З фінансово-економічної практики
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

ЗВІТ

З фінансово-економічної практики


Вступ

 

I. Структура та організація діяльності ЗАТ «ПриватБанк»

1.1 Предмет, мета і завдання ЗАТ «ПриватБанку»

1.2 Організаційна структура ЗАТ «ПриватБанк»

1.3 Розрахунково-організаційні показники економічної діяльності банку

II. Аналіз економічної та маркетингової діяльності

2.1 Планово – економічна діяльність

2.2 Маркетингова діяльність

2.3 Комерційна діяльність

2.4 Управлінська діяльність

III. Зовнішньоекономічна ЗАТ «ПриватБанку

3.1 Оцінка та прогнозування конкурентноспроможності ЗАТ «ПриватБанку»

3.2 Загальна характеристика ринку на якому діє ЗАТ «ПриватБанк»

3.3 Експортно-імпортні операції

3.4 Перспективи виходу ЗАТ «ПриватБанку» на зовнішній ринок

IV. Орієнтаційна структура ЗАТ «ПриватБанку»

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки




Вступ

В умовах становлення та розвитку банківської системи України актуальна проблема аналізу діяльності банківських установ з метою оцінювання їхньої інвестиційної привабливості, надійності та фінансової стійкості.

Аналіз діяльності банку повинен містити реальну та всебічну оцінку досягнутих результатів, висвітлювати позитивні й негативні аспекти його роботи, визначати конкретні шляхи вирішення загальних проблем. Він є відправним пунктом ефективного управління як кожним конкретним комерційним банком, так і банківською системою в цілому, а також вихідною базою для прийняття управлінських рішень на всіх рівнях.

Сучасний комерційний банк являє собою упорядковану сукупність ресурсів (трудових, матеріально-технічних, фінансових і інформаційно-технологічних), що у взаємодії складають цілісне утворення з такими новими властивостями, що відсутні в окремо узятого ресурсу і забезпечують прибуткове надання клієнтам якісних продуктів і послуг.

Банки виступають основними інститутами кредитно-грошової системи. Саме вони організують обіг значної частини кредитних грошей, що займають домінуюче положення в загальному обсязі грошової маси. Більш того, банки мають у своєму розпорядженні можливість створювати такі гроші і тим самим Розвиток банків, товарного виробництва і обороту історично йшов паралельно і тісно переплітався. При цьому банки, проводячи грошові розрахунки і кредитуючи господарство, виступаючи посередниками у перерозподілі капіталів, істотно підвищують загальну ефективність виробництва, сприяють зростанню продуктивності суспільної праці, збільшувати їхню пропозицію.

Об’єктом даного дослідження під час проходження виробничої практики по закінченню IV курсу став ЗАБ «ПриватБанк».

Метою комплексної практики полягає в: закріплені теоретичних знань. Досягнення мети здійснюється через виконання наступних завдань:

1. Загальне ознайомлення зі структурою управління та організацією фінансової роботи ЗАБ “ПриватБанку”

2. Формування капіталу ЗАБ “ПриватБанку”

3. Організація кредитування в ЗАБ “ПриватБанку”

4.Організація розрахунків в ЗАБ “ПриватБанк”

5. Організація надання послуг в ЗАБ “ПриватБанку”

6. Аналіз ефективності фінансово-банківських послуг

Можна визначити такі основні переваги Приватбанку: найбільш широка мережа відділень, гнучкість в обслуговуванні і ставка на електронні технології Іnternet Bankіng, E-commerce, ATM-Bankіng. Володіючи генеральною ліцензією Національного банку України, Приватбанк здійснює весь спектр наявних на вітчизняному ринку банківських послуг по обслуговуванню корпоративних і приватних клієнтів відповідно до міжнародних стандартів. Послідовно розширюючи спектр наданих послуг і їх якість, Приватбанк активно нарощує свою клієнтську базу. На ринку корпоративного банківського обслуговування клієнти Приватбанку – більш 180 тисяч найбільших українських підприємств.

За станом на 1 січня 2004 року балансовий капітал одного з найбільших українських банків складає 1 032,8 млн. грн., збільшившись з початку року на 86%. За підсумками року статутний фонд банку збільшився з 400 до 700 млн. грн., розмір чистих активів складає 9 842 млн. грн. (ріст на 59%). Чистий прибуток Приватбанку за підсумками роботи в 2003 році складає 60,549 млн. грн. На сьогоднішній день Приватбанк обслуговує більш 164 тисяч корпоративних клієнтів і 94 тисячі приватних підприємців. Кредитний портфель банку з початку 2003 року виріс на 69% до 8 114 млн. грн. У 2003 році одним із пріоритетних напрямків роботи банку став розвиток сучасного комплексу послуг для фізичних осіб. За підсумками року обсяг засобів фізичних осіб, притягнутих банком, досяг 4 300 млн. грн. у тому числі депозитний портфель фізичних осіб – 3 327 млн. грн. Обсяг виданих банком споживчих кредитів у 2003 році збільшився вдвічі до 2,1 млрд. грн. (частка банку на ринку споживчого кредитування України складає 24%). На 1 січня 2004 року Приватбанк обслуговує понад 5,5 мільйонів рахунків українських громадян. Банк протягом року запропонував індивідуальним клієнтам ряд нових, унікальних продуктів і послуг, серед яких миттєві пластикові карти, кредитні пластикові карти, карта «Найкращий подарунок», депозитні програми «Капітал», «Комбі» і ін. З початку 2003 року Приватбанк збільшив обсяг емісії пластикових карт міжнародних платіжних систем Vіsa і MasterCard у 1,8 рази до 4,1 мільйони карт, зберігши за собою лідируючі позиції на ринку (біля 43% ринку емісії карт). Активними темпами розвивалася мережа обслуговування пластикових карт Приватбанку, що за станом на 1 січня 2004 року включає 1 138 банкоматів і 13 675 POS-терміналів.



Планово-економічна діяльність

 

Розвиток банківської системи, її надійність в умовах ринкової економіки великою мірою залежать від стану і якості аналітичної роботи у центральному банку країни та комерційних банках. Аналіз діяльності банку повинен містити реальну та всебічну оцінку досягнутих результатів, висвітлювати позитивні й негативні аспекти його роботи, визначати конкретні шляхи вирішення загальних проблем.

Банки на ринку діють із різною ефективністю. Але простежується така закономірність: далеко позаду залишають конкурентів ті, хто бездоганно обслуговує клієнтів і робить це з мінімальними витратами. Оцінюючи ефективність діяльності банку, надзвичайно важливо звіряти її з вимогами ринку. Кваліфіковано зроблений економічний аналіз діяльності банків є джерелом цінної інформації для самих банків, юридичних та фізичних осіб (як потенційних клієнтів банку), Національного банку України.

