Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. МОВА І СТИЛЬ НАУКОВОГО ДИСКУРСУ
Поняття дискурсу. Науковий дискурс
Характеристики функціонального стиля наукової і технічної літератури
Науково-технічна термінологія як система
Термін як мовний засіб вираження спеціального поняття
Становлення терміносистем
Засоби науково-технічного термінотворення
Синтетичні засоби термінотворення
Аналітичні засоби термінотворення
Термінологічна ситуація в галузі альтенативних видів енергії
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1
РОЗДІЛ 2. ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПЕРЕКЛАДАЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Лексичні труднощі перекладу науково-технічних текстів з проблем альтернативних видів енергії
Особливості перекладу термінів у науково-технічних текстах
Прийоми перекладу термінів
Лексичні прийоми перекладу термінів
Граматичні труднощі перекладу текстів з проблем альтернативних видів енергії
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
РЕЗЮМЕ ФРАНЦУЗЬКОЮ МОВОЮ
ЛІТЕРАТУРА
Вступ
Основне завдання науково-технічного перекладу полягає в гранично ясному і точному доведенні до читача інформації, яка повідомляється. Це досягається логічно обґрунтованим викладенням фактичного матеріалу, без яскраво вираженої емоційності. Стиль науково-технічної літератури характеризується формальністю та логічністю.
Науково-технічні тексти виявляють цілий ряд лексичних та граматичних особливостей. Найбільш типовою, приміром, лексичною ознакою науково-технічної літератури (НТЛ) є насиченість тексту термінами і термінологічними словосполученнями, а також наявність лексичних конструкцій, скорочень, абревіатур. У такій літературі особливе місце займають тексти, орієнтовані не стільки на носіїв певної мови, скільки на представників певної професійної групи. Але варто також відмітити, що хоча дана наукова робота присвячена перекладу науково-технічних текстів, матеріал на тему альтернативних видів енергії (АВЕ), підібраний для цієї роботи, можна було б скоріше охарактеризувати як такий, що належить не до суто наукового, а скоріше до науково-популярного стилю, хоча, безумовно, ми його можемо віднести до розряду науково-технічних текстів.
Актуальність подібного дослідження обумовлюється стрімким розвитком світової наукової думки, зокрема розвитком галузі альтернативних енергоресурсів; зростає потреба в міжнародному обміні науково-технічною інформацією, адже все частіше відбувається об’єднання зусиль різних країн для реалізації перспективних науково-технічних проектів.
Темою даної наукової роботи є «Лексичні особливості перекладу науково-технічних текстів (на матеріалі проблематики альтернативних видів енергії»).
Мета роботи полягає у дослідженні загальних закономірностей перекладацької діяльності у сфері науково-технічних матеріалів і зокрема у сфері інформаційних матеріалів на тему альтернативних видів енергії.
Поставлена мета передбачає розв’язання таких завдань:
- проаналізувати поняття наукового дискурсу;
- встановити характеристики функціонального стилю НТЛ;
- описати роль терміна як мовного засобу вираження спеціального поняття;
- з’ясувати шляхи становлення терміносистеми АВЕ;
- виявити шляхи досягнення еквівалентності при перекладі досліджуваного матеріалу.
Об’єкт даної дипломної роботи – науково-технічні інформаційні матеріали французькою мовою на тему альтернативних видів енергії загальним обсягом 200 000 знаків та їх переклад, виконаний нами українською мовою.
Предметом дипломної роботи є лексичні особливості перекладу з французької мови на українську текстів науково-технічного спрямування, зокрема текстів, присвячених тематиці АВЕ.
Методи дослідження. Мета і завдання роботи зумовили використання зіставного аналізу текстів оригіналів та перекладів як основного методу дослідження. Лінгвостилістичний аналіз дискурсу використовувався при характеристиці функціонального стилю наукової прози, виділенні його жанрових різновидів. Структурно-лінгвістичний опис дискурсу спрямовувався на висвітлення власне текстових, змістових і формальних особливостей наукового спілкування.
За структурою дана наукова робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, резюме та списку використаних джерел. У вступі висвітлюється актуальність самої роботи, визначається її мета, об’єкт, предмет і методи дослідження. У першому розділі викладається теоретичне підґрунтя для дослідження, розкривається суть науково-технічної термінології як системи (зокрема у сфері обраної нами теми). Другий розділ насить практичний характер – на окремих прикладах ми дослідили лексичні особливості перекладу науково-технічних текстів, ґрунтуючись на матеріалах з галузі самовідновлювальних енергоресурсів.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що аналіз лексичних особливостей перекладу науково-технічних текстів з французької мови на українську проводиться саме у контексті сучасної бази наукових матеріалів про альтернативні види енергії, яка поки що не піддавалась ґрунтовному дослідженню у перекладацькому аспекті обох мов.
