В цьому розділі потрібно визначити загальну величину необхідного поточного запасу матеріалу, запропонувати заходи щодо прискорення оборотності оборотних коштів, визначити величину їх вивільнення за рахунок скорочення тривалості одного обороту і обчислити обсяг додаткової продукції, що підлягає реалізації.

Порядок роботи:

1. Загальна величина необхідного поточного запасу матеріалу, запропонувати заходи щодо прискорення оборотності оборотних коштів, визначити величину їх вивільнення за рахунок скорочення тривалості одного обороту і обчислити обсяг додаткової продукції, що підлягає реалізації.

М_д – середня потреба в матеріалі, визначається як добуток норми витрат матеріалу на середнього динний обсяг виробленої продукції

К_зд – коефіцієнт затрат матеріалів у запасі, приймається у розрахунок = 0,5.

Це означає, що для забезпечення безперервності виробничого процесу дня між двома черговими поставками матеріалів підприємству необхідно мати поточний запас у розмірі 467,84 кг.

2. Визначимо величину вивільнення оборотних коштів за рахунок скорочення тривалості одного обороту за залежністю:

Отже, за рахунок скорочення тривалості одного обороту можна вивільнити оборотних коштів на суму 266,7 тис. грн.

3. Визначаємо обсяг продукції, яку можна реалізувати за рахунок збільшення коефіцієнта оборотності на плановий рік:

Величина вивільнення оборотних коштів іде на збільшення обсягу додаткової продукції, яку можна реалізувати за рахунок збільшення коефіцієнта оборотності на плановий рік.

4. Розрахуємо економічний ефект за рахунок зниження матеріаломісткості продукції.

Зниження матеріаломісткості продукції за рахунок економії сировини, матеріалів, палива і енергії дозволяє, з одного боку, отримати додатковий прибуток, а з другого – при тих же матеріальних ресурсах збільшити випуск продукції.

Економія собівартості продукції і додатковий прибуток за рахунок зменшення матеріальних витрат (матеріалів, палива і сировини) на одиницю продукції можуть бути розраховані за формулою:

Е_м – економія собівартості за рахунок скорочення норм витрат сировини, матеріалів, палива, енергії.

Р_м – затрати сировини, палива, матеріалів, енергії (матеріальні витрати) в базисному періоді на одиницю продукції, виходячи з річних витрат;

Н_в – норма матеріальних витрат, що встановлюється на плановий рік в % до норми базисного року;

О_т – обсяг випуску товарної продукції на плановий період в натуральному виразі.

В базисному періоді матеріальні витрати дорівнюють 33 коп. на 1 грн. випущеної продукції. На плановий рік підприємство планує знизити матеріальні витрати на 3,3%. При обсязі виробництва на плановий рік в оптових цінах підприємства 9350 ( ) тис. грн., економія по собівартості складає:

 тис. грн.

5. Розглянемо, як впливають матеріаломісткість на рентабельність продукції.

При випуску продукції в базисному періоді 8500 тис. грн. витрати на виробництво і реалізацію складають 5100 тис. грн. в тому числі витрати сировини – 2800 тис. грн. таким чином рентабельність продукції дорівнює .

На плановий період матеріаломісткість (витрати сировини) за рахунок зменшення на 3,3% норми витрат знизились з 33% до 31,9%. Якщо припустити, що рента виробничих витрат на 1 грн. випущеної продукції залишилась на рівні базисного періоду, тоді при обсязі виробництва в 8500 грн. загальна сума витрат на виробництво і реалізацію продукції становить 5007,6 тис. грн. в тому числі витрати сировини 2800х0,967=2707,6. При цьому рентабельність продукції становить:

.

Таким чином на плановий рік за рахунок зменшення матеріаломісткості з 33% до 31,9% рентабельність продукції зросла у порівнянні з базисним періодом на 1,8%.