Систематичний облік (контроль) і коригування якостей читання (табл. 1–4), проведення конкурсів на кращого читця, заучування напам’ять віршів, правильна організація позакласного читання – фактори, що позитивно впливають на вироблення навички читання. Облік та коригування якості читання можна вести за допомогою екрана.

При перевірці техніки читання у 2 – 4 класах кожному школяреві виставляється на аркуші – «екрані» кількість прочитаних слів за хвилину, у 1 класі – фішками. Рекомендується перевіряти темп читання на початку вересня, в кінці жовтня, у грудні, січні (після канікул) та у травні. Це дає можливість класоводові простежити за вдосконаленням техніки у кожного учня.

При контролі позакласного читання вказується на екрані кількість прочитаних школярами сторінок на тиждень (у 2 класі бажана норма – 30 с., 3-му – 60 с., у 4-у – 80 – 90 с.).

У шестиліток за І півріччя темп читання не перевіряється, контролюється тільки спосіб: складами, словами, складами-словами. У ІІ півріччі перевіряється й швидкість.

У 2 – 3 класах перевірку проводять за програмовими вимогами. Техніка читання контролюється на новому тексті, а виразність перевіряється на вже відомому.

На уроках читання учні мають опанувати прийоми різноманітних видів цього уміння: беззвучне (з гальмуванням внутрішнього проговорювання), вголос, пошепки, комбіноване, під лічбу, під удари метронома; застосовують суцільне й вибіркове читання добре відомого тексту, з’ясовують важкі, невідомі слова; наскрізне – для уважного прочитання всього матеріалу; аналітичне – для критичного розбору; партитурне – для критичного розбору; партитурне – швидке, динамічне. відприацюванню цих прийомів сприяють ігри, запропоновані класоводом на заняттях.

1. « Поза – розслабитися » . При слові поза діти настроюються, зайнявши правильне положення для інтенсивного читання; при слові розслабитися – відводять очі вбік, знімаючи напруження м’язів. Відпочинок – 10 – 20 с.

2. « Засічка – кидок ». При слові кидок всі починають читати для фіксування часу; коли пролунає засічка – школярі зупиняються, помічаючи останнє засвоєне слово. Відводять погляд. Відпочинок 10 – 20 с.

3. « Буксир » . Спочатку веде учитель, беручи на буксир весь клас. Потім сильніший учень – слабших товаришів. Тривалість 2 – 3 хв – повторювати 3 – 4 рази за урок.

4. « Блискавка » . Вправи спрямовані на прискорення сприйняття тексту. Школярі читають різні тексти у звичайному для себе темпі. При слові блискавка вмикається метроном найвищої швидкості. Діти квапляться дочитати. Після вимикання метронома переказують опановане.

5. « Віконце » . Класовод використовує фразоскоп, рядоскоп, (прямокутник 10Х20 см з прорізом на рядок чи абзац). Діти читають однакові тексти на час. Далі переказують зміст або відповідають на контрольні запитання.

6. « Розсипані склади » . З поданих складів утворюються слова.

7. « Луна » . Один школяр (сильніший) веде, а другий, як луна, повторює читання першого.

8. « Ігрові команди » . Систематичне читання на час (3 – 5 хв) кожній команді різними способами почергово: вголос, про себе, пошепки, з внутрішнім проговорюванням, що сприяє не лише запам’ятовуванню тексту, але й уточненню та диференціюванню сприйняття.

На кожному такому уроці не лише беруть участь і розвиваються слухові, зорові та мовні аналізатори, а й формуються уміння та навички правильного, свідомого, виразного читання.    

Уміння правильно читати.

– Спершу довідайтесь, хто автор твору і як називається книжка чи оповідання;

– перегляньте побіжно текст, ілюстрації до нього і приблизно визначте, про що читатимете;

– при читанні будьте уважними до кожного слова, речення; опанувавши рядок до кінця, не повертайтесь якщо збагнули зміст;

– після кожного абзацу робіть паузу;

– намагайтеся зрозуміти, про що читаєте;

– запам’ятайте героїв, послідовність подій;

– спробуйте оцінити вчинки, стан персонажів. Які почуття і думки вони викликають у вас? Що б ви сказали про них товаришам?