Теоретичне значення роботи полягає у певному внеску авторів у принципи створення методики перекладацького аналізу наукових дискурсів загалом та матеріалів з проблематики АВЕ зокрема.
Дослідження має певну практичну цінність. Його результати можна використовувати при розгляді певних перекладацьких проблем, що стосуються тематики даної роботи, для методичних цілей при потребі певної перекладацької інформації з даної проблематики, при подальшому, більш глибокому та структурованому дослідженні даної теми тощо.
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1
Аналіз лексичних характеристик наукового дискурсу дає підстави дійти наступних висновків.
1. Дискурс – це комунікативна подія, що обумовлюється взаємозв’язком між мовцем та слухачем і передбачається мовленнєвою поведінкою останніх. Науковий дискурс або функціональний стиль — це різновид мови, який обслуговує ту чи іншу сферу суспільно-мовної практики людей і характеризується сукупністю власних засобів. Науковий стиль обслуговує науку і виробничо-технічну сферу. Для досліджуваного дискурсу з проблем альтернативних видів енергії характерні логічна стрункість, точність у поясненні фактів, монологічний характер. Специфіка стилю характеризується лексичною нейтральністю, вона яскраво виявляється на морфологічному та синтаксичному рівнях.
2. Нині наука й техніка постійно розвиваються і вдосконалюються, а тому і науково-технічна термінологія продовжує розвиватися, поновлюватися, вдосконалюватися. Вона є відкритою системою, здатною розвиватися за сучасними дериваційними законами. У системі науково-технічної термінології відбуваються різноманітні лексико-семантичні процеси. Системні термінологічні лексико-семантичні групи підтверджують усебічне відображення широкого кола наукових та технічних понять. Між цими групами існує об’єктивний зв’язок, завдяки якому терміни зазнають постійних змін унаслідок появи в науці нових понять, змін у сутності певних понять тощо.
3. Специфіка науково-технічної сфери висуває до терміна особливі вимоги. З одного боку він парадигматично забезпечує поняттєву систему фундаментальних наук (а тому повинен мати своє місце у цій системі), а з другого – науково-технічний термін забезпечує оптимальне професійне спілкування у виробничій сфері. Когнітивні механізми термінодеривації співвідносяться зі структурно-когнітивною (зв’язок з іншими поняттями певної галузі наукового знання) і лінгвопрагматичною (забезпечення фахового спілкування) характеристикою терміна.
4. Словотворчі засоби української та французької науково-технічної термінології вироблялися і формувалися за нормативими критеріями протягом її історичного розвитку. З одного боку, пріоритетними є власне пізнавальні потреби, тому терміни виконують когнітивну функцію (виступають експлікаторами наукових понять); з другого боку, у прикладній галузі науково-технічної сфери до уваги береться переважно прагматичний аспект спеціальної лексики. Термінодеривація в науково-технічній сфері ґрунтується на пріоритетності поняттєвого і практичного аспектів, що забезпечує когнітивно-комунікативну єдність усіх лінгвістичних компонентів, які творять терміносистему.
5. Система дериваційних засобів науково-технічної термінології відображає сучасні тенденції розвитку мови і будується за синтетичними та аналітичними моделями словотвору сучасних мов таких як афіксація, словоскладення чи конверсія. Поява термінів складної структурної будови зумовлена потребою висловити дві ідеї в одному слові та прагненням людини передати складне наукове поняття одним словом. Динаміка росту термінів-композитів у науково-технічній терміносистемі породжена тим, що зменшується кількість структурно простих слів, а також значним впливом іншомовних компонентів.
6. Значного поширення у системі науково-технічної термінології набула аналітична деривація. Багатокомпонентні терміни мають виразні систематизувальні властивості, ними легше передати ієрархічні відношення. Процес диференціації технічних та природничих термінодериватів є об’єктивною передумовою використання багатослівних термінів, що дає можливість якнайтонше і якнайточніше передати значення кожного терміна. Чим більше ознак поняття передається в терміні, тим повніше уявлення про позначуване поняття він дає, тим точніший такий термін.
