Міністерство аграрної політики україни
Уманський державний аграрний університет
Факультет плодоовочівництва та лісівництва
Кафедра лісівництва та екології
До захисту допускається
Зав. кафедри:
___________________________
„____”__________________2007 р.
Деркач ольга петрівна
Особливості вирощування кореневласних саджанців обліпихи в умовах правобережного лісостепу україни
Садово-паркове господарство
(Бакалаврська робота)
Науковий керівник – доктор с.-г. наук,
професор _____________Балабак А.Ф.
Консультанти з питань:
економіки – канд. економ. наук,
доцент _________________Бурляй О.Л.
охорони праці – канд. с.-г. наук,
ст. викладач _____________Єщенко О.В.
Умань — 2007
Зміст
Вступ
Розділ І. Стан вивчення та шляхи поліпшення вирощу-вання садивного матеріалу Обліпихи крушиновидної
на основі стеблового живцювання (огляд літератури
1.1. Господарське значення і морфолого-біологічні особливості обліпихи крушиновидної
1.2.Особливості вирощування кореневласного садивного
матеріалу обліпихи крушиновидної
Розділ 2. Умови проведення дослідів, методика і об’єкти дослідженнь
2.1. Умови та місце проведення досліджень
2.2. Методика проведення досліджень
2.3. Об’єкти досліджень
2.4. Схема досліду
Розділ 3. Особливості кореневласного розмноження обліпихи крушиновидної
3.1. Вплив строків живцювання, типу пагона на укорінюваність
зелених живців
3.2. Дорощування укорінених живців
Розділ 4. Економічна ефективність вирощування садивного матеріалу обліпихи крушиновидної із зелених живців
Розділ 5. Охорона навколишнього природного середовища при кореневласному розмноженні обліпихи
Розділ 6. Аналіз умов і заходів охорони праці при кореневласному розмноженні обліпихи
Висновки
Рекомендації виробництву
Список використаних джерел
Вступ
Великим резервом розширення породного складу вітчизняного декоративного садівництва є малопоширені плодові і ягідні культури. Впровадження цих культур у сільськогосподарське виробництво багато в чому залежить від наявності необхідної кількості якісного садивного матеріалу [3, 37].
Об’єктом дослідження є малопоширена в садівництві обліпиха крушиновидна (Hippophae rhamnoides L.). Обліпиха крушиновидна – лікарська, харчова, вітамінна, медоносна і декоративна рослина. За природними умовами багато регіонів України придатні для вирощування цієї культури, але її поширення лімітується обмеженим виробництвом садивного матеріалу.
Актуальність теми. Забезпечення потреби в садивному матеріалі обліпихи крушиновидної в основному здійснюється за рахунок дикоростучих форм. Найбільш поширені способи вирощування саджанців обліпихи крушиновидної – з насіння та відсадків – характеризуються високою трудомісткістю і низькою ефективністю. Вирішенням проблеми забезпечення потреби в садивному матеріалі цієї культури є технологія вирощування саджанців із зелених живців, яка заснована на явищі репродуктивної регенерації і наявності надійних технічних засобів керування процесами регенерації у зелених живців.
Технологія зеленого живцювання забезпечує найбільш прискорене і виробничо-ефективне розширення багатьох плодових і ягідних культур, є незамінним для розмноження форм, які є в маточних екземплярах в невеликій кількості. Зелене живцювання забезпечує отримання кореневласних рослин, особливість яких є генетична однорідність, фізіологічна і анатомічна цілісність організму.
З метою підвищення ефективності технології вирощування саджанців обліпихи крушиновидної із зелених живців актуальним є визначення оптимальних строків заготівлі живців залежно від фенологічних фаз, встановлення оптимальних концентрацій росторегулювальних сполук залежно від метамерності пагона та фенологічної фази оптимального типу живця.
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження – удосконалення технології вирощування садивного матеріалу обліпихи крушиновидної із зелених живців в умовах Правобережного Лісостепу України.
