Індія займає півострів на півдні Азії — Індостан. Природа і клімат цієї кра­їни різноманітні. Майже весь півострів Індостан зайнятий плоскогір'ям із спекот-ним кліматом. Між плоскогір'ям та Гімалаями розташована широка низина, де протікають великі ріки: Інд і Ганг, що беруть початок у Гімалаях і разом із численними притоками утворюють родючі долини, відокремлені одна від одної тропічними лісами і пустелями. Тваринний світ Індії надзвичайно багатий. Пер­ші держави в Індії виникли у III тисячолітті до н. є. в долині Інду. Це міста Мохенджо-Даро і Ха'раппа. У центрі тих міст були фортеці, в середині яких розміщалися палаци правителів. На прямих вулицях стояли дво- триповерхові будинки і бідні хатини. Був навіть примітивний водогін. У давнього населення Індії було письмо, але його знаки ще досі не розгадані. У II тисячолітті до н. є. ці міста з невідомих причин були покинуті населенням.

У кінці II тисячоліття до н. є. з північного заходу в Індію прийшли численні племена аріїв, що були кочовими скотарями. На чолі арійських племен були пле­мінні вожді — раджі, влада яких обмежувалася радою старійшин.  З кінця II тис. до н. є., з поширенням залізних знарядь, індійці почали осво- ! ювати долину Гангу, розчищаючи джунглі та осушуючи болота. Вони сіяли рис, ячмінь, вирощували бавовну, з тростини виварювали цукор.

Утворення держав та виникнення кастового ладу 

Розвиток землеробства і ремесла, а також загарбницькі війни призвели до появи  в аріїв майнової нерівності. У раджів, що очолювали грабіжницькі походи, зосе- : реджувалося багато майна. За допомогою воїнів вони зміцнювали свою владу, робили ' її спадковою. Полонених вони перетворювали на рабів. Селяни і ремісники спла- ! чували на користь знаті податі. Раджі поступово перетворювалися на царів маленьких ! держав. Під час війн ці маленькі держави об'єднувались, і тоді правитель ставав і махараджею («великим царем»). З часом втрачала своє значення рада старійшин. Із племінної знаті набирали- і ся військові начальники і чиновники, що відали збиранням податків, організа- \ цією робіт з вирубування лісів та осушення боліт. Значну роль у державному апараті відігравали жерці — брахмани.

У державах Індії в І тисячолітті до н. є. населення поділялося на чотири гру­пи, що називалися кастами. Перша каста складалася з брахманів, обов'язком яких було вивчення священ­них книг. Друга каста — кшатрїі була представлена воїнами, в чиїх руках було і державне управління. Третю касту становили вайшьї — землероби, пастухи і торгівці. Все підкорене арміями місцеве населення належало до касти шудр. Шудри були слугами і виконували тяжку і брудну роботу. Поза кастами знаходилися так звані недоторкані, яких зовсім зневажали. Належність до певної касти була спадковою. Тому касти закріплювали нерів­ність у давньоіндійському суспільстві.

Держава Мауріїв

У середині І тисячоліття до н. є. відбулися значні зміни у господарському житті країни. До цього часу основна частина долини Гангу була освоєна. У сільському господарстві широко використовувалося штучне зрошування. Розвивались торгівля і лихварство; зростали і багатіли міста. Все це диктувало необхідність у ство­ренні єдиної держави.

У V ст. до н. є. під час тривалої боротьби між невеликими державами поси­лилася держава Магадха. Вона поширила своє панування на території між Ган­гом та Гімалаями. В кінці IV ст. до н. є, вся Північна і значна частина Південної Індії були об'єднані під владою царя Чандрагупти. Він заснував династію Ма­уріїв. Цар керував країною, спираючись на чиновників та військову верхівку, утримання яких було покладено на плечі селян-общинників, ремісників і рабів. Рабами були не тільки чужоземці-полонені, а й боржники. Найбільшого підне­сення держава Мауріїв набула під час правління царя Ашоки (273—236 рр. до н. є.). Він приєднав до своєї країни декілька сусідніх областей. А після смерті царя Ашоки його держава розпалася на кілька незалежних областей.