Використання бесіди як методу навчання на уроках курсу «Я і Україна»

Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

Використання бесіди як методу навчання на уроках курсу «Я і Україна»

Зміст

Вступ

Розділ І. Проблема використання бесіди як методу навчання в теорії та практиці початковій школі

1.1 Теоретичні основи використання бесіди як методу навчання

1.2 Стан використання бесіди на уроках курсу "Я і Україна"

Розділ II. Методика використання бесіди на уроках курсу "Я і Україна

2.1 Реалізація педагогічних умов організації бесіди на уроках курсу "Я і Україна" у 3 класі

2.2 Результати експериментальної роботи

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Згідно закону України "Про освіту", метою освіти є "всебічний розвиток дитини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей..." [20, 3].

Розв’язання даного завдання потребує ефективної організації навчально-виховного процесу у загальноосвітній школі, і в початковій її ланці зокрема, яка була би більш особистісно-орієнтованою на цілісний і гармонійний розвиток та особисте зростання школярів.

Як донести навчальний матеріал до свідомості учнів? Як викликати в них активну пізнавальну діяльність, щоб діти могли опанувати знання, уміння та навички? Як допомогти їм перетворити знання на переконання? Ці питання вчителеві доводиться розв’язувати щодня, готуючи урок.

Ефективність навчання в сучасній школі залежить від уміння вчителя обрати метод чи прийом навчання в конкретних умовах для кожного уроку.

К. Д. Ушинський підкреслював, що метод - це інструмент в руках вчителя, який служить не тільки для введення тих чи інших істин в голову дітей, а й для керівництва за спостереженням й мисленням дітей під час вивчення ними предметів і явищ навколишнього середовища [47].

Лише оптимальний вибір і поєднання методів навчання в школі сприятиме більш повному, глибокому і осмисленому засвоєнню учнями знань, умінь та навичок, підготовці їх до самостійного набуття знань.

Учитель, як зазначено в законі України "Про освіту", має право на вільний вибір методів навчання [20, 27]. Він обирає такі методи і прийоми роботи, які могли б забезпечити засвоєння молодшими школярами необхідних знань, пробуджували їхню розумову активність, розвивали й підтримували б в них інтерес до навчання, сприяли б розвитку учнів, набуттю ними навичок самостійної роботи.

Одним із методів навчання, який широко використовується в початковій школі, є бесіда.

Під час бесіди учитель, спираючись на відомі учням знання та їх практичний досвід і вдаючись до запитань, підводить учнів до розуміння й засвоєння нових знань. У ході бесіди відкривається широкий простір для самостійних висловлювань і міркувань учнів. Бесіда дає учителеві змогу не лише з’ясувати якість підготовки та глибину засвоєння навчального матеріалу, а й глибоко вивчити його особливості.

Проблемі методів навчання присвячені дослідження А. Алексюка, Ю.Бабанського, І. Лернера, М. Махмутова, М. Скаткіна та інших дидактів.

Використання методів навчання, і бесіди зокрема, на уроках природознавства розглянуто у працях Т. Байбари, О. Біди, Ф. Кисельова, Н. Пакулової та інших методистів.

Актуальність проблеми і зумовила вибір теми дипломної роботи "Використання бесіди як методу навчання на уроках курсу " Я і Україна".

Об’єктом дослідження є навчання учнів початкової школи курсу " Я і Україна".

Предмет дослідження – педагогічні умови організації бесіди на уроках курсу " Я і Україна".

Гіпотеза дослідження : оволодіння молодшими школярами знаннями, уміннями та навичками відбуватиметься якісніше за умови методично виваженого використання різних видів бесіди на уроках курсу "Я і Україна".

Метою роботи є дослідження педагогічних умов організації бесіди на уроках курсу "Я і Україна" у 3 класі.

Для досягнення мети роботи необхідно виконати наступні завдання:

1) вивчити стан розробки досліджуваної проблеми за літературними джерелами та в практиці роботи шкіл;

2) схарактеризувати різні види бесід;

3) визначити педагогічні умови організації бесіди на уроках курсу " Я і Україна";

4) перевірити експериментально ефективність визначених умов на уроках курсу " Я і Україна" у 3 класі;

З метою реалізації поставлених завдань застосовувались такі методи дослідження:

1) теоретичний аналіз педагогічних джерел;

2) спостереження за навчально-виховним процесом початкової школи, бесіди з учителями;

3) моделювання в процесі розробки методики використання бесіди на уроках курсу " Я і Україна";

4) експериментальний (констатувальний і формувальний експеримент);

5) математичний у процесі аналізу експериментальних даних.

