Материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления пользователям Интернета и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
© 2018 - 2024
Організація виконання рішень - це специфічна діяльність керівника, яка завершує управлінський цикл. У процесі організації виконання рішення він стикається з реальною ситуацією, яка найчастіше відрізняється від ідеальної.
Слід враховувати, що керівник організовує не свою власну діяльність, а працю інших людей, тому організацію виконання рішень також слід організовувати. Завдання полягає в оптимальній побудові структури комунікації управлінських працівників і виконавців. У зв'язку з цим можна виділити комунікації, які найчастіше зустрічаються в організації: ланцюжкову, багато зв’язкову, зіркову, ієрархічну.
При ланцюжковій структурі комунікації рішення, яке передасться і одного кінця в інший, стає відомим усім виконавцям і всіма обговорюється. Всі зв'язки в такій комунікації однакові, а командний стиль керівника відсутній. Така структура взаємовідносин розпадається, якщо порушують ся зв'язок між двома учасниками комунікації.
При багато зв’язковій структурі комунікації всі її учасники пов'язані між собою. Вона відзначається достатньою стійкістю і швидкістю передачі інформації. Відношення командування яскраво виражені. В практиці управління вона найбільш часто зустрічається на рівні первинного колективу.
При зірковій структурі комунікації яскраво виявляється "комутатор-керівник", через якого передаються всі завдання. Всі зв'язки зосереджуються на керівникові. Стійкість і швидкість передачі інформації невисокі.
Для ієрархічної структури комунікації характерні яскраво виражені командні відносини. Проміжні ступені одночасно є підлеглими і командними.
Організаційно-управлінські рішення оформляють у вигляді наказу або розпорядження, після чого вони набувають сили. Однак велика кількість рішень мігрує в організації у вигляді усних розпоряджень, завдань, побажань та інших керуючих директив. Головне завдання менеджера полягає в тому, щоб організувати виконання такого рішення, забезпечити координацію і контроль виконання.
Таким чином, організація виконання рішень немислима без контролю. Контроль виконання рішень є завершальною стадією управлінського циклу. Він набуває форми зворотного зв'язку, за допомогою якого можна одержати інформацію про виконання рішення, досягти мети, яку визначила організація.
Головне призначення контролю полягає у своєчасному виявленні можливих відхилень від заданої програми реалізації рішення, а також у своєчасному прийнятті заходів щодо їх ліквідації.
За допомогою контролю не тільки виявляються відхилення від завдань, сформульованих в рішеннях, а й визначаються причини цих відхилень.
Методи реалізації рішень повинні бути такими, які можна застосувати на практиці.
Другою вимогою є економічність рішень. Ефект повинен бути більшим, ніж затрати, пов'язані з їх реалізацією.
Методи реалізації рішень повинні бути точними. Вони мають забезпечувати відповідність одержаного результату тому, якого очікували.
Методи реалізації рішень повинні бути надійними, не допускати значних помилок і не створювати ситуацій з підвищеним ризиком.
Успіх у справі вирішення проблем зумовлений впливом трьох груп факторів: організаційних, матеріальних і особистих. До організаційних факторів відносять, насамперед, здатність організації своєчасно перебудуватися для вирішення проблеми у відповідності до умов, які змінилися.
Другий фактор – це своєчасність виявлення проблеми і наявність необхідного запасу часу для виходу з ситуації, яка склалася.
Третій фактор – це можливі наслідки. Якщо прогноз сприятливий, то виконавці будуть працювати з піднесенням, а якщо несприятливий – неохоче. У першому випадку результат буде більший від очікуваного, а в другому – гірший.
На ефективність реалізації рішення впливає надійність організації, її стабільність у відношенні до різноманітних перешкод, які можуть створити відхилення від наміченого шляху.
До матеріальних факторів відносять наявність необхідних для цього ресурсів – природних, технологічних, інформаційних тощо та можливість вільного маневрування ними.
Особисті фактори – це необхідний рівень кваліфікації знань і досвіду співробітників, які займаються вирішенням проблем, ступінь розуміння рішень, очікувана винагорода у випадку успіху, або навпаки, побоювання можливого покарання при невдачі, загальний морально-психологічний клімат в організації.
