| Речовина, її структурна характеристика | Джерело отримання сполуки | Т пл., 0С |
| Rf у системах розчинників* | |||||||||||||
| Система | Rf | ||||||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | ||||||||||||
| Похідні простих фенолів | |||||||||||||||||
| 1.1. Арбутин (гідрохінон-О-b-D-глюкопіранозид) | Трава розторопші | 200 | -64,3 (вода) | 2 | 0,75 | ||||||||||||
| Похідні коричної кислоти | |||||||||||||||||
| 1.2. Кавова кислота (3,4-дигідроксикорична кислота) | -“- | 194-195 | 1 2 | 0,81
0,32 | |||||||||||||
| 1.3. Хлорогенова кислота (5-О-кофеїл-D-хінна кислота) | Трава розторопші Корені розторопші | 203-205 | -32 метанол | 1 2 | 0,62 0,66 | ||||||||||||
| Флавани | |||||||||||||||||
| 1.4.Таксифолін (3,5,7,3¢,4¢-пентагідроксифлаван) | -“- | 232-234 | + 63,8 (піридин) | 1
3 | 0,88
0,04 | ||||||||||||
| Флавони | |||||||||||||||||
| Група апігеніну | |||||||||||||||||
| 1.5. Апігенін (5,7,4’-тригідроксифлавон)
| Трава розторопші | 345-346
| - | 1 3 | 0,9 0,1
| ||||||||||||
| 1.6. Космосіїн (апігенін-7-О-β-D-глюкопіранозид)
| -“- | 228-230
| -53 | 1 3 | 0,64 0,32
| ||||||||||||
| 1.7.Апігенін-7-О-β-глюкуронід
| -“- | - | - | 1
3 | 0,59
0,42
| ||||||||||||
| Група лютеоліну | |||||||||||||||||
| 1.8. Лютеолін (5,7,3¢,4¢ -тетрагідроксифлавон)
| -“- | 327-328
| - | 1 3 | 0,82
0,11
| ||||||||||||
| 1.9. Цинарозид (лютеолін-7-О-β-D-глюкопіранозид) | -“- | 257-259
| -41 | 1
3 | 0,42
0,21
| ||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | ||||||||||||
| Флавоноли | |||||||||||||||||
| 1.10. Кемпферол (3,5,7,4¢- тетрагідроксифлавон) | -“- | 276-278
| - | 1
3 | 0,83 0,1
| ||||||||||||
| 1.11.Кверцетин (3,5,7,3¢,4¢-пентагідроксифлавон) | -“- | 310-312
| - | 1
3 | 0,69 0,7
| ||||||||||||
| 1.12.Мірицетин (3,5,7,3¢,4¢,5¢-гексагідроксифлавон) | -“- | 352-354
| - | 4 | 0,24 | ||||||||||||
| Глікозиди кемпферолу | |||||||||||||||||
| 1.13.Кемпферол-7-О-рамнозид | -“- | 242-243
| -165 (метанол)
| 1
3 | 0,57 0,43
| ||||||||||||
| 1.14.Популін (кемпферол-7-О-β-D-глюкопіранозид) | -“- | - | -480 (метанол)
| 1
3 | 0,17 0,53
| ||||||||||||
| Глікозиди кверцетину | |||||||||||||||||
| 1.15. Рутин (кверцетин-3-О-b-D-рутинозид) | -“- | 189-192
| - 32,3 (метанол)
| 1
3 | 0,46 0,54
| ||||||||||||
| Флаволігнани | |||||||||||||||||
| 1.16. Силібін (3, 5, 7, 3’,4’-пентаоксифлавон) | Трава розторопші Корені розторопші | 164-166 | +10,8 (ацетон) | 3 | 0,64 | ||||||||||||
| 1.17. Силіхристин (3,5,7-триокси-2-[2-(4-окси-3-метоксифеніл)-7-окси-3-оксиметил-кумаранил-5 1 хроманон-4) | -“- | 174-176 | +84,5 (піридин) | 3 | 0,88 | ||||||||||||
| 1.18. Силідіанін (3,5,7-триокси-2-(10-гваяцил-3-окси-4-оксатрицикло-децен-8-он-2-ил-8)-хроманон-4) | -“- | 191 | +175 (ацетон) | 3 | 0,56 | ||||||||||||
| 1.19. 2,3-дегідросилібін | -“- | 254-255 | -62 (метанол) | 3 | 0,16 | ||||||||||||
| Антоціани | |||||||||||||||||
| 1.20. Дельфінідин-3-О-глюкозид | Трава розторопші | 182-183 | - | 1 | 0,16 | ||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | ||||||||||||
| 1.21. Мальвідин-3-О-глюкозид
| -“- | 174-176 | - | 5 | 0,48 | ||||||||||||
| 1.22. Ціанідин-3-О-глюкозид
| -“- | 215-217 | - | 5 | 0,4 | ||||||||||||
| Органічні кислоти | |||||||||||||||||
| 2.23. Кислота оксалатна
| -“- | 180-183 | - | 6 | 0,9* | ||||||||||||
| Сесквітерпенові лактони | |||||||||||||||||
| 2.24. Алантолактон (евдесма-5(6),11(13-дієн-8-β-12-олід)
| Корені розторопші | 78-79 | +219 ДМФА
| 8 | 0,29 | ||||||||||||
| 2.25. Ізоалантолактон (евдесма-5(6),11(13-дієн-8-β-12-олід)
| -“- | 111-112 | +188 ДМФА
| 8 | 0,39 | ||||||||||||
| 2.26. β-Ситостерин
| Трава розторопші | 138-140 | +37,5 (Хлороформ) | 1
7 | 0,95
0,34
| ||||||||||||
, град.* - плями з’являлися на хроматограмі після обробки їх бромтимоловим синім.