Дослідження виконувалось протягом 2007-2008 років. Умовно його можна поділити на три етапи.

На першому етапі, констатуючому, проводився теоретичний аналіз проблеми. Вивчалась література з даного питання, аналізувався досвід роботи вчителів початкових класів, формувалися мета й завдання дослідження, розроблялись шляхи реалізації мети й завдань дослідження, матеріали експериментального дослідження.

На другому етапі проводився формуючий експеримент.

Третій етап дослідження був спрямований на обробку й узагальнення результатів формуючого експерименту, оформлення роботи.

Практичне значення дипломної роботи полягає в розробці методики використання бесіди як методу навчання на уроках курсу "Я і Україна" у 3 класі, яка може бути використана в практичній діяльності вчителів.

Експериментальна база дослідження. Педагогічне дослідження проводилось на базі Висоцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Монастириського району Тернопільської області протягом 2007-2008 н. р. Дослідно-експериментальною роботою було охоплено 42 учні третіх класів, 4 вчителі початкової школи.

Робота складається зі вступу, двох розділів, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дипломної роботи - 75 сторінок.

Вивчення нового матеріалу

Розповідь з елементами бесіди та практичної роботи з метою формування поняття "риби"

Представники однієї групи тварин пересуваються лише плаваючи, живуть у солоній воді морів та прісній воді річок, озер, ставків. їх утримують в акваріумах.

—Що це за тварини? До якої групи вони належать?

—Розгляньте малюнок у підручнику на с. 135, прочитайте назви зображених на ньому риб і зіставте їх.

—Якими ознаками відрізняються риби?

—Які ознаки спільні для всіх риб? Пригадайте, чим вкрите тіло риб?

Риби — тварини, які відрізняються розмірами, формою тіла, забарвленням. Якщо акваріумні рибки мають лише кілька сантиметрів завдовжки, то акули — до 10 м. У камбали тіло сплюснуте, з малою головою, у сома, навпаки — видовжене, з великою головою. Забарвлення риб теж дуже різноманітне, особливо в тих, що живуть у теплих морях.

Проте, якими б різними не були риби, усі вони мають спільну ознаку: їхнє тіло вкрите лускою та слизом — це і є істотною ознакою риб. На суші риби не можуть жити тому, що дихають лише киснем, розчиненим у воді.

—Назвіть відомих вам риб.

—Яке значення мають риби в природі та житті людини?

Риби є кормом для багатьох тварин. М’ясо та ікра риб — це корисні продукти харчування для людини.

Підсумкова бесіда

—З якими групами тварин ви ознайомилися на уроці?

—Які істотні ознаки комах? Назвіть представників комах.

—Які істотні ознаки риб? Назвіть представників риб.

—Які істотні ознаки земноводних? Назвіть представників земноводних.

—Які істотні ознаки плазунів? Назвіть представників плазунів.

—Які істотні ознаки птахів? Назвіть представників птахів.

—Які істотні ознаки звірів? Назвіть представників звірів.

Узагальнююча бесіда

—Яка зараз пора року?

—Який місяць?

—Що ви можете сказати про стан неба?

—Сьогодні тепло чи холодно?

—Чи є надворі вітер?

—Яка погода переважала протягом тижня?

—Чи були опади?

—Який найтепліший день тижня?

—Який найхолодніший день тижня?

Вивчення нового матеріалу

Бесіда з елементами розв’язання проблемної ситуації з метою формування понять -" рослиноїдні тварини", "хижі тварини", "всеїдні тварини"

—Розгляньте тварин, зображених на малюнках у підручнику на с. 138, прочитайте їх назви.

—Чи можна їх об’єднати в одну групу? Якщо можна, то назвіть її та доведіть правильність своєї думки.

Тіло цих тварин вкрите шерстю, а це істотна ознака звірів. Тому, зображених тварин можна об’єднати в одну групу. Миша, видра і бурий ведмідь належать до звірів.

Формулювання проблеми: Але незважаючи на те, що всі ці тварини належать до звірів, їх можна розділити на три групи, як вони зображені на малюнку.

—Що зображено на малюнку під мишею? (Пшениця, жито чи ячмінь.)

—Поміркуйте, чому. (Тому, що миша живиться цими рослинами).

Тварини, які живляться рослинами, називаються рослиноїдними.

