Загальне ознайомлення із структурою Болградсько ї ДПІ
Поможем в ✍️ написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

ЗМІСТ

 

1. Загальне ознайомлення із структурою Болградської ДПІ

2. Облік та роз'яснювальна робота з платниками податків

3. Контроль за справлянням непрямих податків:

3.1 Податок на додану вартість

3.2. Акцизний збір

4.Контроль за справлянням прямих податків, податку на прибуток підприємств

5. Контроль за справлянням прибуткового податку з доходів громадян

6. Контроль за справлянням податку на землю

7. Контроль за справлянням майнових податків

8. Контроль за справлянням ресурсних податків та платежів

9. Контроль за справлянням місцевих податків та зборів

10. Валютний контроль

11. Ознайомлення з інформаційними системами у Болградській ДПІ

12. Організація охорони праці у Болградській ДПІ

12.1 Закони та нормативні акти з охорони праці

12.2 Організація і структура охорони праці. Система управління

охорони праці у Болградській ДПІ

12.3 Колективний договір – відображення питань охорони праці в колективному договорі

12.4 Фінансування заходів з охорони праці

12.5 Страхування установи чи підприємства в фонді державного соціального страхування від нещасного випадку

12.6 Атестація робочих місць

12.7 Виробничий травматизм та професійні захворювання

12.8 Організація пожежної безпеки

Список використаних джерел

Додатки

Контроль за справлянням непрямих податків

Податок на додану вартість

Контроль за справлянням непрямих податків у ДПІ м. Болград покладено на відділи прямих і непрямих податків в розрізі підприємств, установ, організацій різних форм власності, що є структурними підрозділами Управління оподаткування юридичних осіб, відділ податків з фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, що входить у склад Управління оподаткування фізичних осіб, а також відділ обліку та звітності Управління інформатизації та обліку щодо обліку сплати цих податків.

Податок на додану вартість регламентується досить широкою нормативною базою із великою кількістю змін і доповнень, зокрема: Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 №168/97 із змінами і доповненнями до нього; Наказ ДПА від 01.03.2001 № 79 положення про реєстр платників податку на додану вартість ”; Наказом ДПА від 22.07.1997 року № 241 про затвердження податкового обліку ПДВ”; Наказом ДПА від 30.05.1997 № 165 про порядок ведення податкової накладної ”; про порядок ведення книги обліку придбання товарів (робіт, послуг)”; порядок ведення книги обліку продажу товарів (робіт, послуг)”; Наказом ДПА від 30.05.1997 № 166 про порядок заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість ”; Наказом ДПА та Державного казначейства України від 02.07.1997 № 209/72 про порядок відшкодування ПДВ”; Постанова Кабінету міністрів від 26.09.2001 № 1270 про порядок проведення розрахунків щодо відшкодування сум ПДВ у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податку ” тощо.

Особи, які підпадають під визначення платників ПДВ, у зв'язку з обсягом оподаткованих операцій протягом будь-якого податкового періоду з останніх 12-ти календарних місяців більше 300 тис. гривень повинні в обов‘язковому порядку зареєструватися як платник ПДВ. Якщо обсяг оподаткованих операцій є меншим, то особи можуть зареєструватися як платники ПДВ за власним бажанням. Облік нарахування ПДВ в органах ДПІ здійснюється за рахунок оподаткованих операцій та терміну сплати по платниках - картка особового рахунку за формою №6 (Додаток 6 ).

Суми податкових зобов'язань та податкового кредиту звітного періоду відображаються платниками податку в податковій декларації з ПДВ. Вона складається в двох примірниках: один подається до ДПІ, другий - залишається в установі, організації. Існує 2 форми такої декларації: загальна і скорочена. Остання подається платниками до першого звітного періоду (як правило місячна), в якому платник досягне встановленого законодавством розміру оподаткованого обороту. Також можна вибрати квартальний звітний період [4].

