Міністерство освіти і науки України
Ізмаїльський державний гуманітарний університет
Кафедра зарубіжної літератури
Естетика готики в новелах Едгара Аллана По
Курсова робота зі спеціальності
«Історія зарубіжної літератури»
Студент-виконавець:
Морозова К. М.
III курс, 31 група, факультет іноземних мов
Науковий керівник:
Кискін О. М.
доцент кафедри зарубіжної літератури
Рецензент
Томчук О. Ф.
доцент кафедри української літератури
Ізмаїл – 2009
Зміст
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ХУДОЖНЬО-ЖАНРОВІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ЕСТЕТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ГОТИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.1. Виникнення та еволюція терміну «готичний» як естетичної та мистецької категорії
1.2. Виникнення та розвиток готичної літератури
1.3. Естетичні категорії готичної літератури
1.4. Художні особливості готичної літератури
1.5. Просторова домінанта у готичній літературі
РОЗДІЛ 2. ЕСТЕТИКА ГОТИКИ В НОВЕЛАХ ЕДГАРА АЛЛАНА ПО
2.1. Роль творчості Е. А. По в історії розвитку готичної літератури
2.2. Естетика готики в новелах Едгара Аллана По
ВИСНОВКИ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Вступ
Предметом вивчення даної роботи є традиції, естетичні категорії та художні особливості готичної літератури в новелах Едгара Аллана По.
Об’єктом дослідження є новели Е. По «Рукопис, знайдений у пляшці», «Падіння в Мальстрьом», «Елеонора», «Маєток Арнгейм», «Серце-викривач», «Береніка», «Морелла», «Лігейя», «Чорний кіт», «У смерті – життя», «Король Чума», «Маска Червоної смерті», «Стрибунець», «Провалля та маятник», «Метценгерштейн», «Падіння дому Ашерів» як твори, в яких в найбільшій мірі просліджується зв’язок творчості Е. По та традицій готики в літературі.
Поняття «готика», «готичний» набули популярності в сучасній культурі. В 70-х роках в рок-музиці виник жанр готик-рок, прихильники якого становлять так звану субкультуру готів. З того часу готичний стиль давно вже вийшов за музичні рамки. Але естетика цього безумовно оригінального стилю для багатьох залишається явищем загадковим; а «завдяки» своїй характерній рисі – потягу до потойбічного – часто помилково ототожнюється з релігійними культами на кшталт сатанізму або вуду.
На нашу думку, варто дослідити формування цієї естетики від самого початку, коли наприкінці XVIII ст. вона виникла в Великобританії в руслі загального культурного явища передромантизму, насамперед в літературі. Відповідно, цей літературний жанр отримує назву «готична література».
Готичну літературу можна визначити як романтичну «чорну літературу» з елементами надприродних «жахів», таємничих пригод, фантастики та містики, яка викликає в читача приємне почуття жаху. [8] Готична література – один з перших і найбільш успішних масових жанрів. Як література «таємниці та жаху» вона є дуже популярною і в наш час, особливо серед молоді. Основні етапи її розвитку добре відомі: виникнення жанру та поява класичних взірців, засвоєння класики системами різних культур і течій, наступне тиражування, падіння художньої якості і як наслідок – втрата інтересу публіки.
Едгар Аллан По став тим письменником, який оновив естетику готики, осучаснив її, вивівши на якісно новий рівень категорію жахливого в літературі. Не пориваючи повністю з традиціями і канонами жанру готики, По створив на їхній основі новий тип новели, який дав початок «літературі жахів», як ми знаємо її сьогодні.