Кожна з перелічених сторон-контрагентів у процесі аналізу дбає про власні цілі.

Комерційні банки ставлять перед собою такі завдання:

— визначити, як зробити банківські доходи якісними і стійкими;

— дотриматися всіх вимог щодо ліквідності;

— підтримувати капітал у стані адекватності й достатності;

Аналіз прибутковості, ліквідності й достатності капіталу банку дає змогу оцінити ефективність управління, конкурентоспроможність банку на ринку послуг, а також зважити вплив фінансової політики держави на діяльність банківської системи в цілому.

Економічна робота у банку, як і визначення класу кредитоспроможності позичальника, аналіз стану обліку та звітності, укладання угод, обов’язково передбачає аналіз фінансового стану банку, на основі якого:

· приймаються управлінські рішення;

· координується діяльність різних підрозділів і служб;

· з’ясовується об’єктивна оцінка результатів діяльності установи і перспектив її розвитку;

· визначається надійність і фінансова стійкість банку-партнера, клієнта, кореспондента.

Юридичні та фізичні особи, проаналізувавши опубліковані баланси і звіти про прибутки та збитки, приймають рішення щодо доцільності співробітництва з тим чи іншим банком.

Національний банк України на основі аналізу діяльності банків прогнозує ситуацію на кредитних ринках країни, робить висновки щодо стійкості та надійності банківської системи в цілому, контролює виконання банками встановлених економічних нормативів.

Основним об’єктом аналізу є комерційна діяльність кожного окремого банку. А суб’єктами водночас можуть бути і комерційні банки, і їхні контрагенти, серед них — центральний банк, інші кредитні установи, аудиторські фірми, реальні й потенційні клієнти та кореспонденти, інші юридичні та фізичні особи.

Основна мета аналізу діяльності банку — забезпечити оптимальну структуру активних і пасивних операцій задля отримання і кінцевому підсумку максимального прибутку. За аналізом звітності визначають фінансову стабільність і надійність банку, доцільність і перспективи його подальшої діяльності.

Аналіз фінансових форм звітності — це процес оцінки поточного й минулого фінансового стану банку та основних результатів його діяльності. Першочерговим завданням аналізу є визначення узагальнюючих оцінок і прогноз майбутніх результатів діяльності банку.

Аналіз діяльності комерційного банку включає:

· оцінку стану та результатів діяльності банку на момент проведення аналізу;

· порівняння стану та результатів діяльності банку за вибраний період;

· порівняння результатів діяльності банку з результатами діяльності інших комерційних банків;

· узагальнення результатів аналізу та підготовку рекомендацій для прийняття управлінських рішень, спрямованих на поліпшення діяльності банку.

При оцінці стану і результатів діяльності банку необхідно:

- провести аналіз структури активних і пасивних операцій;

- визначити значення показників, які характеризують достатність капіталу і ліквідність балансу банку, та виконання нормативів, встановлених Національним банком;

- провести аналіз прибутковості діяльності банку.

Серед нормативів ліквідності розраховуються такі:

· норматив миттєвої ліквідності;

· норматив загальної ліквідності;

· норматив співвідношення високоліквідних активів (Ва) до робочих активів (Ра).

Миттєва ліквідність сигналізує про здатність установи банку покрити коштами в касі та на коррахунку частину залучених коштів в національній валюті. Норматив миттєвої ліквідності розраховується як співвідношення суми грошових коштів до депозитів всього:

К мл = (грошові кошти / депозити всього) *100%

 

Нормативне значення має бути не менше 20%.


К мл 2009 = (140934/187237)*100% = 75,3%

К мл 2008 = (59060/221369)*100% = 26,7%

 

У «Приватбанку» цей норматив був дотриманий у 2009 року і 2008 роках без порушень.

Загальна ліквідність характеризується відношенням зобовязань банку незалежно від строку їх виконання до активів незалежно від строку їх надходження. Розраховується цей норматив як співвідношення загальних активів (А) до загальних зобовязань банку (З):

К зл = А / З * 100%

 

Значення цього нормативу має бути не менше 100 %.

 

К зл 2009 = (2889121/2685167)*100% = 107,6 %

К зл 2008 = (1547770/1352126)*100% = 114,5 %

 

У «Приватбанку» цей норматив був дотриманий у 2009 року і 2008 роках без порушень.

Коефіцієнт відношеня високоліквідних активів до робочих

Норматив співвідношення високоліквідних активів (Ва) до робочих активів (Ра) банку характеризує питому вагу високоліквідних активів (Ва) у робочих активах (Ра) і розраховується за формулою:

К = Ва / Ра * 100%, де

Високоліквідні активи = грошові кошти та залишки в НБУ,кошти в інших банках, інвестиції


Активи робочі = ОЗ + Нематеріальні активи

 

Нормативне значення показника має бути не менше 20%.

 

К 2009 = (140934+52630+736695+24+37232+1078)/85172 *100% = 1137 %

R 2008 = (59060+31709+362312+1592+1305+1522)/60918 *100% = 751 %

 

Отже, питома вага високоліквідних активів у робочих активах у 2009 та 2008 роках становить набагато більше за нормативне значеня, що свідчить про достатність коштів, щоб покрити свої зобовязання.

Аналіз структури активних і пасивних операцій може біти ясним і кількісним. При якісному аналізі активних операцій визначаються напрямки використання коштів банку, а при аналізі пасивних операцій — джерела власних і залучених коштів. При кількісному аналізі активних операцій спочатку слід визначити виконання нормативу мінімального розміру обов’язкових резервів, депонованих в Національному банку. Далі визначаються відносна вага напрямків використання коштів банку, за якими можна оцінити їх значимість в активних операціях. При кількісному аналізі пасивних операцій можна аналогічно визначити відносну вагу різних джерел коштів банку, за якими оцінюється стратегія, яка використовується керівництвом банку в роботі по залученню коштів. Деталізація кількісного аналізу активних і пасивних операцій буде, звісно, залежати від детальності інформації, яка доступна особі, що проводить аналіз.

При аналізі достатності капіталу і ліквідності балансу банку необхідно, насамперед, розрахувати відповідні показники (коефіцієнти), на основі яких можна перевіряти виконання нормативів, встановлених для комерційних банків НБУ. До таких нормативів належать:

- мінімальний розмір статутного капіталу;

- граничне співвідношення між розміром статутного капіталу банку і сумою його активів з урахуванням оцінки ризику;

- показники ліквідності балансу;

- максимальний розмір ризику а одного позичальника.