Системи розчинників: 1 – н-бутанол-оцтова кислота-вода (4:1:2); 2- 5% оцтова кислота; 3 – 15% оцтова кислота; 4 - хлороформ-кислота оцтова-вода (13:6:2); 5 -етилацетат-оцтова кислота-мурашина кислота-вода (100:11:11:25); 6 – етилацетат-мурашина кислота-вода (3:1:1), 7 - гексан-ацетон (7:3); 8 - петролейний ефір-хлороформ-етилацетат (3:2:1).
Флавоноїди. Флавоноїдна природа речовин 1.4-1.22 підтверджувалася якісними реакціями, даними хроматографічного, спектрального аналізу, продуктами гідролізу, фізико-хімічними характеристиками. В ІЧ-спектрах цих сполук присутні смуги поглинання, характерні для флавоноїдів: в області 3400-2900 см-1 (фенольні гідроксили), 1665-1615 см-1 (карбонільна група γ-пірону), 1640-1450 см-1 (валентні коливання ароматичних кілець).
За рухомістю на хроматограмах в різних системах розчинників, а також за результатами ціанідинової реакції за Бріантом речовини 1.5 , 1.8., 1.10., 1.11 та 1.12. віднесено до агліконів, 1.6., 1.7., 1.9., 1.13. та 1.14. до глікозидів та 1.15. до біглікозидів.
Таким чином, за даними фізико-хімічних досліджень, УФ- та ІЧ-спектроскопії, а також за продуктами лужної деструкції та кислотного гідролізу, ацетилювання, метилювання ідентифіковано: речовину 1.4. як таксифолін, 1.5.-1.7. - апігенін, космосіїн, апігенін-7-О-β-глюкуронід, 1.8.-1.9. лютеолін та цинарозид; флавоноли 1.10.-1.12.– кемпферол, кверцетин, мірицетин; глікозиди кемпферолу 1.13.-1.14.– кемпферол-7-О-рамнозид та популін; глікозид кверцетину 1.15.– рутин, 2.20, 2.21., 2.22. - дельфінідин-3-О-глюкозид, мальвідин-3-О-глюкозид та ціанідин-3-О-глюкозид (табл.1).
Флаволігнани За допомогою якісних реакцій, а також за даними ПХ у системі розчинників 15% оцтова кислота з використанням відповідних реагентів встановили, що сполуки 1.16-1.19 є речовинами флавоноїдної природи. На підставі фізичних, фізико-хімічних властивостей та даних хроматографічного аналізу, ІЧ-спектрів речовини 1.16-1.19. було ідентифіковано, як силібін, силіхристин, силідіанін та 2,3-дегідросилібін відповідно. Ці речовини в траві та коренях розторопші ідентифіковано вперше.
Органічні кислоти На підставі фізико-хімічних властивостей та хроматографічного аналізу з вірогідними зразками речовину 2.23. ідентифіковано як кислоту оксалатну, яка виділена з трави розторопші вперше (табл.1).
Речовини ліпофільної фракції. На підставі фізичних, фізико-хімічних властивостей та даних хроматографічного аналізу, ІЧ-спектрів речовини 2.24 та 2.25 було ідентифіковано, як алантолактон та ізоалантолактон, а 2.26. - як β-сітостерин (табл. 1).
Дата: 2019-04-23, просмотров: 199.
