Херсонський винзавод.

Аналіз ліквідності

Функціонування підприємства супроводжується безперервним кругообігом коштів. При цьому визначаються джерела коштів, напрямки і форми фінансування, оптимізується структура капіталу, проводяться розрахунки з постачальниками матеріально технічних ресурсів, покупцями продукції, державними органами по сплаті податків, персоналом підприємства. Всі ці грошові відносини відображені у фінансовому звіті підприємства.

Аналіз фінансової звітності підприємства свідчить про те, як за допомогою даних, відображених у цій звітності можна провести поточний фінансовий стан підприємства. Такий аналіз дозволить оцінити співвідношення між заборгованістю підприємства і його активами, структуру активів, розумність величини матеріально-виробничих запасів, дебіторської заборгованості.

Основною метою аналізу фінансового стану підприємства є оцінка результатів ефективності діяльності підприємства за звітний період та його поточного фінансового положення. В залежності від цілей аналізу фінансової звітності застосовують такі прийоми аналізу:

- використання абсолютних показників, дозволяючи зробити висновки по основним джерелам залучення коштів, напрямках їх використання, розмірах отриманого прибутку;

-  використання порівнювальних відсоткових показників для читання фінансової звітності та виявлення відхилень по найважливішим статтям;

- горизонтальний аналіз - характеризує зміни окремих статей фінансової звітності за рік або ряд років;

- аналіз тенденцій (трендовий аналіз) - характеризує зміну показників діяльності підприємства на протязі ряду років по порівнянню з базовим показником, який дорівнює 100;

- порівняльний аналіз - порівнює окремі показники діяльності свого підприємства з іншими аналогічними підприємствами у одній галузі; допомагає виявити стратегію конкурентів та перспективи розвитку;

- порівняння з середньо галузевими показниками, він показує стійкість підприємства на даному ринку;

- аналіз фінансових коефіцієнтів.

Проведемо економічний аналіз підприємства за допомогою коефіцієнтного методу. Цей метод дозволяє вивчити такі важливі аспекти фінансового стану і результатів діяльності підприємства як: ліквідність довгострокова платоспроможність, рентабельність, становище на ринку цінних паперів. Він заснований на оцінці перелічених аспектів, що здійснюють за допомогою фінансових коштів, розрахованих на підставі даних, які наведені у формах фінансової звітності.

Ліквідність - означає здатність перетворити актив на гроші швидко і без втрат його ринкової вартості.

Оцінюючи ліквідність підприємства, аналізують його здатність своєчасно і в повному обсязі погасити поточні зобов'язання - короткострокову кредиторську заборгованість.

При оцінці ліквідності розраховують:

1)  Коефіцієнт поточної ліквідності;

2)  Коефіцієнт швидкої ліквідності;

3)  Коефіцієнт абсолютної ліквідності;

4)  Коефіцієнт обігу запасів;

5)  Коефіцієнт обігу дебіторської заборгованості

6)  Коефіцієнт обігу кредиторської заборгованості

Перші три коефіцієнти, які розраховуються на підставі даних форми №1 "Баланс" шляхом порівняння поточних активів і поточних зобов'язань підприємства, характеризують достатність поточних активів для погашення боргів протягом року. Четвертий, п'ятий і шостий коефіцієнти розраховуються на підставі форми №1 "Баланс" у форму №2 "Звіт про фінансові результати". Ці коефіцієнти дозволяють оцінити ефективність використання активів.

Поточні активи - це активи, які постійно обертаються у процесі господарської діяльності підприємства. До поточних активів відносять:

Оборотні активи - це грошові кошти та їх еквіваленти не обмеженні у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації або споживання протягом операційного циклу або протягом 12 місяців з дати балансу.

Витрати майбутніх періодів. Віднесення витрат майбутніх періодів до поточних активів пояснюється так: незважаючи на те що це витрати, виплачені наперед, тобто здійснені заради отримання прибутку, очікуваного в майбутньому, цілком імовірно, що частина цього прибутку може бути отримана протягом одного року або операційного циклу підприємства. Тобто, витрати майбутніх періодів зберігають грошові кошти підприємства.

Тепер, враховуючи вищевикладене, шляхом порівняння поточних активів і поточних зобов'язань розрахуємо перші три з вище перелічених коефіцієнтів ліквідності.

1) Коефіцієнт поточної ліквідності. Цей коефіцієнт дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань.

Коефіцієнт поточної ліквідності (99) = (11322+4)/15971 = 0,709

Коефіцієнт поточної ліквідності (2000)=(5779+4)/18965 = 0,305

При нормальному функціонуванні підприємства норма коефіцієнта повинна бути 1-2. У даному випадку видно, що у 2000 році коефіцієнт = 0,305, що у три рази нижче норми, у 1999 році коефіцієнт = 0,709, що майже в 1,5 рази нижче норми. Коефіцієнт 2000 року у порівнянні з коефіцієнтом 1999 року знизився. Це свідчить, про несприятливий стан ліквідності активів підприємства. Херсонський виноробний завод має неліквідний баланс.

