Закон о бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине

Поможем в ✍️ написании учебной работы

Имя

Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Нажимая кнопку "Продолжить", я принимаю политику конфиденциальности

Курсова робота

Бухгалтерський облік

Виконала студентка 3 курсу:

Філонок Юлія

Перевірив:

Плахотнюк А.П.

Одесса 2008

План

1. Закон Украины №996 «О бух.учете и финансовой отчетности»

1.1 Общие положения

1.2 Сущность Закона

1.3 Инвентаризация

1.4 Приемка-передача дел

2. Состав финансовой отчетности

2.1 Понятие о бухгалтерском балансе

2.2 Отчет о финансовых результатах

2.3 Отчет о движении денежных средств

2.4 Отчет о собственном капитале

3. П(С)БУ №9 „Запасы”

4. Список литературы

Закон о бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине

Закон Украины № 996-ХІУ от 16.07.99 г. с изменениями и дополнениями, внесенными законами

УкраиньІ № 1707-111 от 11.05.2000 г., № 1807-111 от 08.06.2000 г,, № 1829-111 от 22.06.2000 г.

Настоящий Закон определяет правовые основы регулирования, организации, ведения бухгалтерского учета и составления финансовой отчетности в Украине.

Общие положения

Статья 1. Определение терминов

Для целей настоящего Закона термины употребляются в следующих значениях:

-активы — ресурсы, контролируемые предприятием в результате прошедших событий, использование которых, как ожидается, приведет к получению экономических выгод в будущем;

-бухгалтерский учет — процессе выявления, измерения, регистрации, накопления, обобщения, хранения и передачи информации о деятельности предприятия внешним и внутренним пользователям для принятия решений;

-внутрихозяйственный (управленческий) учет — система обработки и подготовки информации о деятельности предприятия для внутренних пользователей в процессе управления предприятием;

-хозяйственная операция — действие или событие, вызывающее изменения в структура активов и обязательств, собственном капитале предприятия;

-обязательства — задолженность предприятия, которая возникла вследствие прошедших событий и погашение которой в будущем, как ожидается, приведет к уменьшению ресурсов предприятия, воплощающих в себе экономические выгоды;

-экономическая выгода — потенциальная возможность получения предприятием денежных средств от использования активов;

-консолидированная финансовая отчетность — финансовая отчетность, отражающая финансовое состояние, результаты деятельности и движение денежных средств юридического лица и его дочерних предприятий как единой экономической единицы;

- национальное положение (стандарт) бухгалтерского уче та - нормативно-правовой акт, утвержденный Министерством финансов Украины, определяющий принципы и методы ведения бухгалтерского учета и составления финансовой отчетности, которые не противоречат международным стандартам;

- учетная политика — совокупность принципов, методов и процедур, используемых предприятием для составления и представления финансовой отчетности;

- первичный документ — документ, содержащий сведения о хозяйственной операции и подтверждающий ее осуществление;

- финансовая отчетность — бухгалтерская отчетность, со держащая информацию о финансовом состоянии, результатах деятельности и движении денежных средств предприятия за от четный период;

- пользователи Финансовой отчетности (далее — пользовате ли) — физические или юридические лица, нуждающиеся в информации о деятельности предприятия для принятия решений.

Статья 3. Цель бухгалтерского учета и финансовой отчетности

1. Целью ведения бухгалтерского учета и составления финансовой отчетности является предоставление пользователям для принятия решений полной, правдивой и непредвзятой информации о финансовом состоянии, результатах деятельности и движении денежных средств предприятия.

2. Бухгалтерский учет является обязательным видом учета, который ведется предприятием. Финансовая, налоговая, статистическая и другие виды отчетности, использующие денежный измеритель, основываются на данных бухгалтерского учета.

Инвентаризация

Согласно ст. 10 Закона № 996, для обеспечения достоверности данных бухгалтерского учета и финансовой отчетности предприятия обязаны проводить инвентаризацию активов и обязательств, во время которой проверяются и документально подтверждаются их наличие, состояние и оценка.