При виявленні порушень нормативів НБУ може пред’явити засновникам комерційних банків вимоги про проведення заходів щодо фінансового оздоровлення банку (збільшення капіталу, зміна структури активів тощо). Нормативи для комерційних банків, встановлені НБУ, можуть бути як директивними, обов’язковими до виконання, так і оцінними, рекомендованими для аналізу діяльності та фінансового стану комерційних банків.

Крім вказаних показників для більш повного аналізу достатності капіталу і ліквідності балансу банку доцільно розрахувати і інші показники (коефіцієнти), які використовуються в практиці банків і приводяться в спеціальних вітчизняній і зарубіжній літературі.

Аналіз прибутковості діяльності комерційних банків включає:

- розрахунок показників, які характеризують прибутковість діяльності банку в цілому;

- якісний і кількісний аналіз структури доходів і витрат;

- аналіз прибутковості окремих операцій банку.

При аналізі прибутковості діяльності банку в цілому можуть бути використані показники (коефіцієнти) прибутковості (рентабельності), які застосовуються в практиці роботи банків.

Якісний і кількісний аналіз структури доходів і витрат банку може бути проведено аналогічно вищевикладеному аналізу структури активних і пасивних операцій. При цьому деталізація аналізу структури доходів і витрат також буде визначатися детально інформації, яка доступна особі, що проводить аналіз.

При аналізі прибутковості окремих операцій банку повинні враховуватися отримані доходи, а також прямі та непрямі витрати на їх проведення. В зарубіжних банках такому аналізу приділяється особлива увага, оскільки на його основі можна скоротити обсяг менш прибуткових операцій і збільшити обсяг більш прибуткових, реорганізувати структурні підрозділи банку тощо.

При порівнянні стану і результатів діяльності банку за вибраний період також може бути проведено якісний і кількісний аналіз. При якісному аналізі роблять висновки про активність банку в сфері розширення його діяльності як по залученню коштів нових категорій вкладників, так і по проведенню нових видів операцій, пов’язаних з розміщенням коштів банку. При кількісному аналізі можна зробити висновки при зміни значущості окремих операцій в діяльності банку, а також про поліпшення чи погіршення показників, які її характеризують.

Порівняння результатів діяльності банку з результатами діяльності інших банків необхідне для оцінки ролі та місця банку в кредитно-фінансовій системи країни, а також для більш повної оцінки ефективності його роботи.

Узагальнення результатів проведеного аналізу дозволяє визначити фактори, які впливають на діяльність банку, і підготувати рекомендації по прийманню управлінських рішень, спрямованих на її поліпшення.

 



Маркетингова діяльність

 

Маркетинг це одна з управлінських функцій банку, що покликана сприяти збуту банківських продуктів шляхом організації вивчення ринку, проведення рекламної політики і власне продажу продукції. Ці завдання маркетингу реалізуються на рівні середньої ланки управління банком - відділу маркетингу.

Тим часом у маркетингу є і інша сторона, пов'язана з розробкою стратегії розвитку організації. З одного боку маркетинг – це комплекс взаємозв'язаних елементів, що визначає правила роботи організації на ринку.

До комплексу маркетингу входять:

- дослідження ринку;

- організація збуту;

- система просування товарів на ринок (реклама, паблик рилейшз, стимулюючі заходи);

- цінова політика;

- розробка нових продуктів;

- управління маркетингом.

З іншого боку, маркетинг - це концепція управління організацією, філософія бізнесу. Ця концепція є повною протилежністю збутового підходу. Вона полягає в тому, щоб пропонувати клієнтам саме те, що потрібний в даний момент на ринку.

Концепція маркетингу вперше була сформульована фірмою "Дженерал електрик" в кінці 50-х років як інтегрована, орієнтована на споживача і прибуток філософія бізнесу. У основі концепції маркетинга лежать три принципи:

ü орієнтація на споживача;

ü прибуток як основа діяльності будь-якої фірми;

ü координація зусиль всіх служб і підрозділів організацій з погляду поставлених цілей.

Фірми, що орієнтується на концепцію маркетингу, вводять в структуру управління посаду віце-президента або директора по маркетингу, який часто є першою особою після президента і відповідає за розробку стратегії розвитку організації.

У 80-і роки на Заході виникло поняття стратегічного маркетингу, яке продовжило еволюцію маркетингу. Стратегічна концепція маркетингу означає зсув акценту із споживача (клієнта) або продукту (послуги) на зовнішнє оточення фірми. Щоб досягти успіху, маркетолог повинен знати споживача в контексті, який включає конкуренцію, урядову політику і регулювання, ширші економічні, політичні і соціальні чинники макросередовища, які і визначають еволюцію ринку і маркетингу.

Загострення конкуренції приводить до того, що все більше значення в банківській діяльності має визначення якнайкращої маркетингової стратегії, що дозволяє направляти ресурси в ті сегменти ринку фінансових послуг, які в даний час приносять максимальний прибуток.

Збір інформації, аналіз і прогноз кожного з елементів системи маркетингу в банці, виявлення його конкурентних переваг повинні знайти своє віддзеркалення в стратегії управління маркетинговою діяльністю. Стратегія показує, як досягти поставлених цілей, вона визначає, де, коли і як банк надаватиме послуги клієнтам.

Маркетинг в банці можна визначити як стратегію виявлення і використання потреб суспільства в послугах банку в комерційний цілях.

Глибина опрацьовування окремих питань маркетингу може бути різній залежно від масштабу діяльності банку, загальній стратегії його розвитку і кваліфікації фахівців, що займаються питаннями маркетингу. У загальному випадку найповніше питання маркетингу повинні бути розроблені при ухваленні особливо важливих для діяльності банку рішень, таких, як плановане збільшення статутного капіталу, розширення географії діяльності банку, зокрема відкриття філій і представництв, а також інших рішень, що враховують значущі зміни в умовах зовнішнього середовища і внутрішньої організації банку.

У маркетинговій діяльності банку ціна виконує важливу функцію: узгодження інтересів банку і клієнтів. Особливістю ціноутворення в банці є відсутність чіткого взаємозв'язку споживної вартості банківської послуги і її ціни. З іншого боку, покупці банківських послуг, особливо якщо вони є постійними клієнтами банку, можуть ви процесі переговорів впливати на ціну, добиваючись певних знижок.

Звичайно, у міру розвитку ринкових відносин роль ціни як основи купівельного вибору знижується, вона все більше поступається місцем неціновим чинникам: репутації банку, сервісу, рекламі і так далі Проте в Україні маніпулювання цінами як і раніше є важливим засобом конкурентної боротьби за клієнтів, найстарішим і найпростішим з погляду технічного виконання.

Різноманіття функцій реклами, універсальний і всеосяжний характер цієї форми маркетингових комунікацій роблять необхідним більш глибокий аналіз її окремих різновидів.