—Що зображено на малюнку під видрою? (Жаба, риба, рак, ставковик.)

—Поміркуйте, чому. (Тому, що видра живиться цими тваринами).

Тварини, які живляться іншими тваринами, називаються хижими.

—Що зображено на малюнку під бурим ведмедем? (Малина, гриб, риба і мед.)

—Поміркуйте, чому. (Тому що бурий ведмідь живиться рослинами, грибами і тваринами).

Тварини, які живляться рослинами і тваринами, називаються всеїдними.

—То, у які групи об’єднують звірів за способом живлення?

За способом живлення звірів групують на рослиноїдних, хижих і всеїдних. (Учитель малює на дошці таблицю.)

Рослиноїдні тварини	Хижі тварини	Всеїдні тварини
миша	видра	бурий ведмідь

—Пригадайте, на які ще групи, крім звірів, поділяються тварини.

—Чим живляться комахи? Чи є серед них рослиноїдні, хижі чи всеїдні? Наведіть приклади.

Комахи живляться різноманітною їжею. Серед них є рослиноїдні — травневий хрущ, сарана, колорадський жук; хижі — сонечко, бабка, жужелиця; всеїдні — тарган, мураха, муха. Отже, комахи є рослиноїдні, хижі, всеїдні. (У таблицю на дошці вчитель дописує по одному представнику комах.)

—Чим живляться риби? Чи є серед них рослиноїдні, хижі і всеїдні? Наведіть приклади.

Риби живляться різноманітною їжею. Рослиноїдні — товстолобик, білий амур; хижі — щука, окунь; всеїдні — карась, короп. Отже, серед риб є рослиноїдні, хижі та всеїдні. (У таблицю на дошці вчитель дописує по одному представнику риб.)

—Чим живляться земноводні? Чи є серед земноводних рослиноїдні, хижі та всеїдні? Наведіть приклади.

Серед земноводних немає рослиноїдних і всеїдних. Всі земноводні хижаки. Жаби, ропухи, тритони живляться здебільшого комахами та їх личинками, слизняками. (У таблицю на дошці вчитель дописує одного представника земноводних.)

—Чим живляться плазуни? Чи є серед них рослиноїдні, хижі всеїдні? Наведіть приклади.

Більшість плазунів — хижаки. Ящірка живиться комахами, гадюка — мишами. Рослиноїдними є черепахи, які живуть на суші, наприклад, степова черепаха. (У таблицю на дошці вчитель дописує одному представнику плазунів.)

—Чим живляться птахи? Чи є серед птахів рослиноїдні, хижі та

всеїдні? Наведіть приклади.

Птахи живляться різноманітною їжею. Серед них є рослиноїдні — сойка, голуб; хижі — сова, ластівка; всеїдні — горобець, дятел. Отже, птахи є рослиноїдні, хижі та всеїдні. (У таблицю на дошці вчитель дописує по одному представнику птахів.)

Отже, за способом живлення представників різних груп тварин можна поділити на рослиноїдних, хижих та всеїдних.

Бесідапісля роботи учнів з статтею підручника "Ланцюги живлення"

—З чого складається ланцюг живлення?

—Які ланки входять до його складу?

—З якої ланки він зажди розпочинається?

—Чому ланцюг живлення завжди розпочинається з рослин? Щоб дати відповідь на це запитання пригадай, як живляться рослини?

—Як можна зобразити ланцюг живлення?

Підсумок уроку

Узагальнююча бесіда

—Як поділяються тварини за способом живлення?

—У які ланцюги взаємопов’язані в природі живі організми?

—Що станеться, якщо зникне одна з ланок ланцюга живлення?

Вивчення нового матеріалу

Висновки

Результати дослідження зводяться до такого:

1. Аналіз проблеми в науковій літературі показав, що методи навчання є важливими компонентами навчально-виховного процесу.

Метод навчання трактують як спосіб упорядкованої взаємопов’язаної діяльності вчителів та учнів, спрямованої на вирішення навчально-виховних завдань.

З’ясовано, що відсутня єдина класифікація методів навчання. Методи навчання класифікують за: джерелом знань (словесні, наочні та практичні); основною дидактичною метою, яку необхідно вирішувати на конкретному етапі навчання (методи набуття нових знань, формування умінь і навичок, застосування, перевірки отриманих знань, умінь і навичок); за характером пізнавальної діяльності учнів (пояснювально-ілюстративні, репродуктивні, проблемного викладу, частково-пошукові, дослідницькі); за основними компонентами процесу навчання: (методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності; методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності; методи контролю і самоконтролю навчально-пізнавальної діяльності).