У зв’язку з цим завданням наших досліджень було:
- визначити оптимальні для коренеутворення у зелених живців обліпихи крушиновидної сорту Чуйська строки живцювання і укорінення в умовах дрібнодисперсного зволоження;
- визначити регенераційну здатність живців залежно від метамерності пагона та типу живця;
- встановити економічну ефективність вирощування кореневласних саджанців обліпихи крушиновидної сорту Чуйська методом зеленого живцювання.
Об’єктом досліджень було вивчення регенераційної здатності обліпихи крушиновидної, вирощуваної у маточниках та паркових насадженнях Уманського державного аграрного університету та Національного дендрологічного парку „Софіївка” – НДІ НАН України.
Предмет дослідження – внесений до Реєстру сортів рослин України сорт обліпихи крушиновидної – Чуйська [143].
Наукова новизна проведених досліджень. В умовах Правобережного Лісостепу України визначено оптимальні строки заготівлі зелених живців обліпихи крушиновидної сорту Чуйська залежно від проходження фенологічних фаз, виявлено відмінності укорінювання зелених живців залежно від метамерності пагона і строку живцювання.
Практичне значення одержаних результатів. Удосконалено агротехнічні заходи вирощування садивного матеріалу обліпихи крушиновидної сорту Чуйська на основі зеленого живцювання.
Обґрунтовано ефективність вирощування кореневласного садивного матеріалу з врахуванням сортових особливостей, строків заготівлі і висаджування живців на укорінювання, типу і метамерності живця, а також економічної ефективності.
Розроблена технологічна карта кореневласного розмноження обліпихи крушиновидної сорту Чуйська з врахуванням агрокліматичної зони вирощування.
Основні положення та результати бакалаврської роботи доповідались та обговорювались на засіданні кафедри лісівництва та екології Уманського державного аграрного університету (2004-2006 рр.).
Розділ 1
Розділ 2
І об’єкти дослідженнь
Об’єкти досліджень
Обліпиха крушиновидна (Hippophae rhamnoides L.) відноситься до родини лохових (Elalagnaceae Lind L.). Це єдиний вид, який використовують у садівництві і лісівництві для практичних цілей, хоча відомі також верболиста і тибетська обліпиха [3, 33].
Обліпиха – вітрозапильна дводомна рослина з одностатевими квітками. В залежності від умов вирощування може бути багатостовбурним кущем висотою 1,5-3 м або деревом висотою 6 м і більше.
Сукупність всіх розгалужень утворює крону різної форми – округлу, розлогу, пірамідальну. Довговічна рослина, росте до 50 років, скелетні гілки 8-12, рідше 15-20-річні.
Характерною особливістю обліпихи є те, що на коренях утворюються кореневі бульбочки, які, фіксуючи атмосферний азот, відіграють важливу роль в житті рослини. Коренева система обліпихи поверхнева, розповсюджується на глибину 20-80 см і розростається в радіусі до 10 метрів. Обліпиха не вимоглива до родючості ґрунту, світлолюбна, морозо- і засухостійка, але росте краще на легких, збагачених солями кальцію, повітро- і водопроникних ґрунтах з нейтральною кислотністю. Характерна риса адаптації обліпихи до умов життя є куртинне розміщення. Одна рослина через 5-6 років утворює цілу куртину, яка розростається у відцентрово-радільному напрямку шляхом інтенсивного утворення додаткових пагонів на горизонтальних коренях.
Цвітіння і плодоношення у обліпихи проходять на пагонах поточного року, а закладання квіткових бруньок на прирості попереднього року. Для настання фази розпускання бруньок необхідна сума ефективних температур 111-204оС, для початку цвітіння 192-318оС .
Тривалість цвітіння 6-12 днів. Квіти обліпихи роздільностатеві, на одних рослинах тільки жіночі квіти, на інших – чоловічі. Жіночі (маточні) квіти мілкі, непомітні, безпелюсткові, жовтуваті, розміщені купками по 3-11 в пазухах лусок. Чоловічі (тичинкові) квіти зеленувато-брудно-сріблясті, зібрані в короткі колоски.