Розрізняють такі різновиди маркетингу:

* власне рекламу (advertising), що інформує про виробника товарів і послуг, формує і підтримує образ (image) рекламодавця. Така реклама оплачується рекламодавцем відповідно до тарифів на розміщення рекламного звертання в засобах масової інформації (ЗМІ);

* сейлз промоушн (Sales promotion) – діяльність з реалізації комерційних і творчих ідей, що стимулюють продажі продуктів або послуг рекламодавця, нерідко в короткі строки, шляхом спеціалізованих заходів на місцях продажу (знижки, змагання, розіграші);

* директ-маркетинг (Direct marketing) –направлені комунікації з окремими клієнтами, фірмами, компаніями, які постійно підтримуються, сюди належить, наприклад, директ-мейл – поштове розсилання;

* паблік рілейшнз (Public relation) передбачає використання засобів масової інформації з метою здійснення престижної реклами, спрямованої на доброзичливе ставлення до компанії-рекламодавця (статті в пресі, прес-конференції, престижні розділи виставок).

Цілі, що досягаються за допомогою елементів вищеназваного комплексу, такі:

* реклама – створення образу компанії, товару, послуги, досягнення обізнаності про них у потенційних клієнтів;

* сейлз промоушн – спонукання до здійснення купівлі товару, послуги, стимулювання роботи товаропровідної мережі;

* директ-маркетинг – встановлення довгострокових двосторонніх комунікацій між компанією-рекламодавцем і клієнтом-споживачем;

* паблік рілейшнз – досягнення високої суспільної репутації компанії.

Сфера діяльності реклами включає:

* Стратегічне планування з погляду поставлення цілей, визначення меж ринку, забезпечення асигнувань та розробки творчого підходу і планування використання засобів реклами (план реклами);

* Ухвалення тактичних рішень з кошторису витрат під час вибору засобів реклами (бюджет реклами), розробки графіків публікацій і трансляції оголошень (медіапланів);

* Складання рекламних оголошень, включаючи підготовку тексту, макета, художнє оформлення та їх виробництво.

Іміджева реклама банку – ця реклама покликана закріпити назву та образ банку у громадській свідомості, пов'язати його логотип з тими сегментами ринку, які для банку є пріоритетними.

Головна мета іміджевої реклами:

* створення асоціативного образу бренду, який емоційно близький споживачеві;

* донесення до споживача місії бренду;

* формування довіри до марки.

Іміджева реклама, як правило, переважно емоційна, тому її не можна «перенавантажувати» інформацією. Вона повинна допомогти споживачеві зорієнтуватися: «це – мій бренд або не мій бренд» (відштовхуючись від розподілу на «мій світ» і не «мій світ»).

Іміджева реклама представляє достоїнства банку, що вигідно відрізняють його від конкурентів. Мета іміджевої реклами – закріплення і розвиток іміджу банку як стабільного, надійного фінансового інституту, що володіє обширною філіальною мережею, і який викликає довіру до банку та його послуг.

Існує багато нестандартних рекламних ходів, які можна віднести до іміджевих.

Наприклад, з липня 2007 р. НЗМіР ПриватБанку вводить по системі іміджеві значки з гумористичними фразами, основною метою яких є знімання напруги під час спілкування клієнтів і співробітників, можливість відчути себе на «одному боці» з клієнтом.

Не зайвим у цьому розділі буде згадати про таке поняття як бренд.

Бренд (за визначенням Валентина Перції) – послідовний набір функціональних, емоційних та самовиразних обіцянок цільовому споживачеві, які є унікальними, важкоімітованими, значущими [Додаток ].

У цьому визначенні кожне слово має смислове навантаження, що відображає характеристики бренду.

Функціональність означає, що бренд, який обіцяє певний товар, зобов'язаний надати саме цей (а не який-небудь інший) товар.

Емоційність – це сфера відчуттів, які відчуває споживач стосовно певного бренду. Тобто бренд – спосіб самовираження споживача, інструмент створення іміджу.

Унікальність бренду – «родзинка» – набір індивідуальних ознак, обов'язковою умовою якого є значущість і практична користь для споживача.

Важкоімітованість бренду означає те, що в самій його суті закладена здатність захисту цього товару від конкурентів. Що важче імітувати «родзинку», то досконаліший бренд.

Нерідко плутають два близькі поняття — бренд і торговельну марку. Слід пам'ятати, що торговельна марка – поняття юридичне, офіційне, тоді як бренд існує лише в головах споживачів.

З усіх видів реклами іміджева – найскладніша. Існують різні методи формування позитивного іміджу банку:

* Інформування громадськості про внесок банку в розвиток регіону, про діяльність, що сприяє зростанню добробуту району, міста, країни в цілому;

* Освітлення в ЗМІ підсумків роботи банку (баланси), виступи в ЗМІ керівників банку і регіональних підрозділів;

* Спонсорство, участь банку в соціальних, культурних, освітніх програмах регіону;

* Заснування стипендій, премій, проведення конкурсів та інших заходів, що мають суспільний резонанс.

ПриватБанк знаходиться на такому рівні розвитку, що для його подальшого розвитку необхідно використовувати маркетинг події – інструмент стратегічного позиціонування, який пов'язує бренд з певною соціальною подією, робота з якою може створити «кредо», або «систему цінностей» бренду і в результаті значно поліпшити його іміджеве сприйняття, привести до наміру споживачів зробити покупку, а також збільшити кількість лояльних споживачів.

Програма маркетингу подій найчастіше здійснюється у вигляді стратегічного альянсу компанії з благодійною організацією, що працює в обраному напрямку, або у вигляді роботи безпосередньо із соціальним явищем.

Цілі програми:

* створення іміджу ПриватБанку як соціально орієнтованої організації, нівелювання негативних якостей у сприйнятті бренду банку;

* залучення утримувачів пластикових карток до програми з благородною місією – порятунок життя дітей, що дозволить клієнтам пишатися своїми діями і як наслідок – збільшення транзакцій, підвищення лояльності клієнтів до банку;

* залучення нових корпоративних клієнтів і зміцнення відносин з уже існуючими, а також із урядовими організаціями;

* створення безпрецедентного прикладу позиціонування фінансової структури на ринку України за допомогою маркетингу події.

Місія банку часто виражається у вигляді гасла – фірмового девізу, зміст якого змінюється дуже рідко. Ідеально, коли у фірмовому девізі відбивається специфіка діяльності і назва банку, тобто коли девіз унікальний і належить саме даній організації. Наприклад, новий девіз ПриватБанку: "Новому стадіону - нові технології продажу квитків", або: "Користуйся часто, сплачуй вчасно!".