За організацією та контролем виконання рішень в КГРУ ЗАБ «ПриватБанку» відповідає Наглядова Рада.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Загальними зборами акціонерів Закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк”
Протокол № 13 від 04 серпня 2007 р.
ПОЛОЖЕННЯ
ПРО НАГЛЯДОВУ РАДУ
Закритого акціонерного товариства
комерційного банку “ПриватБанк“
(нова редакція)
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Наглядова Рада (далі – Рада) Закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” (далі – Банк) є органом Банку, яка представляє інтереси акціонерів в перерві між проведенням Загальних Зборів акціонерів Банку (далі – Збори) в межах компетенції, визначеної Статутом, та здійснює контроль за діяльністю Правління Банку.
1.2. У своїй діяльності Рада керується чинним законодавством України, Статутом Банку, цим Положенням, а також іншими рішеннями, прийнятим Зборами.
1.3. Жодні органи Банку, за винятком Зборів, не мають права давати вказівки Раді щодо порядку здійснення нею покладених на неї функцій, а також інших питань її діяльності.
1.4. Розміри та порядок отримання членами Ради винагороди встановлюються Зборами.
2. ПОРЯДОК УТВОРЕННЯ НАГЛЯДОВОЇ РАДИ БАНКУ
2.1. Рада обирається Зборами з числа акціонерів у кількості 3-х осіб строком на п’ять років.
2.2. У випадку неможливості будь-яким членом Ради виконувати свої обов’язки, Рада приймає рішення про обрання нового члена, та звертається до Правління з вимогою скликання позачергових Зборів для затвердження нового члена Ради.
2.3. Член Правління може бути обраний членом Ради не раніш, як через два роки після припинення його повноважень в Правлінні.
2.4. Член Ради може бути відкликаний до закінчення строку повноважень Ради при наявності достатніх на це підстав. Рішення про дострокове відкликання члена Ради приймають Збори.
2.5. Члени Ради не можуть бути членами Правління Банку та Ревізійної комісії Банку.
3. КОМПЕТЕНЦІЯ НАГЛЯДОВОЇ РАДИ БАНКУ.
3.1. Рада виконує такі функції:
а) контролює виконання рішень Зборів, діяльність Правління Банку;
б) затверджує правила, процедури та інші внутрішні документи Банку за поданням Правління Банку, крім тих, що затверджуються Зборами, Правлінням Банку або Головою Правління Банку, згідно вимог Статуту;
в) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх банків, дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень;
г) заслуховує результати перевірок Ревізійною комісією Банку фінансово-господарської діяльності Банку, пропонує рекомендації щодо усунення виявлених недоліків, визначає обсяг інформації за результатами перевірок для ознайомлення загальними зборами, враховуючи забезпечення конфіденційності інформації;
ґ) визначає організаційну структуру та чисельність працівників Банку, його філій та представництв, затверджує економічні нормативи з праці і розміри видатків на утримання і розвиток Банку;
д) приймає рішення про придбання Банком акцій, що випускаються ним;
е) встановлює обмеження у вигляді граничних сум (лімітів) для Правління Банку на прийняття рішень по розпорядженню рухомим та нерухомим майном, грошовими коштами Банку, а також для Голові Правління Банку на укладення угод та вчинення правочинів по розпорядженню рухомим та нерухомим майном, грошовими коштами Банку;
є) надає згоду на перевищення Правлінням Банку та Головою Правління Банку обмежень, вказаних в підпункті «е» цього підпункту;
ж) приймає рішення про виділення або приєднання до Банку інших господарських товариств;
з) обирає, призначає та звільнює Голову Правління Банку;
и) обирає, призначає та звільнює членів Правління за поданням Голови Правління Банку;
і) визначає кількісний склад Правління Банку;
ї) здійснює попередній розгляд річних звітів і балансів та висновків по них Ревізійної комісії;
й) затверджує звіти Правління Банку;
к) аналізує дії Правління Банку щодо управління Банком, реалізації інвестиційної, технічної та цінової політики, додержання номенклатури товарів і послуг;
л) визначає порядок проведення ревізій та контролю за фінансово-господарською діяльністю Банку;
м) подає Зборам пропозиції з питань діяльності Банку;
н) заслуховує інформаційні доповіді Правління Банку про діяльність Банку;
о) надає питання Правлінню Банку для внесення в порядок денний Зборів;
п) попередньо розглядає всі питання, що належать до виключної компетенції Зборів, готує ці питання до Зборів;
р) приймає рішення про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління Банку;
с) затверджує кошторис витрат Правління Банку;
т) встановлює порядок та розмір оплати праці посадових осіб Банку, філій та представництв;
у) розглядає конфліктні ситуації, які виникають між Правлінням Банку і трудовим колективом, приймає заходи щодо їх вирішення;
ф) здійснення інших дій щодо контролю за діяльністю Правління Банку;
х) визначає зовнішнього аудитора;
ц) приймає рішення щодо покриття збитків;
ч) затверджує положення про службу внутрішнього аудиту Банку;
ш) приймає рішення за поданням Голови Правління Банку про вступ (вихід) до складу учасників (засновників) суб’єктів господарювання, концернів, асоціацій, об’єднань шляхом придбання (відчуження) часток (долей) в їх статутних капіталах.