Встановлення податкового періоду та строків подання декларації відображено у таблиці 3.1.

 

Таблиця 3.1.

Порядок встановлення податкових періодів для платників ПДВ

Платники, обсяг оподаткованих операцій яких більше 300 тис. грн. Платники, обсяг оподаткованих операцій яких менше 300 тис. грн.
Податковий період = календарний місяць Податковий період встановлюється за їх вибором (місяць чи квартал) на основі поданої заяви (Додаток 5 )

 

Платники податку, які здійснюють операції, які не є об'єктами оподаткування та операції, звільнені від оподаткування, до декларації повинні додавати довідку довільної форми, засвідчену підписом бухгалтера та печаткою (чи підписом платника, якщо платник-фізична особа) із зазначенням виду операції та пункту Закону, відповідно до якого така операція не є об'єктом оподаткування або звільняється від оподаткування [9].

В разі, якщо платник податку в звітному періоді проводить коригування пере нарахованого та не донарахованого податкового кредиту за попередній звітний період, сума якого відображається в пункті 8 та 16 Декларації, то він зобов'язаний подати розрахунок коригування сум. Якщо платник здійснює експортні операції, то разом з Декларацією подає Розрахунок експортного відшкодування (Додаток 7).

Якщо сума податкового кредиту за звітний період перевищить суму податкового зобов'язання, то у платника виникає право на бюджетне відшкодування ПДВ. Підставою для отримання відшкодування з ПДВ є дані виключно податкової декларації за звітний період – Розрахунок частки бюджетного відшкодування Податковими органами надається повідомлення і висновки про надання відшкодування ПДВ. Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначених термінів, вважаються бюджетною заборгованістю. Податкові органи повідомляють платника податку про належні йому суми відсотків за бюджетною заборгованістю. За заявою платника податків такі суми можуть бути перераховані на його рахунок, направлені на погашення податкової заборгованості з податку на додану вартість або в рахунок інших податків, які надходять до Державного бюджету.

 

Акцизний збір

 

Основними законодавчими актами про акцизний збір є:

1. Декрет КМУ від 26.12.92 року №18-92" про акцизний збір ”, із змінами і доповненнями;

2. Постанова ВРУ від 12.09.96 року №365/96-ВР “Про перелік товарів, на які встановлюється акцизний збір”;

3.  Закон України від 06.02.96р. №30/96-ВР “Про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби” із змінами і доповненнями;

4.  Закон України від 7 травня 96р. №178/96-ВР “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої” із змінами і доповненнями;

5. Указ Президента України від 18.09.95р. “Про запровадження марок акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби”;

 6. Закон України від 12 липня 96р. №323/96-ВР “Про внесення доповнень до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за незаконне виготовлення, підробку марок акцизного збору або вчинення інших протиправних дій, пов’язаних з використанням цих марок”;

7. Постанова КМУ від 24.10.96р. №1284 “Про затвердження Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів ” із змінами, внесеними постановою КМУ від 11.01.97р. №7 тощо.

Відділом обробки податкових документів проводиться автоматизована обробка податкових декларацій, розрахунків з додатками, тобто дані з паперових носіїв переносяться до комп’ютерної бази даних.

Платники щомісячно не пізніше 15 числа наступного за звітнім місяця складають і подають до ДПІ розрахунок акцизного збору за встановленою формою. Приклад розрахунку акцизного збору додається (Додаток 8 ).

Акцизний збір є непрямим податком на високорентабельні та монопольні товари (продукцію), що включається до ціни цих товарів (Декрет Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір"). Перелік товарів, на які встановлюється акцизний збір, та його ставки затверджуються Верховною Радою України.

