Гіпотезу дослідження, суть якої полягає у тому, що оволодіння молодшими школярами природничими знаннями, уміннями та навичками відбуватиметься якісніше за умови методично виваженого використання різних видів бесіди на уроках курсу " Я і Україна", ми перевіряли в процесі експерименту.
Формуючий експеримент проводився року на Висоцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Монастириського району Тернопільської області протягом 2007-2008 н. р. У педагогічному експерименті взяли участь 42 учні третіх класів даних шкіл. Серед них визначено контрольний клас 3-А - 21 учень та експериментальний клас 3–Б – 21 учень.
У контрольному класі навчальний процес здійснювався за методикою вчителя. В експериментальному класі ми навчальний процес побудували таким чином, щоб реалізувати власну методику навчання учнів природознавству, яка була спрямована на ефективне використання на уроках методу бесіди.
Показником ефективного засвоєння третьокласниками природничих знань був рівень навчальних досягнень учнів.
Упродовж експериментального дослідження проводили індивідуальне опитування учнів на уроках, контрольний зріз знань у формі письмового завдання.
Змістову основу завдань для контрольної роботи становив програмовий матеріал із курсу природознавства у 3 класі з розділу "Тварини – живі організми."
Критеріями оцінювання результатів контрольних робіт були якість виконання учнями завдань (правильність та повнота відповіді).
Підсумкова письмова контрольна робота з теми "Тварини – живі організми"
1. Допиши речення. Ластівки восени відлітають у теплі країни, тому, що _____.__________.
2. Підкресли назви риб.
Лось, щука, ведмідь, окунь, сорока, акула, сонечко, карась.
3. Впиши в таблицю назви тварин.
Лось, ведмідь, їжак, вовк, лисиця, білка.
| Рослиноїдні | Хижі | Всеїдні |
Встанови відповідність між групами тварин і способами розмноження
| Звірі Птахи Плазуни Земноводні Риби Комахи | Відкладають яйця на суші в ямки. Відкладають яйця у гнізда і насиджують їх. Відкладають ікру у водоймах. Народжують малят і вигодовують їх молоком. Відкладають яйця на рослини, у воду, грунт, де з яєць розвиваються личинки. |
5. Знайди помилку у ланцюгу живлення. Поясни свій вибір.
Дикий кабан Вовк Дуб
6. Доведи, що тварини не зможуть існувати без рослин.
Результати досягнень учнями рівня знань відображені у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Результати досягнень учнями рівня знань
| № зрізу знань | Кількість учнів, що досягли рівня знань (у %) | ||||||||
| високого | достатнього | середнього | низького | ||||||
| Екс-пер. клас | Контр. клас | Екс-пер. клас | Контр. клас | Екс-пер. клас | Контр. клас | Екс-пер. клас | Контр. клас | ||
| 1 | 8(38%) | 6(28%) | 11(52%)) | 10(48%) | 2(10%) | 5(24%) | - | - | |
Порівняння результатів засвоєння молодшими школярами знань про тварини в експериментальному і контрольному класах показало, що в експериментальному класі кількість учнів із високим і достатнім рівнем знань вища. Кількість учнів, що виявили середній рівень знань у експериментальному класі менша, ніж у контрольному.
Кількісний та якісний аналіз результатів проведеного дослідження свідчить про те, що розроблена нами методика використання на уроках курсу "Я і Україна" бесіди у третьому класі сприяє ефективному засвоєнню учнями знань.
Висновки
Результати дослідження зводяться до такого:
1. Аналіз проблеми в науковій літературі показав, що методи навчання є важливими компонентами навчально-виховного процесу.
Метод навчання трактують як спосіб упорядкованої взаємопов’язаної діяльності вчителів та учнів, спрямованої на вирішення навчально-виховних завдань.
З’ясовано, що відсутня єдина класифікація методів навчання. Методи навчання класифікують за: джерелом знань (словесні, наочні та практичні); основною дидактичною метою, яку необхідно вирішувати на конкретному етапі навчання (методи набуття нових знань, формування умінь і навичок, застосування, перевірки отриманих знань, умінь і навичок); за характером пізнавальної діяльності учнів (пояснювально-ілюстративні, репродуктивні, проблемного викладу, частково-пошукові, дослідницькі); за основними компонентами процесу навчання: (методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності; методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності; методи контролю і самоконтролю навчально-пізнавальної діяльності).
Найбільш поширеною у методиці викладання природознавства є класифікація методів за джерелом знань
2. З’ясовано, що бесіда є одним із найпоширеніших активних методів навчання, які використовуються у початковій школі. Її трактують як діалогічний метод навчання, за якого вчитель, спираючись на знання та практичний досвід учнів, за допомогою запитань підводить їх до розуміння нового або уточнення, поглиблення, розширення відомого.
