Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Выберите тип работыЧасть дипломаДипломная работаКурсовая работаКонтрольная работаРешение задачРефератНаучно - исследовательская работаОтчет по практикеОтветы на билетыТест/экзамен onlineМонографияЭссеДокладКомпьютерный набор текстаКомпьютерный чертежРецензияПереводРепетиторБизнес-планКонспектыПроверка качестваЭкзамен на сайтеАспирантский рефератМагистерская работаНаучная статьяНаучный трудТехническая редакция текстаЧертеж от рукиДиаграммы, таблицыПрезентация к защитеТезисный планРечь к дипломуДоработка заказа клиентаОтзыв на дипломПубликация статьи в ВАКПубликация статьи в ScopusДипломная работа MBAПовышение оригинальностиКопирайтингДругое

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

 

Для проведення робіт пропонується приміщення технологічної лабораторії з такими розмірами:

· довжина    4. 5м;

· ширина 3. 5 м;

· висота 3. 5м.

Кількість працюючих:	2 чоловіка.
Об’єм приміщення:	55.125 куб. м.
Об’єм повітря на одного працюючого:	55.125 / 2 = 27.5 куб. м.
Загальна площа приміщення:	4.5 ´ 3.5 = 15.75 кв. м.
Загальна площа на одного працюючого:	15.75 / 2 = 7.875 кв. м.
Вільна від обладнання площа на одного працюючого:	7.25 кв. м.

 

У відповідності до вимог санітарних норм СН 245-71, на одного працівника необхідно не менше 4. 5 кв. м вільної від обладнання площі. Об’єм повітря повинен бути не менше 15 куб. м, а мінімальна висота стелі приміщення - 3. 5м

Обране приміщення відповідає вимогам санітарних норм для виконання науково-дослідницьких робіт.

Згідно з ГОСТ 12.2.032-78 пропонується робоче місце для виконання робіт в положенні "сидячи".

Для роботи пропонується використовувати письмові столи:висота робочої поверхні для мужчин - 1020 мм,

 

Рис. 1. Приміщення та розташування обладнання:

1 - стіл з установкою для вимірювань; 2 - робочі місця;

3 - шафа;                                             4 - крісло.

              ширина робочої поверхні                  800 мм,

              висота сидіння                                     430 мм,

              висота простору для ніг                              600 мм

4.3 МЕТЕОРОЛОГІЧНІ УМОВИ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА.

 

Згідно з ГОСТ 12. 1. 005-88 роботи відносяться до легких фізичних робіт категорії 1а:

              енергозатрати не перевищують 150 ккал/год;

              надлишок виділеного тепла не перевищує 20 ккал/год

    Оптимальні та допустимі норми температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні приміщення представлені в таблиці 1.

Таблиця 1.

Період року	Категорія робіт	Температура, град С					Відносна вологість, %		Швидкість руху не більше, м/с
		Оптимальна	Допустима
			верхня границя		нижня границя
			на робочих місцях
			постійних	непостійних	постійних	непостійних	Оптимальна	Оптимальна	Оптимальна	Оптимальна
холод-ний	Легка 1а	22. . . 24	25	26	21	18	40. . . 60	75	0. 1	0. 1
теплий	Легка 1а	23. . 25	28	30	22	20	40. . . 60	55 (t=28oC)	0. 1	0. 2

 

 

 ВЕНТИЛЯЦІЯ І ОПАЛЕННЯ

Необхідний загальний повітрообмін:

L = K´V м³/год,

де: К - кратність повітрообміну; V - об’єм приміщення.

К = 2,

V = 55. 125 м³

L = 2×55. 125 = 110. 25 м³/год.

У холодний період року передбачається включення центрального водяного опалення.

Для забезпечення чистоти повітря та дотримання заданих метеорологічних умов згідно вимоги СНиП 2. 04. 05. 86 передбачається встановлення кондиціонеру типу КБІ-0. 5-0143з такими характеристиками:

    максимальна продуктивність по повітрю:  500 м³/год;

    продуктивність по холоду:                2300 ккал/год;

    споживана потужність електроенергії:        1100 Вт.

 

ОСВІТЛЕННЯ.

Згідно СНиП ІІ-4-79 [23] роботи відносяться до III розряду точності, оскільки мінімальний розмір об’єкту розпізнавання - не більше 0.3. . . 0.5 мм.

Природне освітлення.