Плід – несправжня кістянка. Форма буває округла, продовгувата, циліндрична. Колір залежить від вмісту барвних речовин і може бути жовто-оранжевим, червоно-оранжевим і так далі. Смак плодів буває кислий або кисло-солодкий.
Період формування плодів в середньому продовжується 100-120 днів. Визрівання спостерігається на початку серпня, середній урожай з дорослого куща складає 16-20 кг.
Самим простим, доступним і розповсюдженим способом розмноження обліпихи є насіннєве розмноження. У насіння обліпихи практично немає періоду органічного спокою, вони не потребують стратифікації, добре сходять при відповідних погодних умовах в будь-який час вегетаційного періоду. Одним із недоліків насіннєвого розмноження обліпихи є те, що при цьому способі 50% рослин являються чоловічими і до появи вегетативно-генеративних бруньок ні за якими ознаками ці рослини відрізнити від жіночих не можна.
Обліпиха є одною із цінних полівітамінних плодових, декоративних, лікарських, протиерозійних культур. Її плоди містять значний набір фізіологічно-активних речовин, володіють високими смаковими якостями.
Плоди обліпихи в останній час знаходять широке застосування в різних галузях народного господарства країни. Тому одною із основних задач є введення цієї дикоростучої рослини в культуру. Кореневласне розмноження здерев’янілими і зеленими живцями дозволить створювати декоративні насадження цінних сортів обліпихи, враховуючи при цьому її біологічні особливості і вимоги до умов вирощування. Тому для вивчення був взятий сорт обліпихи крушиновидної – Чуйська:
Сорт зимостійкий, має широку розлогу міцну крону, висота рослини до 4 м. Колючок немає. Гілки злегка пониклі. Листові пластинки крупні, зверху темно-зелені, знизу сріблясті. Кора стовбура світло-коричнева. В плодоношення вступає на 3-4-й рік. Плоди округлі, яскраво-оранжеві, з червоними плямами на кінцях, на смак кисло-солодкі, без гіркоти; з достатньо високими технологічними якостями. Дозрівають в кінці серпня. Плодоніжка коротка. Шкірка плодів тонка, легко розтріскується. Відрив мокрий. Маса 100 плодів 50-56 г. В плодах міститься: вітаміну С 50 мг %, каротину 4,3, Е 8,3, К1 0,84 мг %; цукрів 5,5%, кислот 1,67, олії 5,5-8,2%. Сорт стійкий до фузаріозного і вертицильозного в’янення.
Обліпиха характеризується високою харчовою і технологічною цінністю плодів, а також має багато позитивних біологічних особливостей (скороплідність, висока і стабільна урожайність). Обліпиха практично росте у всіх кліматичних зонах нашої країни. Вирішальну роль у впровадженні обліпихи в промислове садівництво відіграли роботи НДІ садівництва ім. М.А.Лісавеннка (Горно-Алтайськ), де виведений цілий ряд перспективних сортів і вивчено багато питань її агротехніки.
Інтерес до обліпихи виник не випадково. Встановлено, що плоди обліпихи є цінним джерелом полівітамінного продукту, а приготовлена олія володіє бактерицидними властивостями. Плоди обліпихи багаті вітамінами, органічними і мінеральними речовинами
Олія, виготовлена із плодів обліпихи ефективно застосовується при лікуванні ран, опіків. Вона має високоефективну дію при лікуванні хворих атеросклерозом.
Схема досліду
Дослід І. Вивчення строків живцювання і типу пагона на укорінюваність і ріст кореневласних рослин обліпихи крушиновидної сорту Чуйська, заготовлених з апікальної (А), медіальної (М) і базальної (Б) частин пагона:
1. Живцювання у період інтенсивного росту пагонів (1-5 червня).
2. Живцювання у період уповільнення росту пагонів (1-5 липня).
3. Живцювання у період затухання росту пагонів (1-5 серпня).
Дослід ІІ. Вивчення впливу строків пересаджування укорінених живців на дорощування, заготовлених з апікальної, медіальної і базальної частини пагона.
