Зміст
1. Поняття виконавчого провадження. 4
2. Процесуальний порядок відкриття виконавчого провадження. 5
3. Арешт майна боржника та порядок його скасування. 10
4. Участь перекладача у виконавчому провадженні. 17
5. Захист прав суб’єктів виконавчого провадження при вчиненні виконавчих дій 18
6. Особливості звернення стягнення на заставлене майно. 20
7. Виконання виконавчих документів, що зобов’язують боржника здійснювати певні дії або утриматись від їх здійснення. 24
8. Практичні завдання. 26
Додатки. 28
Список літератури. 31
Поняття виконавчого провадження
Для виконання завдань захисту прав громадян, юридичних осіб і держави, цивільне судочинство покликано забезпечити, як правильний та своєчасний розгляд і вирішення підвідомчих йому справ, так і виконання постановлених щодо них рішень. Ця мета досягається за допомогою процесуального порядку їх примусової реалізації, яка становить самостійну і завершальну стадію цивільного процесу –виконавче провадження. Виконанням усуваються порушення майнових і особистих немайнових прав шляхом застосування процесуальних засобів і способів примусу до осіб, які відмовилися добровільно виконати свої обов'язки.
Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених Законом України “ Про виконавче провадження”, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Цивільний процесуальний порядок (форма) розкриває ряд істотних особливостей виконавчого провадження і характеризується такими положеннями:
а) Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України;
б) Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби (далі - державні виконавці).
в) Інші органи, організації і посадові особи здійснюють виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до статті 6 вище вказаного закону на вимогу чи за дорученням державного виконавця.
Значення судового виконання полягає в тому, що воно гарантує фактичну реалізацію рішень судових і несудових органів, завершує юрисдикційну діяльність по захисту суб'єктивних прав громадян і організацій, забезпечує зміцнення законності у сфері матеріально-правових відносин, попереджає цивільні й цивільно-процесуальні правопорушення та сприяє вихованню громадян і службових осіб у дусі виконання законів України.
Практичні завдання
1. За виконавчим листом про стягнення з громадянина Платонова Д. майнової шкоди в розмірі 5 тис. грн. державний виконавець наклав арешт на належні боржнику камінний годинник стародавньої роботи, виконані зі срібла, і передав їх на реалізацію в спеціалізовану організацію.
Після закінчення двох місяців після передачі на реалізацію годинник проданий не був, у зв’язку з чим стягувач забажав залишити годинник за собою. Державний виконавець не взяв до уваги заяву стягувача, повернув годинник боржнику, а замість наклав арешт на грошовий вклад боржника в банку, про який йому було відомо і раніше.
Оцініть законність і обґрунтованість дій державного виконавця.
Відповідь
Державний виконавець діє на підставі Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України (Мін'юст) від 15.12. 1999 № 74/5.
За виконавчим документом про стягнення коштів за погодженням із стягувачем боржник може передати стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу власне майно (пункт 2.1.4 Інструкції).
За заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному Законом.
Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (пункт 3.7.1. Інструкції).
Виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках: наявності коштів боржника на депозитних, вкладних та інших подібних рахунках боржника, з яких боржник не вправі вимагати видачі чи списання коштів до спливу певного строку, у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення (пункти 4.5 та 4.7 2. Інструкції).
Виконавче провадження підлягає закінченню державним виконавцем у випадках: письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника при виконанні рішення про передачу їх стягувачеві, або знищення речі, яка мала бути передана стягувачеві в натурі (пункт 4.9 1. Інструкції).
Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів (пункт 5.1.1 Інструкції).
Якщо в боржника - фізичної особи достатньо коштів та цінностей для задоволення вимог за виконавчими документами, то стягнення не може бути звернено на інше майно (пункт 5.1.4 Інструкції).
Таким чином, на нашу думку, дії державного виконавця були необгрунтовані. Інструкція про проведення виконавчих дій прямо зобов`язує державного виконавця спочатку здійснити арешт грошових коштів і тільки при їх відсутності – на інше майно. Той факт, що державний виконавець не взяв до уваги заяву стягувача, повернув годинник боржнику, а замість наклав арешт на грошовий вклад боржника в банку, про який йому було відомо і раніше, свідчить про те, що державний виконавець виправив свою помилку і в подальшому діяв законно на підставі Інструкції.
2. Складіть постанову про відкриття виконавчого провадження про сплату аліментів на неповнолітню дитину
Додатки
Додаток 7
до пунктів 3.6.2, 5.9.2 Iнструкції про проведення виконавчих дій
ПОСТАНОВА
про відкриття виконавчого провадження
"23" березня 2009 року м. Суми
Мною, державним виконавцем Огурецькою Зоєю Олександрівною органу
державної виконавчої служби Відділ державної виконавчої служби
Сумського обласного управління юстиції,
розглянуто за заявою стягувача Литвин Ніни Павлівни
(найменування осіб, визначенихст.18 Закону України "Про виконавче провадження")
про примусове виконання наказу Зарічного районного суду м. Суми,
(назва документа)
виданого "23" березня 2009 року ____________________________________
(назва органу чи посадової особи, яка видала документ)
_________________________________________________________________,
про ______________________________________________________________
(резолютивна частина документа)
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
_________________________________________________________________,
що вступив у законну силу (набрав чинності)"___"___________ року.
Заява про примусове виконання подана "___"____________ року.
Керуючись статтями 3, 18, 24 Закону України "Про виконавче
провадження",
ПОСТАНОВЛЯЮ:
1. Відкрити виконавче провадження з виконання _______________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
2. __________________________________________________________
(найменування боржника)
добровільно виконати __________________________________________
________________________ у строк до "____"____________ року.
3. При невиконанні рішення в наданий строк виконати його в
примусовому порядку ________________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________
(вимоги 1 ст.46 Закону України "Про виконавче провадження")
____________________________________________________________
__________________________________________________________
_____________________________________________________________
(вимоги ч.3 ст.24 Закону України "Про виконавче провадження")
_____________________________________________________________
_____________________________________________________________
4. Копію постанови направити ________________________________
_____________________________________________________________
____________________________________________________________
5. Постанова може бути оскаржена начальнику органу державної
виконавчої служби _____________________________________ управління юстиції або до __________________________________ суду в 10-денний строк з моменту її одержання.
6. Сторони виконавчого провадження мають право
ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, унесеними
до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, за адресою в
мережі інтернет ______________, ідентифікатор для доступу
___________________________________________________________
(зазначається лише в постановах, які направляються стягувачу та боржнику)
За передачу ідентифікатора третім особам та розголошення
конфіденційної інформації сторони виконавчого провадження несуть
відповідальність, установлену законом.
Державний виконавець ____________(Огурецька З. О)
Список літератури
1. Закон України "Про державну виконавчу службу" від 24.03. 1998 р. № 202/98-ВР
2. Закон України “Про заставу” від 2.10 1992 р. №2654-ХІІ
3. Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.99 року N 606-XIV
4. Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 р. № 74/5
5. Конституція України від 25.06. 1996 р. № 254к/96-ВР
6. Наказ МВС і МЮ України "Про затвердження Інструкції про порядок взаємодії органів внутрішніх справ України та органів державної виконавчої служби при примусовому виконанні рішень судів та інших органів" від 25.06. 2002 N 607/56/5
7. Наказ МЮ України "Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій" N 74/5 від 15.12.99
8. Наказ МЮ України "Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень" від 20.05. 2003 N 43/5
9. Наказ МЮ України "Про затвердження Примірного положення про відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі" від 12.06. 2007 № 384/5
10. Наказ МЮ України "Про затвердження Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна" N 68/5 від 27.10.99
11. Положенням про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997 р. № 1448.
12. Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 р. № 68/5
13. Фуpса С.Я., Щербак С.В. Виконавче провадження в Україні. Навч. посіб. – К., 2002. - С.111.
Зміст
1. Поняття виконавчого провадження. 4
2. Процесуальний порядок відкриття виконавчого провадження. 5
3. Арешт майна боржника та порядок його скасування. 10
4. Участь перекладача у виконавчому провадженні. 17
5. Захист прав суб’єктів виконавчого провадження при вчиненні виконавчих дій 18
6. Особливості звернення стягнення на заставлене майно. 20
7. Виконання виконавчих документів, що зобов’язують боржника здійснювати певні дії або утриматись від їх здійснення. 24
8. Практичні завдання. 26
Додатки. 28
Список літератури. 31
Поняття виконавчого провадження
Для виконання завдань захисту прав громадян, юридичних осіб і держави, цивільне судочинство покликано забезпечити, як правильний та своєчасний розгляд і вирішення підвідомчих йому справ, так і виконання постановлених щодо них рішень. Ця мета досягається за допомогою процесуального порядку їх примусової реалізації, яка становить самостійну і завершальну стадію цивільного процесу –виконавче провадження. Виконанням усуваються порушення майнових і особистих немайнових прав шляхом застосування процесуальних засобів і способів примусу до осіб, які відмовилися добровільно виконати свої обов'язки.
Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених Законом України “ Про виконавче провадження”, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Цивільний процесуальний порядок (форма) розкриває ряд істотних особливостей виконавчого провадження і характеризується такими положеннями:
а) Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України;
б) Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби (далі - державні виконавці).
в) Інші органи, організації і посадові особи здійснюють виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до статті 6 вище вказаного закону на вимогу чи за дорученням державного виконавця.
Значення судового виконання полягає в тому, що воно гарантує фактичну реалізацію рішень судових і несудових органів, завершує юрисдикційну діяльність по захисту суб'єктивних прав громадян і організацій, забезпечує зміцнення законності у сфері матеріально-правових відносин, попереджає цивільні й цивільно-процесуальні правопорушення та сприяє вихованню громадян і службових осіб у дусі виконання законів України.
Дата: 2019-05-29, просмотров: 184.