В колонці 4 вказано значення одиничного показника в долях одиниці (колонка 3 /100). Параметричні індекси (колонка 6) визначаються на основі тестування споживачів (колонка 5), тобто по оцінці, яку отримав кожен із 5 параметрів. Оцінці “відмінно” відповідає параметричний індекс 1, “добре” – 0,75, “задовільно” – 0,6, “з недоліками” – 0,2, “з великими недоліками” – 0,1.

    Колонка 7 – добуток параметричного індексу (колонка 6) та значення відповідного одиничного показника в долях одиниці (колонка 4). Значення отримане у рядку “ВСЬОГО” колонки 7 і є тим значенням групового параметричного індексу за технічними параметрами.

    Аналогічно визначається груповий параметричний індекс за економічними параметрами. До економічних параметрів відносять: енергомісткість виробу, вартість ремонтів, експлуатаційні затрати, вартість запчастин, сервісне обслуговування. Розрахунок проводять в табличній формі аналогічно таблиці 2.

Таблиця 3

Визначення групового параметричного індексу за технічними параметрами

Розраховується інтегральний показник конкурентноздатності товару (К) за формулою

(4);

    де  - груповий індекс конкурентноздатності товару за технічними параметрами;

     - груповий індекс конкурентноздатності товару за економічними параметрами.

    Отримане значення інтегрального показника порівнюємо із аналогічним значенням товару зразка (див. вихідні дані, табл. 1, № 4).

                                                  К = 0,82/0,8275 =0,99 приблизно 1

Планування ціни на товар підприємства

    Ціна є важливим фактором, який визначає об’єми продажу та виручку від реалізації продукції.

    При плануванні ціни необхідно досягти такого її рівня, який би забезпечив максимальний прибуток при оптимальному випуску продукції та рівні витрат виробництва. Ціна товару в ринкових умовах формується під впливом попиту та пропозиції. Однак, не виключається участь держави у регулюванні цін на певні види продукції.

    Головними факторами, що впливають на формування ціни є: собівартість продукції, особливості товару, що приваблюють покупця, кон’юнктура ринку.

    Існують такі методи встановлення ціни на продукцію: на основі витрат виробництва і реалізації продукції; забезпечення беззбитковості; середні витрати плюс прибуток; встановлення ціни орієнтованої на рівень конкуренції; поточної ціни; з орієнтацією на споживача; параметричні методи ціноутворення.

    В курсовій роботі рекомендується використати метод орієнтований на забезпечення максимального прибутку.

        В першу чергу необхідно встановити залежність між ціною на одиницю продукції та попитом на продукцію, тобто рівняння “кривої попиту”. Зобразимо “криву попиту” (див. рис. 2) згідно вихідних даних, табл. 10.

   Для встановлення рівняння “кривої попиту” доцільно використати канонічне рівняння прямої, оскільки, як видно з рис. 2, залежність має лінійний характер.

    Канонічне рівняння прямої має вигляд: .

Таким чином, щоб встановити залежність між ціною і попитом необхідно взяти дві точки для побудови кривої попиту і визначити параметри лінійного рівняння.

Дані для побудови кривої попиту мають вигляд:

    Візьмемо 1-у та 2-у точки, підставимо у канонічне рівняння прямої, отримаємо:

    Спростивши даний вираз отримаємо:

N=-800*Ц+40 000;

    Таким чином параметри лінійного рівняння: а=-800; в=40 000 .

    Нехай була встановлена залежність:

N = a*Ц + в (5);

    Де N – попит на продукцію (обсяг реалізації), шт.;

    Ц – ціна на одиницю продукції, грн.;

    а, в – параметри лінійного рівняння.

    Прибуток (П) визначається як різниця між доходом (Д) і витратами (В):

П = Д – В (6);

                                             П = 230622-200321= 30301

       Доход (Д) розраховується як добуток обсягу реалізації (N) на ціну за одиницю продукції (Ц):

Д = N * Ц (7);

Д = 5320*43,35=230622

    Витрати (В) складаються з постійних та змінних затрат:

В = В_ЗМ^ПЛ * N + В_ПОСТ^ПЛ (8);

В = 36,70*5320+5077=200321

    Де В_ЗМ^ПЛ – змінні затрати на виробництво і реалізацію одиниці продукції в плановому році, грн., див. вихідні дані, табл. 1 № 6;

       N – обсяг реалізації, шт.;

    В_ПОСТ^ПЛ - постійні затрати підприємства в плановому році, грн., див. вихідні дані, табл. 1 № 5.

    З формул (6), (7), (8) отримаємо:

П = N * Ц – В_ЗМ^ПЛ * N – В_ПОСТ^ПЛ     (9);

                           П = 5320*43,35-(36,70*5320)-5470 = 30301

    Підставивши у (9) замість N вираз (5) отримаємо залежність прибутку від ціни:

П = f (Ц) = а * Ц² + в * Ц – В_ЗМ^ПЛ * а * Ц – В_ЗМ^ПЛ * в – В_ПОСТ^ПЛ =

а * Ц² + (в – В_ЗМ^ПЛ * а)Ц – (В_ЗМ^ПЛ * в + В_ПОСТ^ПЛ)    (10);

    Необхідно визначити, при якому значенні Ц функція П = f (Ц) (10) досягне свого максимального значення. Тобто необхідно дослідити функцію П =  f (Ц) на максимум. Для цього знайдемо похідну функції П = f (Ц):

П^’ = 2аЦ + (в – В_ЗМ^ПЛ * а) (11);

    Як відомо функція досягає своїх максимальних і мінімальних значень у точках (критичні точки), в яких похідна дорівнює нулю. Тому прирівняємо вираз (11) до нуля і відшукаємо значення Ц, при якому П набуває максимального значення:

2аЦ + (в – В_ЗМ^ПЛ * а) = 0

(12);

                                      Ц= ½(36,70-40000/(-800)) = 43,35

зобразимо графічно: