Дослідження мало теоретико-експериментальний характер. Проводилося у два етапи. На першому етапі (2006–2007 н. р.) була визначена проблема дослідження, вивчалася педагогічна і методична література з даного питання, досвід роботи вчителів початкових класів, формувалися гіпотеза і завдання дослідження. На другому етапі (2007–2008 н. р.) продовжувалося вивчення наукової літератури з даного питання, розроблялися шляхи реалізації гіпотези і завдань експериментального дослідження, проводився експеримент з метою перевірки гіпотези та обґрунтовувалася його ефективність. У подальшому відбувався аналіз та узагальнення результатів експериментального дослідження, оформлялася робота і з’ясовувалися подальші перспективи формування уміння і навички виразності голосного читання в учнів початкової школи.

Експериментальне дослідження проводилося у 3-А та 3-Б класах Заболотцівської ЗОШ I–III ступенів Бродівського району Львівської області. Експериментом було охоплено 40 учнів.

Напротязі констатуючого етапу експерименту проводилася перевірка навички читання вголос у контрольному та експериментальному класах, яка проходили в індивідуальній формі. Спочатку учневі пропонувалося почати читати текст мовчки, а з другого абзацу перейти на читання вголос. З цього моменту вимірювалася швидкість читання. Відразу після читання ставилися кілька запитань, відповіді на які передбачали розуміння учнем фактичного змісту прочитаного, а також основного смислу. Далі перед учнем ставилося завдання підготуватися до виразного читання тексту. Для цього виділявся певний час. Результати заносилися у таблиці, в яких фіксувалися: спосіб читання, правильність читання, темп, розуміння прочитаного та виразність читання. Результати перевірки показали, що рівні сформованості навички читання в обох класах приблизно одинакові. (Табл. 1, 3, 5, 7, 8 – с81,83,85,86). Після фіксування цих результатів напротязі певного періоду у експериментальному класі застосовувалися спеціальні вправи для розвитку навички читання:

– вправи для розвитку зорового, слухового, мовного аналізаторів;

– вправи для розширення кута зору;

– вправи для подолання регресій;

– вправи для розвитку пильності зору;

– вправи для розвитку антиципації;

– вправи для розвитку умінь правильно, виразно читати;

– вправи для розвитку умінь відповідати на запитання, складати план тексту;

– вправи для розвитку умінь переказувати прочитане;

– вправи для розвитку умінь здійснювати словесний малюнок.

На якість читання впливають багато факторів: рівень мовленнєвого розвитку, кут зору читця, вміння артикулювати, постановка дихання, характер тексту (зміст легкий чи складний, цікавий – нецікавий), образ слова (шрифт, чіткість друкування), розвиток антиципації – вміння передбачити наступні літери, слово). Вдосконаленню цього процесу сприяють стимуляція до швидкого читання, систематичний облік і регулювання швидкості. Якщо послідовно приділяти увагу цим факторам, то якість читання значно збільшується.

Якими ж прийомами можна розширювати обсяг поля зору, розвивати артикуляцію, аналізатори, антиципацію, відпрацьовувати постановку дихання, темп, розуміння словосполучення, оцінювати мовленнєвий розвиток учнів, щоб добитися максимальних показників?

Розвиток аналізаторів: з орового, мовного, слухового.

У ході читання відпрацьовувати інформацію допомагають три блоки. Перший – зоровий аналізатор (сприйняття тексту рухом очей), другий – мовний (інформація промовляється – артикулюється) і третій – слуховий (слухається мовленнєвий переказ сприйнятого). Важливу роль тут відіграє образ слова, оскільки воно пов’язане з певним змістом. Часто, бачачи слово при багаторазовому читанні, ми сприймаємо і букви, і його загальну форму, і слова у вигляді окремих образів та цілих частин фраз. Від ступеня розвитку зорового, мовленнєвого та слухового аналізаторів залежить і активнисть пізнавальної діяльності. Мовленнєвому розвитку учнів (особливо в перших класах) сприяють ігри, що є перехідним етапом до навчальної діяльності. Якщо ми хочемо навчити думати, треба навчити придумувати. Пропонуємо ряд ігор для школярів.

Доберіть слово.

Мета. Визначити рівень мовленнєвого розвитку і збагатити активний словник новими словами.

Пропонуємо дібрати до слів-предметів по 2–3–4 слова-ознаки або дії. Скажімо: весна – рання, затяжна, стрімка; книга-цікава, товста, старовинна, художня; ялинка – гарна, струнка, зелена; питання – складне, просте, риторичне.

Яке слово довше.

Мета. Розвивати фонематичний слух; членувати слова на склади, звуки; визначати послідовність звуків. Рекомендуємо пари слів, наприклад: година чи хвилина, змія або черв’як, день чи ніч, зима або весна.

Створіть нове слово…

Мета. Відпрацювати техніку читання (проговарювання) одно-, дво-, трискладових слів, наголос; збагатити словник; закріпити вимову голосних та приголосних (твердих і м’ягких) звуків.

Пропонуємо дітям слова з підручника, а до них завдання:

1. Прочитати слова одно-двоскладові, з наголосом на І або на ІІ складі; поясніть багатозначність або значення наведених слів: бак, рак, мак, лак, так, гак; дуб, зуб, чуб, куб; жук, сук, лук, бук; лити, пити, шити, жити, бити; сила, пила, шила, лила; чайка, майка, гайка, лайка, байка;

2. Замініть букву, що позначає голосний звук: бак, бік, бук, бик, бек; дім, дам, дим; лук, лик, лак; нас, ніс; булка, білка, балка.

3. Прочитайте слова, що різняться буквенним складом: обберуть – обдеруть; влетить – злетить; поповз – заповз.

Слова зі слова.

Мета. Розвивати зоровий, слуховий та мовний аналізатори, відпрацьовувати звуко-буквенний аналіз.

Пропонуємо до слів з підручника (кіт, гастроном, тканини) завдання:

а) із букв поданих слів скласти нові: кіт – тік; гастроном – астроном, гном, трон, мат, том та ін.;

б) запишіть квазі-письмом слова, вказавши уже вивчені букви, що позначають голосні або приголосні (тверді, м’які) звуки.

Наприклад: нитка – – и – – а,

кит – к. т

астроном – а – о – ом

в) прочитайте слова, де є збіг приголосних ППГ, ПППГ; з наголосом на ІІІ складі.

Розширення кута зору.

В процесі читання очі рухаються стрибкоподібно. Сприйняття тексту відбувається в мить зупинки очей. Хто читає добре, швидко – потребує менше зупинок, ніж той, хто читає повільно. Це пояснюється різною величиною кута зору. Вона визначається кількістю слів, сприйнятих читачем за час однієї фіксації: у гіршому випадку – 1–2, у кращому – 5–6 слів. Завдання вчителя – розширити зону ясного бачення, особливо периферичний (бічний) зір.

Для цього рекомендуємо вправи з числовими таблицями Шульте і Лезера із складовими пірамідами. Таблиця Шульте становить квадрат 20Х20 сантиметрів, поділений на 25 частин, в кожну з яких вписано числа від 1 до 25. Таблиця Лезера – це прямокутник 20Х40 см, поділений на 50 частин, куди теж вписані числа від 1 до 50.

Таблиця Шульте Таблиця Лезера

Суть вправи полягає в тому, щоб показати олівцем або якось інакше позначати про себе розташовані в таблиці числа з наростанням натурального ряду, не переміщуючи погляду за межі центральної клітки. Час опанування таблиць відповідно 25 секунд (перша) і 50 секунд (друга).

Цими вправами виробляються навички використання периферичного поля зору, а також концентрується увага школяра, формується випереджувальний логічний пошук, системність сприйняття.