Комерційна діяльність

Сектор по комерційній діяльності (кредитний відділ) - це структурний підрозділ «ПриватБанку», ціллю якого є отримання прибутку шляхом залучення тимчасово вільних грошових коштів у одних осіб та надання іншим особам, які мають потребу в позичкових коштах. В своїй діяльноті сектор по комерційній діяльності взаємодіє з бухгалтерією банку, контролює правильність відображення в обліку операцій відділу, з відділом кредитування та фінансування, з відділом безпеки, юридичним відділом, відділом координації діяльності банку.

На кінець 2008 року результати від банківських операцій ПриватБанку були такими: активи банку збільшилися протягом року на 47,04 відсотки та склали 80 165 465 тис. грн. значною мірою завдяки зросту на 70,08 відсотка обсягу наданих кредитів (Таблиця 2.1).

 

Таблиця 2.1.

Рядок Найменування статті 2008 рік 2007 рік
1 2 3 4
1 Кредити, що надані органам державної влади та місцевого самоврядування - -
2 Кредити юридичним особам 47 175 994 23 418 919
3 Кредити, що надані за операціями репо 3 393 5 706
4 Кредити фізичним особам-підприємцям 560 830 569 943
5 Іпотечні кредити фізичних осіб 4 002 356 2 948 738
6 Споживчі кредити фізичним особам 7 696 729 5 160 854
7 Інші кредити фізичним особам 14 993 025 10 535 729
8 Резерв під знецінення кредитів (8 607 224) (3 936 636)
9 Усього кредитів за мінусом резервів 65 825 103 38 703 253

 

Таким змінам посприяло активне просування банком різних видів кредитування юридичних та фізичних осіб задля втілення стратегічної мети.

За звітний рік зобов’язання банку збільшились на 46,49 відсотків та склали 71 969 781 тис. грн. Ці зміни відбулись в основному за рахунок привернення банком коштів:

- коштів клієнтів - збільшились на 19 187 372 тис. грн.,

- коштів банків - збільшились на 3 656 618 тис. грн.,

- та залучення коштів на умовах субординованого боргу - збільшились на 363 102 тис. грн. (Таблиця 2.2).

 

Таблиця 2.2.

Рядок Найменування статті 2008 рік 2007 рік
1 2 3 4
1 Субординований борг, що наданий юридичним особам 1 241 711 889 296
1.1 Субординований борг, що наданий фізичним особам 58 045 47 358
1.2 усього 1 299 756 936 654

 

Власний капітал ПриватБанку зріс на 52,08 відсотків та склав 8 195 683 тис. грн. значною мірою завдяки збільшенню Статутного капіталу банку на 2 971 632 тис. грн. за рахунок внесків акціонерів банку. За станом на кінець дня 31.12.2008 року сплачений Статутний капітал ПриватБанку склав 5 684 882 тис. грн. (Баланс, Таблиця 2.3).

Чистий прибуток від діяльності банку за 2008 рік склав 1 291 776 тис. грн., що є на 15,8 відсотків або 242 386 тис. грн., менше, ніж прибуток за 2007 рік (Звіт про фінансові результати). Значною мірою на фінансовий результат вплинув зріст витрат від здійснення операцій, а саме:

- процентних витрат (Таблиця 2.4), які у порівнянні з 2007 роком збільшився на 71,96%,

- комісійних витрат (Таблиця 2.5), які у порівнянні з 2007 роком збільшився на 72,27%.

Регулятивний капітал, розрахований за методикою Національного банку, збільшився протягом року на 47,17 відсотків, та становив 7 688 393 тис. грн.

Управлінська діяльність

 

Нормативно-правова база

Вимоги до ліквідності банків:

Ліквідність банку — це здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов’язань, яка визначається збалансованістю між строками і сумами погашення розміщених активів та строками і сумами виконання зобов’язань банку, а також строками та сумами інших джерел і напрямів використання коштів (надання кредитів, інші витрати).

Ліквідними активами є кошти в касі, які відкриті в Національному банку та інших банках, а також активи, що можуть бути швидко проконвертовані в готівкові чи безготівкові кошти.

Банківська діяльність піддається ризику ліквідності — ризику недостатності надходжень грошових коштів для покриття їх відпливу, тобто ризику того, що банк не зможе розрахуватися в строк за власними зобов’язаннями у зв’язку з неможливістю за певних умов швидкої конверсії фінансових активів у платіжні засоби без суттєвих втрат.

У зв’язку з цим банки повинні постійно управляти ліквідністю, підтримуючи її на достатньому рівні для своєчасного виконання всіх прийнятих на себе зобов’язань з урахуванням їх обсягів, строковості й валюти платежів, забезпечувати потрібне співвідношення між власними та залученими коштами, формувати оптимальну структуру активів із збільшенням частки високоякісних активів з прийнятним рівнем кредитного ризику для виконання правомірних вимог вкладників, кредиторів і всіх інших клієнтів. З метою контролю за станом ліквідності банків Національний банк установлює такі нормативи ліквідності: миттєвої ліквідності (Н4), поточної ліквідності (Н5) та короткострокової ліквідності (Н6).

Положення Національного банку України "Про кредитування"

Це Положення визначає правові основи надання, використання і повернення кредитів та регулювання взаємовідносин між суб’єктами, що виникають у процесі кредитування.

Система кредитних органів:

1. Головними ланками кредитної системи є банки та кредитні установи, що мають ліцензію Національного банку України, які одночасно виступають у ролі покупця і продавця існуючих у суспільстві тимчасово вільних коштів.

Комерційні банки, що мають відповідну ліцензію Національного банку України на право проведення операцій з валютними цінностями, можуть виступати в ролі покупця і продавця тимчасово вільних коштів в іноземній валюті.

Банківська система шляхом надання кредитів організовує й обслуговує рух капіталу, забезпечує його залучення, акумуляцію та перерозподіл у ті сфери виробництва та обігу, де виникає дефіцит капіталу.

Форми кредиту

2. Суб’єкти господарської діяльності, а також фізичні особи можуть використовувати такі форми кредиту: банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний, бланковий, консорціумний, споживчий тощо.

(Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 79 (z0207-03) від 05.03.2003)

Види банківського кредиту

Кредити, які надаються банками, поділяються:

3. — за строками користування

а) короткострокові — до 1 року,

б) середньострокові — до 3 років,

в) довгострокові — понад 3 років.

Строк кредиту, а також відсотки за його користування (якщо інше не передбачено умовами кредитного договору) розраховуються з моменту отримання (зарахування на рахунок позичальника або сплати платіжних документів з позичкового рахунку позичальника) до повного погашення кредиту та відсотків за його користування.

Короткострокові кредити можуть надаватись банками у разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв’язку із витратами виробництва та обігу, не забезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді.

Середньострокові кредити можуть надаватись на оплату обладнання, поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень. Довгострокові кредити можуть надаватись для формування основних фондів. Об’єктами кредитування можуть бути капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво, на приватизацію та інше.

