Виконання виконавчих документів, що зобов’язують боржника здійснювати певні дії або утриматись від їх здійснення

Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

До судових рішень у немайнових справах належать: а) рішення, що зобов'язують боржника особисто вчинити певні дії на користь стягувана або утриматись від їх вчинення, зокрема, про поновлення на роботі, про відібрання дитини, про виселення з приміщення, вселення в приміщення, про примусовий обмін; б) рішення про заборону діяльності об'єднання громадян.

При виконанні таких рішень застосовуються правила ст.76 Закону, якими встановлені загальні умови їх виконання і серед яких особливо важливе значення набуває стадія добровільного виконання.

Державний виконавець повинен спочатку вичерпати всі надані йому законом можливості для здійснення виконання в цій стадії. З цією метою він у постанові про відкриття виконавчого провадження на виконання рішення суду, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, або утриматись від їх вчинення, встановлює відповідно до ст.24 Закону строк для добровільного виконання такого рішення і попереджає боржника про те, що після закінчення цього строку буде проведено примусове виконання і з боржника будуть стягнуті виконавчий збір і витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій.

У випадку невиконання без поважних причин у встановлений строк вимог про добровільне вчинення (утримання) певних дій, державний виконавець застосовує до боржника заходи відповідальності – штраф та виконавчий збір (статті 46, 87 Закону) і визначає певний строк для виконання.

Виконавчий збір стягується у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника – громадянина і в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – із боржника – юридичної особи.

Штраф накладається в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – щодо фізичних осіб і від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – щодо посадових осіб.

Постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору і накладення штрафу затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби і може бути оскаржена в десятиденний строк до суду.

У разі невиконання рішення суду після застосування зазначених санкцій і якщо його виконання може бути здійснене без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а з боржника стягується двократний розмір витрат на проведення виконавчих дій. Якщо в рішенні зазначені наслідки його невиконання, передбачені ст. 207 ЦПК України, то застосовуються такі наслідки. Відповідно до зазначеної норми суд, постановляючи рішення, яким на відповідача покладається виконання певних дій, не пов'язаних з передачею майна або грошових сум, може в тому рішенні вказати, що, коли відповідач не виконає рішення протягом встановленого строку, позивач має право виконати цю дію за рахунок відповідача, стягнувши з нього необхідні витрати.

У разі повторного невиконання рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника в подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до Закону (ст.87 Закону). А виконавчий документ (якщо виконати рішення суду без участі боржника неможливо) за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного відділу державної виконавчої служби, повертається до суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ (ч. З ст.76 Закону).

Практичні завдання

1. За виконавчим листом про стягнення з громадянина Платонова Д. майнової шкоди в розмірі 5 тис. грн. державний виконавець наклав арешт на належні боржнику камінний годинник стародавньої роботи, виконані зі срібла, і передав їх на реалізацію в спеціалізовану організацію.

Після закінчення двох місяців після передачі на реалізацію годинник проданий не був, у зв’язку з чим стягувач забажав залишити годинник за собою. Державний виконавець не взяв до уваги заяву стягувача, повернув годинник боржнику, а замість наклав арешт на грошовий вклад боржника в банку, про який йому було відомо і раніше.

Оцініть законність і обґрунтованість дій державного виконавця.

Відповідь

Державний виконавець діє на підставі Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України (Мін'юст) від 15.12. 1999 № 74/5.

За виконавчим документом про стягнення коштів за погодженням із стягувачем боржник може передати стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу власне майно (пункт 2.1.4 Інструкції).

За заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному Законом.

Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (пункт 3.7.1. Інструкції).

Виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках: наявності коштів боржника на депозитних, вкладних та інших подібних рахунках боржника, з яких боржник не вправі вимагати видачі чи списання коштів до спливу певного строку, у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення (пункти 4.5 та 4.7 2. Інструкції).

Виконавче провадження підлягає закінченню державним виконавцем у випадках: письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника при виконанні рішення про передачу їх стягувачеві, або знищення речі, яка мала бути передана стягувачеві в натурі (пункт 4.9 1. Інструкції).

Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів (пункт 5.1.1 Інструкції).

Якщо в боржника - фізичної особи достатньо коштів та цінностей для задоволення вимог за виконавчими документами, то стягнення не може бути звернено на інше майно (пункт 5.1.4 Інструкції).