Объекты и периодичность проведения инвентаризации определяются собственником (руководителем) предприятия в обязательном порядке, согласно п.12 Порядка представления финансовой отчетности, утвержденного Постановлением Кабмина Украины от 28.02.2000 г. №419. В последнем установлен конкретный перечень случаев, при которых необходимо проведение инвентаризации: перед составлением годовой финансовой отчетности, при смене материально ответственных лиц (надень приема-передачи дел), при установлении фактов краж, злоупотреблений, после стихийных бедствий, при передаче структурных подразделений {аренде, выкупе), в случае ликвидации предприятия и других, предусмотренных законодательством. Осуществляется инвентаризация в соответствии с Инструкцией № 69.

Для проведения инвентаризации на предприятиях, распорядительным документом их руководителя создаются постоянно действующие инвентаризационные комиссии, возглавляемые руководителем предприятия или его заместителем, в составе компетентных руководителей в части инвентаризируемых ценностей соответствующих структурных подразделений и главного бухгалтера.

Запрещается назначать председателем рабочей инвентаризационной комиссии одних и тех же материально ответственных лиц, одного и того же работника два года подряд.

До начала инвентаризации необходимо вывести остатки ценностей на день инвентаризации, опломбировать места хранения, имеющие отдельные входы и выходы, проверить исправность весоизмерительных приборов.

До начала инвентаризации материально ответственные лица дают расписку о том, что все расходные и приходные документы сданы в бухгалтерию, а все ценности, поступившие под их ответственность, оприходованы.

Фактическое наличие ценностей при инвентаризации определяется путем пересчета, взвешивания и обмера в присутствии материально ответственных лиц и заносится в инвентаризационную опись. Каждая страница описи подписывается всеми членами комиссии. Инвентаризационные ведомости передаются в бухгалтерию. Для выявления результатов инвентаризации составляются сличительные ведомости, где выводят расхождения фактического наличия ценностей против данных бухгалтерского учета.

В сличительной ведомости выявляются результаты инвентаризации — излишки или недостачи.

Выявленные отклонения регулируются следующим образом:

—основные средства, материальные ценности, ценные бумаги, средства и другое имущество, выявленные в излишке, подлежат оприходованию и зачислению соответственно на результаты финансово-хозяйственной деятельности предприятия или на увеличение финансирования с последующим установлением причин возникновения излишков и виновных в этом лиц;

—убыль материальных ценностей в пределах утвержденных норм списывается по решению руководителя предприятия на затраты производства, обращения или на уменьшение финансирования. Нормы природной убыли могут использоваться только в случаях выявления фактических недостач. При отсутствии норм убыль рассматривается как сверхнормативная недостача;

—недостача сверх установленных норм, а также потери от порчи относятся на виновных лиц, а в тех случаях, когда виновные не установлены или когда во взыскании с виновных лиц отказано судом, — зачисляются на убытки или уменьшение финансирования.

Взаимный зачет излишков и недостач в результате пересортицы может быть допущен только в виде исключения за один и тот же проверяемый период, у одного и того же проверяемого лица, в отношении ТМЦ одного и того же наименования и в тождественных количествах.

Все выводы, предложения и решения инвентаризационной комиссии оформляются протоколом, который утверждается руководителем предприятия, с включением результатов в отчет за тот период, в котором закончена инвентаризация, а также в годовой отчет.

Приемка-передача дел

При смене главных бухгалтеров, являющихся материально ответственными лицами, необходимо провести инвентаризацию имущества, средств и финансовых обязательств. Инструкция № 69 не устанавливает механизма инвентаризации. Следовательно, процесс приемки-передачи дел — это процедура, которую

Участники определяют самостоятельно.

Для этого можно воспользоваться Положением о главных бухгалтерах, утвержденным постановлением Совмина СССР от 24.01.1980г. № 59, где есть указания, как должна происходить эта процедура. Учитывая, что вопросы деятельности главных бухгалтеров урегулированы Законом № 996, то упомянутое выше постановление № 59 недействительно. Поэтому приведенными в нем рекомендациями можно воспользоваться для самостоятельной организации приемки-передачи дел. В частности, приемку-передачу дел при назначении и увольнении главного бухгалтера оформляют актом после проверки состояния бухгалтерского учета и отчетности. В Законе № 996 установлено, что ответственность за организацию бухгалтерского учета и обеспечение фиксации фактов осуществления всех хозяйственных операций в первичных документах несет владелец, руководящий предприятием, согласно законодательству и учредительным документам. Поэтому в его интересах обеспечить процесс приемки-передачи дел.

