Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Выберите тип работыЧасть дипломаДипломная работаКурсовая работаКонтрольная работаРешение задачРефератНаучно - исследовательская работаОтчет по практикеОтветы на билетыТест/экзамен onlineМонографияЭссеДокладКомпьютерный набор текстаКомпьютерный чертежРецензияПереводРепетиторБизнес-планКонспектыПроверка качестваЭкзамен на сайтеАспирантский рефератМагистерская работаНаучная статьяНаучный трудТехническая редакция текстаЧертеж от рукиДиаграммы, таблицыПрезентация к защитеТезисный планРечь к дипломуДоработка заказа клиентаОтзыв на дипломПубликация статьи в ВАКПубликация статьи в ScopusДипломная работа MBAПовышение оригинальностиКопирайтингДругое

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

Операційний цикл визначається за формулою:

 

Т_О.Ц. = t_об.з + t_об.д.з.

 

Він показує скільки днів всередньому необхідно для виробництва, продажу та розрахунку за продукцію підприємству або протягом якого часу грошові кошти підприємства знаходяться у запасах. Чим коротший операційний цикл тим краще для підприємства

Ми вже розраховували період оборотності запасів, у нашому випадку він становить Т_{об. зап.}=155 днів.

Обчислимо період обороту дебіторської заборгованості при К_{об. дз}=12:

 

Т_{об. дз}= (дні)

 

Розраховуємо операційний цикл:

 

Т_О.Ц. = 155 + 30 = 185 (днів)

 

Отже, в середньому для виробництва, продажу та розрахунків за продукцію підприємству необхідно 185 днів.

Операційно-фінансовий цикл визначається за формулою:

 

Т_О.Ф.Ц. = Т_О.Ц. – t_об.к.з.

 

Для розрахунку періоду оборота кредиторської заборгованості (t_об.к.з.) необхідний коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, який показує, скільки оборотів необхідно підприємству, щоб розрахуватися з чистою кредиторською заборгованістю, яку воно має. Розраховується за формулою:

 

 

Розраховуємо період обороту кредиторської заборгованості, який характеризує розрахункову кількість днів для розрахунку за комерційним кредитом від своїх постачальників, за формулою:

 

 

Розрахуємо операційно-фінансовий цикл:

 

Т_О.Ф.Ц. = 185 – 74 = 111 (днів).

 

Якщо Т_О.Ф.Ц. > 0 – це означає, що підприємство потребує додаткового залучення грошових коштів, так як воно фактично кредитує своїх дебеторів;

Т_О.Ф.Ц. < 0 – підприємство використовує грошові кошти своїх постачальників;

Т_О.Ф.Ц. ≈ 0 – означає врівноважену ситуацію.

111 > 0, отже підприємство потребує додаткового залучення грошових коштів, тобто залучення їх зі сторони, оскільки воно фактично кредитує своїх дебіторів грошовими засобами. Стратегія підприємства має бути спрямована на зменшення тривалості операційного циклу та збільшення періоду обороту кредиторської заборгованості.

Оцінка ймовірності банкрутства підприємства

Модель Альтмана

 

Z = 1,2х₁+1,4х₂+3,3х_з+0,6х₄+х₅

 

де Z –залежна змінна (інтегральний показник фінансового стану підприємства);

х₁, х₂, ...х_р –незалежні змінні дискримінантної моделі.

 

 

Z_п = 1,2*0,01+1,4*0+3,3*0,0008+0,6*1,36+0,76=1,59

Z_к = 1,2*0,027+1,4*0+3,3*0,12+0,6*1,06+1,07=2,13

 

Якщо Z 1,8, ймовірність банкрутства висока.

Якщо , ймовірність банкрутства не можна однозначно визначити.

Якщо Z>2,67, ймовірність банкрутства низька.

Виходячи з даних розрахунків бачимо, що у підприємства на початок розрахункового періоду ймовірність банкрутства висока, а на кінець – не можна однозначно сказати.

Модель Таффлера

 

Z =0,53х₁+0,13х₂+0,18х₃+0,16х₄

Z_n =0,53*0,11+0,13*0,63+0,18*0,26+0,16*0,76=0,31

Z_k =0,53*0,24+0,13*0,57+0,18*0,25+0,16*1,07=0,42

 

Отже, можна зробити висновок, що підприємство має непогані довгострокові перспективи, оскільки Z > 0,3 і банкрутство малоймовірне.

Модель Ліса

 

Z =0,063х₁+0,092х₂+0,057х₃+0,001х₄

Z_n =0,063*0,27+0,092*0,81+0,057*0,0008+0,001*1,36=0,093

Z_k =0,063*0,28+0,092*1,14+0,057*0,0006+0,001*1,06=0,12

 

Нормативне значення за моделлю Ліса Z=0,037. Отже, імовірність банкрутства - низька.