1. Дорощування укорінених живців на місці укорінення, без пересаджування (контроль). Укорінені живці не викопували, а залишали на ділянках укорінення і дорощували їх протягом наступного вегетаційного періоду.
2. Весняне пересаджування укорінених живців на дорощування. Укорінені живці, що перезимували на ділянках укорінення одночасно висаджували в поле на дорощування і пластикові контейнери місткістю 2,5 л. Дорощування проводили до кінця вегетаційного періоду.
3. Літнє пересаджування укорінених живців на дорощування:
– через 60-65 днів після живцювання (адвентивні корені першого і другого порядку галуження коричневі, суберинизовані, з’являється масова кількість активних бічних коренів третього порядку);
Живці висаджували одночасно в поле на дорощування і в пластикові контейнери.
4. Осіннє пересаджування укорінених живців на дорощування. Укорінені живці одночасно висаджували в поле на дорощування і пластикові контейнери. в першій декаді жовтня. Дорощування проводили протягом наступного вегетаційного періоду.
Живці заготовляли із апікальної, медіальної, базальної частин пагонів середньої сили росту, одного порядку галуження, ярусу і віку материнських гілок, з однаково освітлених ділянок крони. Заготівлю живців проводили вранці, коли в тканинах рослин був накопичений за ніч запас води. При заготівлі пагонів, щоб запобігти підсиханню, їх складали в пучки і зволожували, вкривали вологою мішковиною і поліетиленовою плівкою.
При пересаджуванні кореневласних рослин на дорощування в кожному варіанті досліду використовували по 10 кореневласних рослин у чотирикратній повторності. З метою полегшення викопування кореневласних рослин перед висаджуванням в поле на дорощування поливали їх водою, викопували та проводили обліки розвитку надземної та підземної частин. Обліковували кількість та довжину коренів на живці, товщину умовної кореневої шийки, величину приросту надземної частини та ін. Кореневласні рослини висаджували у попередньо підготовлені борозни глибиною до 15 см та відстанню між ними 40-45 см, а в рядку через 15-20 см. Після висаджування укорінених живців проводили полив за допомогою дощувальних механізмів. Контейнери з висадженими кореневласними рослинами розміщували на ділянці з автоматичним режимом поливу без притінення [29].
Укорінення зелених живців в значній мірі залежить від фази вегетації пагонів. На готовність пагонів до живцювання впливає і ступінь здерев’яніння маточних рослин.
Розділ 3
РОЗДІЛ 4
Розділ 5
Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини – невід’ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.
Погіршення екологічної ситуації в Україні спонукало керівництво країни до прийняття радикальних рішень. З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров’я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів. В результаті цього в Україні діє система законодавства по охороні навколишнього середовища від забруднення та охорони здоров’я. Зокрема Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 16 грудня 1991 року, Закон України “Основи законодавства про охорону здоров’я” від 19 листопада 1992 року, Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року.
Обліпиха є одною з цінних полівітамінних плодових, декоративних, лікарських, протиерозійних культур. Її плоди містять значний набір фізіологічно-активних речовин, володіють високими смаковими якостями.
Плоди обліпихи за останній час знаходять широке застосування в різних областях народного господарства. Тому одним із основних завдань є введення цієї лікарської й декоративної плодової рослини в культуру.
Розділ 6
Висновки
У магістерській роботі наведено теоретичне узагальнення і нове технологічне вирішення наукової проблеми щодо удосконалення агротехнічних заходів вирощування садивного матеріалу районованого в Україні сорту обліпихи Чуйська із зелених живців.
1. Аналіз літератури свідчить, що дослідження з вирощування садивного матеріалу обліпихи сорту Чуйська із зелених живців не охоплюють всього циклу вирощування, а окремі агрозаходи в технології їх вирощування недостатньо розроблені.
2. Зелені живці досліджуваного сорту обліпихи мають неоднакову регенераційну здатність, що обумовлено їхніми біологічними особливостями. Живці заготовлені з апікальної частини пагона належать до легковкорінюваних, а з медіальної і базальної – до середньовкорінюваних.
