Рівень розвитку освіти Норвегії. Розгляд та аналіз статистичних даних

Рівень розвитку освітньої системи, який досягнутий сьогодні в Норвегії, є вагомим чинником її інтелектуального, економічного, соціального, науково-технічного, інноваційно-технологічного і культурного розвитку, який значною мірою забезпечує країні стабільність й еволюційний характер розвитку, дозволяє удосконалити життєустрій, поглиблювати демократичні процеси, поступово підвищувати духовний і матеріальний рівень мирного, творчого життя населення - головної мети прогресивного розвитку людини і суспільства.

Норвезький учбовий бюджет дорівнював 6.9 відсоткам валового внутрішнього продукту (GDP) в році 1998. Середня величина для країн з членством в Організації для Економічної Кооперації і Розробки (OECD) складає 5.7 відсотків (1998). Освітній рівень населення піднявся значно в останні роки.85 відсотків людей у віці 25 - 64 мають верхню середню освіту або вище.94 відсотки людей між 25 і 34 роками мають верхню середню освіту або більше [11].

На 2004 рік Норвегія посідала 5 місце по відсоткам учбового бюджету з валового внутрішнього продукту. Це простежується у Діаграмі 1 (Додаток 1. Стовпчикова діаграма 1). Отже Норвегія досить стрімко розвивається у сфері освіти і посідає чинне місце серед розвинених країн щодо освітньої політики.

Ще одним зрушенням в освіті є те, що порівняно з 90-ми роками частка жінок вищою освітою характерно збільшилася, більш того а даний час вона перевищує над часткою чоловіків. На графіку 1 показано процентні співвідношення 1950 - 2006 роки (Додаток 1. Графік 1).

У країні порівняно з 1995 роком в 2005 році кількість студентів збільшилося на 8 151 студента-Таблиця1. Також в таблиці наведені дані щодо кількості студентів у різних вищих навчальних закладах 195 та 2005 роках (Додаток 2. Таблиця 1).

Але збільшення кількості учнів стосується не тільки університетів, також в Норвегії порівняно з 1994/95 та 2005/06 збільшилась чисельність учнів в інших навчальних закладах-Таблиця 2 (Додаток 2. Таблиця 2).

Чисельність студентів та учнів також відображено на Графіку 2 (Додаток 3. Графік 2).

Важливою складовою розвитку Норвегії стало збільшення вчителів,що на 2003 становило 107 860 - Таблиця 3. У Таблиці 3 відображається кількість вчителів у початкових, середніх та вищих навчальних закладах (Додаток 3. Таблиця 3). Діаграма 2 показує кількість вчителів в різних сферах освіти (Додаток 4. Кругова діаграма1).

Про високий рівень освіти в країні вказують ще такі чинники, як кількість іноземних студентів. В Таблиці 3 показані зміни в кількості іноземних студентів в різні роки. З цієї таблиці можна зробити висновок, що динаміка чисельності студентів з інших країнах збільшилась порівняно з попереднім роками (Додаток 5. Таблиця 4) [11].

Галузева структура

Програма обов'язкової освіти розділена на три ступені: від дошкільного навчання до 4-го класу, 5-7-мі класи і 8-10-мі класи. Підлітки у віці від 16 до 19 років можуть дістати повну середню освіту, необхідну для надходження в комерційне училище, вищу школу (коледж) або університет (схема 1). У сільських місцевостях країни функціонує близько 80 вищих народних шкіл, де викладають загальноосвітні предмети. Більшість цих шкіл одержує кошти від релігійних общин, приватних осіб або місцевих властей [5].

Схема 1. Структура освіти Норвегії

СЕРЕДНЯ ОСВІТА

Більшість шкіл Норвегії державні. Приватних шкіл в країні близько трьох відсотків. Початковому навчанню відводиться 13 літній термін. З них початкова школа - 3 роки, середня школа - 7 років, старша школа - 3 роки.

У початковій і середній школі дітям обов'язково викладають такі предмети, як основи християнської релігії, етичне виховання, домашню економіку і подібні. У восьмому класі норвезький школяр починає одержувати оцінки. До 12-річного віку педагог просто описує успішність дитини, повідомляє батьків при необхідності. У восьмому класі, в навчанні з'являються такі предмети, як бухгалтерський облік, економіка. Починається профорієнтація [6].

З 16 років починається старша школа. Кожна з таких шкіл має свою унікальну назву і розташовується окремо від середніх і молодших шкіл.

Старша школа має два відділення: академічне відділення і відділення професійної майстерності. У деяких норвезьких школах є третє відділення - відділення для інвалідів. Через два роки навчання на відділенні професійної майстерності діти виходять на оплачувану практику на підприємствах, після закінчення якої, їм видається диплом про закінчення школи і привласнюється професія. На відділеннях професійної майстерності вчитися дуже вигідно, оскільки з таким дипломом простіше влаштуватися на високооплачувану роботу. Навчання на академічному відділенні готує учнів до вступу у вищі учбові заклади. Перевага віддається предметам, які вивчатимуться надалі у Вузі. У старшій школі щороку проводяться іспити. Іспитуються не всі діти, а вибірково. Іспити проводяться по ряду учбових предметів, обов'язковою з яких є норвезька мова. Після закінчення старшої школи 4/5 випускників вступають до університетів, а 1/5 в коледжі [6].