Платниками акцизного збору є споживачі підакцизних товарів, а розрахунки з бюджетом здійснюють суб'єкти підприємницької діяльності, що виробляють або імпортують підакцизні товари та послуги на території України. Це: підприємства і організації, незалежно від форм власності і відомчої підпорядкованості; повні товариства, що реалізують товари від свого імені: індивідуальні, сімейні, приватні підприємства; філіали, відділення та інші відокремлені підрозділи підприємств, що знаходяться на території України і самостійно реалізують товари; міжнародні об'єднання та іноземні юридичні особи, які здійснюють виробничу діяльність на території України; особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи [10].

Підприємствами платниками акцизного збору до ДПІ в м. Болград подається розрахунок акцизного збору. Якщо підприємством реалізуються імпортні товари, то подається декларація по податку на додану вартість та акцизний збір по імпортних товарах.

У розрахунку акцизного збору платником заповнюється ідентифікаційний код платника. Платник пише назву підприємства, його підпорядкованість, за який місяць подається розрахунок.

Розрахунок акцизного збору платник податку заповнює самостійно. Розрахунок заповнюється кульковою чи чорнильною ручкою, або друкарським способом. У верхньому лівому куті повинен стояти штамп підприємства платника податків. Розрахунок підписується керівником та головним бухгалтером підприємства. Подання ксерокопії забороняється.

Декларація по ПДВ та акцизному збору по імпортних товарах заповнюється аналогічно розрахунку.

Планування та проведення документальних перевірок покладено на відділ аудиту. Проведення документальної перевірки проводиться згідно з планом (програмою) перевірки.

Камеральна перевірка проводиться безпосередньо працівниками відділу непрямих податків. Ними, безпосередньо, перевіряється правильність заповнення поданих документів, наявність всіх необхідних реквізитів. Працівниками відділу перевіряється правильність обчислення сум податків.

За результатами проведення документальних перевірок складається акт ''Про результати дотримання вимог законодавства про оподаткування". До даного акту додається розрахунок штрафних санкцій за актом перевірки. При перевірці підприємств роздрібної торгівлі на дотримання вимог Закону України "Про акцизний збір та алкогольні напої та тютюнові вироби" та Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями я тютюновими виробами" складається акт.

У цьому акті вказується час початку перевірки, яка була зроблена покупка споживачем, та на яку суму (контрольна закупка); з дозволу та присутності кого була проведена перевірка; хто виступає реалі затором. Вказується назва торгової точки, адреса, кому належить. Згідно якого документа проводилась реалізація, юридична адреса, в якому районі зареєстрований, телефон, код ЗКПО, які документи були дані для перевірки.

У акті також вказується порушення встановлені перевіркою. Акт підписується як особами, що проводять перевірку, так і представниками від організації.

Оперативна перевірка проводиться на основі посвідчення.

На основі акту оперативної перевірки складається рішення про застосування та стягнення фінансових санкцій, в якому вказується дата винесення рішення, хто виносить рішення, стосовно якого підприємства (обов’язково вказується ідентифікаційний код), на основі чого (дата і номер акту), що було порушено, вказується стосовно кого виноситься рішення по застосування фінансових санкцій, їх розмір та строки сплати. Рішення підписує начальник (заступник начальника) ДПІ в м. Болград.

Якщо керівник підприємства (матеріально відповідальна особа) відмовляється від підписання акту оперативної перевірки, складається акт відмови від підпису матеріалів оперативної перевірки.

Після перевірки складається протокол за формою. Бланк протоколу про адміністративне порушення є бланком суворої звітності. Він має корінець, який залишається у особи, яка склала протокол. Після винесення рішення виписується постанова по справі про адміністративне правопорушення.

За результатами проведення камеральної перевірки (якщо виявлено порушення) виписується довідка.

Більшість підприємств, що зареєстровані як платники акцизного збору, не забезпечують постійних надходжень по акцизному збору так як їх діяльність як платників акцизного збору досить не стабільна. В основному це операції пов'язані з експортом підакцизних товарів, або разові платники, у яких були реалізовані легкові автомобілі, придбані до 1992 року.