2. Зелені живці обліпихи крушиновидної сорту Чуйська характеризуються високою здатністю до адвентивного коренеутворення при живцюванні у фазу інтенсивного росту пагонів (червень – перша половина липня), а слабкою – у фазу його затухання.
3. Біологічні особливості досліджуваного сорту та агрокліматичні умови Правобережного Лісостепу України дозволяють проводити живцювання з початку червня до середини липня. Ранньолітнє живцювання значно сприяє підвищенню укорінюваності стеблових живців, та виходу кореневласних рослин в кінці вегетаційного періоду, які відповідають товарним ґатункам. При пізньолітньому живцюванні (серпень) кореневласні рослини необхідно дорощувати до певних розмірів протягом ще одного вегетаційного періоду.
4. Рівень регенераційної здатності живців вивченого сорту обліпихи крушиновидної визначається типом живця. Живці заготовлені з апікальної частини пагона найкраще формують адвентивні корені, мають високу здатність до ризогенезу з прискореним ростом та розвитком, однак, при дефіциті садивного матеріалу, можуть бути використані живці із медіальної та базальної частини пагона.
5. Аналіз економічної ефективності вирощування обліпихи крушиновидної сорту Чуйська свідчить про отримування товарного садивного матеріалу за короткий проміжок часу, тобто в рік живцювання. При цьому істотно збільшується вихід кореневласних саджанців, зменшується собівартість садивного матеріалу та затрати праці на його вирощування, зростає чистий прибуток і рівень рентабельності.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
Результати проведених досліджень дозволяють рекомендувати виробництву наступне:
– для покращення укорінювання живці обліпихи сорту Чуйська необхідно заготовляти з апікальної частини пагона у фазу інтенсивного росту;
– дорощувати укорінені живці в контейнерах з літнім і весняним строками пересаджування, або весною у полі дорощування.
Список використаних джерел
1. Агафонов Н.В. Регенерация корневой системы у привитых и корнесобственных растений при механических повреждениях.– М.: Докл. ТСХА, 1967. – Вып. 132.– С. 67-72.
2. Андрієнко М.В., Ануфрієва В.Г. Зелене живцювання калини й кизилу // Садівництво: Міжвід. темат. наук. зб. – К.: Інт сад-ва УААН, 1995. – Вип. 44. – С. 68-71.
3. Андрієнко М.В., Роман І.С. Малопоширені плодові і ягідні рослини. – К.: Урожай, 1991 – 168 с.
4. Бабаев В.И. Интенсивная технология выращивания посадочного материала на основе зелёного черенкования и эффективность различных типов культуры косточковых пород. Автореферат диссертации докт. с.-х. наук. – М.: 1988. – 38 с.
5. Бабаев В.И., Джамбулатова З.М. Метамерная изменчивость зелёных черенков в зависимости от строка черенкования. Сб. наук. трудов ДСИИ. – Кировоград. – 1980. – С. 86-91.
6. Бабаев В.И. Размножение плодовых и декоративных растений зелёными черенками в Дагестане. – Махачкала: Дагестанское книжное изд-во, 1983. – 108 с.
7. Балабак А.Ф. Кореневласне розмноження малопоширених плодових і ягідних культур. – Умань: Оперативна поліграфія, 2003. – 109 с.
8. Балабак А.Ф., Варлащенко Л.Г., Балабак О.А., Опалко О.А., Тисячний О.П. Ефективність ростових речовин для укорінення стеблових живців малопоширених плодових рослин // Зб. наук. пр. Уманської ДАА. – 2001.– Вип.51.– С. 151-154.
9. Гартман Х.Т., Кестер Д.Е. Размножение садовых растений. – М.: Сельхозгиз, 1963. – 471с.
10. Гатин Ж.И., Мишарина Е.И. Размножение облепихи зелёными черенками // Новое в размножении плодово-ягодных растений. – Барнаул.: Алтайское книжное изд-во, 1964. – С. 35-42.
