З вищезазначеного бачимо, що значний вплив, як позитивний так і негативний має на Україну Російська федерація. Росія є найважливішим торгово-економічним партнером України, незважаючи на те, що зовнішня торгівля між країнами має тенденцію до зменшення. Якщо в 2002 році експорт України до Росії становив понад чверть усього експорту товарів, у 2006 - 23%, то у 2007-17,8%. Протягом останніх п'яти років частка Росії в українському товарному імпорті невпинно скорочувалася (з 48% до 37%). Оскільки протягом 2005 – 2007 років вартість імпорту стабілізувалася на рівні 5,8 – 5,9 млрд. дол., то приріст загального імпорту в Україну, який мав місце у цей час, відбувся не за рахунок імпорту з Росії, Україна залишається залежною від імпорту з Росії більшою мірою, ніж від експорту в Росію, проте залежність від імпорту зменшується швидше, ніж залежність від експорту.
Основу українського експорту в Росію становить продукція машинобудування, хімічної промисловості, чорної металургії та харчової промисловості. Переважна частка імпорту з Росії (дві третини) складається з енергоносіїв та іншої сировини, отже, експорт товарів з України до Росії має більш “благородну” структуру, ніж імпорт. Український експорт до РФ більш диверсифікований, ніж імпорт. Частка машинобудування в експорті України до Росії стабільно перевищує 25% (у 2007 році - 35%). В останні роки взаємна торгівля продукцією машинобудування між Росією та Україною має тенденцію до збільшення. Протягом 2005 – 2006 років її обсяг збільшився вдвічі – з 500 млн. до 1 млрд. дол. в обох напрямах. У 2007 імпорт продукції машинобудування з Росії становив 928 млн. дол., а експорт в Росію з України понад 1 млрд. 133 млн., що свідчить про зростання залежності Росії від української продукції машинобудування. Продукція обробної промисловості України, зокрема з високим ступенем переробки, має порівняно високий попит на території Росії та країн СНД. Отже, Росія є споживачем українських промислових товарів, тоді як решта світу – української сировини та напівфабрикатів. Як наслідок, експорт українського машинобудування та споживчих товарів залежить насамперед від попиту в Росії, тому в інтересах України зберегти цей попит, чому, безперечно, сприятиме створення в СНД зони вільної торгівлі. Однак попит на українські товари в Росії та СНД більш нестабільний, ніж у ЄС. Протягом 2002 – 2007 років темпи зростання українського експорту в Євросоюз жодного разу не були негативними і лише в 1999 дорівнювали нулю. Водночас експорт до Росії протягом 2002—2004 років зменшувався майже на 20% щорічно, у 2005 збільшення становило 48%; а у 2006 – темпи знизилися до +5%. У минулому році, за попередніми підрахунками, український експорт до Росії знову зменшився на 13%. Імпорт протягом 2001-2004 років зменшувався і з Росії, і з ЄС майже однаковими темпами. Проте в останні три роки імпорт з Росії є стабільним, а імпорт з ЄС щороку зростає. Відповідно роль ЄС у зовнішній торгівлі України зростає, а Росії – зменшується. Більше того, послідовно скорочується частка Росії у торгівлі України з країнами СНД. Так, протягом 2001 – 2004 років частка Росії в імпорті України з країн СНД становила 80-90%, а у 2005 – 2007 роках вона різко зменшилася до 65 – 70%. Інша справа це транзит енергоносіїв адже Завдяки транзиту Україні вдається зберігати позитивний баланс торгівлі послугами. Транзит енергетичних матеріалів, особливо газу й нафти, протягом 2005 – 2007 років становив 86% у загальній структурі вантажопотоків. Майже весь вантажопотік забезпечує Росія: близько чотирьох п'ятих вантажопотоку з Росії – це енергоносії, що надходять до Європи українськими трубопроводами. Відомо, що територією України здійснюється переважна частина