Повноваження, передбачені пунктами «а», «б», «г», «ґ», «д», «е», «є», «ж», «з», «и», «і», «ї», «й», «к», «л», «н», «о», «с», «ф», «ш», належать до виключної компетенції Ради і не можуть бути делеговані іншім органам управління Банку.
3.2. За рішенням Зборів на Раду може бути покладено виконання окремих функцій, що належать до компетенції Зборів за винятком тих, які згідно з законом віднесено до виключної компетенції Зборів.
За рішенням Ради повноваження, що не належать до її виключної компетенції, можуть бути делеговані Правлінню Банку.
3.3 Голова Ради підписує за дорученням Зборів трудовий договір з Головою Правління Банку та з головним бухгалтером.
4. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ НАГЛЯДОВОЇ РАДИ БАНКУ
4.1. Засідання Ради проводяться в міру необхідності, але не рідше одного разу на квартал.
4.2. На першому засіданні Ради з числа її членів обираються Голова, заступник Голови та секретар.
4.3. Голова Ради:
- керує роботою Ради;
- скликає засідання Ради;
- головує на засіданнях Ради;
- головує на Зборах;
- здійснює інші функції, необхідні для організації діяльності Ради в межах її повноважень.
4.4. Заступник Голови Ради подає допомогу Голові, а під чає його відсутності - виконує функції Голови.
4.5. Секретар Ради веде діловодство, книгу протоколів інші документи Ради.
4.6. Про наступне засідання Ради її члени повинні бути повідомлені письмово не пізніш, як за сім днів до дати засідання. Повідомлення має містити відомості про дату, час і місце проведення засідання, а також порядок денний засідання.
4.7. Не пізніш як за три дні до дати проведення засідання будь-який член Ради може запропонувати зміни або доповнення до порядку денного.
4.8. Позачергові засідання Ради скликаються Головою Ради (а під час його відсутності - заступником Голови), а також на письмову вимогу будь-кого з членів Ради, Голови Правління або Ревізійної комісії. Вимога про скликання позачергового засідання Ради повинна містити вказівку на питання, що вимагають обговорення Ради.
4.9. Позачергове засідання Ради повинно бути скликане не пізніше десяти днів з дня надходження вимоги на адресу Ради від осіб, що вказані в п. 4.8 цього Положення.
Порядок повідомлення членів Ради при підготовці позачергових засідань встановлюється такий же, як і для чергових.
4.10. Член Ради може брати участь у засіданні особисто, або через свого представника з належним чином оформленою довіреністю. Член Ради може також передати свої повноваження у засіданні іншому члену Ради, що оформлюється довіреністю. Один член Ради не може мати більше однієї довіреності від інших членів Ради.
4.11. Рада правомочна приймати рішення, якщо на її засіданні належним чином представлені не менш як 2/3 членів Ради.
4.12. Кожен член Ради має при голосуванні один голос.
4.13 Рішення з усіх питань, за винятком питання про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб Банку, приймаються простою більшістю голосів присутніх членів Ради. У разі рівного розподілу голосів голос Голови Ради дає перевагу.
4.14. Протокол засідання Ради підписується Головою Ради (або заступником Голови, що його заміщує), та секретарем Ради. Для вирішення завдань, покладених на Раду, Голова користується бланками Банку і має право підпису на листах Банку, що не мають відношення до фінансово-господарських стосунків Банку.
