Використання фонозапису в навчанні вимови

 

У роботі над вимовою дуже корисно застосувати пластинки з записом мови дикторів та записи на магнітофонну стрічку. Вже на перших уроках треба демонструвати учням зразки зв'язного мовлення. Це викликає великий інтерес учнів І є тим конкретним матеріалом, на основі якого вчитель пояснює значення роботи над вимовою. Використання фонозаписів програмного матеріалу є дуже бажаним і в подальшій роботі. Проте деякі вчителі вважають це зайвим, мотивуючи тим, що на уроці новий матеріал вимовляється вчителем, і, якщо в нього добра вимова, ніякі фонозаписи не потрібні. Така точка зору не може бути виправдана. Певні фонетичні особливості мовлення, які учень може не відчути в мові вчителя, часто стають для нього більш дохідливими, коли він чує диктора. Це відбувається не тільки тому, що вимова диктора нерідко буває кращою за вимову учителя. Важливу роль тут можуть відігравати такі фактори, як зміна звучності, тембру голосу тощо. Крім того, демонстрування фонозапису створює додаткові можливості для організації пояснень учителя, бо тут вони можуть супроводити мовлення, а не тільки слідувати за ним.

Серед різних способів використання магнітофона для розвитку навичок вимови особливо ефективний такий Матеріал, який учні мають відтворювати в процесі тренування (звуки, звукосполучення, слова, речення, групи речень), записують на стрічку невеликими дозами з інтервалами. Учень слухає чергову дозу навчального матеріалу, під час інтервалу відтворює почуте, а потім знов слухає зразок. Проведення таких вправ створює сприятливі умови для наслідування зразкової вимови.

Слід відзначити, що уважне ставлення до фонетичного складу слів, артикуляції та звучання окремих звуків, до ритмомелодики мови має не лише практичне, а й загальноосвітнє значення. Учні збагачують свої уявлення про фонетичний бік мови, не тільки іноземної, а й рідної, бо зіставлення і порівняння звуків іноземної і рідної мов є необхідним елементом навчання. Слід також відзначити, що уважне ставлення до вимови створює можливості для розширення сфери естетичного виховання. Поняття культури мови, естетики мови охоплює о не тільки багатство лексики, стилістики, а й правильність, виразність вимови.

Як бачимо, нехтувати навчання вимови не можна. Проте це не означає, що вчитель повинен обов'язково добиватися максимальних наслідків на цій ділянці робота; конкретні умови шкільного навчання ставлять певні межі в цьому відношенні, але існує певний мінімум вимог, яких треба додержуватись. Учні повинні чітко і впевнено, завжди однаково вимовляти слова, словосполучення, мати чітке уявлення про фонетичний склад засвоєних слів. Відхилення від стандартної вимови, які є в мові учнів, не повинні перешкоджати комунікації, тобто розумінню того, що вони говорять.


3. Коригуючий комплекс вправ для тренування вимови і розпізнавання англійських звуків [θ, ð]

 

У багатьох випадках успішність спілкування залежить від якості вимови співрозмовників, особливо коли розмова ведеться іноземного мовою. Головною вимогою до якості вимови висувається нормативність відтворення мовленнєвого потоку. Досягти абсолютної вимовної норми, як правило, дуже важко. Однією з причин цього є те, що в іноземній мові є звуки, артикуляція яких значно відрізняється від артикуляції звуків рідної мови і для вимови яких мовленнєвий апарат учня має приймати нові, незвичні для нього позиції. Це часто викликає труднощі в оволодінні вимовою і відбивається на її якості. Отже однією з нагальних проблем у методиці викладання іноземних мов є пошук способів формування навичок відтворювати й розпізнавати звуки, артикуляція яких є нетиповою і незвичною для звуків рідної мови. Вирішення цієї проблеми має підвищити якість англійської вимови учнів, тобто певною мірою сприятиме ефективній реалізації практичної мети навчання іноземної мови. Питанню формування й розвитку слуховимовних навичок присвячена низка робіт, в яких розглядаються способи опрацювання звуків як цілісних систем приголосних і голосних. У цій статті ми зосереджуємо свою увагу на звуках [θ, ð], які є сегментними одиницями, досить складними для сприйняття і репродукування україномовними і російськомовними учнями, і виокремлюємо їх із системи приголосних англійської мови, пропонуючи комплекс вправ для роботи саме над цими звуками. Головними завданнями статті є визначення особливостей артикуляції звуків [θ, ð], обґрунтування необхідної корективної роботи над вимовою, розробка вправ для корекції та вдосконалення нормативної вимови зазначених звуків.

