Географічне положення річки Десна обумовлює різноманітність рослинних угруповань та формування строкатого рослинного покриву. Регіон досліджень знаходиться на південній межі Українського Полісся та безпосередньо межує із західними відрогами Середньоросійської височини, що обумовлює своєрідність його рослинного покриву.

Зональним для регіону досліджень, як і для Полісся в цілому, є лісовий тип рослинності. Переважання на борових терасах Десни флювіогляціальних відкладів обумовлює домінування Pinus sylvestris L. серед лісоутворюючих порід. Поширення листяних лісів пов'язане з едафічними та кліматичними факторами. Так, на лесових островах центральної та східної частини межиріччя, на сірих лісових ґрунтах переважаючими породами виступають Quercus robur L. з домішками Fraxinus exсelsior L., Tilia cordata Mill..

Також значно поширені лучна та болотна рослинність, які пов'язані з ділянками заплави Десни та її приток. Серед угруповань лучної рослинності переважають справжні та болотисті луки, які характерні для заплав річок Лісостепу. Із складу справжніх лук найкраще представлені дрібнозлакові луки формацій Festuceta pratensis та Poeta pratensis. Із складу болотистих лук - крупнозлакові болотисті луки формацій Glycerieta fluitantis, G. maximae, Phalaroideta arundinaceae, Beckmannieta eruciformis та великоосокові болотисті луки формації Cariceta acutae. Для заплав Десни та Сейму характерні ознаки ксерофітизації та формування ділянок остепнених лук, які представлені угрупованнями формації Agrostideta vinealis.

Болотна рослинність регіону є репрезентативною для південно-східної частини Чернігівського Полісся, її характерними ознаками є переважання осокових евтрофних боліт, що властиве поліському регіону, та в меншій мірі болотних угруповань високотрав'я, що вказує на безпосередню близькість до Лісостепу. Слід відмітити наявність мезотрофних та оліготрофних боліт-"блюдець", які формуються в умовах бідного мінерального живлення борових терас Десни.

Водні та прибережноводні ценози досить поширені і приурочені до русел р. Десни та р. Сейму, їх приток, заток, заплавних озер та стариць. У складі водної рослинності домінують ценози з Nuphar lutea (L.) Smith., Ceratophyllum demersum L., а прибережноводної - осокові та рогозові угруповання.

Проведені дослідження показали, що основними екологічними факторами розподілу рослинності в регіоні є рельєф (розподіл угруповань на катені від заплави до плакору), едафічний фактор (строкатість ґрунтів від дерново-підзолистих до болотних і торфово-болотних) та характер зволоження ґрунтів, який також визначає умови існування.

Рослиність вздовж річки Десна являє собою комплекс різних її типів. В роботі наводиться класифікаційна схема рослинності, побудована за еколого-ценотичним принципом на основі класифікації рослинності України (Афанасьєв та інш., 1956), яка була використана у чотиритомній монографії "Рослинність УРСР" (1968, 1969, 1971, 1973). Більшість синтаксонів наводяться згідно "Продромуса растительности Украины"..

Виділяють шість типів екосистем, тісно пов'язаних з елементами рельєфу та строкатістю ґрунтів.

1. Листяні ліси, що займають ділянки плакору і характеризуються врівноваженістю процесів акумуляції та деструкції органічних речовин, високою ємкістю біологічного кругообігу, елювіальним типом процесів грунтоутворення.

2. Соснові ліси на борових терасах Десни, Сейму та їх приток, яким властивий кругообіг, що має невелику ємкість і протікає швидко. Порівняно з попереднім типом екосистем тут знижуються вологість і кислотність ґрунту, вміст в них азоту, омброкліматичні показники; показники ж сольового режиму, термоклімату і континентальності зростають.

3. Вільхові ліси заплав та притерасся характеризуються послабленою денундацією і переважанням акумулятивних процесів, внаслідок чого тут формуються торфово-болотні глейові та суглинисті грунти. Тут спостерігається збільшення показників вологості, засоленості, вмісту азоту, мікрокліматичних показників ґрунту.

4. Заплавні луки Десни в умовах сезонної різкої зміни зволоження, яка уповільнює деструктивні процеси і спричиняє до акумуляції органіки, формуються на лучних дерново-глейових ґрунтах. Луки мають середні показники вмісту солей, азоту, вищі показники омброклімату ґрунтів.