поставок природного газу з Росії на європейський ринок (90%) та значна частина нафти. Експансія Росії на українському енергоринку посилюється, оскільки через Україну пролягає найбільш економічно вигідний і натепер практично єдиний шлях в Європу для російських енергоносіїв. Енергоекспорт для Росії – це питання життєздатності держави і, значною мірою, її геополітичної могутності. Більше половини надходжень до російського бюджету припадає на надходження від експорту енергоресурсів. Потенціал Росії в розвитку експорту енергоносіїв до Європи ще довго залишатиметься вагомим. Нагадаємо, що в Російській Федерації зосереджено понад 38% розвіданих світових запасів газу, 13% нафти, 12% вугілля, величезний потенціал гідроенергетичних ресурсів, з якого використовується лише п'ята частина. Тому Росія так активно домагається спільного управління газовими магістральними мережами України і не тільки газовими, але нещодавні події які відбуваються стосовно відносин між Україною та Росією значно погіршились, що в майбутньому , на мою думку , буде відображено на платіжному балансі нашої країни.[27]
Висновок
На підставі викладеного матеріалу можна зробити наступні висновки:
- Платіжний баланс – є відбиття зовнішньоекономічних зв'язків країни, ступеня її інтеграції у світове господарство.
- Платіжний баланс має індивідуальні особливості для кожної країни, що є слідством її економічної політики, економічного розвитку й національної самобутності.
- На платіжний баланс впливає міжнародні обставини. Розрядження міжнародної напруженості впливають на платіжні баланси.
Платіжний баланс – є об'єктом державного регулювання.
- Стан ПБ – один з найважливіших критеріїв економічної безпеки. Розглянутий підхід до аналізу припускає тісний взаємозв'язок стану ПБ і внутрішнього грошового ринку. Основним висновком може служити те, що вплив на ПБ будь-яких мір не може бути оцінено належним чином без оцінки їхніх монетарних наслідків. І навпаки, будь-яка зміна рівноваги грошового ринку приводить до змін ПБ. Незважаючи на ряд недоліків монетарного підходу до аналізу ПБ, вважаємо за доцільне проводити його аналіз як кредитно-грошового феномена.
Розглянувши платіжний баланс України та Російської Федерації я зрозумів, що більшу частину формування експортних операцій України спрямовано саме на Росію та країни СНД. Стосовно відносин з Російською Федерацією можна сказати, що за останній час ситуація склалась більш напружена та гостра за рахунок незлагодженої роботи Українського уряду. Це виходить з ціни на газ, експортно-імпортних відносин які є стратегічними та важливими для нашої держави тому, що Росія – наш «Історичний брат» та стратегічний партнер з усіх питань. Згідно з Проектом Державного бюджету на 2008 рік основними пріоритетами бюджетної політики буде фінансування програм соціального характеру та активна розбудова інфраструктури. Негативний вплив на економічний розвиток можуть мати такі фактори, як прискорення інфляції поточного року, подальше зростання цін на енергоносії, погіршення кон’юнктури на міжнародних ринках основних товарів українського експорту та деякі інші чинники.
Список літератури
1. Бахрамов Ю.М., Глухов В.В. Организация внешнеэкономической деятельности. Особенности менеджмента: Учебное пособие. - Серия «Учебники для вузов». Специальная литература. - СПб: Издательство «Лань», 2006.
2. Бровкова Е.Г., Продиус И.П. Внешнеэкономическая деятельность: - М.: МТ - Пресс, 2004
3. Внешнеэкономическая деятельность предприятия: учебник для вузов. Л.Е. Стровский, С.К. Казанцев, Е.А. Паршина и др., Под ред. проф. Л.Е. Стровского. - М., ЮНИТИ, 2003.
4. Гальперин В.Н, Гребенников П.И. и др. Макроэкономика. – С.-Петербург: Университет экономики и финансов, 2004.