Сума пільг по акцизного збору становить 1590, 7т. грн., або 15,1% всіх надходжень по цьому збору.

В ДПІ в м. Болград фактичні надходження акцизного збору до державного бюджету склали: за 2007р. – план 1150 тис. грн. , факт 1400,3 тис. грн. та у 2008 р. – план 1390 тис. грн. , факт 1648,6 тис. грн. Процент виконання плану склав за 2007 р. – 121,8 %, а за 2008 р. -118,6% (Додаток 9).

 



Валютний контроль

 

Під валютним контролем слід розуміти діяльність держави та уповноважених нею органів, спрямовану на регламентацію міжнародних розрахунків і порядку здійснення операцій з валютними цінностями.

Цього відділу не існує в Болградській ДПІ, функції покладено на 1-го співробітника відділу контролю юридичних осіб, він здійснює свою роботу відповідно до завдань, визначених Указом Президента України “Про утворення ДПА України “, Законом України від 04.12.1990 № 509 – ХІІ “Про державну податкову службу в Україна” (із змінами та доповненнями) та положенням “Про відділ валютно-фінансового контролю ДПІ у м. Болград.

У своїй діяльності даний відділ повинен керуватися Конституцією України, Законами України, постановами ВРУ, Указами Президента, розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями КМУ, постановами колегії Державної податкової адміністрації в Київській області, наказами і розпорядженнями Голови Державної податкової адміністрації в Київській області.

Відділ валютного контролю, який відноситься до відділу оподаткування юридичних осіб ДПІ в м. Болград з чисельністю 1 працівник здійснює адміністрування з питань дотримання валютного та податкового законодавства.

За звітний період працівниками валютного контролю проведено 94 перевірки на 51 підприємствах з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства.

Проведеними перевірками дотримання податкового та валютного законодавства встановлені порушення на 22 підприємствах ст. 1 та ст. 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” № 185/94-ВР від 23.09.94 року та ст. 11 Указу Президента України “Про внесення змін та доповнень до Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” № 94/96-ВР від 07.05.1996 року та ст. 13 Указу Президента України “Про регулювання бартерних (товарообмінних) операцій в галузі ЗЕД”, ЗУ Про оподаткування прибутку підприємств” .

Станом на 01.01.2008 р. у відділі валютного контролю на обліку перебуває 17 підприємств, які мають дебіторську заборгованість в іноземній валюті за кордоном. Такі підприємства знаходяться під постійним контролем. По підприємствах-експортерах, які мають дебіторську заборгованість, до нараховуються штрафні санкції згідно з чинним законодавством .

Систематично проводяться перевірки банків з питань правомірності перерахування коштів через рахунки “ЛОРО”.

Постійно проводяться перевірки підприємств з питань дотримання вимог чинного валютного законодавства згідно даних уповноважених банків, Державної митної служби, а також по завданням вищестоящих організацій та правоохоронних органів, проводяться планові та позапланові перевірки підприємств з питань дотримання валютного законодавства, які підпорядковані тим чи іншим відомствам та міністерствам.

За звітний період відділом валютного контролю було прийнято 42 декларацій про валютні цінності, доходи на майно, що знаходяться за кордоном.

Регулярно подається інформація в ДПА по Одеської області про кількість підприємств, які задекларували наявність валютних коштів, які знаходяться за межами України .

В даний час проводяться перевірки на 2-х підприємствах з іноземними інвестиціями з питань оподаткування прибутку та дотримання валютного законодавства.

По мобілізації коштів до бюджету складені плани та графіки проведення перевірок підприємств з питань оподаткування прибутку підприємств та дотримання валютного законодавства. Проводиться робота по аналізу підприємств, які займаються ЗЕД, контролюється перерахування коштів за кордон та строки повернення на Україну валютних та матеріальних цінностей.