Двофакторна модель

 

Zа= - 0,3877 - 1,0736*Кп + 0,0579*Ка,

 

де Кп – коефіцієнт покриття (=1,11);

Ка – коефіцієнт автономії (0,51).

 

Zа= - 0,3877 - 1,0736* 1,11+ 0,0579*0,51= - 1,55

 

У нашому випадку Z<0, тобто існує висока ймовірність того, що підприємство залишиться платоспроможним.

Дискримінантна модель

 

Z = 1,51х₁+0,08х₂+10х₃+5х₄+0,3х₅+0,1х₆

Х =0,01

Х =0,015

Х =762345/289192=2,64

Х =8513212/412897=2,06

Х =21214/762345=0,03

Х =50928/851321=0,06

Х =21214/579530=0,04

Х =50928/908607=0,06

Х =55588/579530=0,1

Х =98720/908607=0,11

Х =579530/762345=0,76

Х =908607/851321=1,07

Z_п = 1,51*0,01+0,08*2,64+10*0,03+5*0,04+0,3*0,1+0,1*0,76=0,83

Z_к = 1,51*0,015+0,08*2,06+10*0,06+5*0,06+0,3*0,11+0,1*1,07=1,23

 

Z < 2, отже підприємство вважається фінансово нестійким, йому загрожує банкрутство.

Отже, за проведеними розрахунками бачимо, що ймовірність банкрутства спостерігається лише за моделлю Альтмана (частково) та за дискримінантною моделлю.

Для отримання позитивного фінансового результату в найближчих роках необхідно:

1) всіма можливими засобами проводити подальше підвищення ефективності виробничої діяльності, оскільки найбільшою мірою від неї залежить фінансовий результат;

2) продовжувати впровадження найбільш ефективних схем кредитування, пошук альтернативних джерел фінансових ресурсів з метою оптимізації фінансових витрат і підвищення мобільності фінансування поточної діяльності;

3) спрямовувати частину прибутку (за його наявності) на поповнення обігових коштів з метою зменшення дефіциту власних обігових коштів;

4) проводити вивільнення коштів, заморожених в формі запасів, шляхом реалізації зайвих матеріальних цінностей;

5) проводити подальшу роботу з дебіторською та кредиторською заборгованістю, спрямовану на їх мінімізацію до оптимального рівня;

6) скорочувати частку постійних активів (будівель, обладнання, тощо), які не задіяні в процесі виробництва, що дозволить за рахунок вивільнення коштів, вкладених в ці об'єкти, підвищити ліквідність та кредитоспроможність підприємства;

7) впроваджувати заходи з енергозбереження на підприємстві для зменшення собівартості продукції;

8) знаходити нові ринки збуту для випускаємої продукції

 

 

Висновок

Функціонуючи в ринковій економіці як суб'єкт підприємницької діяльності, кожне підприємство має забезпечувати такий стан своїх фінансових ресурсів, за якого воно стабільно зберігало б здатність безперебійно виконувати свої фінансові зобов'язання перед своїми діловими партнерами, державою, власниками, найманими працівниками.

В цьому аспекті акціонерні товариства мають ряд переваг у порівнянні з іншими видами ділових організацій, які роблять їх найбільш придатною формою для великого бізнесу в силу цілого ряду причин. Перш за все акціонерні товариства можуть мати необмежений термін існування, в той час як період дії підприємств, заснованих на приватній власності чи товариств з участю фізичних осіб, як правило, обмежений рамками життя їх засновників.

Акціонерні товариства завдяки випуску акцій, одержують більш широкі можливості в залученні додаткових коштів у порівнянні з некорпоратизованим бізнесом. Оскільки акції мають достатньо високу ліквідність, їх набагато легше перетворити в гроші при виході з акціонерного товариства, ніж отримати назад долю в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю.

Важливо також і те, що акціонерне товариство є найзручнішою і найзрозумілішою для іноземних інвесторів формою спільної діяльності з вітчизняними підприємцями, адже при інвестуванні в акціонерне товариство до валових доходів емітента, який є об'єктом оподаткування, не включаються суми коштів або вартість майна, котрі надходять платникові податку (емітенту) як прямі інвестиції або реінвестиції у корпоративні права.

Отже, акціонерна форма організації підприємництва дає змогу найбільш ефективно використати фінансові ресурси, швидко здійснити концентрацію капіталу, залучити до співволодіння та управління велику кількість людей, і це, в свою чергу, спонукає їх до зацікавленості в кінцевих результатах праці.