5. Гофман Н.Ф., Маховикова Г.А. Основы внешнеэкономической деятельности. - СПб: Питер, 2001.
6. Грачев Ю.Н. Внешнеэкономическая деятельность. Организация и техника внешнеторговых операций. Учебно - практическое пособие. - М.: ЗАО «Бизнес - школа «Интел - Синтез», 2004.
7. Дегтярева О.И., Полянова Т.Н., Саркисов С.В. Внешнеэкономическая деятельность: Учебное пособие. - М.: Дело, 2005. –
8. Кулинина Г.В., Шалашова Н.Т., Юшкова С.Д. Учет, анализ и аудит внешнеэкономической деятельности: Учеб. пособие. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. : Бухгалтерский учет,
9. Матвеева Т.Ю. Введение в макроэкономику – М.: ГУ-ВШЭ. – 2004.
10. Международные экономические отношения / Под ред. Б.М. Смитиенко. – М.: ИНФРА-М, 2005.
11. Международные экономические отношения: Учебник / Под общей ред. проф. В.Е. Рыбалкина. - М.: Юнити, 2001.
12. Мировая экономика: Учебник / Под ред. д.э.н., проф. А.С. Булатова. - М.: Юристъ, 2002.
13. Михайлин А.Н. Управление внешнеэкономической деятельностью фирмы: Учебное пособие. - М.: МАЭП, ИИК «Калита», 2005.
14. Основы внешнеэкономических знаний. Под ред. И.П. Фаминского. М. Международные отношения, 2004.
15. Покровская В.В. Организация и регулирование внешнеэкономической деятельности. М. Юристъ., 2002.
16. Попов С.Г. Внешнеэкономическая деятельность фирмы. Особенности менеджмента и маркетинга. Учебное пособие. - М.: Издательство «Ось - 89», 2004.
17. Попова Т.Н. Внешнеэкономическая деятельность предприятия: Учебное пособие. - Владивосток: Изд-во Дальневост.ун-та, 2004.
18. Предприятие на внешних рынках, Внешнеторговое дело. Уч-к под ред. Долгова С.И., Кретова И.И., М, БЕК, 2003.
19. Прокушев Е.В. Внешнеэкономическая деятельность. Учеб. - практ. пособие. М. ИВЦ «Маркетинг», 2002.
20. Міжнародні фінанси О. М. Мозговий, Т. Є. Оболенська, Т. В. Мусієць: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005.
21. Современная внешнеэкономическая деятельность. Под ред. д.э.н., профессора Б.М. Смитиенко - М.: МГУП, 2005.
22. Международные финансы учебное пособие Н.А. Бударина, 2002.
23. http://www.federalreserve.gov/boarddocs/hh/2007/july/0707mpr_sec2.htm- http://www.rmcenter.ru/standards/reports/detail.php?ID=2396
24. http://ru.wikipedia.org/wiki/#.D0.A0.D0.B5.D0.B7.D0.B5.D1.80.D0.B2.D0.BD.D1.8B.D0.B5_.D1.84.D0.BE.D0.BD.D0.B4.D1.8B_.D0.B2_.D1.80.D0.B0.D0.B7.D0.BD.D1.8B.D1.85_.D1.81.D1.82.D1.80.D0.B0.D0.BD.D0.B0.D1.85
25. http://money.banks-credits.ru/22/329.htm - 1.2.
26. http://readbookz.com/book/108/2757.html
27. http://buklib.net/index.php?option=com_jbook&task=view&Itemid=99999999&catid=101&id=1673
28. http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/17/9/ - 1.1
29. http://www.vuzlib.net/beta3/html/1/1558/1579
30. http://buklib.net/index.php?option=com_jbook&task=view&Itemid=99999999&catid=101&id=1651
31. http://www.iee.org.ua/files/conf/conf_article26.pdf
32. http://www.cbr.ru
33. www.bank.gov.ua
Дата: 2019-05-29, просмотров: 210.