11.Доспехов Б.А., Доспехова Р.М. Методика отбора растительных проб в полевом опыте и статистическая обработка данных. – Сельскохозяйственная биология. – М.: 1970. – № 5. – С. 775-780.
12. Ермаков Б.С. Размножение древесных и кустарниковых растений зелёным черенкованием. – Кишинев: Штиинца, 1981. – 226 с.
13. Ермаков Б.С. Выращивание саженцев методом черенкования. – М.: Лесная промышленность, 1985. – С. 152.
14. Иванова З.Я. Биологические основы и приёмы вегетативного размножения древесных растений стеблевыми черенками. – К.: Наукова думка, 1982. – 288 с.
15. Комиссаров Д.А. Биологические основы размножения древесных растений черенками. – М.: Лесн. пром.-сть, 1964. – 289 с.
16. Кренке Н.П. Регенерация растений. – М.: Изд. АН СССР, 1950. – 682с.
17. Любинский Н.А. Физиологические основы вегетативного размножения растений. – Киев: Изд.-во АН УССР, 1958. – 223с.
18. Осипов Ю.В., Морозова Г.М. Размножение облепихи черенками // Садоводство. – 1983. – № 12. – С. 20-21.
19. Поликарпова Ф.Я. Размножение плодовых и ягодных культур зелёными черенками. – М.: Колос, 1981. – 95с.
20. Правдин Л.Ф. Вегетативное размножение растений. – Л.: Сельхозиздат, 1938. – 232с.
21. Прохорова З.А. Размножение садовых растений зелёными черенками в связи с факторами внешней среды. – М.: Изд. ГСХ, 1967. – Вып.3. – С. 183-188.
22. Прохорова З.А. Размножение облепихи зелёными черенками. – М.: Докл. ТСХА. – 1968. – Вып.143. – С. 45-48.
23. Роу-Даттон П. Укоренение черенков в искусственном тумане. – М.: Сельхозиздат, 1962. – 214 с.
24. Рункова Л.В. Влияние условий среды на эффективность действия гетероауксина при укоренении черенков // Учен. зап. Моск. пед. ин.-та. – М.: 1960. – Вип.4. – № 142. – С. 130-152.
25. Тарасенко М.Т. Размножение растений зелёными черенками. – М.: Колос, 1967. – 252 с.
26. Тарасенко М.Т. Новая технология зелёного черенкования. – М.: Изд. ГСХ, 1971. – Вып.4. – С. 119-136.
27. Тарасенко М.Т. Разработка научных основ вегетативного размножения садовых культур и промышленной технологии выращивания посадочного материала. – М.: Изв. ТСХА, 1982. – Вып.6. – С. 120-131.
28. Тарасенко М.Т. Зелёное черенкование садовых и лесных культур. – М. Изд-во МСХА, 1991. – 272 с.
29. Тисячний О.П. Особливості дорощування укорінених живців калини звичайної (Viburnum opulus L.) в умовах правобережного Лісостепу України // Зб.наук.пр. Уманської ДАА. – 2002. – Вип.54. – С. 146-151.
30. Турецкая Р.Х. Физиология корнеоборазования у черенков и стимуляторы роста. – М.: Изд.-во АНССР, 1961. – 280с.
31. Фролов Б.П. Размножение плодовых растений на собственных корнях и вегетативно размножаемых подвоях. – Минск.: Урожай, 1965.– 208с.
32. Фаустов В.В., Авдеев В.И., Омельчук В.В. Особенности формирования придаточных корней у зелёных черенков облепихи крушовидной. – М.: Изв.ТСХА. – 1985. – Вып.5. – С. 110-125.
33. Шайтан И.И., Клименко С.В. Декоративный плодовый сад. – К.: Урожай, 1993. – 302 с.
34. Юсуфов А.Г. Механизмы регенерации растений. – Ростов: Изд-во Ростовского ун-та, 1982. – 176 с.
35. Фаустов В.В. Некоторые вопросы физиологии укоренения зелёных черенков // Автореф. дис. канд. с. – х. наук. – М., 1967. – 19 с.
