Колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів (Додаток 33).

Колективний договір укладається на підприємствах, в установах, незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної особи.

Фінансування заходів з охорони праці

На підприємствах, в галузях і на державному рівні у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку створюються фонди охорони праці.

Такі ж фонди можуть створюватись органами місцевого і регіонального самоврядування для потреб регіону.

До державного фонду охорони праці надсилаються поряд з коштами державного чи місцевих бюджетів, відрахуваннями підприємств та іншими надходженнями кошти, одержані від застосування органами державного нагляду штрафних санкцій до власників згідно Законом, а також кошти від стягнення цими органами штрафу з працівників, винних у порушенні вимог щодо охорони праці. Кошти фондів охорони праці не підлягають оподаткуванню.

Фінансування охорони праці в Болградській ДПІ мінімальне. Працівники ДПІ не несуть ніяких витрат на заходи щодо охорони праці.

Страхування установи чи підприємства в фонді державного соціального страхування від нещасного випадку

Завданнями страхування від нещасного випадку є: проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці; відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань (Додаток 34).

Страхування працівників Болградської ДПІ в фонді державного соціального страхування не відбувається . Оскільки ДПІ відноситься до галузі економіки та виду робіт відповідно до першого класу розподілу за яким страховий тариф становить 0,2% до фактичних витрат на оплату праці (згідно ПКМ №1423 від 13.09.2000р.)

Атестація робочих місць

Умови праці складаються із характеру трудового процесу і загального стану виробничого середовища. Для удосконалення системи гігієнічної оцінки умов праці в Україні застосовується Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я від 31 грудня 1997 року № 382.

Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу (далі - гігієнічна класифікація) призначена для:

- гігієнічної оцінки існуючих умов та характеру праці на робочих місцях;

- атестації робочих місць;

- санітарно-гігієнічної експертизи виробничих об'єктів;

- санітарно-гігієнічної паспортизації стану виробничих приміщень;

- встановлення пріоритетності у проведенні оздоровчих заходів;

- розробки рекомендацій для профвідбору, профпридатності;

- гігієнічна класифікація заснована на принципі диференціації умов праці залежно від фактично визнаних рівнів факторів виробничого середовища і трудового процесу порівняно із санітарними нормами, правилами, гігієнічними нормативами.

Одним із засобів підтримання належного рівня охорони праці є атестація робочих місць. Це комплексна оцінка кожного робочого місця на його відповідність гігієнічним нормам умов праці, психофізіологічним параметрам працюючого, що дає йому змогу не тільки продуктивно виконувати свої професійні обов'язки, але й зберігати здоров'я і працездатність [33].

Порядок проведення атестації робочих місць регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 "Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці", затвердженою постановою Міністерства праці України від 1.09.92 № 41 і головним санітарним лікарем України 01.09.92.

Атестація робочих місць передбачає: виявлення на робочому місці шкідливих і небезпечних ви­робничих факторів та причин їх утворення; дослідження санітарно-гігієнічних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їх вимогам стандартів, санітарних норм і правил; обґрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії зі шкідливими умовами праці; підтвердження (встановлення) права працівника на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, інші пільги та компенсації залежно від умов праці; перевірку правильності застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення; розробку комплексу заходів щодо оптимізації рівня гігієни і безпеки, характеру праці й оздоровлення трудящих; вивчення відповідності умов праці рівню розвитку техніки і технології, удосконалення порядку та умов встановлення і призначення пільг і компенсацій.

Проведення атестації робочих місць дає можливість:

- виявити робочі місця, які не відповідають нормативним вимогам щодо умов праці; підвищити коефіцієнт використання устаткування; підвищити продуктивність праці на основі урахування психофізіологічних та особистих особливостей працюючих, урахування їх професійної придатності до даного виду діяльності; врахувати та за необхідності скоротити робочі місця, де застосовується малокваліфікована праця; розробити та здійснити заходи щодо раціоналізації умов та режимів праці; ліквідувати робочі місця, раціоналізація яких не ефективна; замінити застаріле обладнання на сучасне;

- дати оцінку обґрунтованості застосування різних пільг та компенсацій; здійснювати контроль за використанням наявності робочої сили; розробити та застосувати заходи, спрямовані на підготовку та підвищення кваліфікації кадрів.

Таким чином, атестація робочих місць є результатом здійснення певного комплексу заходів, який дає інформацію про можливість та засоби раціоналізації робочих місць або їх скорочення.

Важливу роль у плануванні та обліку робочих місць і професійної діяльності, виявленні існуючих резервів виробництва відіграє паспортизація робочих місць.

Паспорт — це типовий документ, у якому наведено відомості про робоче місце: найменування моделі устаткування, коефіцієнт його завантаження, найменування професії осіб, які виконують виробниче завдання на даному робочому місці, план робочого місця тощо.

Життя та здоров’я кожної людини в моральному плані є безцінним, тому і потрібні закони та нормативні акти з охорони праці, які захищають права та попереджають негативні наслідки , що можуть виникнути в процесі роботи.