Мета застосування дослідницької технології в навчанні – набуття учнями досвіду дослідницької роботи в пізнавальний діяльності; об’єднати розвиток їх інтелектуальних здібностей, дослідницьких умінь і творчого потенціалу й на цій основі формувати активну, компонентну, творчу особистість.

    Для досягнення цієї мети потрібно сформувати стійкий інтерес учнів до пізнання світу і дослідницької діяльності, забезпечити високий рівень їх дослідницьких умінь і навичок, знання дослідницьких процедур і методик, розуміння ціннісної ролі досліджень в удосконаленні знань людства.

    Застосовуючи дослідницькі технології, можна вирішити низку спеціальних педагогічних завдань:

    - використати дослідницькі методи у вивченні учнями предметів шкільної програми;

    - застосувати дослідження під час ознайомлення школярів окремими явищами, процесами, фактами;

    - допомогти учням у засвоєнні комплексу дослідницьких заходів, формувати їхні дослідницькі уміння та навичок;

    - прищеплювати учням інтерес до навчальних і наукових досліджень;

    - формувати в школярів розуміння того, що їхнє навчання наближається до наукового пізнання;

    - розвивати дослідницьку складову у світогляді учнів;

    - Формувати в школярів уявлення про дослідницьку стратегію в пізнавальній діяльності;

    - Збагачувати творчі спроможності учнів на основі формування їхнього дослідницького досвіду;

    - вивчати та аналізувати індивідуальні особливості формування дослідницького досвіду учнів, його впливів на їх інтелектуальний розвиток і виховання;

    - освоєння вчителем дослідницького підходу до розкриття змісту шкільної програми з навчального предмета, до розподілу часу на вивчення окремих тем і розділів програмного матеріалу, до встановлення між предметних зв’язків, до вибору доцільної методики організації дослідницько-пізнавальної діяльності учнів.

Ключові слова

  Пізнання, дослідження, метод дослідження, дослідницька технологія, спостереження, порівняння, моделювання, конструювання, гіпотеза, експеримент, систематизація, узагальнення.

Понятійний апарат

Гіпотеза – наукове припущення, висунуте для пояснення яких-небудь явищ.

Дедуктивний метод – спирається на дедукцію, тобто висновки за правилами логіки.

Дослідження – процес вироблення нових знань, один із видів пізнавальної діяльності. Характеризується об’єктивністю, доказовістю, точністю, відтворюваність. Має два рівні – емпіричний і теоретичний.

Дослідницький метод – шлях дослідження, теорії, навчання.

Дослідницькі технологія – сукупність дослідницьких процедур у певній галузі виробництва, науки, науковий опис засобів виробництва, пізнання.

Експеримент – дослід, відтворення об’єкта пізнання, перевірка гіпотези.

Засіб – прийом, засіб, знаряддя, сукупність пристосувань для здійснення діяльності.

Індуктивний метод – сприяє на індукцію, тобто умовивід від окремих фактів до якої гіпотези.

Інструментарій – сукупність знарядь, механізмів, приладів, пристосувань, пристроїв, що застосовуються для різноманітних дослідницьких операцій і вимірів.

Конструювання – процес побудови якогось приладу, проекту, механізму, плану, схеми.

Матеріали – а) засоби, предмети, речовини, призначені для виготовлення чого-небудь; б) джерела, зведення, які служать основою для чогось; в) збирання документів з якогось питання.

Моделювання – дослідження яких-небудь явищ і процесів шляхом побудови і вивчення їхніх моделей.

Пізнання – зумовлений розвитком суспільно-історичної практики процес відображення і відтворення дійсності в мисленні; взаємодія суб’єкта й об’єкта, результатом якого є нове знання про світ.

Порівняння – зіставлення для встановлення схожості, розбіжності.

Прийом – окрема дія, виконання, спосіб у здійсненні чого-небудь.

Прилад – пристосування, спеціальний пристрій, апарат для виконання якої роботи, регулювання, контролю.

Процес – послідовна зміна явищ, станів у розвитку чого-небудь.

Спостереження – цілеспрямоване сприйняття, зумовлене завданням діяльності.

Узагальнення – висновок, що відображає основні результати, перехід на вищий щабель абстракції шляхом виявлення загальних ознак (властивостей, відношень, тенденцій розвитку) предметів розглядуваної галузі.

Зміст технології

Більшість предметів шкільного курсу спираються на знання, здобуті у процесі дослідження у тій чи іншій науковій галузі. Наука продовжує розвиватися на основі нових досліджень, учасниками яких при відповідній підготовленості можуть стати і сьогоднішні школярі.

Елементарну дослідницьку підготовку учнів покликала здійснювати школа, тому що саме в період учнівства набуття людиною знань і пізнавальних умінь, у т. ч. і дослідницьких, відбувається систематизовано, у тісній єдності, в умовах природного взаємостимулювання, у гармонії з розвитком творчих здібностей, на основі інтенсивного формування психологічних функцій особистості. Розвиток дослідницького, творчого потенціалу учнів необхідно передбачати в самій моделі освіти.

Використання технології навчання як дослідження припускає можливість: визначати мету і зміст навчальних досліджень з конкретних предметів навчальної програми; добирати завдання і визначати характер дослідницької практики залежно від періоду навчання (по класах).

Учителю слід орієнтуватися на розвиток дослідницької мотивації учнів, визначити зміст і рівень сформованості дослідницьких умінь і навичок учнів. Йому необхідно врахувати паралельність (відповідно до змісту навчальних предметів) і послідовність (відповідно до періоду навчання і характеру засвоєння навчальної програми) формування дослідницьких орієнтирів, умінь і навичок. Важливим є визначення ролі і значення дослідницької діяльності учнів в освоєнні конкретного навчального предмета відповідно до галузі наукових знань.

Наведемо варіанти навчання дослідницької діяльності.

Варіант Д.Г.Левітеса (узагальнення дидактичних розробок учених і педагогів-практиків):

знайомство з літературою;

виявлення (бачення) проблеми;

постановка (формулювання) проблеми;

з’ясування незрозумілих питань;

формулювання гіпотез;

планування і розробка навчальний дій;

 збирання даних (накопичення фактів, спостережень, доказів);

аналіз і синтез зібраних даних;

зіставлення даних і умовиводів;

підготовка до написання повідомлень;

виступи з підготовленими повідомленнями;

переосмислення результатів у ході відповідей на запитання;

перевірка гіпотез;

побудова нових повідомлень;

побудова висновків і узагальнень.

Варіант В. А. Бух валова

1. Систематизація наукової інформації.

2. Аналіз наукової інформації.

Методи розв’язання проблеми:

- побудова моделі проблеми;

- розв’язання проблеми на основі її модулі з використанням одного або декількох методів (аналіз протиріч, системний аналіз, вепольний аналіз).