2) Коефіцієнт швидкості ліквідності. На відміну від попереднього коефіцієнту він враховує якість оборотних активів і є більш суворим показником ліквідності, оскільки при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи. Цей коефіцієнт розраховується таким чином:

Коефіцієнт швидкості ліквідності.(99)=(11322-(13699-1)+4)/15971 =0,478

Коефіцієнт швидкості ліквідності (2000)=(5779-(2024)+4)/18965=0,198

Норма коефіцієнта дорівнює  1-2.  У  1999  році  коефіцієнт швидкої ліквідності "ХВЗ" = 0,478, що у 2,5 рази нижче норми, а у 2000 ропі коефіцієнт становив 0,198, що майже у 9 разів нижче норми. Коефіцієнт 2000 року у порівнянні з 1999 роком знизився

Ці результати є низькими показниками за мірками більшості галузей. Це значить, що у 1999 році підприємство мало майже 50 копійок ліквідних активів, а у 2000 році майже 20 копійок. Це свідчить про те, що більша частина грошових коштів укладена в запаси.

3) Коефіцієнт абсолютної ліквідності розрахувати неможливо, тому що відсутні показники.

4)  Коефіцієнт оборотності запасів. Цей коефіцієнт показує, як часто обертаються запаси для забезпечення поточного обсягу продажу. Він розраховується за формулою:

Коефіцієнт оборотності запасів (2000)=3863,6/((3698+2024)/2)=1,35

Цей коефіцієнт свідчить про те, скільки на одну гривню собівартості 1,35 припадає запасів. Поділивши тривалість звітного періоду (1 рік) на коефіцієнт оборотності запасів, отримаємо кількість днів, необхідну на один обіг запасів: 365/1,35=270 днів. Це означає, що для збереження поточного рівня продажу поповнення запасів необхідно здійснювати через 270 днів.

5) - Коефіцієнт обігу дебіторської заборгованості. Розрив у часі між продажем товару і надходженням оплати за нього виникає дебіторська заборгованість. Коефіцієнт обчислюється:

Коефіцієнт обігу дебіторської заборгованості =

= 8967,9/((2104-1564)+(2754-49)/2)=5,53

Тобто, у підприємства в 5,53 рази обернулися кошти, вкладенні в розрахунки. Використовуючи цей коефіцієнт розрахуємо час, протягом якого дебіторська заборгованість обернеться у грошові кошти. Для цього поділимо тривалість звітного періоду (1 рік) на коефіцієнт обігу за розрахунками: 365/5,53=66 днів (період очікування підприємством отримання грошових коштів після реалізації продукції).

6) Коефіцієнт обігу кредиторської заборгованості. Кредиторська заборгованість, на відміну від дебіторської, свідчить про наявність грошових коштів, тимчасово залучених підприємством, і таких, що підлягають поверненню. Період погашення кредиторської заборгованості розраховується за допомогою коефіцієнта обігу кредиторської заборгованості.

Коефіцієнт обігу кредиторської заборгованості(2000) =

= 3863,6/((15971+18965)/2)=0,22

Поділивши тривалість звітного періоду (1 рік) на коефіцієнт обігу кредиторської заборгованості, отримаємо середню кількість днів, протягом яких підприємство сплачує рахунки кредиторів: 365/0,22=1659 днів (за період яких підприємство повинно сплатити рахунки кредиторів).

Порівняння термінів погашення дебіторської і кредиторської заборгованості дозволить нам зробити висновок про платоспроможність підприємства.

Термін дебіторської заборгованості = 66 днів;

Термін кредиторської заборгованості = 1659 днів.

Ми бачимо, що в даному випадку йде перевищення терміну погашення кредиторської заборгованості над терміном погашення дебіторської заборгованості, що свідчить про погіршення платоспроможності підприємства.

Деякі аналітики для оцінки платоспроможності та фінансової стійкості не тільки розраховують відношення між поточними активами та поточними зобов'язаннями, але й визначають їх різницю. Різниця між поточними активами та поточними зобов'язаннями становить чистий робочий капітал підприємства, який також можна використати в міру платоспроможності та фінансової стійкості підприємства. Чистий робочий капітал (Рк) розраховується по формулі:

Рк =  [Обігові активи (ряд 260) + Витрати майбутніх періодів (ряд 270) - [Поточні зобов'язання (ряд 620) + Доходи майбутніх періодів (ряд 630)]

Рк(99)=(11322+4)-15971=-4645 тис.грн.

Рк(2000)=(5779+4)-18965=-17520,25тис.грн.

Від'ємні показники підприємства робочого капіталу свідчать про те, що підприємство не в змозі не тільки сплатити поточні борги, - воно не має фінансових ресурсів для розширення діяльності та залучення інвестицій.