Найбільш поширеною у методиці викладання природознавства є класифікація методів за джерелом знань

2. З’ясовано, що бесіда є одним із найпоширеніших активних методів навчання, які використовуються у початковій школі. Її трактують як діалогічний метод навчання, за якого вчитель, спираючись на знання та практичний досвід учнів, за допомогою запитань підводить їх до розуміння нового або уточнення, поглиблення, розширення відомого.

3. Визначено, що бесіда як метод навчання виконує такі функції: мотиваційну, освітню, розвиваючу, виховну, організаційну.

4. Схарактеризовано основні види бесіди, що відрізняються за дидактичною метою (підготовча або вступна, пояснювальна, підсумкова, контрольно-перевірна) і за рівнем пізнавальної самостійності учнів (репродуктивна і евристична).

5. Вивчення стану використання бесіди на уроках курсу "Я і Україна" в початковій школі засвідчило необхідність удосконалення процесу організації діалогічного методу навчання.

6. Визначено педагогічні умови організації бесіди на уроках курсу "Я і Україна":

— При підготовці до уроку вчитель повинен чітко визначити: мету бесіди, план її проведення, основні питання, які знання повинні отримати учні, які зробити висновки.

— Будуючи бесіду учитель повинен дотримуватись таких вимог до запитань: логічна послідовність і чіткість; просте, коротке, точне формулювання, щоб усі учні правильно його зрозуміли; кожне запитання має пов’язуватися з попередніми і темою бесіди в цілому; змістовність запитання, однозначність за змістом і формою; вони повинні активізувати різні мисленні операції, пробуджувати інтерес дітей до предмета, бути стилістично правильними і відповідати віковим особливостям молодших школярів. Бесіда повинна передбачати як репродуктивні, так і продуктивні запитання. Кількість запитань повинна бути достатньою для досягнення мети даної бесіди.

— Бесіду доцільно проводити на різних етапах уроку на основі:

проведених спостережень, щоб забезпечити правильне сприймання змін, які відбуваються в природі протягом року, щоб сформувати уявлення та поняття про явища і предмети навколишнього середовища; дослідів, щоб виявити, як діти зрозуміли їх зміст; розповіді вчителя, щоб виявити, як молодші школярі засвоїли матеріал; використаних наочних посібників, щоб конкретизувати матеріал, що вивчається; статті підручника, щоб виявити, як діти розуміють описане явище.

—З метою активізації розумової діяльності учнів під час бесіди доцільно використовувати різні засоби наочності (демонструвати таблиці, схеми, діапозитиви із зображенням виучуваних об’єктів, гербарії, колекції рослин, плодів та інші). Доцільно бесіду поєднувати з іншими методами навчання.

—До участі в бесіді залучати всіх учнів класу.

—Створювати ситуацію успіху, яка підтримує увагу та інтерес молодших школярів до навчання за рахунок диференціації запитань.

—Підтримувати зв’язок з класом, стежити, яку участь бере в бесіді кожен її учасник, розвивати в дітях прагнення висловлювати власні думки, кмітливість, аналітичне мислення шляхом стимулювання учнів.

7. Ефективність визначених педагогічних умов організації бесіди на уроках курсу "Я і Україна" доведено у педагогічному експерименті.

Список використаних джерел

1. Аквилева Г.Н., Клепина З.А. Методика преподавания естествознания в начальной школе: Учеб. для студ. учреж. сред. проф. образования пед. профиля.- М: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2004 - 240 с.

2. Алексюк А.М. Методи навчання і методи учіння. — К.: Знання, 1980. – 48 с.

3. Бабанский Ю.К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе. - М.: Просвещение, 1985. — 208с.

4. Бабанський Ю.К. Оптимизация процесса обучения. Ростов-на-Дону, - 1972. – 380 с.

5. Байбара Т.М. Бесіда в процесі навчання природознавства // Початкова школа, 1999. -№3.-с.17-19.

6. Байбара Т.М. Диференційовані завдання на уроках природознавства // Початкова школа, 1991. -№14.-с.33-36.

7. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах:Навчальний посібник. - К.: Веселка, 1998. — 334с.

8. Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна: Підручник для 3 кл. - К. Форум, 2004.-176с.

9. Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання. — Київ; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2000. — 400 с.

10.Бурлака ЯЛ. Бесіда як метод навчання. - К.: Радянська школа, 1961. - 76 с.