    В лабораторії використовується бокове природне освітлення. Необхідні розміри вікон:

де: S₀ - площа вікон при боковому освітлення, м;

    S₀ - площа підлоги, м²;

     - коефіцієнт природнього освітлення, визначений для IV зони за формулою:

,

              е_n - нормоване значення коефіцієнта природного освітлення, що дорівнює: 1. 5;       c - коефіцієнт сонячності клімату:                                  0. 75;

              m - коефіцієнт світлового клімату:                                          0. 9

        

    K₃ - коефіцієнт запасу;

    N₀ - світлова характеристика вікна;

    t₀ - загальний показник світлопропускання, що визначається, в свою чергу, за формулою:

t₀ = t₁ × t₂ × t₃ × t₄ × t₅

    t₁ - коефіцієнт пропускання матеріалу вікна:

              для подвійного віконного скла                             0. 8;

    t₂ - коефіцієнт втрат:

              для дерев'яних роздільних переплетень вікон              0. 6;

    t₃ - коефіцієнт втрат несучої конструкції:

              при боковому освітленні                                  1. 0;

    t₄ - коефіцієнт втрат світла в сонцезахисних пристроях:

              при використанні штор                                         1. 0;

    t₅ - коефіцієнт втрат в сонцезахисній сітці:

              при відсутності сітки                                    1. 0.

t₀ = 0. 8×0. 6×1×1×1 = 0. 48;

V₁ - коефіцієнт, що враховує збільшення КПО при боковому освітленні за рахунок         світла, відбитого від поверхні приміщення;

К₆ - коефіцієнт, що враховує затемнення вікон будівлями, що стоять навпроти.

              Для нашого приміщення:                    = 1. 01;

                       S_n = 15. 8 м;                                t₀ = 0. 48;

                       V₁ = 2;                                         K₃ = 1. 3;

                       N₀ = 13;                             K₆ = 1.

    Звідси:

Необхідна площа вікон в приміщенні:

                       S₀ = 2. 81 м²

В приміщенні є два вікна розміром 1. 2´1. 5 метра. Загальна площа вікон складає 2´1. 2´1. 5 = 3. 6 метра, що є більшим від необхідної розрахункової площі вікон, тобто природне освітлення задовольняє нормативним нормам.

Штучне освітлення.

    Для III розряду високої точності виконуваних робіт нормована освітленість Е = 300 лк [22], оскільки мінімальний розмір об’єкта розпізнавання - 0. 3. . . 0. 5 мм.

    Для освітлення обрано світильники з люмінесцентними лампами. Сумарний світловий потік визначається за формулою [24]:

,

де S - площа приміщення:                                              15. 8 м²;

    К - коефіцієнт запасу:

              для люмінесцентних ламп                       1. 5. . . 2. 0;

    Z - коефіцієнт мінімальної освітленості:          1. 1;

    h - коефіцієнт використання світлового потоку,

              що залежить від показників приміщення,

              типу світильника та коефіцієнту відбиття стін,

              стелі та робочої поверхні                                 0. 45.

лм.

    Для освітлення приміщення використані люмінесцентні лампи ЛБ-40, що мають світловий потік Ф_f = 2000 лм. Необхідна кількість ламп:

n = Ф_f /Ф_л

n = 17270 / 2000 = 18 шт.

    Лампи розміщені в чотирьох світильниках типу ЛПОЗІ-2х40-002У4 ( по дві в кожному світильнику) (рис. 2).

 

Рис.2. Схема розміщення світильників

 

ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА.

Приміщення електролабораторії згідно з ПУЕ-86 [27] п . 1. 1. 13 відноситься до 1-го класу, без підвищеної небезпеки (відсутні фактори, що створюють підвищену небезпеку, а саме:

а) вологість або струмопровідний пил;

б) струмопровідні підлоги;

в) підвищені температур;

г) можливість одночасного дотику людини до заземлених металоконструкцій приміщення та металевого корпусу електрообладнання;

д) хімічно активного або органічного середовища тощо).

Крім того, підлога біля електроустановок вкрита електроізолюючим покриттям. По електробезпеці персонал , що обслуговує електроприлади в даній лабораторії згідно з вимогами ПТЕ відноситься до 1 групи . Для захисту від можливого ураження електричним струмом передбачається захисне заземлення. До заземлюючого пристрою підлягають приєднанню: корпуси електричних машин, апаратів, а також металеві корпуси любих переносних або пересувних електроприймачів. Опір заземлюючого пристрою в усі пори року згідно ПУЄ не повинен перевищувати 4 0м.

Всі з’єднання елементів заземлюючого пристрою виконуються зварюван­ням, приєднання до приладів - за допомогою спеціальних лабораторних зажимів та гнучких провідників з січенням жил не менше 1. 5 кв. мм.