Приголосні звуки [θ, ð] не мають аналогів зі звуками української і російської мов за місцем творення. Вони є міжзубними, тобто при їх артикуляції кінчик язика знаходиться біля краю верхніх зубів або злегка просувається між верхніми та нижніми зубами.

У вимові звуків [θ, ð] спостерігається найбільша, на наш погляд, кількість помилок у порівнянні з іншими англійськими приголосними. Згідно з дослідженнями практичної фонетики у вимові російськомовних учнів трапляються такі помилки як заміна англійських [θ, ð] на [f, v] або [ф, в]. У числівнику 'three', наприклад, школярі інколи навіть навмисно намагаються вимовляти [ф] замість [θ], тому що це здається їм більш правильним варіантом. Зустрічаються випадки, коли замість [θ, ð] учні вимовляють [t, d] або [т, д], наприклад, у слові 'mathematician'. Найчастішого помилкою у вимові звуків [θ, ð] є їх заміна на звуки [s, z] або [с, з]. Більшість із перерахованих помилок впливають на значення слів і можуть призводити до перекручування смислу висловлювання. Виходячи з власного досвіду викладання, можемо констатувати приблизно такі ж помилки і у вимові україномовних учнів. Більш того, у своїй роботі ми фіксували й таку помилку, коли замість [θ, ð] вимовляються [ʃ, Ʒ], яка, хоч і трапляється не часто, теж свідчить про складність звуків [θ, ð] для україномовних і російськомовних учнів. Важливість правильної вимови міжзубних англійських приголосних обумовлюється і тим, що фонема [ð], незважаючи на обмеженість своїх позиційних і комбінаторних можливостей, а також лексичного складу, має високий коефіцієнт частотності завдяки великій вживаності слів, до складу яких вона входить. Із самого початку навчання учні чи не найчастіше чують і вчаться вимовляти слова this , that , these , those , there , their , the , а отже постановка правильної артикуляції звуків [θ, ð] має відбуватися з перших занять. Велике значення має точність найпершого сприйняття звука І перше його відтворення. У своїй практиці ми нерідко спостерігаємо таке явище: якщо учень вимовляє слово перший раз і робить це з помилкою, ця помилка повторюється знову і знову у подальшій репродукції. Тому, на нашу думку, звуки, у вимові яких учні часто роблять помилки, мають бути зразу взяті вчителем під контроль. Не слід залишати без керування процес із засвоєння учнями звуків [θ, ð], сподіваючись, що їх вимова поступово сама собою стане нормативною. Навіть у людей, які живуть по декілька років у країні, мова якої вивчається, не завжди зникає акцент, якщо вони не працюють цілеспрямовано над своєю вимовою. На цій підставі ми вважаємо, що робота над звуками [θ, ð] має включати ретельне опрацювання їх артикуляції. Важко не погодитися з С.І.Бернштейном, який порівнює процес засвоєння артикуляції іншомовних звуків з процесом навчання гри на піаніно чи роялі1. Музикант починає навчання з тренування пальців, він засвоює техніку гри, а потім вчиться виражати емоції за допомогою музики. Не завжди можна обійтися і без звичайної "фізкультури" для органів мовлення при навчанні усного оформлення думки без так званих коригуючих вправ, хоч вони не є самоціллю.