11.Варакута О. Формування природничих понять в учнів початкової школи// Початкова школа. - 1999. - №5. - с.20-23.

12.Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр"Академія", 2002. – С. 129-133.

13.Выбор методов обучения в средней школе. /Ю.К. Бабанский. - М.: Просвещение, 1981.

14.Горощенко В.П., Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. – М.: Просвещение, 1984. – 158 с.

15.Грюцева Н.И. Познавательные задания на применение природоведческих знаний в новой учебной ситуации //Начальная школа, 1991.-№5.-С.28-32.

16.Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения: Учебное пособие для студ. высш. учеб. заведений. - М.: Изд. центр "Академия", 2004.- 288с.

17.Джуровська К.Д. Використання методу бесіди у процесі естетичного виховання молодших школярів. //Початкова школа, 2002. -№3.-с.17-19.

18.Дидактика современной школы: Пособие для учителей / Б.С. Кобзарь, Г.Ф. Кумарина, Ю.А. Кусый и др. Под ред. В.А. Онищука. - К.: Рад.шк., 1987.-351 с.

19.Жижко Т. Методи навчання – передумови інтелектуального розвитку особистості //Рідна школа. – 2002. - №6. – С. 72-73.

20.Закон України "Про внесення змін і доповнень до Закону Укрїанської РСР "Про освіту" /Збірник нормативних документів з освіти та виховання/Упор. З.М. Онишків. – Тернопіль: Тернопільський національний університет ім. Володимира Гнатюка, 2006. – С. 3-35

21.Казанский Н.Г., Назарова Т.С. Дидактика (начальные классы). — М.: Просвещение, 1978. — 260 с.

22.Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. — К.: Вища школа, 1975.— 176 с.

23.Кірпота Н. Проблема поєднання словесних методів у початковій школі//наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету ім. Винниченка. Педагогічні науки. – Кіровоград. – 2002. – Вип. 45, Ч.1. – С. 144-145.

24.Князева Т. Створення проблемних ситуацій на уроках з природознавства/ Початкова школа, 2000. - №3. - С.18-19.

25.Кобзов М.С., Горбачев Н.А. Сократовский метод обучения. -Саратов, 1991. – 78 с.

26.Коваль Н.С. Пошукові завдання для самостійної роботи з природознавства // Початкова школа. — 1977. — № 9. — С. 57-62.

27.Коваль Н.С. Самостійна робота учнів на уроках природознавства: Посібник для вчителів. — К.: Радянська школа, 1982. — 96 с.

28.Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения в 2-х т. Т.1.- М.:Педагогика,1982.- 477с.

29.Мартинченко С., Хоружа Л. Методи навчання та їх класифікація// Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2006. - № 1-2. – С. 3-13.

30.Миронов А.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах. – М.: Педагогическое общество России, 2002. – 360 с.

31.Монголина Л.И. Развитие познавательной активности учащихся на уроках природоведения. // Начальная школа, 1987. - № 2. – С.30-34.

32.Нарочна Л.К. та ін. Методика викладання природознавства. — К.: Радянська школа, 1990. — 324 с.

33.Нарочна Л.К. Уроки природознавства в 3 класі. — К.: Радянська школа, 1980. — 88 с.

34.П.Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. - М.:Просвещение, 1981. -184 с.

35.Онищук В.А. Урок в современной школе: Пособие для учителя. – 2-е изд., перрераб. – М.: Просвещение, 1986. – 160с.

36.Пакулова В.М., Кузнецова В.Л. Методика преподавания природоведения: Учеб. для студентов пед. ин-тов по спец. 2121 "Педагогика и методика начального обучения".- М.: Просвещение, 1990. - 192 с.

37.Пацалюк О. Форми, методи та засоби навчання //Рідна школа. – 2004. - №6. – С. 25-26.

38.Педагогика: педагогические теории, системы, технологии: Учеб. для студ. высш. и сред. пед. учеб, заведний. Под редак. С.А. Смирнова. - 4-е изд., испр.- М: Изд. центр "Академия", 2000-512 с.

39.Педагогіка /За ред. М.Д. Ярмаченка. – К.: Вища школа, - С. 163-164

40.Петросова Р.А., Голов В.П., Сивоглазов В.И. Методика обучения естествознанию и экологическое воспитание в начальной школе: Учеб.пособие для студ. сред. пед. учеб.завдений.- М.: Изд. центр "Академия", 2000.-176 с.

