порівняно з 2003 роком. Абсолютний значення 1 % приросту дорівнює 70,0.

Індексом у статистиці називається відносний показник, що характеризує зміну рівня певного явища порівняно з іншим рівнем того самого явища , прийнятого за базу порівняння . Індекси використовують для виявлення впливу окремих факторів, які зумовлюють зміну явищ. Індекси характеризують відношення двох і більше змінних величин. Індекс валового збору по групі однорідних культур відображає одночасний вплив на зміну загального виходу продукції трьох факторів : урожайності, розміру і структури посівних площ.

Індекс змінного складу можна розкласти на індекси постійного (фіксованого) складу. Розкладання індексів змінного складу на індекси постійного складу становить суть індексного методу аналізу За допомогою індексного методу аналізу оцінюють вплив окремих факторів на зміну результативного показника у відносному і абсолютному виразі. Для індексного аналізу факторів використовують лише ті індекси, які економічно взаємопов'язані . Також, для проведення індексного аналізу використовують базисний та поточний періоди. Для індексного аналізу валового збору зернових культур в ДГ «ТОКМАЦЬКЕ» візьмемо ті ж самі культури: озиму пшеницю і ярий ячмінь Базисним роком буде 2000 рік , а звітнім - 2004 рік . Вихідні дані відображені в таблиці 2.15 Розглянемо кілька систем взаємопов’язаних індексів і покажемо їх використання для виявлення впливу факторів у формуванні складного явища.

Таблиця 2.15 Показники в ДГ «ТОКМАЦЬКЕ»

Q -кількісний показник;

 К -якісний показник;

Qk -досліджуване явище.

1.Індекс зміни валового збору

Iqk = ∑q1k1 /∑q0k0 = 1.355

Приріст Iqk =∑q1k1 -∑q0k0 =4939,

Індекс зміни валового збору збільшився на 35,55%, що склало 4939ц.

2.Індекс зміни валового збору за рахунок урожайності фіксованого складу:

 Iqk = ∑q1k1/ ∑q1k0

 Приріст Ik = ∑q]kl -∑ q1k0 = 4980,16 ц

За рахунок урожайності фіксованого складу індекс валового збору збільшився на 35,95%, що склало 4980,16 ц.

3.Індекс зміни валового збору за рахунок зміни посівних площ:

 Iq+q*=∑q1k0/∑q0k

 Приріст Iq+q*=-41,16 Ц

За рахунок зміни посівної площі індекс зміни валового збору зменшився на 0,43%, або на 41,16 ц.

 4..Балансова ув'язка :

Iqk =Iq+q**Ik

Iqk=l,355

Iqk=l,355

5.Індекс зміни посівної площі:

Iq= ∑q1/∑q0 =1.049

Приріст Iq= ∑q1- ∑q0 =52

Посівна площа під зернові культури у 2004р. в порівнянні з 2000р. збільшилась на 4,9%, що склало 52 га.

 6.Індекс зміни урожайності змінного складу:

Iq =k1/k0= 17.17/12.56 = 1.367

 Приріст Ік=Кі-К0= 4.61 ц/га

Урожайність зернових культур у 2004р. порівнянно з2000 збільшилась на 36,7%, і склала 4,61 ц/ га.

7. Індекс структури площі покриває зміну валового збору за рахунок зернової площі.

 7.1 Iq*= Iq+q*/Iq = 0.997/1.049 = 1.0

 7.2 Iq*= Ik/Ik= 1.0

 7.3 Iq* = ∑q1k0/(K0 - ∑q1) = 1.0

8. Балансова ув'язка

Iqk=Ik*Iq*Iq*=l,355

 Таким чином проводячи індексний аналіз ми бачимо, що валовий збір зернових культур (на прикладі оз.пшениці і яр.ячменя) за період 2000-2004рр. збільшився на 4939 ц. В т. ч. За рахунок урожайності на 4980,16 ц. і зменшився за рахунок площі на 41,16 ц.

З даного висновку можна побачити, що зміна урожайності має дуже сильний вплив на валовий збір, та не дуже великий вплив має зміна розмірів і структура посівної площі.