ПриватБанк надає такі послуги:

Приватна особа

· Автомобіль в кредит

– АвтоКредит за 30 минут (авто производства стран СНГ и отечественного производства)

– АвтоКредит за 30 минут (иномарки, а также авто марки Daewoo, Chevrolet)

· Банківські метали

· Вживаний автомобіль в кредит

- АвтоКредит за 30 минут (б/у, иномарки, а также авто марки Daewoo, Chevrolet)

- АвтоКредит за 30 минут (б/у, пр-ва стран СНГ и отеч. пр-ва)

· Депозити

- Депозитная акция "Капитал плюс"

- Комби

- Копилка

- Копилка детям [Додаток ]

- Максимальный доход

- Пенсионный накопительный [Додаток ]

- Приват-вклад

- Срочный пенсионный

- Стандарт

- Стандарт с ежемесячной выплатой процентов

- Текущий счет пенсионера

· Земельна ділянка в кредит

· Кредит на придбання нерухомості

- Кредиты на покупку жилья (первичный и вторичный рынок) [Додаток ]

- На покупку квартиры (вторичный рынок) через Государственное ипотечное учреждение

· Кредитні пластикові карти [Додаток ]

· Обмін валюти

· Оренда індивідуальних сейфів

· Особисті пластикові карти [Додаток ]

· Поточні рахунки

· Розрахунковий-касові операції

· Споживче кредитування

- Быстрые наличные

- Под обеспечение квартир на вторичном рынке и домов с приватизированной землей

- Программа "Товары в рассрочку"

- Событийное кредитование и кредиты под поручительство

Юридична особа

· Автомобіль в кредит

· Банківські метали

· Депозити

· Довгостроковий кредит

· Короткостроковий кредит

· Кредити для приватних підприємців

· Кредити для сільгосппідприємств

· Кредитні пластикові карти

· Міжнародні кредитні лінії

· Обмін валюти

· Овердрафт

· Оренда індивідуальних сейфів

· Поточні рахунки

· Розрахунковий-касові операції



Експортно-імпортні операції

 

В КБ "Приватбанк" здійснення валютних операцій покладено на валютний відділ.

КБ "Приватбанк" виконує наступні операції:

· купівля та продаж іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України за національну валюту;

· міжнародні перекази "Western Union";

· розрахунки за експортно-імпортними операціями;

· здійснення валютно-обмінних операцій;

· термінові грошові перекази “PrivatMoney”.

Клієнт банку – резидент може купувати іноземну валюту на міжбанківському ринку для виконання власних зобов’язань перед нерезидентами.

Порядок купівлі банком іноземної валюти на міжбанківському ринку за дорученням клієнта:

v клієнт подає до банку договір з нерезидентом, за яким буде здійснюватись операція, на яку купується іноземна валюта;

v клієнт подає до банку вантажно-митну декларацію (у разі імпорту);

v клієнт заповнює: заявку на купівлю валюти в двох примірниках, яка дійсна на протязі 90 днів (для юридичних осіб - Додаток № 20), платіжне доручення (для фізичних осіб - Додаток №21);

v клієнтом подається копія платіжного доручення на перерахування коштів на рахунок 2900 в сумі за прогнозним курсом угоди;

v банк формує реєстр заявок клієнтів для придбання іноземної валюти на УМВБ в 2-х примірниках і разом з супровідним листом відсилає до ДПІ для відмітки;

v після відмітки ДПІ реєстр відсилається до НБУ для отримання погодження за допомогою електронної пошти, що НБУ не заперечує щодо здійснення операції купівлі іноземної валюти.

До 10 годин ранку заявки відсилаються на валютну біржу, де здійснюється операція купівлі іноземної валюти.

В обов’язковому порядку 1% від гривневого еквіваленту перераховується до Пенсійного фонду України у день зарахування придбаної суми іноземної валюти.

В разі продажу іноземної валюти за дорученням клієнта останній заповнює заявку на продаж іноземної валюти (для юридичних осіб – Додаток №22).

Всі угоди по валютообмінних операціях повинні відображатися відповідними проводками по балансовим рахункам 2800 і 2900. Зарахування і списання коштів на зазначені рахунки можу здійснюватись лише в кореспонденції з кореспондентськими рахунками філії та пасивними рахунками клієнтів.

Перед початком розрахунку необхідно перевірити наявність коштів: при продажу коштів в іноземній валюті – на рахунку клієнта або на рахунку 2900 к.91, призначеного для здійснення обов’язкового 50% продажу; при купівлі - на рахунку 2900 /980 – кошти, які клієнт перераховує з поточного рахунку платіжним дорученням на купівлю іноземної валюти включаючи комісійну винагороду; - на рахунку 2909/980 –сума збору до Пенсійного фонду.

Далі під час виконання операції за НОСТРО-рахунками на підставі виписок від банку – кореспондента закриваються рахунки 3540 і 3640:

- списання з НОСТРО-рахунку проданої валюти:

Дт 3640 Кт 1500

- зарахування на НОСТРО-рахунок придбаної валюти:

Дт 1500 Кт 3540

Після проведення операції перевіряється правильність її проведення. Якщо сальдо рахунків (2800, 2900) не дорівнює нулю, з’ясовуються причини розбіжностей та виправляються помилки. При відсутності розбіжностей роздруковуються зведені меморіальні ордери за кожною угодою і разом з підтверджуючими документами передаються контролеру.

Зведені меморіальні ордери підшиваються в валютні та гривневі документи дня.

Перекази за допомогою системи "PrivatMoney".

Якщо клієнту необхідно відправити або отримати терміново кошти в іноземній валюті за кордон або із-за кордону, він може зробити це за допомогою системи "PrivatMoney". Грошові кошти можна переслати в одну із 185 країн світу.

Для цього необхідно заповнити заяву:

- для переказу коштів;

- для отримання коштів.

Клієнт повинен пред’явити паспорт або інший документ, що засвідчує особу.

Клієнт, що здійснює переказ, отримує пароль, а особа, що отримує кошти повинна знати його для одержання суми переказу.

Працівник веде аналітичний облік за допомогою:

- Журналу обліку переказів іноземної валюти із-за кордону, одержаних фізичними особами без відкриття поточних рахунків в іноземній валюті;

- Журналу обліку переказів іноземної валюти за межі України, відправлених фізичними особами без відкриття поточних рахунків в іноземній валюті;

В журналах вказується: № п/п, дата переказу, прізвище, ім’я та по батькові, документ, що засвідчує особу, код валюти, сума на користь резидентів чи нерезидентів.

