Податкова робота – це діяльність платників і податкової служби щодо внесення податків до бюджету і контролю за платежами.Основними елементами податкової роботи є законодавча база, інструктивно-методичне забезпечення, облік платників і надходжень податків, порядок і форми розрахунків із бюджетом тощо.

Правове регламентування складає основу податкової діяльності. Основними правовими документами, якими керуються податкові органи в цій роботі є :

1) Закони України;

2) Укази Президента;

3) Інструкції ДПА;

4) Роз’яснювальні листи ДПА.

Найвища ланка ДПС — Головна ДПА, її функції. Середня ланка податкової служби включає: ДПА в областях, Автономної Республіки Крим, в місті Севастополі, Києві, у містах з районним поділом. Основне призначення середньої ланки— консультативна робота і забезпечення зв'язку між низовими ДПІ і Головною ДПА України. Очолюють її в областях голови, які призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України за поданням голови ДПС України. Низова ланка включає: ДПІ у районах, у містах без районного поділу, в районах міст.

 ДПА України відповідно до покладених на неї завдань здійснює такі функції:

виконує безпосередньо, а також організовує роботу органів державної податкової служби, пов’язану із:

- здійсненням контролю за дотриманням законодавства про податки, інші платежі, валютні операції, порядку розрахунків лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи, послуги, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності та ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення окремих видів підприємницької діяльності;

- здійсненням контролю за погашенням податкової заборгованості платниками податків, інших платежів, у тому числі тими, майно яких перебуває в податковій заставі;

- здійсненням контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

- надає фізичним особам - платникам податків - ідентифікаційні номери, що засвідчує реєстрацію фізичної особи - платника податків та інших обов’язкових платежів, і веде Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб;

- приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення;

- запобігає корупції та іншим службовим порушенням працівників державної податкової служби.

 ДПА України відповідно до покладених на неї завдань і повноважень має право:

- здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, товарно-касових книг, показників реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для розрахунків готівкою зі споживачами, та інших документів незалежно від способу подання інформації;

- проводити перевірки достовірності інформації, одержаної для занесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів;

- викликати посадових осіб, громадян для пояснень щодо джерела одержання доходів, щодо обчислення і сплати податків, інших платежів;

- здійснювати відповідно до законодавства податковий контроль за доходами, одержаними фізичними особами, витратами, а також встановлювати порядок такого контролю;

- укладати в установленому порядку угоди цивільно-правового характеру, спрямовані на забезпечення виконання функцій, передбачених законодавством.

ДПА України в процесі виконання покладених на неї завдань взаємодіє з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, а також із відповідними органами іноземних держав.

 Головним обов'язком державної податкової адміністрації під час розгляду скарги платника податків є перевірка законності та обґрунтованості рішення (податкового повідомлення, податкової вимоги), що оскаржується.

 Органи державної податкової служби у зв'язку з розглядом скарги фізичної особи - платника податків чи юридичної особи - платника податків зобов'язані:

1) на вимогу особи, яка подала скаргу, пояснити особі її права та обов'язки;

2) уживати передбачених законодавством заходів щодо припинення неправомірних дій;

3) виявляти й усувати причини та умови, що сприяли порушенням;

4) не допускати безпідставного передання скарг (заяв) на розгляд іншим органам;