Ритмічність випуску продукції – це виробництво у суворій відповідності з прийнятим завданням за певний проміжок часу (квартал, місяць, день). Ритмічність не завжди означає рівномірність, бо прогнозні завдання не можна розподілити порівну, наприклад за місяцями року, через нерівне число робочих днів, а також через сезонність виробництва і прогнозоване наростання обсягу виробництва.
Аналіз ритмічності проводять шляхом зіставлення фактичних і прогнозних даних про питому вагу випуску за місяцями і кварталами в цілому по підприємству. Для такого аналізу використовуємо подану нижче аналітичну таблицю (таблиця 4) і Рисунок 3.
Таблиця 4 – Ритмічність випуску обсягу товарної продукції за кварталами 2009 року
Показник | Планові данні 2009 року тис. грн. | Фактичні данні 2009 року тис. грн. | Абсолютне відхилення, тис. грн. | Відносне відхилення, % |
I квартал | 52000 | 41021,6 | – 10978,4 | 78,9 |
II квартал | 72000 | 105793,4 | + 33793 | 146,9 |
III квартал | 75000 | 68610,5 | – 6389,5 | 91,5 |
IV квартал | 7803 | 87995,8 | + 9960,8 | 112,8 |
Порівняння фактичних питомих ваг з прогнозними показує, що на підприємстві наявні суттєві порушення ритмічності.
Питома вага випуску продукції у третьому місяці IV кварталу перевищує прогнозну на 9960,8 тис. грн., причина відхилення: замовлення іншою країною товарної продукції заводу.
Зведене оцінювання ритмічності проводять шляхом розрахунку коефіцієнта ритмічності. Коефіцієнт ритмічності (Кр) визначають так, як середній відсоток виконання завдання щодо асортименту.
Кр = , (2)
де ВЗсер – середній відсоток виконання завдання щодо асортименту, %;
Ас – асортимент продукції, тис. грн.
Коефіцієнт ритмічності виконання плану у 2009 році склав 0,33.
Рисунок 3 – Ритмічність випуску обсягу товарної продукції за кварталами 2009 року
Аналіз даних у таблиці 4, рисунку 3 показує, що випуск продукції з календарним планом кварталів йшов нерівномірно.
Через те, що коефіцієнт ритмічності не фіксує випадків перевиконання завдання, що мають також негативний вплив на загальну ритмічність, підраховують числа аритмічності, які дорівнюють підсумку позитивних і негативних відхилень від прогнозного завдання. Чим неритмічніше працювало підприємство, Тим більші числа аритмічності, і навпаки; при суворому виконанні прогнозних завдань за кожний відрізок часу числа аритмічності за період у цілому будуть дорівнювати нулю.
До виконання завдання зараховують фактичний випуск у межах завдання і одержану суму зіставляють із завданням випуску. Цей розрахунок можна провести як за абсолютними показниками випуску, так і за їх питомою вагою (таблиця 5).
Таблиця 5 – Ритмічність випуску обсягу товарної продукції за декадами
| Усього | 1 декада | 2 декада | 3 декада | ||||
Сума, тис. грн. | % | Сума, тис. грн. | % | Сума, тис. грн. | % | Сума, тис. грн. | % | |
Фактичні данні 2009р. тис грн. | 21388,3 | 100,0 | 4410,2 | 21,0 | 5284,7 | 24,5 | 11793,4 | 54,5 |
Планові данні 2009р. тис. грн. | 25138,8 | 100,0 | 4121,6 | 16,1 | 8195,8 | 32,1 | 13121,4 | 51,8 |
Аналіз показує, що у першу декаду всі виробництва дають разом від 16 до 21% місячного випуску, а у третю декаду – від 51 до 55%.
На підприємстві ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» числа аритмічності у першій декаді по всіх цехах були від'ємними і становили відповідно 7,5; 9,5 і 12,5 пунктів; у другій декаді числа аритмічності позитивні і по цехах становлять відповідно 11,0; 13,0 і 18,0 пунктів.
Причинами аритмічності виробництва продукції на ВАТ «СВЗ» стали з одного боку зниження обсягів вантажних перевезень і виручки від їх здійснення, з іншого боку основними споживачами вагонів в Україні, крім Укрзалізниці виступали і металургійні комбінати. В результаті кризи інвестиційні можливості металургів стрімко знизились, до того ж у них з’явилися інші важливі напрями інвестування, в першу чергу – модернізація основного виробництва.
Розглянемо, до яких негативних наслідків призводить порушення ритмічності виробництва. Перш за все це відображаються на неповному завантаженні виробничих потужностей і робочої сили з початку місяця і застосуванні надурочних робіт у другій декаді. Збільшується частка бракованої продукції. Неритмічна робота у кінці місяця призводить до різкого зменшення залишків незавершеного виробництва порівняно з нормативом і нагромадження наднормативних залишків готової продукції на складі. Через неможливості відвантаження наднормативних запасів готової продукції в останні дні місяця не виконуються контрактні зобов'язання. За невиконання контрактів підприємство сплачує штрафи, що разом з невиконанням обсягу реалізації продукції зменшують суму прибутку підприємства. За рахунок невиробничих витрат (оплата простоїв не з вини робітників, надурочних робіт, браку) зростає собівартість продукції і зменшується сума прибутку.
Дата: 2019-05-29, просмотров: 299.