Однією з традиційних послуг банку є обмінні операції, що здійснюються через обмінні пункти банків. Курси купівлі-продажу іноземних валют в касі банку та в пунктах обміну установлюється банком щоденно до початку робочого дня, згідно з наказом по банку за підписом керівника банку та скріплений печаткою банку.

При надходженні на користь клієнта коштів в іноземній валюті вони підлягають попередньому зарахуванню в повній сумі на розподільний рахунок 2603. У разі надходження коштів на користь клієнта відділення:

Дт 1500 Кт 3901 (із зазначенням призначення платежу)

Філії засобами електронної пошти ОДБ відсилається валютне повідомлення (077). У разі надходження коштів на користь клієнта ГК:

Дт 1500 Кт 2603

При отриманні засобами пошти ОДБ валютного повідомлення від ГК про надходження коштів на користь клієнта відділення:

Дт 3900 Кт 2603

Протягом 5-ти наступних днів, кошти з розподільного рахунку підлягають обов’язковому продажу в розмірі 50% надходження у іноземній валюті:

Дт 2603 Кт 2900 – 50% від обов’язкового продажу

Обов’язковий продаж здійснюється на МВРУ і тільки ГК банку та частка експортних надходжень після обов’язкового продажу зараховується на поточний рахунок клієнта:

Дт 2603 Кт 2600 – не підлягають продажу

Клієнт повинен надати до банку копії документів, що підтверджують експортну операцію. Отримані документи перевіряються та підшиваються у справу клієнта.

Працівник банку реєструє експортну операцію в "Журналі реєстрації експортних/імпортних операцій".

 



Висновки та пропозиції

У даній роботі розглянуто необхідність побудови ефективної системи управління персоналу для кожної організації з метою найбільш ефективного використання трудових ресурсів. Реформування економіки України обумовлює необхідність використання адекватних ринковим умовам механізмів регулювання всіх сфер життєдіяльності, зокрема, відтворення найважливіших видів економічних ресурсів, у тому числі і трудових. Оволодіння основами кадрової роботи, її принципами і методами вкрай важливо для організаторів виробництва, командирів промисловості і будівництва, керівників банків. Навчання керівників основам кадрової політики, включення в програми їх підготування і підвищення кваліфікації питань організації управління персоналом сприяють формуванню в них уваги важливості правильної, науково обґрунтованої роботи з людьми, підвищенню престижу кадрових служб і в остаточному підсумку - підвищенню ефективності використання людського фактору в роботі. Управління кадрами – багатогранний і винятково складний процес, що має специфічні особливості і закономірності. Знання їх необхідно керівникам і спеціалістам сучасного виробництва, робітникам кадрових служб і соціального розвитку для постійного забезпечення підвищення ефективності, якості роботи і продуктивності праці. Кадрова політика – це система правил і норм (які повинні бути усвідомлені і певним чином сформульовані), що призводять людський ресурс у відповідність із стратегією фірми (звідси слідує, що всі заходи щодо роботи з кадрами – відбір, упорядкування штатного розкладу, атестація, навчання, просування – заздалегідь плануються і погоджуються з загальним розумінням цілей і задач організації). Дальше вдосконалення системи управління персоналом на вітчизняних підприємствах (в організаціях) має спиратися на накопичений зарубіжний досвід. Ідеться передовсім про узагальнення й запозичення керівниками підприємств та організацій зарубіжного прогресивного досвіду стосовно державного фінансування і стимулювання внутрішньофірмової підготовки кадрів, використання сучасних систем оцінювання персоналу, формування й застосування системи матеріального заохочення різних категорій працівників до високоефективної трудової діяльності, а також залучення значної частини персоналу до управління виробництвом (справами фірми). ЗАТ КБ ПриватБанк є одним із найбільш динамічно процвітаючих банків України і займає лідируючі позиції банківського рейтингу країни. Ми розглянули кадрову політику ЗАТ КБ ПриватБанку, яка забезпечує успішну реалізацію стратегії банку і єдиний підхід до управління персоналом. Вона являється основою для розробки системи управління персоналом і формування всіх планових, а також нормативно-методичних документів банку. Ціль кадрової політики – підвищення якості персоналу ПриватБанку і ефективності його праці до рівня кращих банків. Для того, щоб згуртувати персонал в ефективну робочу команду, ЗАТ КБ ПриватБанк використовує ефективну систему мотивації, тобто створення у співробітників стимулів до праці й спонукання їх працювати з повною віддачею з метою досягнення особистісних і організаційних цілей. ЗАТ КБ ПриватБанк розробляє, програми управління продуктивністю для найповнішого використання резервів зростання продуктивності праці. В цих програмах зазначаються види резервів, конкретні терміни і заходи по їх реалізації, плануються витрати на ці заходи і очікуванні економічний ефект від їх впровадження, призначаються відповідальні виконавці.



Додатки

Таблиця 1.1

Структура капіталу ПриватБанку з урахуванням коригуючих проводок станом на 01.01.08р., та 01.01.09р.

Статті 29.12.2007 31.12.2008
Основний капітал (1 рівня) 3 042 898 6 089 555
5000 -Зареєстрований статутний капітал 2 713 250 5 684 882
5020 - Загальні резерви 2 072 2 894
5021 - Резервні фонди 331 593 406 926
4300 - Нематеріальні активи -12 975 -10 286
4309 - Знос нематеріальних активів 9 443 5 609
4310 - Капітальні інвестиції за нематеріальними активами -485 -470
Недосформований резерв    
Додатковий капітал (2 рівня) 2 741 221 2 163 970
5030П - Прибуток минулих років 518 758 571 672
5100 - Результати переоцінки основних засобів, на які отримано дозвіл на включення до капіталу 287 873 279 272
1591 - Резерви під стандартну заборгованість інших банків 744 47 239
1593 - Резерви під стандартну заборгованість за кор.рахунками банків 12 872 11 018
2401 - Резерви під стандартну заборгованість за кредитами 161 391 164 594
3690 - Резерви під стандартну заборгованість за позабалансовими рахунками 10 064 14 516
Прибуток поточного року (з урахуванням нарахованих відсотків), в т.ч.: 942 856 295 723
 прибуток поточного року (6 кл. мінус 7 кл. плюс 5040); 1 534 162 1 291 776
 нараховані доходи за активними операціями -591 307 -996 053
Субординований капітал, на який отримано дозвіл на включення до капіталу, з урахуванням амортизації 806 663 779 937
Відвернення 559 960 565 132
3005 Інші акції та ЦП у торговому портфелі, що знаходяться у власності більше 1 року (вкладення у капітал не більше 10%) 30 30
3007 Переоцінка акцій та інших ЦП у торговому портфелі, що знаходяться у власності більше 1 року (вкладення у капітал не більше 10%) 33 -17
3102 Акції та інші ЦП, випущені банками, у портфелі на продаж 30 30
3103 Акції, вип.фін. у портфелі на продаж    
3203 Акції, вип.Фін. у портфелі на продаж 0 0
3105 Інші акції та ЦП у портфелі на продаж (вкладення у капітал більше 10%) 286 286
3135 Інвестиції в дочірні компанії, що утримуються з метою продажу 135 135
4202 Вкладення в дочірні банки 425 798 416 060
4205 Вкладення в інші дочірні компанії 126 967 139 590
Страховий резерв, сформований за цінними паперами -451 -451
Обсяг операцій з інсайдерами, здійснених на більш сприятливих умовах 7 132 9 469
Регулятивний капітал 5 224 158 7688 393  
Активи, зважені коефіцієнтами ризику 47 028 064 76 219 400
Норматив адекватності регулятивного капіталу 11,11% 10,09%