Станом на 01.01.2008року сума коштів, перерахованих за кордон по імпортних контрактах, по яких на звітну дату перевищено встановлені чинним законодавством терміни здійснення розрахунків по цих контрактах становить 79 тис. грн. по 6 підприємствах (Додаток 27).

При проведені документальних перевірок в 2008 р. на 17 підприємствах виявлено порушення податкового та валютного законодавства.

Надійшло до бюджету по результатах перевірок, проведених відділом валютно-фінансового контролю 69 тис. грн. (Додатки 28-29).

Також відділом контролюється порядок обміну іноземної валюти через обмінні каси банківських установ. Перелік питань, які підлягають обов’язковій перевірці:

1.  Дотримання розміру маржі, встановленої НБУ;

2. Недопущення одностороннього здійснення тільки купівлі або продажу іноземної валюти;

3. Безперебійне підкріплення обмінних пунктів до уповноваженого банку протягом робочого дня.

4. Запропонувати працівнику пункту обліку валюти перерахувати наявну готівку (окремо по кожній валюті).

5. Пропонувати працівнику обліку пункту роздрукувати звіт про роботу за поточний день.

Відповідальність за повноту і своєчасність сплати штрафних санкцій несуть керівник і головний бухгалтер юридичної особи, на які вони накладені. Нараховані за результатами документальних перевірок штрафні санкції підлягають перерахуванню в добровільному порядку не пізніше 5 днів від дня вручення резиденту або нерезиденту рішення про накладання штрафу.



Атестація робочих місць

 

Умови праці складаються із характеру трудового процесу і загального стану виробничого середовища. Для удосконалення системи гігієнічної оцінки умов праці в Україні застосовується Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я від 31 грудня 1997 року № 382.

Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу (далі - гігієнічна класифікація) призначена для:

- гігієнічної оцінки існуючих умов та характеру праці на робочих місцях;

- атестації робочих місць;

- санітарно-гігієнічної експертизи виробничих об'єктів;

- санітарно-гігієнічної паспортизації стану виробничих приміщень;

- встановлення пріоритетності у проведенні оздоровчих заходів;

- розробки рекомендацій для профвідбору, профпридатності;

- гігієнічна класифікація заснована на принципі диференціації умов праці залежно від фактично визнаних рівнів факторів виробничого середовища і трудового процесу порівняно із санітарними нормами, правилами, гігієнічними нормативами.

Одним із засобів підтримання належного рівня охорони праці є атестація робочих місць. Це комплексна оцінка кожного робочого місця на його відповідність гігієнічним нормам умов праці, психофізіологічним параметрам працюючого, що дає йому змогу не тільки продуктивно виконувати свої професійні обов'язки, але й зберігати здоров'я і працездатність [33].

Порядок проведення атестації робочих місць регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 "Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці", затвердженою постановою Міністерства праці України від 1.09.92 № 41 і головним санітарним лікарем України 01.09.92.

Атестація робочих місць передбачає: виявлення на робочому місці шкідливих і небезпечних ви­робничих факторів та причин їх утворення; дослідження санітарно-гігієнічних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їх вимогам стандартів, санітарних норм і правил; обґрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії зі шкідливими умовами праці; підтвердження (встановлення) права працівника на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, інші пільги та компенсації залежно від умов праці; перевірку правильності застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення; розробку комплексу заходів щодо оптимізації рівня гігієни і безпеки, характеру праці й оздоровлення трудящих; вивчення відповідності умов праці рівню розвитку техніки і технології, удосконалення порядку та умов встановлення і призначення пільг і компенсацій.

Проведення атестації робочих місць дає можливість:

- виявити робочі місця, які не відповідають нормативним вимогам щодо умов праці; підвищити коефіцієнт використання устаткування; підвищити продуктивність праці на основі урахування психофізіологічних та особистих особливостей працюючих, урахування їх професійної придатності до даного виду діяльності; врахувати та за необхідності скоротити робочі місця, де застосовується малокваліфікована праця; розробити та здійснити заходи щодо раціоналізації умов та режимів праці; ліквідувати робочі місця, раціоналізація яких не ефективна; замінити застаріле обладнання на сучасне;

- дати оцінку обґрунтованості застосування різних пільг та компенсацій; здійснювати контроль за використанням наявності робочої сили; розробити та застосувати заходи, спрямовані на підготовку та підвищення кваліфікації кадрів.