36. Кондратенко П.В., Бублик М.О. Методика проведення польових досліджень з плодовими культурами. – К.: Аграрна наука, 1996. – 95 с.
37. Мойсейченко В.Ф. Основи наукових досліджень у плодівництві, овочівництві, виноградарстві та технології зберігання плодоовочевої продукції. – К.: НМК ВО, 1992. – 364 с.
38. Потапов В.А., Кашин В.Н., Курсаков А.Г. Методы обработки экспериментальных данных в плодоводстве. – М.: Колос, 1997.– 144 с.
39. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. – М.: Колос, 1985. – 351 с.
40. Методика економічної та енергетичної оцінки типів плодоягідних насаджень, помологічних сортів і результатів технологічних досліджень у садівництві / Андрієнко М.В., Кондратенко П.В., Васюта В.М. та ін. / За ред. О.М. Шестопаля. – К.: ІС УААН, 2002. – 133 с.
41. Физико-географическое районирование Украинской ССР. – К.: Изд-во Киевского ун-та, 1968. – 683 с.
Додатки
Додаток А
Вплив строків живцювання на укорінюваність зелених живців обліпихи крушиновидної сорту Чуйська, % (середнє за 2004-2006 рр.).
– живці з апікальної частини; – медіальної; – базальної.
Додаток Б
Вплив строків живцювання на утворення коренів І-го порядку галуження у зелених живців обліпихи крушиновидної сорту Чуйська, шт. (середнє за 2004-2006 рр.).
– живці з апікальної частини; – медіальної; – базальної.
Додаток В
Вплив строків живцювання на утворення коренів І-го порядку у зелених живців обліпихи крушиновидної сорту Чуйська
(довжина коренів, см; середнє за 2004-2006 рр.).
– живці з апікальної частини; – медіальної; – базальної.
Додаток Г
Розрахункова технологічна карта вирощування кореневласних саджанців обліпихи крушиновидної (площа ділянки укорінювання – 30м²; норма висаджування живців – 350шт/м² )
| Найменування робіт із зазначенням технологічних вимог | Одиниці виміру | Обсяг робіт | Норма виро-бітку | Кіль-кість нормо-змін на весь обсяг робіт | Тариф-на ставка за нормо-зміну, грн. | Тарифний фонд оплати праці, грн. | |||
| Тради-ційна техно-логія | Реко-мендо-вана техно-логія | ||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | ||
| Ремонтно – монтажні роботи | |||||||||
| 1). Монтаж туманоутворюваль-ної установки. 2). Очистка труб від іржі промивкою. 3). Очистка від іржі металоконструкцій теплиць і малярні роботи. 4). Демонтаж і консервація туманоутворюваль-ної установки. | люд / дн.
/-/
/-/
/-/ | 1 1 2 1 | Поча-сово /-/ /-/ /-/ | 1 1 2 1 | 9,20 5,39 5,39 9,20 | 9,20 5,39 10,78 9,20 | 9,20 5,39 10,78 9,20 | ||
| Укорінювання живців | |||||||||
| 5). Вирівнювання субстрату. 6). Заготівля пагонів садовими ножницями 7). Нарізування живців без видалення листя. 8). Зв’язування живців в пучки. 9). Оброблення живців ростовими речовинами. 10). Висаджування живців за маркером з поливом. 11). Догляд за живцями, прополювання 4-х разове. 12). Експлуатація туманоутворювальної установки.
