Економічна сутність інвестицій та інвестиційної діяльності підприємства
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Інвестиції (від латинського „invest” – вкладення) як економічна категорія увійшли у вітчизняну наукову літературу і практику наприкінці 80-х років XX століття, коли розпочалася ринкова трансформація суспільства, і спочатку багатьма фахівцями в економічних дослідженнях помилково ототожнювалися з капіталовкладеннями [2, c.7; 3, c.19].

Поняття «інвестиції» використовується на всіх рівнях економічної системи: на рівні держави, суб’єктів господарювання та домогосподарств. Варто зазначити, що ми не будемо розглядати інвестиційну діяльність в контексті суспільства та будемо мати на увазі, що суб’єктом інвестування є підприємство, а не індивідууми.

В різних наукових працях, підручниках, навчальних посібниках поняття «інвестиції» тлумачиться по різному. Розглянемо деякі з визначень.

В цілій низькі підручників приводиться наступне: «Інвестування – це акт вкладення грошових коштів (що називаються інвестиціями) з метою отримання прибутку в майбутньому». Проте, дане визначення є неточним оскільки, по-перше, інвестиції можуть мати на меті, як економічні, так і позаекономічні цілі вкладення капіталу, а по-друге, вони можуть здійснюватися не тільки в грошовій, але й в інших формах.

Однією з типових помилок є ототожнення поняття „інвестиції” з поняттям „капітальні вкладення”. Проте, у світовій і вітчизняній практиці, визнається, що інвестовані кошти можуть спрямовуватися на поповнення оборотних засобів, придбання та емісію цінних паперів, нематеріальних активів тощо. Тоді як капітальні вкладення трактуються як вкладення капіталу у відтворення основних засобів виробничого та/або невиробничого характеру. Отже, капітальні вкладення є більш вузьким поняття і можуть розглядатися лише як одна з форм інвестицій.

Нобелівський лауреат з економіки Шарп У. зазначає: „У найбільш широкому розумінні слово „інвестувати” означає: „розлучитися з грошима сьогодні, щоб одержати більшу їх суму в майбутньому”[4].

Вище наведене визначення розглядає поняття „інвестування” враховуючи аспект часу. Процес вкладання капіталу і одержання результату від здійсненних інвестицій відбувається з певним відставанням. В економічній теорії це явище трактується як інвестиційний лаг – проміжок часу з моменту вкладення капіталу до моменту одержання результатів.

Окремо слід зазначити про так звані "споживацькі інвестиції" – придбання житла, автомобілів, меблів і т.д. Такі операції і затрати не можна називати інвестиціями, оскільки кошти витрачені на придбання об'єктів довгострокового споживання, а не з метою одержання прибутку чи іншої вигоди.

Закон України "Про інвестиційну діяльність" від 18 вересня 1991 року визначає інвестиції як всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті чого створюється прибуток або досягається соціальний ефект [5].

Відповідно до Закону такими цінностями можуть бути: грошові кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери; рухоме і нерухоме майно (будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності); майнові права, що випливають із авторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності; сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, виробничого досвіду, необхідних для організації виробництва, але не запатентованих ("ноу-хау"); права користування землею, водою, ресурсами, будівлями, обладнанням, а також інші майнові права та цінності.

Враховуючи багатомірність економічної категорії, що розглядається, слід навести класифікацію інвестицій відповідно до основних їхніх ознак:

1. За об’єктами вкладання капіталу: реальні та фінансові;

2. За характером участі в інвестиційному процесі: прямі та непрямі;

3. За відтворювальною спрямованістю: валові, реноваційні та чисті;

4. За ступенем залежності від доходів: похідні та автономні;

5. По відношенню до підприємства-інвестора: внутрішні та зовнішні;

6. За періодом існування: короткострокові та довгострокові;

7. За сумісництвом існування: незалежні, взаємозалежні та виключні;

8. За рівнем доходності: високодохідні, середньодохідні та бездохідні;

9. За рівнем інвестиційного ризику: безризикові, низькоризикові, середньоризикові та високоризикові;

10.  За рівнем ліквідності: високоліквідні, середньоліквідні, низьколіквідні, неліквідні;

11. За формами власності інвестованого капіталу: приватні, державні та змішані;

12. За регіональними джерелами залучення капіталу: вітчизняні та іноземні;

13. За регіональною спрямованістю інвестованого капіталу: інвестиції на внутрішньому ринку та інвестиції на міжнародному ринку;

14. За призначенням об’єктів інвестування: виробничі та невиробничі;

15. За матеріальністю інвестицій: матеріальні та нематеріальні;

16. За ступенем впливу інвестування на управління підприємством: інвестиції, що забезпечують інвестору права повної власності на об’єкт інвестування; інвестиції, що не забезпечують права повної власності, проте забезпечують повний контроль управління підприємством; інвестиції, що не дозволяють контролювати управління об’єктом інвестування.

Крім зазначених ознак інвестиції також можна класифікувати за розміром капіталу, що інвестується; за формою отримання ефекту від інвестицій; за галузевою спрямованістю; за ознакою необхідності здійснення тієї чи іншої інвестиції; за ознакою енергозбереження; за ознакою контролю за забрудненням навколишньої середи тощо.

Так само як поняття „інвестиції” поняття „інвестиційна діяльність” не має загально визначеного тлумачення.

Відповідно до закону України „Про інвестиційну діяльність”, дане поняття визначається як сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій [5].Варто зазначити, що інвестиційна діяльність здійснюється з метою досягнення певних цілей, що підпорядковуються загальним задачам розвитку підприємства та його інвестиційній ідеології, та в кінцевому підсумку набуває конкретного вираження в максимізації ринкової вартості підприємства та підвищенні добробуту його власників.

Дата: 2019-05-29, просмотров: 236.