Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
Учитель повинен мати широку ерудицію в конкретній науковій галузі, що відповідає навчальним предметам, які він викладає (психологічну, педагогічну, методичну, дослідницьку).
Для ефективного використання дослідницької технології вчителю потрібно визначити теми програмного матеріалу з навчального предмета, вивчення яких за допомогою дослідницької технології має найбільшу пізнавальну й освітню цінність.
Учителю слід ознайомитися з дослідницькою практикою у відповідальній науковій галузі, виявити комплекс дослідницьких методів, прийомів і методик, доступних для використання в навчально-дослідницькій діяльності школярів. Йому варто розробити для школярів систему завдань, що потребують застосування досліджень для відповідних проблем. Велике значення має розробка системи питань і алгоритмів, що стимулюють учнів до участі в навчальних дослідженнях. Потрібно розробити і положення про інструментарій для досліджень з конкретного предмета, дібрати відповідну літературу. Особливої уваги педагога потребує формування дослідницьких умінь і навичок учнів відповідно до особливостей предмета.
Застосування дослідницької технології припускає забезпечення головної ролі навчальних досліджень у позакласній і гуртовій роботі. Потрібно висвітлювати дослідницькі знахідки, відкриття і досягнення учнів у шкільній і молодіжній пресі, заохочувати їх до участі у предметних олімпіадах, наукових конференціях, у підготовці наукових публікацій.
Педагог повинен керуватися оптимістичною концепцією: кожен учень має певний дослідницький потенціал, навчально-дослідницька робота допоможе йому наблизитися до розуміння наукової картини світу, стати талановитою творчою особистістю.
Конспекти уроків.
10 клас. Тема. «Властивості поверхні рідини. Змочування. Капілярні явища»
Мета уроку. Сформувати в учнів поняття «поверхневий натяг», «сила поверхневого натягу», «коефіцієнт поверхневого натягу», «змочування», «меніск», «капіляр».
Пояснити явище поверхневого натягу на основі молекулярно-кінетичної теорії.
Навчити учнів визначати коефіцієнт поверхневого натягу.
Пояснити явища змочування і капілярності на основі власних спостережень учнів.
Формувати експериментальні навички.
Розвивати логічне мислення учнів.
Розширювати політехнічний світогляд школярів, сприяти їх екологічної освіченості.
Обладнання. Кодоскоп із код опозитивними; посудина з мильним розчином і рамкою з ниткою; посудина з чистою водою; два капіляри; блюдце; дві соломини; маленька посудина з водою і металевими скріпками; скло, частково покрите парафіном; цукор-пісок; густий розчин мийного засобу.
Хід уроку
Актуалізація опорних знань
- Пригадати основні властивості рідин.
- Дати характеристику рідин з погляду МКТ.
- Чому вважають, що за структурою рідини ближчі до твердих тіл, ніж до газів?
З’ясуємо, до яких явищ має призвести наявність значних сил взаємодії між молекулами рідини.
Визначити нового матеріалу.
Розглянути особливості дії сил на молекулу, що розміщена в поверхневому шарі, та на молекули всередині рідини:
а) чи впливають сили тяжіння на рух молекул всередині рідини?
б) особливості розташування молекул поверхневого шару
Висновок про силу поверхневого натягу.
Дослід №1. Опустіть у мильний розчин дротяне кільце на шовковий нитці.
- Прокладіть плівку з одного боку.
- Повторивши дослід, проколіть плівку з другого боку.
- Що ви спостерігаєте?
- Як пояснити спостережене явище?
- У рецептах з кулінарії написано: «… ложку цукру з горою».
- Чи може бути ложка води з горою?
Дослід №2. Налийте повну маленьку посудину води. Занурюйте в неї по одній канцелярській скріпці.
- Що ви спостерігаєте?
σ = F/1
[σ] = H/м
- Як пояснити спостережене явище?
- Кількісна оцінка сили поверхневого натягу, фізичний зміст.
Дослід №3. Візьміть піпетку з водою. Натискуючи на гумовий балончик, спостерігайте форму утворюваних крапель?
- Чим можна пояснити кулеподібну форму крапель?
- Які сили діють на краплю?
- Чому крапля води відрізняються від піпетки?
- Чи може визначити σ за допомогою методу відриву крапель?
Fh = mg
σl = mg
σ2πr = mg
σ = mg/2πr
У підручнику на с. 72 подано задачу на ознайомлення з ще одним способом визначення, в конспекті і Р. № 643 – третій спосіб. Розгляньте їх удома самостійно. Як знайти масу однієї краплі? Що повинно впливати на величину σ?