Пропонуємо комплекс вправ для корекції артикуляційних навичок учнів, спрямованих на вдосконалення рецепції та репродукції звуків [θ, ð].

3.1 Вправи для коригування артикуляції звуків [θ, ð]

 

Вправа 1. Прослухайте ряд слів. Згадайте, як вимовте перший звук у цих словах.

Three, thank, thing, think, thirty. This, that, them, those, they.

Вправа 2. Торкніться кінчиком язика краю верхніх зубів і вимовіть звуки [θ, ð].

Вправа 3. Слухайте і повторюйте слова зі звуком [ð], утримуючи правильну артикуляцію цього звука.

 

three north- nothing
thank south anything
thing month something
think youth birthday
thirty truth author
thin birth Arthur
thick tooth Martha

Вправа 4. Слухайте і повторюйте слова зі звуком [р], утримуючи правильну артикуляцію цього звука в різних позиціях.

 

3.2 Вправи для коригування навичок розпізнавання і відтворення звуків [θ, ð]

Вправа 1. Прослухайте і прочитайте речення зі звуками [θ, ð] спочатку за вчителем, потім самостійно. Позначте транскрипційними значками ці звуки. (Перед тренуванням у вимові вчителю слід перевірити, чи зміст речень знайомий учням. Якщо ні, то слід пояснити значення незнайомих слів.)

1) A thousand thanks to you both.

[θ][θ][θ]

2) Nothing like youth!

3) Think things over.

4) Say nothing but the truth.

5) Then there's another thing.

6) There's neither mother nor father.

7) They were gathered together.

8) There's nothing like leather.

Вправа 2. Прослухайте вірш, підкресліть -слова, в яких вимовляється звук [θ].

 


Bird Talk

"Think about people –

They don't like sitting

The way they grow:

On wires and things. "

They don't have feathers

"Think! "said the Robin.

At all, you know.

"Think!" said the Jay.

They don't eat beetles,

"Aren't people funny

They don't grow wings,

To be that way?"

Aileen Fisher

 

Вправа 3. Прочитайте кожне речення вірша Bird Talk за вчителем, а потім увесь вірш – самостійно. (Перед читанням слід проконтролювати розуміння учнями змісту вірша.)

Вправа 4. Вивчіть вірш Bird Talk і продекламуйте його напам'ять.

3.3 Вправи для вдосконалення навичок розпізнавання. і відтворення звуків [θ, ð]

Вправа 1. "Лотерея"

Учитель готує набір карток з клітинками, у кожній з яких написаний транскрипційний символ. Оскільки у центрі уваги мають бути звуки [θ, ð], клітинки заповнені транскрипційними символами, що позначають звуки [θ, ð] та інші звуки, з якими їх часто плутають, тобто [s, z, f, v, t, d]; можна додати також символи [ʃ, Ʒ]. Порядок розташування транскрипційних символів у цих картках має бути різний. Перед грою кожен учень отримує одну картку. У вчителя знаходиться інший набір карток, де кожен транскрипційний символ зображено на окремій картці. У процесі гри вчитель бере по одній картці зі свого набору і вимовляє звук, що відповідає зображеному транскрипційному символу. Учні мають закреслити у своїх картках відповідний транскрипційний символ після того, як вони почують звук. Мета гри закреслити один, два, три горизонтальні рядки транскрипційних символів. Той, хто першим закреслює один рядок, посідає перше місце, два рядки – друге місце, три рядки – третє місце. (На кожному місці може опинитися декілька переможців).

Пропонуємо приклади карток (Див. Малюнок № 2, с. 43).

Переможці мають вимовити звуки зі своїх закреслених рядків.

Вправа 2. "Пари, що римуються" Учні читають та імітують вимову слів зі звуками [θ, ð]: these , then , their , those , they , that , three , there , this .