Переклад термінів
Як ми вже зазначали, в перекладацькій практиці під терміном слід розуміти слова та словосполучення, що позначають специфічні об’єкти і поняття, якими оперують спеціалісти певної галузі науки чи техніки. У якості термінів можуть використовуватись як слова, які застосовуються майже виключно в рамках науково-технічного стилю (onduleur (т) – інвертор (перетворювач постійного струму в змінний.), astéroïd (т) - астероїд, і т.д.), так і спеціальні значення, які застосовуються і в певній галузі, і в якості загальнонародних слів (nappe – горизонт; рівень; шар (в геології); порожнина (в математиці), а не лише скатертина, наприклад), які мають всім добре відомі загальномовні значення.
Тому при перекладі будь-якого тексту, чи то технічного, чи то художнього, не слід плутати значення слова як терміну певної галузі з його звичайним загальновживаним значенням, що застосовується здебільшого в художньому стилі.
При перекладі термінів перекладач повинен орієнтуватися на тематику тексту з тим, щоб уникнути неправильного вибору відповідника, омонімічного терміну.
Говорячи про переклад термінів з точки зору теорії, можна наголошувати на тому, що термін:
- однозначний;
- не має конотативних значень;
- найчастіше позбавлений синонімів;
- незалежно від тексту перекладається терміном – повним та абсолютним еквівалентом, і тому згідно одностайної думки багатьох спеціалістів, відноситься до числа одиниць, які не ускладнюють роботу перекладача.
Дійсно, людині, не спеціалісту в сфері перекладацької діяльності, на перший погляд може здатися, що переклад термінів є найпростішим для перекладача, адже не так вже й важко знайти вірне значення тому чи іншому терміну у відповідному словнику, знаючи при цьому, що терміни – однозначні та перекладаються абсолютним еквівалентом, незалежно від сфери, в якій вони вживаються.
Дійсно, не всі терміни перекладати важко. Деякі з них, справді, однозначні і не мають жодних інших значень ні в якій іншій сфері. Такі терміни мають точні відповідники, які легко знайти в словниках, наприклад: biocarburant ( m ) – біопаливо, é nergie ( f ) solaire – сонячна енергія; onde ( f ) acoustique ( sonique ) – акустичний екран, lexicolog ie ( f ) – лексикологія.
Але чому ж тоді іноді буває досить складно знайти вірне значення тому чи іншому терміну?
По-перше, лише в ідеалі термін є однозначним і не має синонімів та конотацій. А по-друге, навіть у цьому “ідеальному” становищі говорити про його переклад “термін – терміном” можна лише в тих випадках, коли елементи термінології знаходяться в своєму природньому оточенні, тобто в науковому стилі або в підмові науки. Проте, переклад терміна далеко не завжди є простою заміною слова мови оригіналу словом в мові перекладу.
Перекладати терміни було б легко та просто, якби наукова література мала монопольне право на їх використання, або ж якби кожний термін дійсно мав термінологічний еквівалент в будь-якій парі мов. Але такого поки що не спостерігається.
Приклад
| 1). Il faut sélectionner une dizaine d’algues particulièrement riches en lipides, les mettre en culture, établir un mode d’extraction et étudier leur rendement énergétique et écono - mique. Les lipides sont la base de la production d’huile, nécessaire à l’élaboration de carburant. | А поки що, ми повинні відібрати близько десяти видів водоростей багатих на ліпіди, розвести їх, встановити метод добування цих ліпідів та вивчити енергетичну й економічну доцільність їх застосу-вання. Ліпіди є основою виробництва сирої нафти (маслянистих речовин), необхідної для виробництва палива. | |
| 2).Transformation directe des rayons solaire en électricité est possible grâce aux cellules photovoltaïques d’un panneau solaire | 2). Пряме перетворення сонячних променів в електроенергію здійсню-ється завдяки фотоелементам на сонячній батареї. |
У першому прикладі ми можемо побачити кілька термінів, особливістю яких є те, що вони є «міжгалузевими». Такий термін як rendement, наприклад, часто зустрічається в економіці у значенні рентабельність, дохідність, у сільському господарстві у значенні врожайність, у гірничій справі може вживатися у значенні видобуток чогось. Хоча усі значення подібних «міжгалузевих» термінів у різних галузях знань зазвичай є близькими, для перекладача важливо все ж таки підібрати таке слово-відповідник, яке могло б найточніше передати необхідне значення у певному повідомленні. У нашому випадку ми переклали rendement словом доцільність.