Народні школи

Після закінчення школи молоді норвежці мають нагоду провести рік в так званих народних школах. У перекладі з норвезького Folkehogskole (Folk high school) означає "вища народна школа". Цей тип учбового закладу іноді називають "північним феноменом". По всій Скандинавії народних шкіл налічується близько 400.82 розташовані в Норвегії, причому, як правило, оддалік міського шуму та суєти [17].

Кожна народна школа має свою спеціалізацію. У одній роблять акцент на спорті, туризмі, іноземних мовах і мистецтві фотографії, в іншій - на музиці і сценічному мистецтві, в третій - на соціальних науках, педагогіці і журналістиці. Диплом такої школи не є свідоцтвом про отримання спеціальності. І хоча близько 30% випускників після закінчення школи відразу влаштовуються на роботу, інші продовжують освіту, причому диплом народної школи дає його володарю додаткові окуляри під час вступу до університету [17].

ВИЩА ОСВІТА

Вступні іспити в коледжі і університети в Норвегії відсутні і, по суті, під час вступу до вузу проводиться конкурс шкільних атестатів.

Навчання в університеті триває від 3,5 до 4 років. Як правило, на гуманітарних факультетах вчаться на півроку довше, ніж на факультетах природних наук. Найпопулярнішими спеціальностями в Норвегії сьогодні є інформатика, журналістика, юриспруденція і економіка [5].

В кінці навчання всі студенти пишуть дипломну роботу і складають іспит по філософії Examen philosophicum (незалежно від того, по якій спеціальності вони вчаться). Після цього привласнюється ступінь Candidatus/candidata magisterii (Cand. mag). Досконало будуються університетські програми по медицині, праву, економіці, інженерним наукам. Ці спеціальності вважаються найпрестижнішими і високооплачуваними. Щоб одержати ступінь в одній з перерахованих вище наук і право на роботу за фахом, потрібно вчитися за спеціальною програмою від 4,5 до 6 років. Після закінчення студентам привласнюються ступені Sivilingenior (інженерні науки), Sivilokonom (економіка), Candidatus а juris (Cand. jur., право), Candidatus а medicinae (Cand. med., медицина) [5].

У норвезьких університетах і коледжах викладання ведеться на норвезькій мові. Для іноземців мові можна навчитися безкоштовно. Курси норвезького працюють при муніципалітетах протягом навчального року. У Норвегії є дві університетські програми на англійській мові. Їх пропонують Norges Handelshoyskole в Бергені (Норвезька школа економіки і ділового адміністрування) і Handelshoyskolen BI в Осло (Норвезька школа менеджменту). До цих шкіл вступають норвежці, які хочуть навчитися бізнесу і економіці і працювати на міжнародному ринку, а також іноземці. Вищі учбові заклади Норвегії представлені 4 університетами, 6 спеціалізованими вищими школами (коледжами) і 2 державними художніми школами, 26 державними коледжами у фюльке (адм. - террит. одиниця) і курсами додаткової освіти для дорослих [5].

Університети

Найстаріший університет в Норвегії - університет Осло, заснований в 1811 році. На його восьми факультетах вчиться близько 33 тис. людей, включаючи 2 тис. іноземців. Решта трьох університетів відкрилася у середині XX століття в містах Бергене (University of Bergen), Тромсе (University of Tromso) і Тронхейме (University of Trondheim) [6].

Університети готують державних службовців, служителів культу і викладачів вузів. Крім того, університети майже повністю забезпечують кадри лікарів, стоматологів, інженерів і науковців. Університети займаються також фундаментальними науковими дослідженнями. Бібліотека університету Осло є найбільшою національною бібліотекою [6].

При університетах в Норвегії існують студентські організації, у віданні яких знаходиться студентське житло, їдальні, медичне обслуговування. Все це фінансується державою і тому обходиться студентам дуже дешево. Проте "студентських квартир" не так багато, і одержати дешеве житло може не кожен студент. У Норвегії диплом про вищу освіту одержують як після закінчення коледжу, так і після закінчення університету. Різниця у тому, що коледж - це спеціалізований, професійний вищий учбовий заклад, а університет в Норвегії завжди вважався і вважається науково-дослідним центром [6].

Коледжі

Коледж - це спеціалізований і професійний вищий учбовий заклад, що дає освіту по одній-двом спеціальностям, наприклад Сільськогосподарський університет Норвегії (The Agricultural University of Norway), Норвезька державна академія музики (The Norwegian State Academy of Music), Школа економіки і ділового адміністрування (The Norwegian School of Economics and Business Administration) і ін. [17].

Освіта Норвегії знаходиться у стані безперервного розвитку. Як підсумок слід зазначити, що Норвегія має середні показники розвитку освіти. Але їх значення поступово збільшується порівняно з попередніми роками. Галузева структура освіти є досить розвиненою і відповідає міжнародним стандартам.