І об’єкти дослідженнь

Умови та місце проведення досліджень

Дослідження з вивчення питань вирощування садивного матеріалу обліпихи крушиновидної сорту Чуйська зеленими живцями проводились протягом 2004-2006 рр. в розсаднику Уманського державного аграрного університету та Національного дендрологічного парку „Софіївка” – НДІ НАН України, що знаходяться в південній частині Правобережного Лісостепу України.

Клімат Уманського агрогрунтового району помірно континентальний з нестійким зволоженням, нерівномірністю атмосферних опадів і температури повітря [41]. Середньорічна температура повітря коливається в межах +6,9 ...+7,6⁰ С, мінімальна температура повітря, в найхолодніші зими, буває в січні – лютому -34..36⁰ С, максимальна в червні – серпні – +36...38⁰ С. Безморозний період із середньодобовою температурою повітря вище п’яти градусів триває 205-210 днів, а вище +10 – 160...170 днів. Суми температур вище +5⁰ С знаходяться в межах 2900-3000⁰ С, а температур вище +10⁰ С – 2530-2870. Весняні заморозки закінчуються звичайно у квітні (24.ІV-25.ІV), а осінні розпочинаються в вересні-жовтні (15.ІХ-19.ІХ). Самі пізні заморозки спостерігались у ІІ-ІІІ декаді травня. Період вегетації в середньому починається 4-8 квітня, коли середньодобова температура переходить через +5⁰ С і закінчується 29 жовтня – 1 листопада. Загальна кількість днів вегетаційного періоду 200-212. Характеристика кліматичних умов приводиться нами за даними метеорологічної станції „Умань”.

Погодні умови в роки проведення досліджень були типовими для даного регіону, з деякими відмінностями як в цілому за вегетацію, так і за окремі періоди. Причому відмінності в окремі періоди можна характеризувати як досить контрастні. Середньорічна температура повітря та кількість опадів за 2004-2006 сільськогосподарські роки складала відповідно 9,1⁰ С та 653 мм і коливалася в окремі роки від 8,6 до 9,9⁰ С та від 574 до 779 мм. Кількість сумарної ФАР, що надходить за вегетацію, становить 1561,6 Кдж/м².

Ґрунт дослідної ділянки де проводили дорощування укорінених живців – чорнозем опідзолений важкосуглинковий з добре розвиненим гумусним горизонтом завтовшки 40-45 см. У орному шарі ґрунту знаходиться 3,0% гумусу, 0,3% загального азоту, 0,1% фосфору і 2% калію, рН сольової витяжки складає 5,9, а сума поглинених основ – 26,2 мг-екв/100 г ґрунту. У цьому шарі міститься 10,8 мг/100 г ґрунту легкогідролізованого азоту (за методом Корнфілда), 11,9 – методом рухомих сполук фосфору і 10,1 мг/100 г ґрунту – калію (за методом Чирікова). Щільність ґрунту складає 1,18-1,2 г/см³, найменша польова вологоємність – 30,3% в орному і 28,6% у підорному шарах. Ґрунтові умови і гідротермічний режим є типовими для південної частини Черкаської, Київської, північно-західної частини Кіровоградської та південно-східної частини Вінницької областей [41].

Мікрорельєф дослідної ділянки рівнинний із слабким схилом у південному напрямку. Максимальна глибина промерзання ґрунту складає 100-108 см.

Отже, метеорологічні умови у роки проведення досліджень були досить контрастними і значно різнились за основними показниками як у порівнянні із середньо багаторічними, так і окремо між собою. Характерними для всіх років були значні перепади в температурі, відносній вологості повітря та кількості і розподілі опадів.

Підвищення температури в ранньовесняний період створює в зоні сприятливі умови для відновлення вегетації плодових і ягідних культур та проведення польових робіт. Однак особливості її фізико-географічного розміщення і специфіка атмосферних процесів та несприятливі явища погоди – посуха, суховії, високі температури, значні опади, бездощові періоди ускладнюють виконання технологічних операцій з кореневласного розмноження .

Складнощі кліматичних умов зони для сільського господарства проявляються також у тому, що немає гарантованого щорічного достатнього зволоження.