3. Визначено, що бесіда як метод навчання виконує такі функції: мотиваційну, освітню, розвиваючу, виховну, організаційну.
4. Схарактеризовано основні види бесіди, що відрізняються за дидактичною метою (підготовча або вступна, пояснювальна, підсумкова, контрольно-перевірна) і за рівнем пізнавальної самостійності учнів (репродуктивна і евристична).
5. Вивчення стану використання бесіди на уроках курсу "Я і Україна" в початковій школі засвідчило необхідність удосконалення процесу організації діалогічного методу навчання.
6. Визначено педагогічні умови організації бесіди на уроках курсу "Я і Україна":
— При підготовці до уроку вчитель повинен чітко визначити: мету бесіди, план її проведення, основні питання, які знання повинні отримати учні, які зробити висновки.
— Будуючи бесіду учитель повинен дотримуватись таких вимог до запитань: логічна послідовність і чіткість; просте, коротке, точне формулювання, щоб усі учні правильно його зрозуміли; кожне запитання має пов’язуватися з попередніми і темою бесіди в цілому; змістовність запитання, однозначність за змістом і формою; вони повинні активізувати різні мисленні операції, пробуджувати інтерес дітей до предмета, бути стилістично правильними і відповідати віковим особливостям молодших школярів. Бесіда повинна передбачати як репродуктивні, так і продуктивні запитання. Кількість запитань повинна бути достатньою для досягнення мети даної бесіди.
— Бесіду доцільно проводити на різних етапах уроку на основі:
проведених спостережень, щоб забезпечити правильне сприймання змін, які відбуваються в природі протягом року, щоб сформувати уявлення та поняття про явища і предмети навколишнього середовища; дослідів, щоб виявити, як діти зрозуміли їх зміст; розповіді вчителя, щоб виявити, як молодші школярі засвоїли матеріал; використаних наочних посібників, щоб конкретизувати матеріал, що вивчається; статті підручника, щоб виявити, як діти розуміють описане явище.
—З метою активізації розумової діяльності учнів під час бесіди доцільно використовувати різні засоби наочності (демонструвати таблиці, схеми, діапозитиви із зображенням виучуваних об’єктів, гербарії, колекції рослин, плодів та інші). Доцільно бесіду поєднувати з іншими методами навчання.
—До участі в бесіді залучати всіх учнів класу.
—Створювати ситуацію успіху, яка підтримує увагу та інтерес молодших школярів до навчання за рахунок диференціації запитань.
—Підтримувати зв’язок з класом, стежити, яку участь бере в бесіді кожен її учасник, розвивати в дітях прагнення висловлювати власні думки, кмітливість, аналітичне мислення шляхом стимулювання учнів.
7. Ефективність визначених педагогічних умов організації бесіди на уроках курсу "Я і Україна" доведено у педагогічному експерименті.
Список використаних джерел
1. Аквилева Г.Н., Клепина З.А. Методика преподавания естествознания в начальной школе: Учеб. для студ. учреж. сред. проф. образования пед. профиля.- М: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2004 - 240 с.
2. Алексюк А.М. Методи навчання і методи учіння. — К.: Знання, 1980. – 48 с.
3. Бабанский Ю.К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе. - М.: Просвещение, 1985. — 208с.
4. Бабанський Ю.К. Оптимизация процесса обучения. Ростов-на-Дону, - 1972. – 380 с.
5. Байбара Т.М. Бесіда в процесі навчання природознавства // Початкова школа, 1999. -№3.-с.17-19.
6. Байбара Т.М. Диференційовані завдання на уроках природознавства // Початкова школа, 1991. -№14.-с.33-36.
7. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах:Навчальний посібник. - К.: Веселка, 1998. — 334с.
8. Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна: Підручник для 3 кл. - К. Форум, 2004.-176с.
9. Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання. — Київ; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2000. — 400 с.
10.Бурлака ЯЛ. Бесіда як метод навчання. - К.: Радянська школа, 1961. - 76 с.
11.Варакута О. Формування природничих понять в учнів початкової школи// Початкова школа. - 1999. - №5. - с.20-23.
12.Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр"Академія", 2002. – С. 129-133.
13.Выбор методов обучения в средней школе. /Ю.К. Бабанский. - М.: Просвещение, 1981.
14.Горощенко В.П., Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. – М.: Просвещение, 1984. – 158 с.
15.Грюцева Н.И. Познавательные задания на применение природоведческих знаний в новой учебной ситуации //Начальная школа, 1991.-№5.-С.28-32.
16.Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения: Учебное пособие для студ. высш. учеб. заведений. - М.: Изд. центр "Академия", 2004.- 288с.
17.Джуровська К.Д. Використання методу бесіди у процесі естетичного виховання молодших школярів. //Початкова школа, 2002. -№3.-с.17-19.