Таким чином, на нашу думку, дії державного виконавця були необгрунтовані. Інструкція про проведення виконавчих дій прямо зобов`язує державного виконавця спочатку здійснити арешт грошових коштів і тільки при їх відсутності – на інше майно. Той факт, що державний виконавець не взяв до уваги заяву стягувача, повернув годинник боржнику, а замість наклав арешт на грошовий вклад боржника в банку, про який йому було відомо і раніше, свідчить про те, що державний виконавець виправив свою помилку і в подальшому діяв законно на підставі Інструкції.

2. Складіть постанову про відкриття виконавчого провадження про сплату аліментів на неповнолітню дитину

Додатки

Додаток 7

до пунктів 3.6.2, 5.9.2 Iнструкції про проведення виконавчих дій

ПОСТАНОВА

про відкриття виконавчого провадження

"23" березня 2009 року м. Суми

Мною, державним виконавцем Огурецькою Зоєю Олександрівною органу

державної виконавчої служби Відділ державної виконавчої служби

Сумського обласного управління юстиції,

розглянуто за заявою стягувача Литвин Ніни Павлівни

(найменування осіб, визначенихст.18 Закону України "Про виконавче провадження")

про примусове виконання наказу Зарічного районного суду м. Суми,

(назва документа)

виданого "23" березня 2009 року ____________________________________

(назва органу чи посадової особи, яка видала документ)

_________________________________________________________________,

про ______________________________________________________________

(резолютивна частина документа)

__________________________________________________________________

_________________________________________________________________,

що вступив у законну силу (набрав чинності)"___"___________ року.

Заява про примусове виконання подана "___"____________ року.

Керуючись статтями 3, 18, 24 Закону України "Про виконавче

провадження",

ПОСТАНОВЛЯЮ:

1. Відкрити виконавче провадження з виконання _______________

____________________________________________________________

2. __________________________________________________________

(найменування боржника)

добровільно виконати __________________________________________

________________________ у строк до "____"____________ року.

3. При невиконанні рішення в наданий строк виконати його в

примусовому порядку ________________________________________

____________________________________________________________

(вимоги 1 ст.46 Закону України "Про виконавче провадження")

____________________________________________________________

__________________________________________________________

_____________________________________________________________

(вимоги ч.3 ст.24 Закону України "Про виконавче провадження")

_____________________________________________________________

4. Копію постанови направити ________________________________

_____________________________________________________________

____________________________________________________________

5. Постанова може бути оскаржена начальнику органу державної

виконавчої служби _____________________________________ управління юстиції або до __________________________________ суду в 10-денний строк з моменту її одержання.

6. Сторони виконавчого провадження мають право

ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, унесеними

до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, за адресою в

мережі інтернет ______________, ідентифікатор для доступу

___________________________________________________________

(зазначається лише в постановах, які направляються стягувачу та боржнику)

За передачу ідентифікатора третім особам та розголошення

конфіденційної інформації сторони виконавчого провадження несуть

відповідальність, установлену законом.

Державний виконавець ____________(Огурецька З. О)

Список літератури

1. Закон України "Про державну виконавчу службу" від 24.03. 1998 р. № 202/98-ВР

2. Закон України “Про заставу” від 2.10 1992 р. №2654-ХІІ

3. Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.99 року N 606-XIV

4. Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 р. № 74/5

5. Конституція України від 25.06. 1996 р. № 254к/96-ВР

6. Наказ МВС і МЮ України "Про затвердження Інструкції про порядок взаємодії органів внутрішніх справ України та органів державної виконавчої служби при примусовому виконанні рішень судів та інших органів" від 25.06. 2002 N 607/56/5

7. Наказ МЮ України "Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій" N 74/5 від 15.12.99

8. Наказ МЮ України "Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень" від 20.05. 2003 N 43/5

9. Наказ МЮ України "Про затвердження Примірного положення про відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі" від 12.06. 2007 № 384/5

10. Наказ МЮ України "Про затвердження Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна" N 68/5 від 27.10.99

11. Положенням про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997 р. № 1448.

12. Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 р. № 68/5

13. Фуpса С.Я., Щербак С.В. Виконавче провадження в Україні. Навч. посіб. – К., 2002. - С.111.

Дата: 2019-05-29, просмотров: 190.

⇐ Предыдущая 1 2 3 45