Добру основу для міцної навички читання й розширення кута зору можна забезпечити використанням складових пірамідок (таблиць) на кожному занятті з навчання грамоти. Такі вправи цінні тим, що дають змогу учневі, фіксуючи погляд на середній лінії піраміди, розпізнавати (читати) склади, прямі і зворотні, розміщені по краях кожної сходинки, розширюючи таким чином кут зору, необхідний для швидкого читання. Для роботи з класом учитель пропонує демонстраційні таблиці-піраміди, а кожному вихованцеві індивідуально – подібні схеми значно менших розмірів. Біля підніжжя першої –45 мм, ІІ – 50 мм, ІІІ – 55 мм.

Зосередивши погляд на вертикальній лінії, діти прочитують склади, слова згори до низу. На таблицях-пірамідках можна зробити надрізи або кишеньки для заміни приголосних.

Для того, щоб учні краще усвідомлювали процес звуко-буквеного аналізу, структуру складів ПГ, ППГ, ПППГ, знаходили їх на перехресті горизонталі та вертикалі, пропонуємо такі таблиці:

I.

А Е І У И МА НА РЕ

М ___________________ МЕ НЕ РЕ

Н ___________________ МІ НІ РІ

Р ___________________ МУ НУ РУ

К ____________________ МИ НИ РИ і т.д.

II.

А Е І И О У БЛА

БЛ ___________________ БЛЕ

ТР ____________________ БЛІ

ГР ____________________ БЛИ

СК ____________________ БЛО і т.д.

III.

А О У И І Е

СТР _____________________ СТРА

СКЛ _____________________ СТРО

СПР _____________________ СТРУ

СКР _____________________ СТРИ

СТРІ

СТРЕ і т.д.

Розширенню кута зору сприяє також читання:

– згори донизу з фіксуванням погляду на вертикальній лінії, посередині колонки, наприклад:

(Слова добираємо з текстів підручника з наростаючою кількістю букв – знаків: 2, 3, 4, 5… або 3, 5, 7, 9 і записуємо їх пірамідкою);

– гнізд споріднених слів, записаних пірамідкою, з опорою на букву, що позначає голосний звук, на наголос у слові:

ЛІС

ЛІСИ

ЛІСОК

ЛІСНИК

ЛІСОЧОК

– слів за допомогою поділу на склади жестами – рі-ка, ма-ши-на ;

– слів, різних за структурою:

ЗМІНА

ПЕРЕМІНА

МАНДРІВКА

ДРУГОКЛАСНИК

ПОЛІТІНФОРМАЦІЯ

Подолання регресій

В ході читання очі рухаються не зліва направо, а й навпаки, тобто регресивно. Завдяки цьому виправляється невдале попереднє сприйняття. Але ж так затримується процес, знижується швидкість читання. Як позбутися регресій? Аркушем цупкого паперу закриваємо прочитані рядки. Це усуває можливість мимовільної регресії, прискорить читання, але, ясна річ, не розуміння тексту. Щоб, позбуваючись регресії, досягти й очікуваного розуміння, треба уважно вивчити зміст, вибрати невідомі чи важкі слова – як для усвідомлення, так і для прочитання (скажімо слова з багатьма приголосними). Перед читанням рекомендується вчителеві записати їх на дошці, розібрати разом з учнями, особливо приділивши увагу слабшим школярам. Чим менше в тексті складних слів для дитини, тим краще рухається її погляд, рідше відволікаючись на несподівані перепони, тобто робить менше зупинок. Про це доцільно пам’ятати: перед кожним важким словом учень зупиняється, розглядає його, намагається прочитати (іноді кілька разів). Внаслідок цього знижується темп, втрачається час, логічний зв’язок слів.

Після першого разу класовод може запропонувати прочитати цей текст або окремий смисловий блок вдруге з обліком часу. Розуміння змісту перевіряється контрольними запитаннями. Такі вправи проводяться 2–3 рази за урок. Після кожного підходу й фіксування часу варто робити паузу, щоб діти розслабились. При цьому вони виконують корисні вправи, наприклад, кругові рухи очима, головою, струшують руки, потягуються тощо.