Таким чином, атестація робочих місць є результатом здійснення певного комплексу заходів, який дає інформацію про можливість та засоби раціоналізації робочих місць або їх скорочення.

Важливу роль у плануванні та обліку робочих місць і професійної діяльності, виявленні існуючих резервів виробництва відіграє паспортизація робочих місць.

Паспорт — це типовий документ, у якому наведено відомості про робоче місце: найменування моделі устаткування, коефіцієнт його завантаження, найменування професії осіб, які виконують виробниче завдання на даному робочому місці, план робочого місця тощо.

Життя та здоров’я кожної людини в моральному плані є безцінним, тому і потрібні закони та нормативні акти з охорони праці, які захищають права та попереджають негативні наслідки , що можуть виникнути в процесі роботи.

 

Список використаних джерел

 

1. Господарський кодекс України №436-ІV від 16.01.2003 // Відомості Верховної Ради України N 18, стаття 144 від 02.05.2003

2. Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 24.12.1993р. № 3813-ХІІ із змінами та доповненнями від 05.02.98р. № 83/98-ВР.

3. Закон України “Про систему оподаткування” № 96/91-ВР від 25.06.91 р. // Відомості Верховної Ради України – 2006. - № 27. – С.12-17.

4. Закон України “Про ПДВ” № 168-97-ВР від 03.04.1997р. // електронна правова база “ Ліга “: www.liga.kiev.ua

5. Закон України “Про внесення змін та доповнень до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. // електронна правова база “ Ліга “: www.liga.kiev.uaм

6. Закон України “Про державний реєстр фізичний осіб платників податків та інших обов’язкових платежів” № 18-93 від 23.03.93р. // електронна правова база “ Ліга “: www.liga.kiev.ua

7. Закон України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів” №75/97–ВР від 18.02.1997р. // електронна правова база “ Ліга “: www.liga.kiev.ua

8. Закон України “Про патентування деяких видів діяльності” № 99/96-ВР від 29.03.96р. (із змінами та доповненнями) // електронна правова база “ Ліга “.

9. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” №334/94-ВР від 28.12.94р. // Спеціальний додаток до тижневика Д-т К-т - 2006.- С.9-62.

10.  Закон України “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” // Податкове законодавство України, К., 2005, 183 с.

11. Закон України “Про державну контрольно-ревізійну службу” № 34/93-ВР від 26.01.93 р. // Голос України – 02.02.2006 р. - С.3 – 4.

12.  Закон України “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари та продукти ”// Податкове законодавство України, К., 2006, 183 с.

13. Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003р.№889-IV. Вісник податкової служби України №2/2006р.

14. Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000р. // Все про бухгалтерський облік – 2007. - №16. –С.3-32.

15. Про спрщену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва. Указ Президента України №746/99 від 28.06.99р. // Баланс (спецвипуск) – 2007. - № 10. - С.9-14.

16.  Закон України «Про внесення змін до Закону України про охорону праці» // Урядовий кур’єр №236 від 18.12.02р.

17. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування М № 985 від 27.06.03 р.

18. Закон України «Про затвердження правил пожежної безпеки в Україні» Наказ МЧС України №126 від 19.10.04 р.

19. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». - №4004-ХП від 24.02.94 (із змінами та доповненнями 96-99рр.)

20. Декрет КМУ “Про прибутковий податок з громадян” №13-92 від 26.12.92р., // електронна правова база “ Ліга “: www.liga.kiev.ua

21. Декрет КМУ “Про місцеві податки та збори” // Урядовий кур’єр - 1999. - № 82-83.

