Delphi – це інтегроване середовище розробки, має гнучкий інструментарій для швидкого створення додатків, контекстні спливаючі підказки: основні і допоміжні.

Можливе використання додатків: баз даних, Ассемблера, C, але алгоритмічна основа Object Pascal (це розширення мови програмування Turbo Pascal 7.0.).

Існує могутній компілятор, що без проміжного (як би віртуального) p – коду, перетворює безпосередньо в машинний код. Працює в 10 –20 разів швидше звичайного компілятора.

Готові Delphi – додатки можуть бути у вигляді виконуючого модуля, чи у вигляді динамічних бібліотек, які можна використовувати в інших додатках.

Існує можливість швидкого візуального інтерфейсу і додатка.

У Delphi 2 основні фази розробки додатків:

1) конструювання форми;

2) кодування.

Після запуску D elphi - на екрані 4 вікна:

I Головне вікно; - верхній рядок екрана з заголовком: Delphi (версія) і Project1.

II Вікно проектувальника форм (вікно форми) – FORM1.

III Вікно редактора коду (вікно коду програми) – файл .PAS – code Editor.

IV Вікно інспектора об'єктів (Object inspector).

Усі вікна мають інтерфейсом Windows. Розташоваіо вікна мозаїкою.

I   Головне вікно:

1. Рядок заголовка, де вказується версія Delphi, ім'я проекту (за замовчуванням Project1).

2. Основне меню (існує система допоміжних меню, через праву кнопку миші).

3. Третій, четвертий рядок екрана лівого поля – панель інструментів. Це кнопки з

спливаючими підказками, що повторюють пункти головного меню (піктограми).

4. Третій, четвертий рядок правого поля – палітра компонентів. Це піктограми з закладками

(Component palette), як багатосторінковий блокнот.

При закритті головного вікна відбувається вивантаження з DELPHI

II Вікно проектувальника форм

з'являється автоматично при завантаженні DELPHI, чи F12.

Форма – це основа додатка Delphi – це розмічене поле, у якому розташовуються об'єкти, тобто компоненти з палітри компонентів.

Містить стандартний інтерфейс Windows. Компоненти: візуальні і невізуальні.

Робота у вікні форми - як гра з дитячим конструктором: з палітри компонентів вибираються об'єкти і розташовуються на формі вікна. Це і є основа «візуального» програмування, тобто заповнення вікна форми інтерфейсними елементами: кнопками, мітками, панелями.

III Редактор коду ( оброблювач події):

Викликається подвійним клацанням миші у вікні інспектора об'єкта праворуч від необхідної події в сторінці Events. На вікні форми з”являэться вікно редактора коду з заготівкою тексту процедури оброблювача подій.

Ліворуч від вікна редактора коду з'являється вікно провідника (дослідника, браузера) коду. Він полегшує пошук потрібних елементів для великої кількості рядків коду.

Головне меню:

File (файл); Edit (редагування); Search (пошук); View (вид); Project (проект); Run (запуск); Component (компонент); Data base (база даних); Tools (інструменти); Workgroup (робоча група); Help (довідка).

Панель інструментів:

Debug (налагодження); Run(запуск); Pause(пауза); StepOver (крок через);TraceIntro (крок в).

Standar d (стандартна); New (створити); Open (відкрити); Save (зберегти);

Save all (зберегти усі); Open project (відкрити проект); Add project (додати в проект); Removefrom project (видалити з проекту).

Панель інструментів:

Custom (користувача);

Кнопка Help (довідка);

Палітра компонентів – компонента VCL (Visual Component Library) і Active X.

IV Для зміни параметрів об'єктів використовується інспектор об'єктів, що має дві закладки – властивості (Properties) та події (Events) . Для настроювання об'єкт активізується одним клацанням лівої кнопки миші.

У DELPHI існує компонентний підхід (метод): готові компоненти – це частини машинного коду, що можуть бути додані до програми клацанням миші.

Праворуч у вікні знаходиться палітра компонентів, компоненти яких мають властивості, тобто характеристики. Властивості настроюються за допомогою інспектора об'єктів. Сукупність властивостей відображає видиму ( візуальну) сторону компонента:

· Положення щодо лівого верхнього кута

· Розміри

· Шрифт

· Текст

Властивості об'єкта відсортовані за алфавітом і по категоріях

Компоненти характеризуються методами (тобто програмні коди обробки властивостей) і подіями, котрі компонент приймає від додатка при виконанні дій.

Сукупність подій – поведінкова сторона компонента, наприклад – чи буде компонент реагувати на клацання миші чи натискання кнопки, клавіші; як він буде поводитися в момент появи на екрані чи в момент зміни розмірів вікна і т.д.

Рядки таблиці інспектора об'єктів вибираються клацанням миші і можуть відображати прості і складені (складні) властивості. Наприклад: прості властивості визначаються одним значенням (Caption).

Складні – це шрифт, стиль, розмір і т.д. закрити – відкрити список складних властивостей можна подвійним клацанням миші на властивості, чи клацанням по « – ».

Клацання на правій кнопці активізує зазначені властивості і з'являється кнопка для виклику діалогового вікна.

У складної властивості з'являється кнопка - це розкриваючийся список значень.

Виклик (активізація) інспектора об'єктів виконується через головне меню View – Object Inspector чи F11.