Варто також відмітити, що у науково-технічних текстах на тему АВЕ дуже часто зустрічаються терміни і слова, які, по суті, є основою для термінологічних баз інших галузей знань. У нашому прикладі, зокрема, це такі слова як extraction (добування), lipide (ліпід), algue (водорость).
У другому прикладі ми проілюстрували, яким чином термін французької мови не завжди можливо перекласти українською мовою за допомогою його термінологічного (часто калькованого) еквіваленту. У нашому випадку – це слово transformation, яке у подібних випадках зазвичай перекладається не як трансформація , а як перетворення,.
Приклад
| Une éolienne est constituée d’un rotor à 2 ou 3 pales, d’un système de transmission méca - nique directe ou à multi- plicateur et de circuits de gestion du courant (régulateur, onduleur, etc., selon le type de machine). L’ensemble se trouve dans la nacelle posée sur le mât, ou la tour, de l’éolienne. | Вітрогенератор складається із ро-тора на 2 чи 3 лопаті, із системи трансмісії (прямої механічної чи за допомогою мультиплікатора) та із системи управління живленням (регулятор, інвертор і т.д., в залежності від типу двигуна). Увесь цей комплект знаходиться у спеціа-льному контейнері, розміщеному на верхівці стійки (чи вежі) вітро-генератора. |
У науково-технічній літературі, зокрема у текстах на тему АВЕ, можна знайти чимало прикладів вживання слів, термінів, які не є типовими лише для цієї сфери знань. У таких випадках, можливо, потрібно звертати увагу в першу чергу на контекст і при виборі правильного відповідника при перекладі важливо відштовхуватись саме від даного контексту. У нашому прикладі, приміром, такі слова як transmission , multiplicateur , circuit , nacelle , m â t, вживаються як спеціальні терміни у найрізноманітніших галузях знань, де вони мають свої відмінні одне від одного лексичні значення.
Помилковим твердження про неймовірну легкість перекладу терміна постає при відтворенні термінів-омонімів, значення яких варіюють, залежно від сфери застосування. Багатозначність таких термінів значно ускладнює роботу перекладача, адже вони не завжди перекладаються як повні еквіваленти, більш того навіть не завжди дослівно.
Приклад
| La centrale hidraulique dispose d’un canal de dérivation, qui prélève l’eau nécessaire au fonctionnement de la centrale. Cela peut être un canal à ciel ouvert, une galerie souterraine ou une conduite. Certaines centrales de basse chute n’utilisent pas de canal de dérivation. | На ГЕС є відвідний канал, який забезпечує приток води, необ-хідної для роботи станції. Це може бути відкритий канал, підземний прохід чи трубопровід. Деякі низьконапірні ГЕС не використовують відвідні канали. |
Цікавим є те, що гідроелектростанція (ГЕС) французькою мовою часто перекладається не як centrale hydroéléctrique, а словосполученням centrale hidraulique, яке дослівно можна перекласти як гідравлічна станція.
Термін d é rivation вживається у різних галузях знань із абсолютно різними лексичними значеннями: деривація (словотвір) – в лінгвістичній науці, диференціювання – в математиці, відведення, відвід – у галузі гідроелектроенергетики, а отже й у сфері альтернативних видів енергії. Для перекладача тут важливо бути уважним і знайти саме те значення терміна, яке є вірним для обраної ним тематики науково-технічних текстів.
Так само термін galerie ми могли б перекласти просто прямим відповідником галерея, але за своїм значенням слово галерея у науково-технічних текстах на тему АВЕ нам не підходить. Іншими значеннями слова galerie є штрек, штольня, але тематиці саме наших текстів відповідають такі значення цього слова як хід, прохід (підземний). Тому, якщо перекладач зустрічається із явищем, коли слова, терміни в обох мовах мають схожі звучання та написання, йому також важливо проявити особливу уважність та обережність у процесі перекладу.
Цікавим також є те, що у французькій мові поняття гідроелектростанція виражається зазвичай словосполученням (centrale hydraulique), а в українській мові – абревіатурою (ГЕС). Схожа ситуація і з означенням de basse chute, яке у французькій мові є складеним, а в українській зазвичай виражається одним словом низьконапірний. При перекладі на такі мовленнєві нюанси перекладачеві також важливо звертати увагу.
Отже, труднощі перекладу термінології пов’язані з:
· неоднозначністю термінів;
· відсутністю перекладацьких відповідників у випадку неологізмів;
· національною варіативністю термінів [6, c.43].