22. Кодекс України про надра від 27.07.1994 року (введений в дію з 31.08.1994 року) // електронна правова база “ Ліга “: www.liga.kiev.ua

23. Декрет КМУ “Про державне мито” № 53/96-ВР // електронна правова база “ Ліга “: www.liga.kiev.ua

24. Постанова КМУ “Про затвердження такс на деревину лісових порід, що відпускаються на пні і на живицю” № 130 від 20.02.95р. // електронна правова База “ Ліга “: www.liga.kiev.ua

25. Постанова КМУ “Про розміри майнових стягнень за порушення правил відпуску деревини на пні” №188 від 16.03.93р. // електронна правова база “ Ліга “: www.liga.kiev.ua

26. Постанова КМУ “Про затвердження порядку справляння плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів і тимчасових нормативів плат за їх спеціальне використання” від 08.02.94р. // електронна правова база “ Ліга “: www.liga.kiev.ua

27. Постанова КМУ “Про затвердження порядку видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення” № 709 від 31.08.95р. // електронна правова база “ Ліга “: www.liga.kiev.ua

28. Постанова КМУ “Про затвердження переліку населених пунктів, віднесених до курортних” № 1571 від 28.12.96р. // електронна правова база “ Ліга “: www.liga.kiev.ua

29. Постанова КМУ “Про затвердження тимчасового порядку справляння плати за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин” № 85 від 08.02.94р. // електронна правова база “ Ліга “: www.liga.kiev.ua

30. Постанова КМУ “Про порядок встановлення нормативів відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету та їх справляння” № 645 від 11.08.95р. // електронна правова база “ Ліга “.

31. Інструкція про прибутковий податок з громадян: Затв. Наказом ГДПІУ № 12 від 21.04.93 // електронна правова база “ Ліга “: www.liga.kiev.ua

32. Інструкція про порядок обліку платників податків: Затв. Наказом ДПАУ №80 від 19.02.98р. // Баланс – 1999. - №15. – С.31-38.

33. Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, ПКМ №442 від 01.08.92 р.

34. Розслідування нещасних випадків ПКМ № 1112 від 25.08.92 р.

35.  Желібо Є.П. Охорона праці в органах державної податкової служби України: Навч. посіб. – Ірпінь: Університет ДПС україни, 2007. -320с.

36. Сторожук О. В. Податковий облік: Навчальний посібник.- Ірпінь НАДПСУ, 2006 - 45-171.

ЗМІСТ

 

1. Загальне ознайомлення із структурою Болградської ДПІ

2. Облік та роз'яснювальна робота з платниками податків

3. Контроль за справлянням непрямих податків:

3.1 Податок на додану вартість

3.2. Акцизний збір

4.Контроль за справлянням прямих податків, податку на прибуток підприємств

5. Контроль за справлянням прибуткового податку з доходів громадян

6. Контроль за справлянням податку на землю

7. Контроль за справлянням майнових податків

8. Контроль за справлянням ресурсних податків та платежів

9. Контроль за справлянням місцевих податків та зборів

10. Валютний контроль

11. Ознайомлення з інформаційними системами у Болградській ДПІ

12. Організація охорони праці у Болградській ДПІ

12.1 Закони та нормативні акти з охорони праці

12.2 Організація і структура охорони праці. Система управління

охорони праці у Болградській ДПІ

12.3 Колективний договір – відображення питань охорони праці в колективному договорі

12.4 Фінансування заходів з охорони праці

12.5 Страхування установи чи підприємства в фонді державного соціального страхування від нещасного випадку

12.6 Атестація робочих місць

12.7 Виробничий травматизм та професійні захворювання

12.8 Організація пожежної безпеки

Список використаних джерел

Додатки

Загальне ознайомлення із структурою Болградсько ї ДПІ

 

Система управління податками в Україні являє собою єдину централізовану систему, побудовану на принципі багаторівневої ієрархічної організації, кожен рівень якої має свої функції і специфіку.