Після цього вчитель називає слово, учні мають підібрати до нього пару, що з ним римується, із тих слів, які вони щойно імітували.

Слова, які називає учитель: where, hair, free, day, when, his, keys, fat, nose.

Вправа 3. "Англійська абетка".

Учитель пропонує учням подивитися на таблицю, на якій представлена англійська абетка з порядковим номером кожної літери. Вказуючи на номер літери, вчитель просить учнів зімітувати його вимову, звертаючи увагу на артикуляцію звуків [θ, ð].

Англійська абетка (Див. Мал. № 3, с. 44)

Після імітації таблиця забирається. Учитель пише на дошці або показує учням картку з цифрою і літерою. Цифра позначає порядковий номер цієї літери в абетці. Один учень ставить запитання про те, яка літера стоїть під зображеним номером. Інший учень дає повну відповідь на запитання. Наприклад,

 


 

Якщо рівень знань і загального розвитку аудиторії дозволяє, для виконання цієї вправи можна пропонувати учням самим вираховувати номер, що відповідає літері, або навпаки – літеру, що відповідає номеру. Наприклад,

 

 

Вправа 4. "Зіпсований телефон"

Спочатку вимова звуків [θ, ð] опрацьовується учнями у мінімальних парах, тобто учні повторюють за вчителем пари слів, які відрізняються лише одним звуком. Наприклад:

 

 

Після імітації учитель обирає одне слово з якоїсь мінімальної пари, записує його великими літерами на папері, але нікому не показує. Потім вимовляє це слово пошепки на вушко одному учню. У такий самий спосіб цей учень вимовляє почуте слово наступному учню, потім другий учень - наступному і так далі, доки всі учні не будуть задіяні у цей процес. Останній учень вимовляє слово голосно, вчитель показує учням записане ним слово і просить прочитати його вголос хором.

Вправа 5. "Розкажіть про тата і маму"

Учитель подає зразок, розказуючи ніби то про свого тата, і використовує при цьому знайомі учням граматичні структури і лексику:

І have a father..

My father's name is...

My father lives in Kharkiv.

My father is tall.

My father is 50 years old.

My father has blue eyes.

My father has dark hair.

My father is clever.

My father is a doctor.

My father has a big house.

Під час введення зразка бажано використовувати опорний малюнок або ключові слова, для того щоб учні краще запам'ятали речення.

Після того як учні прослухали розповідь "про тата вчителя", їм пропонується сказати одне речення про свою маму. Кожен учень по черзі каже своє речення. У ньому має обов'язково звучати слово 'mother'. Речення не повинні повторюватися. Кожне речення має бути вимовлене не пізніше, ніж через п'ять секунд після попереднього. Якщо одна з цих умов не виконується, учень вибуває з гри. Гра ведеться доти, доки не залишається один учень, який стає переможцем.

Вправа 6. "Кросворд у двох частинах"

У кожному завданні пропущене слово є відповіддю.

Учні заповнюють речення і кросворд, читають слова, дають відповідь на запитання учителя (Див. Мал. № 4, с. 44).





Завдання до кросворда

Across

4. This is the...room. You can take a shower.

5. Would you like...cup of tea?

8. Monday, Tuesday, Wednesday,..., Friday

9. This shop sells suits, dresses and other.....

10. tall → short, fat →....

12. Virginia... Carolina South Carolina

15. This bag isn't made of plastic. It's made of..

16.....you very much. - You are welcome.

17. What's the...like? - It's raining.

Down

1. This isn't a cinema. It's a....

2. Is this your...brush?

3. I've got one sister and two....

4. I'm eighteen today. - Happy...!

6. Is... a supermarket in this street?

7. Thanks for juice. I was really....

11. Mr. and Mrs. Smith and... daughter Alice.

13. England is bigger... Wales.

14. What's... time? - Six thirty.

 

• Ключі до кросворда:

Across Down
4. bath 1. theatre
5. this 2. tooth,
6. Thursday 3. brothers
9. clothes 4. birthday
10. thin 6. there
12.North 7. thirsty
15.1eather 11. their
16. Thank 13. than
17.weather 14. the

 

Кросворд розділено на дві частини. Чому? Відповідь можна знайти, якщо прочитати вголос усі слова кожної частини.