ЗВІТ

з фінансово-економічної практики


Вступ

 

I. Структура та організація діяльності ЗАТ «ПриватБанк»

1.1 Предмет, мета і завдання ЗАТ «ПриватБанку»

1.2 Організаційна структура ЗАТ «ПриватБанк»

1.3 Розрахунково-організаційні показники економічної діяльності банку

II. Аналіз економічної та маркетингової діяльності

2.1 Планово – економічна діяльність

2.2 Маркетингова діяльність

2.3 Комерційна діяльність

2.4 Управлінська діяльність

III. Зовнішньоекономічна ЗАТ «ПриватБанку

3.1 Оцінка та прогнозування конкурентноспроможності ЗАТ «ПриватБанку»

3.2 Загальна характеристика ринку на якому діє ЗАТ «ПриватБанк»

3.3 Експортно-імпортні операції

3.4 Перспективи виходу ЗАТ «ПриватБанку» на зовнішній ринок

IV. Орієнтаційна структура ЗАТ «ПриватБанку»

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки




Вступ

В умовах становлення та розвитку банківської системи України актуальна проблема аналізу діяльності банківських установ з метою оцінювання їхньої інвестиційної привабливості, надійності та фінансової стійкості.

Аналіз діяльності банку повинен містити реальну та всебічну оцінку досягнутих результатів, висвітлювати позитивні й негативні аспекти його роботи, визначати конкретні шляхи вирішення загальних проблем. Він є відправним пунктом ефективного управління як кожним конкретним комерційним банком, так і банківською системою в цілому, а також вихідною базою для прийняття управлінських рішень на всіх рівнях.

Сучасний комерційний банк являє собою упорядковану сукупність ресурсів (трудових, матеріально-технічних, фінансових і інформаційно-технологічних), що у взаємодії складають цілісне утворення з такими новими властивостями, що відсутні в окремо узятого ресурсу і забезпечують прибуткове надання клієнтам якісних продуктів і послуг.

Банки виступають основними інститутами кредитно-грошової системи. Саме вони організують обіг значної частини кредитних грошей, що займають домінуюче положення в загальному обсязі грошової маси. Більш того, банки мають у своєму розпорядженні можливість створювати такі гроші і тим самим Розвиток банків, товарного виробництва і обороту історично йшов паралельно і тісно переплітався. При цьому банки, проводячи грошові розрахунки і кредитуючи господарство, виступаючи посередниками у перерозподілі капіталів, істотно підвищують загальну ефективність виробництва, сприяють зростанню продуктивності суспільної праці, збільшувати їхню пропозицію.

Об’єктом даного дослідження під час проходження виробничої практики по закінченню IV курсу став ЗАБ «ПриватБанк».

Метою комплексної практики полягає в: закріплені теоретичних знань. Досягнення мети здійснюється через виконання наступних завдань:

1. Загальне ознайомлення зі структурою управління та організацією фінансової роботи ЗАБ “ПриватБанку”

2. Формування капіталу ЗАБ “ПриватБанку”

3. Організація кредитування в ЗАБ “ПриватБанку”

4.Організація розрахунків в ЗАБ “ПриватБанк”

5. Організація надання послуг в ЗАБ “ПриватБанку”

6. Аналіз ефективності фінансово-банківських послуг

Можна визначити такі основні переваги Приватбанку: найбільш широка мережа відділень, гнучкість в обслуговуванні і ставка на електронні технології Іnternet Bankіng, E-commerce, ATM-Bankіng. Володіючи генеральною ліцензією Національного банку України, Приватбанк здійснює весь спектр наявних на вітчизняному ринку банківських послуг по обслуговуванню корпоративних і приватних клієнтів відповідно до міжнародних стандартів. Послідовно розширюючи спектр наданих послуг і їх якість, Приватбанк активно нарощує свою клієнтську базу. На ринку корпоративного банківського обслуговування клієнти Приватбанку – більш 180 тисяч найбільших українських підприємств.

За станом на 1 січня 2004 року балансовий капітал одного з найбільших українських банків складає 1 032,8 млн. грн., збільшившись з початку року на 86%. За підсумками року статутний фонд банку збільшився з 400 до 700 млн. грн., розмір чистих активів складає 9 842 млн. грн. (ріст на 59%). Чистий прибуток Приватбанку за підсумками роботи в 2003 році складає 60,549 млн. грн. На сьогоднішній день Приватбанк обслуговує більш 164 тисяч корпоративних клієнтів і 94 тисячі приватних підприємців. Кредитний портфель банку з початку 2003 року виріс на 69% до 8 114 млн. грн. У 2003 році одним із пріоритетних напрямків роботи банку став розвиток сучасного комплексу послуг для фізичних осіб. За підсумками року обсяг засобів фізичних осіб, притягнутих банком, досяг 4 300 млн. грн. у тому числі депозитний портфель фізичних осіб – 3 327 млн. грн. Обсяг виданих банком споживчих кредитів у 2003 році збільшився вдвічі до 2,1 млрд. грн. (частка банку на ринку споживчого кредитування України складає 24%). На 1 січня 2004 року Приватбанк обслуговує понад 5,5 мільйонів рахунків українських громадян. Банк протягом року запропонував індивідуальним клієнтам ряд нових, унікальних продуктів і послуг, серед яких миттєві пластикові карти, кредитні пластикові карти, карта «Найкращий подарунок», депозитні програми «Капітал», «Комбі» і ін. З початку 2003 року Приватбанк збільшив обсяг емісії пластикових карт міжнародних платіжних систем Vіsa і MasterCard у 1,8 рази до 4,1 мільйони карт, зберігши за собою лідируючі позиції на ринку (біля 43% ринку емісії карт). Активними темпами розвивалася мережа обслуговування пластикових карт Приватбанку, що за станом на 1 січня 2004 року включає 1 138 банкоматів і 13 675 POS-терміналів.



Дата: 2019-05-28, просмотров: 207.