Готична література та її естетика завдяки своїй популярності чимало досліджувались і продовжують досліджуватися у зарубіжному літературознавстві від самого моменту виникнення і дотепер (праці Е. Бьорка «Філософське дослідження про походження наших ідей піднесеного і прекрасного» (1757), Ю.Прайса «Есе про живописне в порівнянні з піднесеним і красою» (1794 – 1798), Е. По «Філософія творчості» (1846), Е. Біркхед «Історія жаху: Дослідження готичного роману» (1921), Г. Лавкрафта «Надприродний жах в літературі» (1927), М. Саммерса «Потойбічний омнібус» (1931) та «Готичний пошук» (1938), Д. Варми «Готичне полум’я» (1957)). Вітчизняна наука звертає значно менше уваги на готичну літературу, оскільки вона не набула у творчості вітчизняних письменників такого поширення, як за кордоном. Серед досліджень зарубіжної готичної літератури варто відокремити науково-публіцистичні статті С. Логінова «Який жах!» (2000), Б. Невського «Сучасна готична література» (2004), М. Парфьонова «З історії літератури жахів» (2005), а також – в контексті передромантизму – праці М. Бахтіна «Форми часу й хронотопу в романі» (1975), В. Жирмунського «Англійський передромантизм» (1981); слід також відмітити українського дослідника Ю. Винничука, який укладає збірники української готичної прози («Потойбічне: Українська ґотична проза ХХ ст.» (2005), «Огняний змій: Українська ґотична проза ХІХ ст.» (2006), «Нічний привид: Українська ґотична проза ХІХ ст.» (2007)).
Творчість Едгара По – одне із найскладніших явищ у світовій літературі, навіть зараз не усвідомлене до кінця, не дивлячись на велику кількість досліджень. Багато що в житті і творчості цього письменника виходило за межі звичних понять і стандартів, дратувало його сучасників, схильних скоріше придумувати про нього легенди, ніж намагатися зрозуміти трагічну реальність його життя і творчості. Хоча, спокійніше було не розуміти або посилатися на складну психіку письменника. Так, романіст Д. Г. Лоуренс розпочав свій нарис про Едгара По такою сентенцією: «По повністю захоплений процесом розпаду власної душі» [13, 192-194]. Подібні думки звучать і у дослідженнях Р. Емерсона, Дж. Хілла, Л. Кендала. Невизнаний, не зрозумілий співвітчизниками, По був відкритий не на батьківщині, а в Європі у кінці ХІХ ст. Але і це відкриття – в період розквіту декадансу – представило По настільки односторонньо, що до цих пір майже кожен дослідник починає з своєрідного виправдання письменника, а не зі спроби його розуміння, – хоча зрозуміти його дійсно важко, як і будь-яке неординарне явище в мистецтві.
Детальними є дослідження творчості Едгара По Ф. М. Достоєвського, Ш.Бодлера, М. Хоффмана. Ю. Ковальов присвятив Е. По монографію «Едгар По: новеліст і поет» (1984). Але в усіх дослідженнях дуже мало приділяється уваги саме зв’язку «страшних», або готичних новел Е. По з попередньою традицією готичної літератури, її художніми особливостями та естетикою.
Метою цієї роботи є виявлення естетики готичної літератури, її художньо-жанрових особливостей та їхнього втілення в жанрі готичної новелістики в творчості Е. А. По на основі аналізу новел.
Для досягнення даної мети необхідно виконати наступні завдання:
- дослідити естетику готичної літератури.
- охарактеризувати художньо-жанрові особливості готичної літератури.
- проаналізувати відображення естетики та художніх особливостей готичної літератури в новелістиці Е. А. По.
Основним матеріалом дослідження стали новели «Рукопис, знайдений у пляшці», «Падіння в Мальстрьом», «Елеонора», «Маєток Арнгейм», «Серце-викривач», «Береніка», «Морелла», «Лігейя», «Чорний кіт», «У смерті – життя», «Король Чума», «Маска Червоної смерті», «Стрибунець», «Провалля та маятник», «Метценгерштейн», «Падіння дому Ашерів» – найяскравіші приклади готичної новели у творчості Е. А. По.
Структура роботи: курсова робота складається з двох розділів, вступу та висновків. У додатку подано список літератури.
В першому розділі «Художньо-жанрові особливості та естетичні категорії готичної літератури» робиться короткий огляд історії розвитку готичної літератури до приходу в неї Е. А. По, визначаються її естетичні категорії та художні особливості: сюжет, хронотоп, просторова організація твору.