Запропоновані вправи розраховані на учнів початкової школи (перша іноземна мова) та основної школи (друга іноземна мова) для вдосконалення вимови звуків [θ, ð]. Вимова міжзубних англійських приголосних [θ, ð] у цих вправах опрацьовується з опорою на зразок. Більш складним завданням є дотримання правильної вимови звуків у зв'язному продуктивному мовленні, коли форма і зміст поєднуються у висловлюванні. Для цього рівень сформованості артикуляційних навичок повинен бути досить високим, чому в певній мірі сприяють і вправи на корекцію та вдосконалення цих навичок у навчальному процесі.

Працюючи по такому комплексу учні засвоюють відчуття мови, освоюють внутрішню будову англійської вимови; ця робота забезпечує диференційований підхід в навчанні, створює атмосферу впевненості в своїх силах, дає хороші результати, але для цього потрібен, звичайно, відповідний рівень педагогічної кваліфікації (Див. [15, с. 41]).



Висновки

 

Основними вимогами до вимови учнів є фонематичність та швидкість.

Фонематичність передбачає ступінь правильності фонетичного оформлення мовлення, достатню для того, щоб воно було зрозумілим для співрозмовника;

швидкість – ступінь автоматизованості вимовних навичок, яка дозволяє учням говорити в нормальному (середньо-нормальному) темпі мовлення для англійської мови.

Таким чином, у плані навчання вимови вчитель повинен скоректувати ті фонетичні навички, що вже є в учнів, у відповідності до фонетичної системи нової мови і доповнити її тими елементами вимови, які відсутні в рідній або другій мові учнів. Для нейтралізації негативного впливу фонетичних навичок рідної мови навчання іншомовної вимови будується на основі порівняльного аналізу фонологічних систем рідної та іноземної мов, що є одним з важливих спеціальних принципів навчання фонетичного матеріалу. Це дозволяє передбачити можливі труднощі і тим самим знайти шляхи їх подолання, які визначатимуть характер пояснень учителя та вправи, що будуть застосовуватись у навчальному процесі.

Враховуючи труднощі, з якими зустрічається учень при оволодінні вимовою іноземної мови, у процесі навчання доцільно використовувати імітативний та аналітичний методи одночасно (пояснення та аналіз слід застосовувати в такій мірі, в якій вони можуть бути корисні учням для розуміння особливостей фонетичного явища і полегшення його засвоєння. Формувати в навчанні слухо-вимовних і ритміко-інтонаційних навичок ("навички фонемно правильної вимови усіх звуків у потоці мовлення та розуміння всіх звуків при аудіюванні мовлення". Також іще формувати ритміко-інтонаційні навички – це "навички інтонаційно і ритмічно правильного оформлення мовлення і, відповідно, розуміння мовлення інших людей").

Як випливає з цього визначення, фонетичні навички передбачають як автоматизовану рецепцію звуків (так званий "фонематичний слух") та інтонем (за аналогією з фонематичним – "інтонаційний слух"), так і їх (ре) продукцію – артикуляцію та інтонування.

Усі навички вимови (так само, як граматичні та лексичні) мають характеризуватися якостями автоматизованості, гнучкості і сталості та формуватися поетапно.

Успіх навчання вимови на початковому ступені оволодіння, значною мірою залежить від рівня кваліфікації вчителя іноземної мови. Для успішного виконання вищезгаданого учитель має насамперед оволодіти курсом методики навчання іноземних мов.



Дата: 2019-05-29, просмотров: 101.