Дослід №4. Покладіть на поверхню води дві соломини паралельно одна одній на невеличкій відстані.
- Киньте між ними у воду крупинки цукру.
- Капніть між ними шампунь.
- Що спостерігаєте?
- Як змінилася сила поверхневого натягу води при розчиненні в ній цукру? під дією шампуню?
Дослід №5. Капніть воду на поверхню скла. Зверніть увагу на форму краплі.
Капніть воду на поверхню скла, потерту парафіном. Зверніть увагу на форму краплі. Чим це пояснити?
Дослід №6.Вода в пробірці. Зверніть увагу на форму поверхні води (посередині рівна – дія сила ваги і плинність, по краях – піднята. Чому?)
Кодопроекції: крайової кут при змочуванні і незмочуванні.
Тиск під скривленою поверхнею. Висновок формули Лапласа.
p = F/S = σl/πR2 = σ2πR/πR2p = 2σ/R
Дослід № 7 . Зануримо склянку трубки в посудину з водою.
- Чи однакова висота підйому рідини в трубках?
- Капілярні явища.
- Від чого залежить висота підйому рідини в капілярі?
- Виведіть формулу.
1-й спосіб: 2-й спосіб:
Використовуючи формулу Лапласа, розглянемо сили, що діють на стовп води в капілярі.
Pπ = P гідростатичне
2σ/pgh
h = 2σ/pgr
Чи можна капіляр використовувати для визначення σ? Як? Вимірюємо h і d капіляра.
σ = hp gr/2
Таким чином, ми ознайомилися з особливостями поверхневого шару рідини. (У чому вони полягають?)
- Змочування. (Що це за явище?)
- Капілярні явища. (У чому вони полягають?)
- З цими явищами часто доводиться мати справу в побуті, техніці, спостерігати їх у природі. (Де саме?)
- Повідомлення учня про флотацію.
Розв’язування якісних задач
1. Чому маленькі краплі роси на листках деяких рослин мають форму кульки, тоді як на листках інших рослин роса розтікається тонким шаром?
2. Пір’я водоплавних птиць покрите найтоншим шаром жиру, що відштовхує воду. Чим корисний цей масний наліт для птахів?
3. На якому фізичному явищі ґрунтується застосування рушників?
4. Між рядками посівів розпушується грунт, руйнуючи тим самим кірку, що утворюється. Чому цей вид робіт називають «сухим поливом»?
Домашнє завдання: Гончаренко С. У. Фізика, 10 кл., §19, 20. Опорний конспект за темою, впр. 5, 6 (задачі розв’язано в класі в загальному вигляді.
ІХ. Питання для обговорення і перевірки
1. Що ви розумієте під технологією навчання як дослідження?
2. Що є головним для організації роботи з цією технологією?
3. Які етапи підготовки до використання дослідницької технології в навчанні школярів?
4. Виконання якої умови є обов’язковим під час організації навчання за технологічним варіантом?
5. Чи існують методи дослідження, спільні для досліджень у різноманітних начальних предметах шкільної програми?
6. Які окремі дослідницькі прийоми відповідають навчальному предмету, що ви викладаєте?
7. Чи варто розробити стратегію формування дослідницьких навичок учнів і тактику організації цієї роботи за роками навчання в школі?
8. Які види мотивації дослідницької діяльності учнів?
9. Який зміст діяльності педагога в організації навчання на основі дослідницької технології?
10. Який зміст навчально-дослідницької діяльності учнів за умов орієнтації школи на дослідницьку технологію?
Тема: напруженість електростатичного поля у металах та діелектриках.
Мета: Сформувати такі знання: напруженість поля в металах, поле у діелектриках, діелектрична проникливість, її незалежність від напруженості, види діелектриків; розвивати логічне мислення, творчі здібності, уяву, вміння порівнювати вміння здобувати знання; виховувати та формувати науковий світогляд, цікавість до предмета.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу
Комплекс використаних методів: інтерактивні методи – робота в групах, проблемні досліди.
Список використаної літератури: Гончаренко С. В. Фізика: Навчальний посібник. 10кл.; В. Уроки фізики. 10 кл.
Обладнання: прилад для спостереження спектрів електростатичних полів.
План уроку
1. Проблемний дослід, формування теми і мети.
2. Робота в групах щодо пояснення дослідів та отримання нових знань.
3. Обговорення результатів роботи. Доповнення вчителя.
4. Домашнє завдання.
Хід уроку
Дата: 2019-05-29, просмотров: 197.