18.Дидактика современной школы: Пособие для учителей / Б.С. Кобзарь, Г.Ф. Кумарина, Ю.А. Кусый и др. Под ред. В.А. Онищука. - К.: Рад.шк., 1987.-351 с.
19.Жижко Т. Методи навчання – передумови інтелектуального розвитку особистості //Рідна школа. – 2002. - №6. – С. 72-73.
20.Закон України "Про внесення змін і доповнень до Закону Укрїанської РСР "Про освіту" /Збірник нормативних документів з освіти та виховання/Упор. З.М. Онишків. – Тернопіль: Тернопільський національний університет ім. Володимира Гнатюка, 2006. – С. 3-35
21.Казанский Н.Г., Назарова Т.С. Дидактика (начальные классы). — М.: Просвещение, 1978. — 260 с.
22.Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. — К.: Вища школа, 1975.— 176 с.
23.Кірпота Н. Проблема поєднання словесних методів у початковій школі//наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету ім. Винниченка. Педагогічні науки. – Кіровоград. – 2002. – Вип. 45, Ч.1. – С. 144-145.
24.Князева Т. Створення проблемних ситуацій на уроках з природознавства/ Початкова школа, 2000. - №3. - С.18-19.
25.Кобзов М.С., Горбачев Н.А. Сократовский метод обучения. -Саратов, 1991. – 78 с.
26.Коваль Н.С. Пошукові завдання для самостійної роботи з природознавства // Початкова школа. — 1977. — № 9. — С. 57-62.
27.Коваль Н.С. Самостійна робота учнів на уроках природознавства: Посібник для вчителів. — К.: Радянська школа, 1982. — 96 с.
28.Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения в 2-х т. Т.1.- М.:Педагогика,1982.- 477с.
29.Мартинченко С., Хоружа Л. Методи навчання та їх класифікація// Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2006. - № 1-2. – С. 3-13.
30.Миронов А.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах. – М.: Педагогическое общество России, 2002. – 360 с.
31.Монголина Л.И. Развитие познавательной активности учащихся на уроках природоведения. // Начальная школа, 1987. - № 2. – С.30-34.
32.Нарочна Л.К. та ін. Методика викладання природознавства. — К.: Радянська школа, 1990. — 324 с.
33.Нарочна Л.К. Уроки природознавства в 3 класі. — К.: Радянська школа, 1980. — 88 с.
34.П.Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. - М.:Просвещение, 1981. -184 с.
35.Онищук В.А. Урок в современной школе: Пособие для учителя. – 2-е изд., перрераб. – М.: Просвещение, 1986. – 160с.
36.Пакулова В.М., Кузнецова В.Л. Методика преподавания природоведения: Учеб. для студентов пед. ин-тов по спец. 2121 "Педагогика и методика начального обучения".- М.: Просвещение, 1990. - 192 с.
37.Пацалюк О. Форми, методи та засоби навчання //Рідна школа. – 2004. - №6. – С. 25-26.
38.Педагогика: педагогические теории, системы, технологии: Учеб. для студ. высш. и сред. пед. учеб, заведний. Под редак. С.А. Смирнова. - 4-е изд., испр.- М: Изд. центр "Академия", 2000-512 с.
39.Педагогіка /За ред. М.Д. Ярмаченка. – К.: Вища школа, - С. 163-164
40.Петросова Р.А., Голов В.П., Сивоглазов В.И. Методика обучения естествознанию и экологическое воспитание в начальной школе: Учеб.пособие для студ. сред. пед. учеб.завдений.- М.: Изд. центр "Академия", 2000.-176 с.
41.Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: учеб. для студент. высш.учеб. заведений: в 2 кн. – М: Гуманитар.изд.центр ВЛАДОС, 2004. - Кн.1. Общие основы. Процесс обучения. – 574с.
42.Пономарева И.Н., Соломин В.П., Сидельникова Г.Д. Общая методика обучения биологии: Учеб. пособие для студ. пед. вузов. — М.: Издательський центр "Академия", 2003. - 272с.
43.Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1–4 класи. – К.: Початкова школа, 2006. – 432 с.
44.Российская педагогическая энциклопедия в 2 т. Т.2 / Гл. ред. В.В. Давыдов. – М.: Большая Российская энциклопедия, 1999. – 672 с.
45.Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. — К.: Ґенеза, 1999. – 324 с.
46.Савченко О.Я.Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів — К.: Рад.школа, 1982. – 176 с.
47.Ушинський К.Д. Твори в 6-ти томах. Т.2.- К.: Радянська школа,1954. – 500 с.
48.Функції і структура методів навчання/ За ред. В.О. Онищука. – К. :Рад.школа, 1979. – С.40.
49.Щукина Г.И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе. Учебное пособие для студентов педагогических институтов. – М.: Просвещение, 1979. – 160 с.
Додатки
Урок
Дата: 2019-07-24, просмотров: 204.