В другому розділі «Естетика готики в новелах Едгара Аллана По» визначається роль Е. А. По в розвитку готичної літератури, аналізуються його новели з використанням як перекладних, так і оригінальних текстів, виявляються елементи готичної літератури та готичної естетики.
У висновку виводяться результати дослідження, доводиться зв’язок готичної традиції в літературі та творчості Е. А. По.
Роботу можна використовувати в школі та вищих навчальних закладах під час підготовки до занять з зарубіжної літератури, естетики та культурології, а також з метою самоосвіти.
Висновки
Дана робота дозволила нам виявити художньо-жанрові особливості готичної літератури, дослідити зміну її традицій протягом історії розвитку цього жанру, а також визначити категорії естетики готичної літератури та їхній зміст у контексті. Крім того, ми з’ясували інтерпретацію художньо-жанрових і естетичних особливостей готичної літератури в новелах Е. А. По.
Ми дослідили естетику готичної літератури, розглянувши в рамках дослідження поняття готичного, живописного, романтичного, жахливого, потворного і оригінального. Як бачимо, готична література, вкладаючись в загальне русло передромантичних тенденцій, відрізняється змістом естетичних категорій (особливо категорії жахливого, яка займає провідне місце). По суті, розвиток та оновлення категорії жахливого – це те, що просуває розвиток готичної літератури.
Ми охарактеризували художньо-жанрові особливості готичної літератури, виділивши серед них сюжетні особливості (сюжет будується навколо таємниці), хронотоп (найчастіше – старовинна будівля: замок, абатство, садиба), просторову організацію твору (двоетапне розгортання простору в глибину).
Ми проаналізували відображення естетики та художніх особливостей готичної літератури в новелістиці Е. А. По. Ми з’ясували, що в готичних новелах По переважає ситуація жаху, викликаного напівсвідомими страхами героїв не в меншій мірі, ніж внутрішніми обставинами, лише поступово – і не обов’язково до кінця – відкритих читачеві. Жахливе в Едгара По – це щось внутрішнє, пов’язане з специфікою психіки персонажу або її розладом. Отже, розгортання простору в творах відбувається саме з перевагою другого етапу – заглиблення в свідомість героя.
Готичні новели Е. По визначаються особливою художньою структурою, сюжетною динамікою, образною системою, способом оповіді, емоційною установкою, які виходять з головного естетичного принципу створення ефекту в новелі, яким користувався автор: «Не повинно бути жодного слова, яке б прямо чи непрямо не було спрямоване на здійснення початкового задуму». Всі поетичні засоби і прийоми, використовувані письменником, залежать від цього принципу і виростають із нього.
Ми робимо висновок, що готична традиція, безсумнівно, дуже вплинула на творчість По. Але жодну з його новел не можна назвати «конспектом» готичного роману на зразок тих, що були розповсюджені за життя По. Едгар По створив якісно новий жанр в руслі готичної літератури, який замінив застарілий готичний роман з його нагромадженням жахів зовнішніх поетикою жаху внутрішнього. Предметом уваги Едгара По стала людська душа, що вжахнулася при зіткненні з світом, в якому для неї не залишалось місця.
Список літератури
1. Огняний змій: Українська ґотична проза XIX ст. / Упоряд. Ю. Винничук. – Львів: ЛА «Піраміда», 2006. – 520 с.
2. Потойбічне: Українська ґотична проза XX ст. / Упоряд. Ю. Винничук. – Львів: ЛА «Піраміда», 2005. – 464 с.
3. Атарова К. Н. Поэзия и правда. Комментарии // Рэдклифф А. Роман в лесу. Остин Дж. Нортэнгерское аббатство. Романы. – М.: Радуга, 1983. – С. 8 – 12, 14 – 17, 19, 25, 443 – 448, 456, 459.
4. Бахтин М. М. Формы времени и хронотопа в романе. Очерки по исторической поэтике.// Бахтин М. М. Вопросы литературы и эстетики. Исследования разных лет. – М.: Худож. лит., 1975 – С.234-408.