4.15 Члени Ради, які не згодні з рішенням Ради, можуть висловити окрему думку, що вноситься до протоколу та оголошується разом з рішенням на Зборах.
4.16 Рішення з питання про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб Банку, приймаються 3/4 голосів присутніх членів Ради.
5. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЧЛЕНІВ НАГЛЯДОВОЇ РАДИ БАНКУ.
5.1. Члени Ради несуть персональну відповідальність за виконання рішень Зборів, якщо вони не суперечать чинному законодавству та Статуту Банку.
5.2. Члени Ради у разі невиконання або неналежного виконання ними своїх обов’язків несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.
5.3. Члени Ради несуть майнову відповідальність за шкоду, заподіяну Банку порушенням покладених на них обов’язків.
6.ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ.
6.1. Це Положення набуває чинності з дати його затвердження Зборами.
6.2. Зміни та доповнення до цього Положення можуть вноситися на розгляд Зборів органами управління та контролю Банку та набувають чинності після їх затвердження Зборами.
Висновки та пропозиції
У даній роботі розглянуто необхідність побудови ефективної системи управління персоналу для кожної організації з метою найбільш ефективного використання трудових ресурсів. Реформування економіки України обумовлює необхідність використання адекватних ринковим умовам механізмів регулювання всіх сфер життєдіяльності, зокрема, відтворення найважливіших видів економічних ресурсів, у тому числі і трудових. Оволодіння основами кадрової роботи, її принципами і методами вкрай важливо для організаторів виробництва, командирів промисловості і будівництва, керівників банків. Навчання керівників основам кадрової політики, включення в програми їх підготування і підвищення кваліфікації питань організації управління персоналом сприяють формуванню в них уваги важливості правильної, науково обґрунтованої роботи з людьми, підвищенню престижу кадрових служб і в остаточному підсумку - підвищенню ефективності використання людського фактору в роботі. Управління кадрами – багатогранний і винятково складний процес, що має специфічні особливості і закономірності. Знання їх необхідно керівникам і спеціалістам сучасного виробництва, робітникам кадрових служб і соціального розвитку для постійного забезпечення підвищення ефективності, якості роботи і продуктивності праці. Кадрова політика – це система правил і норм (які повинні бути усвідомлені і певним чином сформульовані), що призводять людський ресурс у відповідність із стратегією фірми (звідси слідує, що всі заходи щодо роботи з кадрами – відбір, упорядкування штатного розкладу, атестація, навчання, просування – заздалегідь плануються і погоджуються з загальним розумінням цілей і задач організації). Дальше вдосконалення системи управління персоналом на вітчизняних підприємствах (в організаціях) має спиратися на накопичений зарубіжний досвід. Ідеться передовсім про узагальнення й запозичення керівниками підприємств та організацій зарубіжного прогресивного досвіду стосовно державного фінансування і стимулювання внутрішньофірмової підготовки кадрів, використання сучасних систем оцінювання персоналу, формування й застосування системи матеріального заохочення різних категорій працівників до високоефективної трудової діяльності, а також залучення значної частини персоналу до управління виробництвом (справами фірми). ЗАТ КБ ПриватБанк є одним із найбільш динамічно процвітаючих банків України і займає лідируючі позиції банківського рейтингу країни. Ми розглянули кадрову політику ЗАТ КБ ПриватБанку, яка забезпечує успішну реалізацію стратегії банку і єдиний підхід до управління персоналом. Вона являється основою для розробки системи управління персоналом і формування всіх планових, а також нормативно-методичних документів банку. Ціль кадрової політики – підвищення якості персоналу ПриватБанку і ефективності його праці до рівня кращих банків. Для того, щоб згуртувати персонал в ефективну робочу команду, ЗАТ КБ ПриватБанк використовує ефективну систему мотивації, тобто створення у співробітників стимулів до праці й спонукання їх працювати з повною віддачею з метою досягнення особистісних і організаційних цілей. ЗАТ КБ ПриватБанк розробляє, програми управління продуктивністю для найповнішого використання резервів зростання продуктивності праці. В цих програмах зазначаються види резервів, конкретні терміни і заходи по їх реалізації, плануються витрати на ці заходи і очікуванні економічний ефект від їх впровадження, призначаються відповідальні виконавці.
Дата: 2019-05-28, просмотров: 221.