Як бачимо, переклад термінів налічує низку проблем. Слід пам’ятати, що з однієї мови на іншу терміни не перекладаються як звичайні слова. Оптимальним є такий шлях перекладу термінів: “поняття – український термін ”, а не “іншомовний термін – український термін ”, з якої мови не відбувався б переклад. Тобто пошук терміна-відповідника починається з аналізу властивостей нового поняття. Цілком можливо, що котрась з властивостей “підкаже” іншу назву цьому поняттю, ніж вона є у мові, з якої здійснюється переклад. Проілюструвати це можна таким прикладом.
У французькій термінології, наприклад, один елемент на сонячній батареї називається cellule, який ми дослівно можемо перекласти як клітина – очевидно назву підбирали за подібністю. Українська термінологія для цього поняття має термін елемент, комірка. Як бачимо, асоціації у творців двох термінів були досить різні. Тому перекладати французький електромеханічний термін cellule українським словом клітина не можна – це нетермінологічний підхід. А у поєднанні терміна cellule із іншими словами, наприклад, cellule photoélectrique, cellule photovoltaïque українські відповідники і тут мають свої особливості: відповідно фотоелемент та вентильний фотоелемент. Так само помилково буде перекладися французьке словосполучення centrale hydaulique як гідравлічна централь, оскільки в українській терміносистемі для того існує словосполучення гідроелектростанція.
Приклад
| L'énergie de la Terre est connue depuis l'Antiquité et les sources thermales ont été largement exploitées dès cette époque. En effet, la chaleur de la Terre, quand elle arrive jusqu'à la croûte terrestre, peut chauffer les nappes d'eau souterraines . | Про енергію Землі знали ще за часів Античності і вже тоді люди почали використовувати енергію термаль-них джерел. Насправді, тепло Землі, коли воно надходить до земної кори, може нагрівати підземні шари ґрунтових вод. |
Цим прикладом ми хотіли ще раз одночасно підкреслити багатоаспектність термінів у науково-технічних галузях знань, зокрема у галузі альтернативних джерел енергії, і проблематику адекватного вибору перекладачем слова-відповідника. Французьке слово nappe, наприклад, ми можемо зустріти у кількох різних сферах: у математиці – порожнина; зв’язна поверхня, у техніці – 1) поверхня; рівень 2) шар; у геології – 1) горизонт; рівень 2) шар. Варто також згадати нейтральне поширене значення цього слова – скатертина. Але нам для перекладу потрібно вибрати лише один український відповідник для даного слова і по контексту ми можемо визначити, що слово-відповідник шар є найбільш адекватним у цьому випадку.
Отже, узагальнюючи усе вищезгадане, ми можемо сказати, що переклад термінів у науково-технічних текстах, зокрема у текстах на тему джерел самовідновлювальних енергій, з французької мови на українську є особливим перекладацьким процесом зі своїми труднощами та перевагами. Перевагою у цьому процесі є те, що науково-технічні терміни у багатьох випадках є словами із чітко визначеним конкретним значенням і таке значення в них, як правило, одне. Вони, як правило, не мають емоційно-експресивних авторських забарвлень та набувають конотативних значень у тексті. Це значно полегшує роботу перекладача при виборі ним адекватного терміна-відповідника у мові перекладу, у нашому випадку в українській мові.
Разом з тим, як ми вже згадували вище, у даному процесі існують і свої складні моменти, адже у кожному правилі можуть бувають свої виключення. Однією із основних труднощів у перекладі науково-технічних термінів, зокрема термінів у текстах на тему самовідновлювальних джерел енергії, є те, що ці терміни все ж таки не завжди мають лише одне лексичне значення. Часто ми спостерігаємо явище так званих багатогалузевих термінів, як мають схожі чи абсолютно різні значення у різних галузях знань. Для перекладача дуже важливою є обізнаність із такою багатозначністю термінів і уважність при виборі необхідного відповідника у вигляді слова, словосполучення чи навіть пояснювального речення.
Прийоми перекладу термінів
Переклад термінології здійснюється різними прийомами, а саме за допомогою лексичних, лексико-семантичних та лексико-граматичних міжмовних трансформацій. Задача перекладача полягає у вірному виборі того чи іншого прийому в ході процесу перекладу, аби якнайточніше передати значення будь-якого терміна.
Висновки
Дослідивши лексичні особливості перекладу науково-технічних текстів на матеріалі альтернативних видів енергії (АВЕ), ми дійшли наступних висновків.