5. Болота в умовах перезволоження та сезонної зміни обводнення, характеризуються процесами акумуляції органіки, утворенням торфово-болотних або дерново-глейових ґрунтів, низькою ємкістю та повільним протіканням біологічного кругообігу. Евтрофні біотопи мають підвищений вміст солей, азоту, вищі показники омброклімату, нижчі - термоклімату ґрунтів.

6. Прибережноводна та водна рослинність, яка характеризується високими показниками вологості, кислотності, низькою ємкістю та процесами утворення мулу.

Флористична репрезентативність регіону досліджень висока. З 786 видів, що зростають в регіоні, охороною охоплені 60—70 %. Кількість раритетних видів, які охоплені охороною становить половину. Не забезпечена охороною частина видів з Червоної книги України, зокрема види роду Diphasiastrum Holub., Trapa natans L. s. l., Nymphoides peltata (S. G. Gmel.) O. Kuntre, Gladiolus tenuis Bieb., ряд видів родини Orchidaceae. Не забезпечений охороною ряд регіонально рідкісних видів. Флористична рідкісність є задовільною.

Аналіз показників ботанічної цінності природно-заповідних територій регіону досліджень показує, що вона на сучасному етапі є задовільно репрезентативною. Існуюча мережа природно-заповідних об'єктів не відображує всієї різноманітності типів рослинності і потребує оптимізації.

Висновки

Екологічна стежка - унікальна форма не лише природоохоронної інформаційно-виховної роботи, але й поєднаних з нею рекреації, оздоровлення та відпочинку. Порівняно з іншими туристичними продуктами ЇЇ створення вимагає значно менших початкових капіталовкладень, вона може бути доступною в будь-яку пору року, не надто протяжною, щоб відвідувачі могли рухатися вздовж неї зі швидкістю власної ходи, для зручності спостереження та відпочинку організовуються спеціальні природні оглядові майданчики та пейзажні галявини.

Актуальність організації мереж екологічних стежок на сьогодні полягає не тільки в їх потенційному економічному та природоохоронному зиску, а в тому, що вони є чи не єдиним дієвим механізмом забезпечення середовищевідтворюючих та урбокомиенсаційних потреб міських мешканців та найбільш доступною масовою формою екологічної освіти.

Така форма природоохоронної освіти є надзвичайно ефективною, насамперед, завдяки її неформальності вона проходить не як обов'язковий захід, приурочений до конкретної дати, місця чи часу, а при безпосередньому спілкуванні з природним середовищем - та атрактивності - емоційно насиченому сприйняттю людиною природи та її впливові на всі органи чуття, цілеспрямовано формується позитивна емоційна сфера передусім у тих людей, котрі до цього зовсім не цікавилися природою і не мали особливого потягу до спілкування з нею.

Екологічна стежка служить місцем розповсюдження елементів екологічної культури серед різних верств населення. Причому велика виховна цінність цієї форми роботи полягає в тому, що перед дорослими людьми носіями нового соціального ідеалу виступають діти. Необхідність відповідального відношення до навколишнього середовища, про що захоплено і переконано говорить підліток, сприймається дорослими особливо гостро.

Отже в ході проведеної роботи були вирішені наступні завдання:

1) проведений аналіз екологічного стану Чернігівського району. Екологічна ситуація залишається не стабільною. Застаріле обладнання промислових підприємств сприяє значному забрудненню оточуючого середовища.

2) Були розроблені 2 історично-туристичні та екологічні маршрути екологічних стежок, а саме: водний маршрут „Давня Сіверська земля”, маршрут „Північними дорогами Чернігівщини”.

3) Проведений розрахунок плати за забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами. Плата за забруднення в 2007 році була вища порівняно з 2008 роком.

Перелік використаних джерел

1. ГОСТ 17.2.1.01-76. "Охорона природи. Атмосфера. Класифікація викидів по складу, 1976 p.

2. ГОСТ 17.2.3.02-73 Охорона природи. Атмосфера, правила встановлення допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами, 1973 p.

3. ГОСТ 17.2.4.02-80 "Охорона природи. Атмосфера. Загальні вимоги до методів визначення забруднюючих речовин", 1980 p.

4. ГОСТ 17.2.4.02-80 "Охорона природи. Атмосфера. Метеорологічні аспекти забруднення і промислові викиди", 1980 p.

5. Гранично допустимі концентрації (ГДК) забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць (список 3086-84).

6. Баженов В.С. Вредные химические вещества. – Львов: Химия, 1990. – 318 с.

7. Базовые нормативы платы за загрязнение окружающей природной среды Украины от 16.04.1995, №35. – Мінохор НПС України.