41.Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: учеб. для студент. высш.учеб. заведений: в 2 кн. – М: Гуманитар.изд.центр ВЛАДОС, 2004. - Кн.1. Общие основы. Процесс обучения. – 574с.

42.Пономарева И.Н., Соломин В.П., Сидельникова Г.Д. Общая методика обучения биологии: Учеб. пособие для студ. пед. вузов. — М.: Издательський центр "Академия", 2003. - 272с.

43.Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1–4 класи. – К.: Початкова школа, 2006. – 432 с.

44.Российская педагогическая энциклопедия в 2 т. Т.2 / Гл. ред. В.В. Давыдов. – М.: Большая Российская энциклопедия, 1999. – 672 с.

45.Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. — К.: Ґенеза, 1999. – 324 с.

46.Савченко О.Я.Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів — К.: Рад.школа, 1982. – 176 с.

47.Ушинський К.Д. Твори в 6-ти томах. Т.2.- К.: Радянська школа,1954. – 500 с.

48.Функції і структура методів навчання/ За ред. В.О. Онищука. – К. :Рад.школа, 1979. – С.40.

49.Щукина Г.И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе. Учебное пособие для студентов педагогических институтов. – М.: Просвещение, 1979. – 160 с.

Додатки

Урок

Фронтальна бесіда

1. Як розмножують комахи?

2. Хто у метеликів вилуплюється яєць?

3. Як розмножуються плазуни ?

4. Які тварини піклуються про своїх малят?

Картка 1

Доповни схему.

Метелик —-__ —>-_____ —>-лялечка —>- метелик.

Картка 2

Зобрази схему розвитку коника.

Картка 3

Порівняй розмноження плазунів і птахів.

Спільні ознаки: _________ Відмінні ознаки:______________

Картка 4

Порівняй розмноження звірів і птахів.

Практична робота.

Описати зовнішній вигляд тварин, занесених до Червоної книги України, які зображені на обкладинці зошита з друкованою основою. Визначити, до якої групи вони належать за зовнішньою будовою.

VII. Підсумок уроку.

—Які умови потрібні для життя тварин?

—Що дозволяє тваринам виживати в довкіллі?

—Чому тварин потрібно оберігати?

VIII. Завдання додому.

Опрацювати статті в підручнику на с. 145—150. Дати відповіді на запитання після статей. Намалювати малюнок на тему: "Тварини в небезпеці". Підготуватися до контролю навчальних досягнень за темою "Тварини в природі".

Використання бесіди як методу навчання на уроках курсу «Я і Україна»

Зміст

Вступ

Розділ І. Проблема використання бесіди як методу навчання в теорії та практиці початковій школі

1.1 Теоретичні основи використання бесіди як методу навчання

1.2 Стан використання бесіди на уроках курсу "Я і Україна"

Розділ II. Методика використання бесіди на уроках курсу "Я і Україна

2.1 Реалізація педагогічних умов організації бесіди на уроках курсу "Я і Україна" у 3 класі

2.2 Результати експериментальної роботи

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Одним із методів навчання, який широко використовується в початковій школі, є бесіда.

Об’єктом дослідження є навчання учнів початкової школи курсу " Я і Україна".

Предмет дослідження – педагогічні умови організації бесіди на уроках курсу " Я і Україна".

Метою роботи є дослідження педагогічних умов організації бесіди на уроках курсу "Я і Україна" у 3 класі.

Для досягнення мети роботи необхідно виконати наступні завдання:

1) вивчити стан розробки досліджуваної проблеми за літературними джерелами та в практиці роботи шкіл;

2) схарактеризувати різні види бесід;

3) визначити педагогічні умови організації бесіди на уроках курсу " Я і Україна";

4) перевірити експериментально ефективність визначених умов на уроках курсу " Я і Україна" у 3 класі;

З метою реалізації поставлених завдань застосовувались такі методи дослідження:

1) теоретичний аналіз педагогічних джерел;

2) спостереження за навчально-виховним процесом початкової школи, бесіди з учителями;

3) моделювання в процесі розробки методики використання бесіди на уроках курсу " Я і Україна";

4) експериментальний (констатувальний і формувальний експеримент);

5) математичний у процесі аналізу експериментальних даних.

Дослідження виконувалось протягом 2007-2008 років. Умовно його можна поділити на три етапи.

На другому етапі проводився формуючий експеримент.

Дата: 2019-07-24, просмотров: 207.

12 3 4 5 6 7 Следующая ⇒