1. Під дискурсом у даній науковій роботі мається на увазі комунікативна подія, обумовлена взаємозв’язком між мовцем і слухачем та їх мовленнєвою поведінкою. Завданням наукового дискурсу є доведення певних положень, гіпотез, аргументування, точний і систематичний виклад наукових проблем з метою описати, визначити й пояснити явища природи і суспільного життя, передати суму знань, ґрунтовно викласти результати досліджень. Адресатом наукового дискурсу може бути 1) спеціаліст у вузькій області дисциплінарного знання; 2) спеціаліст широкого профілю; 3) масовий читач.
2. Досліджуваний функціональний стиль — це різновид мови, який обслуговує сферу суспільно-мовної практики людей (науку і виробничо-технічну сферу), предметом якої виступають проблеми пошуку, дослідження та застосування альтернативних видів енергії. Він належить радше до науково-популярного підстилю та характеризується сукупністю власних засобів, серед яких логічна стрункість, точність у поясненні фактів, монологічний характер. Специфіка стилю характеризується лексичною нейтральністю, вона яскраво виявляється на морфологічному та синтаксичному рівнях.
3. Основною функціональною одиницею науково-технічних матеріалів є термін; він надає найбільш точне, стисле і економне визначення науково-технічній думці, що є дуже важливим для перекладача при роботі із словом.
4. Словниковий склад наукової і технічної літератури французькою мовою характеризується різноманіттям і великим числом наукових і технічних термінів. Дуже важко провести межу між термінами і повсякденними словами внаслідок їх лексичної багатозначності;
5. Для перекладу французької наукової і технічної літератури важливу роль відіграють словники. Проте відомо, що основний недолік словників полягає в тому, що вони застарівають ледве вийшовши до друку, а нові поняття, неологізми у сфері АВЕ виникають за дуже короткий проміжок часу. Крім того, словники для перекладу НТЛ є виключно спеціалізованими, а тексти тематики АВЕ є, так би мовити, «широко профільними», адже вони охоплюють різні, з точки зору лексики, наукові галузі, такі як сонячна, водяна, геотермальна, вітрова енергетика та ін.
6. Галузь альтернативних видів енергії характеризується наявністю великої кількості складених термінів, утвореними кількома радикалами для позначення якогось одного поняття. При передачі таких термінів засобами українською мови ми часто вдаємося до різноманітних перекладацьких прийомів, адже не завжди у мові перекладу присутній еквівалент чи навіть відповідник для позначення необхідного термінологічного поняття.
7. Складна еволюція французької мови сприяла широкому розвитку синонімії, в тому числі і лексичної. Одне і те ж поняття можна виразити різними словами. У французькій науковій літературі здебільшого використовуються синоніми латинського походження, які українською мовою ми зазвичай передаємо зі збереженням латинського кореня;
8. При перекладі необхідно пам’ятати, що хоча мова французьких науково-технічних текстів все ж таки є частиною загальнонаціональної мови, тобто використовує спільну лексику і граматику, вона має свій окремий стиль, який відповідає меті і завданню науково-технічної літератури. Тому для перекладача важливим завданням постає збереження цього стилю лексичними засобами своєї мови.
Звісно, усіх лексичних особливостей перекладу у цій об’ємній галузі знань ми не охопили у даній науковій роботі, а торкнулися лише тих, які на сучасному етапі здаються нам найактуальнішими та найцікавішими з перекладацької точки зору.
Лексикографічні джерела
33. Бобылёв В. Н. Краткий этимологический словарь научно-технических терминов : Учебно-справочное пособ. М. : Логос, 2004. 96 с.
34. Перхач В., Кінаш Б. (укладачі), Російсько-український науково-технічний словник : 30 000 слів / . Львів, 1997. 453 с.
35. Л.О.Симоненко (редактор-лексикограф). Тлумачний російсько-українсько-англійський словник з екології. 2000р. – 435 с.
36. Щербина О. Енергія для всіх: технічний довідник з енергоощадності та відновних джерел енергії.— Ужгород: Видавництво В. Падяка, 2007. — 340 c.
37. Французско-русский технический словарь = Dictionnaire technique : Около 80000 терминов. 2-е изд., стереотип. 2001 – 592 с.
38. Dictionnaire francais raisonné. Portail terminologique muldidisciplinaire. (www.termscience.fr).
39. Dictionnaire technique et scientifique franco-russo-ukrainienne. ABBYY Lingvo Dictionnaire multilingue électronique.
40. www.dict.linux.org.ua (проект багатомовних (зокрема технічних) словників)
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. МОВА І СТИЛЬ НАУКОВОГО ДИСКУРСУ
Дата: 2019-05-29, просмотров: 213.