8. Беспяматов Г.П., Кротов Ю.А. Предельно допустимые концентрации химических веществ в окружающей среде: Справочник. - Львов: Химия, 1985. – 528 с.

9. Вредные вещества в промышленности / Под ред. Э.Н. Левиной, И.Д. Гадаскиной. – Львов: Химия, 1985. – 464 с.

10. Вредные вещества в промышленности: в 3-х т. / Под ред. Н.В. Лазарева, Э.Н. Левиной. – Львов: Химия, 1977. – 355 с.

11. Звіт по інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу на ВАТ "Чернігівське Хімволокно". - Чернігів, 2008. – 101 с.

12. Інструкція "КНД 211.2.3.063-98 Метрологічне забезпечення. Відбір проб промислових викидів". Київ, 1998.

13. Карпенко Ю.О, Графін М.В. Зелений туризм на Чернігівщині. – Чернігів, 2003. – 100 с.

14. Коваленко С. Туристичні можливості Новгород-Сіверщини // Пульс недели, 2004 – 3 сентября. - С. 5.

15. Коваль А.П. Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України. – Киів, 2001. – 89 с.

16. Козаков А. Давноруське місто Радичів // Деснянська правда, 1991. – 24 грудня. – С. 3.

17. Корбач І. Березна – місто літописне. // Сіверський літопис, 2002 - № 6. – С. 50-58.

18. Короткий хімічний довідник. // Під ред. В.А. Рабіновича. - Львів, "Хімія", 1977. – 210 с.

19. Крупним планом Корюківський район: / Історичний факт // Деснянська правда, 2001. – 7 грудня. – С. 2.

20. Лазарев Н.В., Левина З.Н. Вредные вещества в промышленности. Справочник для химиков, инженеров и врачей. - Львов: Химия, 1976. – 450 с.

21. Лурье Ю.Ю., Рыбникова А.И. Химический анализ производственных сточных вод. - М.: Химия, 1974. – 320 с.

22. Новгород-Северский: город десяти веков. – К.: Мис-тво, 1989. – 167 с.

23. Орієнтовні безпечні рівні впливу (ОБУВ) забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць (список 14414-87).

24. Осипчук Н. Зелений туризм // Соціальна політика, 2005. 6 червня. – С. 4.

25. Охрана окружающей среды. / Под ред. С.В.Белова. – М.: Высшая школа, 1991. – 319 с.

26. П’ятериков С. Новгород-Сіверський. // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2001. № 47.

27. Панов И.Н. Экологический туризм. //География. - 1997. - №45. – с. 11.

28. Писарчук Є.А., Кухта А.М. Екологічне виховання учнів: Посібник для вчителя. – К.: Рад. Шк., 1990. – 235с.

29. Понесення моє. Перекази, легенди, та оповідки про Сіверський край. Зібрала Римма Дем’яненко. - Чернігів, 2001. – 158 с.

30. Постійний технологічний регламент дільниці нейтралізації і очищення промислових стічних вод, установка для спалювання вод що містять ГМД. - Чернігів, 2002. - 18 с.

31. Потапенко Л. Зелений туризм на Чернігівщині. // Чернігівські відомості. 2003 – 12 вересня. - С. 9.

32. Руденко М. Любеч – князівський, Любеч – сучасний // Деснянська правда, 2002. 29 жовтня. – С. 4.

33. Руденко Н. Зелений туризм [На Чернігівщині] – свято для душі. // Біла хата, 2004. 9 липня. – С. 1.

34. Санітарні правила з охорони атмосферного повітря населених місць. - Москва, 1989 p.

35. Сапон В. Тріумфальна арка у Новгород-Сіверському. //Деснянська правда – 2005. 3 лютого. – С. 12.

36. Справочник по охране окружающей среды. / В.С. Сахаев, Б.В. Щербицкий. – К.: Будівельник, 1986. – 152 с.

37. Старчак В.Г., Куз Н.О., Багін В.К. Про ефективність утилізації відходів для протикорозійного захисту // Фіз.-хім. механіка матеріалів. – 1997. – Т.33, №2. – С. 112-114.

38. Тарасенок А. Виды экологического туризма. //Туризм и отдых. – 2000. - №21. – С. 5-7.

39. Чернігівщина. Енциклопедичний довідник. - Київ, „Укр. Рад. Енциклопедія”, 1990. – 1006с.

40. Янко М.П. Топонімічний словник. Український словник-довідник. - К.: Знання, 1998. – 429 с.