Уміння читати виразно.

– Перечитайте, визначте про що йдеться;

– подумайте, що найголовніше в кожній частині тексту;

– складіть за картинкою або запитанням розповідне, окличне речення;

– прочитайте одне і те ж речення з різною інтонацією;

– прочитайте речення однієї форми з різними відтінками;

– визначте, які думки і почуття треба повідомити слухачам;

– доберіть речення (питальні, розповідні, окличні) для складання оповідання;

– визначте своє ставлення до того, про що читатимете, щоб висловити настрій, почуття;

– уявіть собі, які з уривків ви б перечитали;

– визначте темп, тон кожного уривка. Позначте темпи: П – повільно, Ш – швидко, Н – нормально;

– перевірте себе, чи правильно ви читали. Прочитайте вголос текст, прислухайтесь, як це звучить;

– послухайте, де робить паузи вчитель (де І, ІІ пауза тощо);

– прочитайте мовчки текст і підготуйтеся до читання вголос;

– читайте, дотримуючись усіх пауз;

– прочитай слова мишенят з різною інтонацією (казка «Колосок»);

знайди у другому абзаці речення, яке виражає здивування, прочитай його з відповідною інтонацією («Наше відкриття».О. Буценя);

– прочитай текст і знайди у ньому авторську підказку щодо інтонації читання;

– читаючи вголос, зверни увагу на слова, що підказують силу голосу, темп та інтонацію читання. (» Дрібний дощик «Ю. Ярмиша);

– яку інтонацію читання підказують слова ой, гей? («Співанка про місяці» М. Підгірянки);

– прочитай останній абзац тексту і знайди вислів (або речення), яке слід вимовити з різною силою голосу («Ловля летючих риб» Трублаїні);

– прочитай цей абзац так, ніби ти учасник розмови;

– прочитай вірш мовчки, розглянь, які в ньому розділові знаки; якою інтонацією це слід передати при читанні (наприклад, інтонація розповідного, питального, спонукального речення, перелічування ознак тощо);

– прочитай частину тексту, знайди у ньому роздум (опис, висновок тощо); поміркуй з якою інтонацією його треба читати;

– знайди уривок тексту (або речення, вислів), який треба прочитати з почуттям суму (обурення, радості);

знайди і прочитай уривок тексту, який виражає найбільше напруження (хвилювання, здивування). Як його краще прочитати?

– спостереження під керівництвом учителя за роллю паузи в кінці і в середині речення (з опорою на розділові знаки);

– зіставлення варіантів читання речення, коли неправильне додержання пауз порушує розуміння змісту;

– знаходження речення, після якого має бути найдовша пауза;

– знаходження речення, перед яким треба зупинитися;

– визначення тривалості паузи в кінці віршованого рядка;

– зазначення пауз у передачі настроїв героїв, описі подій (з допомогою вчителя);

– розмітка в межах строфи або абзацу тривалості пауз (довга – /// , середня- // , коротка – /) з урахуванням розділових знаків та емоційного стану дійових осіб;

– читання твору ланцюжком, коли читець закінчує читати на довгих паузах.

Уміння відповідати на запитання.

– Уважно перечитайте текст;

– позначте місця, що знадобляться для відповідей на запитання;

– знайдіть усі відповіді на запитання, позначивши їх у тексті;

– проконтролюйте себе.

Як скласти план тексту.

– Прочитайте всю розповідь, звертаючи увагу на те, як вона побудована.

– Про що говориться на початку?

– Які події описані далі, чим закінчується зміст?

– Поділіть текст на смислові частини, з’ясуйте, чим вони розрізняються.

– Визначте головну думку твору чи уривку.

– Перечитайте кожну частину. Скажіть своїми словами, про що йдеться в певній частині.

– Доберіть до неї заголовок.

– Запишіть свій заголовок до кожної частини.

– Перевірте себе за підручником, чи відбиває заголовок зміст.