Згідно з Законом України «Про державну податкову службу України» Державна податкова інспекція у м. Болград виконує наступні функції: здійснює адміністрування за додержанням податкового законодавства; контролює своєчасність подання платниками податків податкової звітності та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків і платежів, а також перевіряють вірогідність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування та обчислення податкових платежів; забезпечує повний облік платників податків та платежів, а також своєчасність їх надходження; перевіряє законність валютних операцій, дотримання порядку розрахунків із споживачами з використанням контрольно-касових апаратів, товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та її використання для розрахунків за товари, роботи та послуги; забезпечує застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, адміністративних штрафів зі службових осіб підприємств, установ, організацій та громадян; проводить всебічні перевірки фактів приховування та заниження сум податків і платежів; аналізує причини та оцінює дані про факти порушення законодавства про оподаткування; в межах своєї компетенції під час здійснення контрольних функцій з'ясовує неправомірність дій підприємств, установ, організацій та громадян, що можуть свідчити про злочинну діяльність або створювати умови для такої діяльності, та передає наявну інформацію з цих питань відповідним спеціальним органам з боротьби з організованою злочинністю; подають відповідним фінансовим органам звіти про надходження до бюджетів податків та платежів; подають правоохоронним органам матеріали про факти порушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, а також подають до судів та арбітражних судів позови на підприємства, організації, установи та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами; розглядає заяви, пропозиції з питань оподаткування і скарги на дії службових осіб державних податкових інспекцій [2].

Структура ДПІ в м. Болград представлена в таблиці 1.1.

 

Таблиця 1.1

Структура ДПІ в м. Болград

Керівництво 4
Начальник державної податкової інспекції 1
Перший заступник начальника державної податкової інспекції 1
Заступник начальника державної податкової інспекції-начальник відділу оподаткування юридичних осіб 1
Заступник начальника державної податкової інспекції-начальник відділу податкового контролю юридичних осіб 1
Сектор персоналу 2
Фінансовий сектор 2
Юридичний сектор 2
Головний державний податковий інспектор з організаційно-розпорядчої роботи 1
Відділ оподаткування юридичних осіб * 7
Управління оподаткування фізичних осіб 12
Відділ адміністрування податків з фізичних осіб та майнових податків 7
Відділ контрольно-перевірочної роботи 4
Відділ обліку та звітності 4
Відділ податкового контролю юридичних осіб ** 10
Сектор контролю за розрахунковими операціями 2
Відділ погашення прострочених податкових зобов’язань 4
Відділ інформатизації процесів оподаткування 4
Сектор реєстрації та обліку платників податків 2
Сектор масово-роз’яснювальної роботи та звернень громадян 2
Водій 1
Всього по ДПІ 57

 

Станом на 16.03.2009 р. у ДПІ в м. Болград затверджено за штатним розписом 57 працівників. Очолюють роботу начальники управлінь та відділів, загальне керівництво інспекцією здійснює начальник ДПІ та його замісники (Додаток 1).

В роботі з кадрами значна увага приділяється укріпленню трудової та виконавчої дисципліни. За звітний період за допущені недоліки в роботі (неналежне виконання прогнозних показників з закріплених платежів до зведеного та державного бюджетів, допущення росту недоїмки) працівників позбавлялися або їм зменшувався розмір премії за відповідні місяці.

Створено резерв кадрів на посади керівних працівників інспекції для заміщення та просування їх по службі з державних службовців, які підвищили кваліфікацію, працівників органів виконавчої влади і органів самоврядування, випускників вищих навчальних закладів відповідного профілю у віці не старше 40 років. На кожну посаду державного службовця - керівника в кадровий резерв зараховано двоє і більше осіб.



Дата: 2019-05-28, просмотров: 173.