5. Берлинский Г. Мир страха: Литература.
http://www.nestor.minsk.by/vr/2008/09/vr80927.html
6. Бёрк Э. Философское исследование о происхождении наших идей возвышенного и прекрасного. http://www.koob.ru.mastertest.ru/books/filosofskoe_issledovanie.rar
7. Вся история искусства. Живопись, архитектура, скульптура, декоративное искусство: Пер. с ит. / Т. М. Котельникова. – М.: Астрель: АСТ, 2007. – 414 с.
8. Готическое направление в искусстве Нового времени // Википедия (электронная энциклопедия). http://ru.wikipedia.org/wiki/Готическое_направление_в_искусстве_Нового_времени
9. Джоши С. Т. Г.Ф.Лавкрафт: Жизнь. http://zhurnal.lib.ru/f/fazilowa_m_w/joshi3.shtml
10. Достоевский Ф. М. Полн. собр. соч.: В 30 т.—М., 1979—Т.19—С. 88—89.
11. Жирмунский В. М. Английский предромантизм // Жирмунский В. М. Из истории западноевропейских литератур. – М.: Наука, 1981. – С. 153.
12. Заблудовский М. По // Литературная энциклопедия: В 11 т. — М., 1929—1939. – Т. 9. — С. 11—17.
13. Зарубежная литература для детей и юношества / Под ред. Мещереновой Н. К., Чернявской И. С. – М: Просвещение, 1989. – Ч.1. – 256 с.
14. Зотов Г. Роберт Инглунд: Я тоже боюсь Фредди Крюгера // Аргументы и факты (электронное издание). – 2004.
15. Ипполитов А. Angst, horror, terribilita // Сеанс (электронный журнал). – № 14. http://seance.ru/n/14/filmv-rabote/angst-horror-terribilita/
16. История зарубежной литературы XIX века: Учеб. для студентов пед. ин-тов по спец. «Рус. яз. и лит.»: В 2 ч. / Н. П. Михальская, В. А. Луков, А. А. Завьялова и др. / Под ред. Н.П.Михальской. – М.: Просвещение, 1991. – Ч. 2. – С.10–20.
17. Кант И. Собрание сочинений в 6 тт. – М.: Мысль, 1966. – Т.5. – С. 250-251.
18. Ковалёв Ю. В. Эдгар Аллан По. Новеллист и поэт: Моногр. – Л.: Худож. лит., 1984. – 296 с.
19. Краткий словарь по эстетике: Кн. для учителя. / Под ред. М. Ф. Овсянникова. – М.: Просвещение, 1983. – 223 с.
20. Лавкрафт Г. Ф. Сверхъестественный ужас в литературе. http://literature.gothic.ru/hpl/main.shtml
21. Лик смерти в произведениях Эдгара По: эстетизация вечного сна. http://www.proza.ru/2003/11/13-75/
22. Логинов C . Какой ужас! // На языке мёртвых. / Сост. Л. Зданович. – М.: Худож. лит., 2000. – С. 5-14
23. Лосев А. Ф. Эстетика Возрождения (электронное издание).
24. Невский Б. Современная готическая литература // Мир фантастики (электронный журнал). – 2004. – № 12. http://www.mirf.ru/Articles/art369.htm
25. Парфёнов М. С. Из истории литературы ужасов. http://www.litsovet.ru/index.php/litobzor.view?litobzor_id=559
26. По Э. А. Новеллистика Натаниела Готорна // Эдгар Аллан По. Избранное. Пер. с англ. (электронное издание). – М., 1984.
27. По Э. А. Рассказы (электронная версия).
28. По Э. А. Рассказы. Пер. с англ. – М.: Худож. лит., 1981. – 351 с.
29. По Э. А. Философия творчества // Эдгар Аллан По. Избранное. Пер. с англ. (электронное издание). – М., 1984.
30. По Э. А. Элеонора.
http://lib.aldebaran.ru/author/po_yedgar/po_yedgar_yeleonora/po_yedgar_yeleonora.rtf.zip
31. Скороденко В. А. Готический роман // Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия (электронное издание). – 2004.
32. The Complete Works of Edgar Allan Poe / Еd. James A. Harrison. – New York: AMS Press, 1965. – V. 1. – P. 151
Міністерство освіти і науки України
Дата: 2019-05-28, просмотров: 223.