13). Викопування укорінених живців. 14). Облік, сортоутворення укорінених живців,укладання в ящики. | м³ шт. шт. шт. люд / дн. шт. м² люд / дн. шт. шт. | 30 10000 10000 10000 1 10000 120 120 5600 9800 5600 9800 | 300 5000 5000 6500 поча-сово 2600 260 поча-сово 3000 6500 | 0,1 2 2 1,53 1 3,85 0,45 120 1,86 3,27 0,86 1,5 | 5,74 9,2 9,20 5,39 10,6 5,74 5,39 10,6 9,20 5,74 | 0,57 18,4 18,4 8,24 10,6 22,09 2,42 1272,0 17,11 4,93 | 0,57 18,4 18,4 8,24 10,6 22,09 2,42 1272,0 30,08 8,61 | ||
| Дорощування укорінених живців | |||||||||
| 15). Внесення органічних добрив. 16). Внесення мінеральних добрив. 17). Оранка грунту. 18). Боронування. 19). Обробка коренів у рослин. 20). Висаджування кореневласних рослин. 21). Полив після висаджування (300м³/га, 20-кратний). 22). Весняна оправка саджанців після висаджування. 23). Перенесення поливальних труб. 24). Культивація міжрядь 10-кратна. 25). Рихлення грунту в рядках після культивації, 10-кратна. 26). Викопування саджанців. 27). Сортування та вибірка саджанців. 28). Підвезення саджанців до місця збирання. 29). Тимчасове прикопування саджанців. ВСЬОГО:
Нарахування на заробітну платню ( % до 1% тарифного фонду). Всього заробітна плата з нарахуванням. | т
люд /дн. га га люд / дн. га
га
шт.
люд / дн. га
га
га
шт.
люд / дн.
люд/дн. | 100 0,2 1 2 1 1 20 5600 9800 10 10 5,0 1 5600 9800 1 1 | 18 поча-сово 2,2 7 поча-сово 1 1,5 4200 поча-сово 4,3 1,0 1,5 5000 поча-сово поча-сово | 5,56 0,2 0,45 0,28 1 1 23,33 1,33 2,33 10 2,33 5 0,57 1,12 1,96 1 1 192,82 199,23 | 10,64 10,64 9,29 10,24 10,6 9,20 10,6 5,74 5,39 10,64 10,64 9,29 5,74 6,39 5,74 | 59,15 2,12 4,18 2,86 10,6 9,20 247,29 7,63 53,9 24,79 53,2 5,29 6,42 6,39 5,74 1908,1 9,08 1917,2 | 59,15 2,12 4,18 2,86 10,6 9,20 247,29 13,37 53,9 24,79 53,2 5,29 11,25 6,39 5,74 1935,3 9,24 1944,5 | ||
Примітка: над рискою – обсяг робіт за традиційною технологією;
під рискою – обсяг робіт за рекомендованою технологією.
Додаток Д
Матеріальні витрати на вирощування саджанців обліпихи крушиновидної методом зеленого живцювання (площа ділянки 30 м²)
| № | Вид робіт | Одини-ці виміру | Кіль-кість | Ціна, грн. | Затрати на виробництво грн. | |
| Традиційна технологія | Рекомендо-вана технологія | |||||
| 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10.11. | Плівка поліетиленова Торф Пиломатеріали Гній Мінеральні добрива Раундап Ростові речовини Пагони для живців Вода для зрошення Електроенергія Шпагат | м. пог. т м³ т т л г шт. м³ кВт/год кг | 100 0,5 3 0,3 0,01 0,3 10/50 10000 450 225 1 | 7,5 88 15 40 1500 225 3 0,10 0,9 0,21 80 | 750 35 45 12 15 67,5 30 1000 405 47,3 80 | 750 35 45 12 15 67,5 150 1000 405 47,3 80 |
| ВСЬОГО: | 2486,8 | 2606,8 | ||||
Додаток Е
Затрати на укорінення живців обліпихи крушиновидної сорту Чуйська та вирощування з них саджанців, грн (площа укорінення 30 м²)
| № | Показники | Традиційна технологія | Рекомендована технологія |
| 1. | Заробітня платня з нарахуванням | 1917,45 | 1944,55 |
| 2. | Амортизація основних засобів виробництва | 656,2 | 656,2 |
| 3. | Вартість матеріалів, електроенергії, живцевого матеріалу, добрив, засобів охорони рослин. | 2486,8 | 2606,8 |
| 4. | Інші затрати | 2186,5 | 2186,5 |
| 5. | Накладні витрати | 2375,4 | 2376,4 |
| 6. | Всього прямих затрат | 9622,35 | 9770,45 |
Міністерство аграрної політики україни
Дата: 2019-05-29, просмотров: 259.