Если при приемке-передаче дел выявлены ошибки, их необходимо исправить по правилам (ПС)БУ 6.

В случае если в ходе приемки-передачи не окажется каких-либо первичных документов, то их нужно восстановить, а в случае, если это невозможно, надо применить нормы п. 6. 10 Положения № 88.

Загальні положення

1. Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.

2. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).

3. Норми цього Положення (стандарту) не розповсюджуються на:

3.1. Незавершені роботи за будівельними контрактами, включаючи контракти з надання послуг, що безпосередньо пов'язані з ними.

3.2. Фінансові активи.

3.3. Молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, корисні копалини, якщо вони оцінюються за чистою вартістю реалізації відповідно до інших положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

4. Терміни, що наведені в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Запаси - активи, які:

утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Чиста вартість реалізації запасів - очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

Визнання та первісна оцінка запасів

5. Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

6. Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:

сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу;

готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;

молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, якщо вони оцінюються за цим Положенням (стандартом).

7. Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).

8. Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

9. Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;

суми ввізного мита;

суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць. Приклади розподілу транспортно-заготівельних витрат наведені в додатку до Положення (стандарту) 9;

інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

10. Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається їхня виробнича собівартість, яка визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".

11. Первісною вартістю запасів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених пунктом 9 цього Положення (стандарту).

12. Первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених пунктом 9 цього Положення (стандарту).

13. Первісна вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду.

Первісною вартістю запасів, що придбані в обмін на неподібні запаси, визнається справедлива вартість отриманих запасів.

14. Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені):

понаднормові втрати і нестачі запасів;

проценти за користування позиками;

витрати на збут;

загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

15. Первісна вартість запасів у бухгалтерському обліку не змінюється, крім випадків, передбачених цим Положенням (стандартом).

Оцінка вибуття запасів

16. При відпуску запасів у виробництво, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів:

ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

середньозваженої собівартості;

собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

абзац пункту 16 виключено

нормативних затрат;

ціни продажу.

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

17. Запаси, які відпускаються, та послуги, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють одне одного, оцінюються за ідентифікованою собівартістю.

18. Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів.

19. Оцінка кожної операції з вибуття запасів може здійснюватись за середньозваженою собівартістю діленням сумарної вартості таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції.

20. Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство (відображені у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів.

21. Оцінка за нормативними затратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних норми затрат і ціни повинні регулярно у нормативній базі перевірятися і переглядатися.

22. Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати (якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані) підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари. Сума торговельної націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотку торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця і торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.

23. Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідними особами протягом строку їх фактичного використання.

Оцінка запасів на дату балансу

24. Запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

25. Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ціна знизилась або вони зіпсовані, застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.

26. Чиста вартість реалізації визначається по кожній одиниці запасів вирахуванням з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва і збут.

27. Сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації, та вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, що не вистачає) запасів списуються на витрати звітного періоду. Суми нестач і втрат від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансових рахунках. Після встановлення осіб, які мають відшкодувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду.

28. Якщо чиста вартість реалізації тих запасів, що раніше були уцінені та є активами на дату балансу, надалі збільшується, то на суму збільшення чистої вартості реалізації, але не більше суми попереднього зменшення, сторнується запис про попереднє зменшення вартості цих запасів.

Розкриття інформації про запаси в примітках до фінансової звітності

29. У примітках до фінансової звітності наводиться інформація про:

методи оцінки запасів;

балансову (облікову) вартість запасів у розрізі окремих класифікаційних груп;

балансову (облікову) вартість запасів, які відображені за чистою вартістю реалізації;

балансову (облікову) вартість запасів, переданих у переробку, на комісію, в заставу;

суму збільшення чистої вартості реалізації, за якою проведена оцінка запасів відповідно до пункту 28 цього Положення (стандарту).

Приклади розподілу транспортно-заготівельних витрат

Приклад 1. Розподіл транспортно-заготівельних витрат на підприємствах, що застосовують окремий субрахунок обліку транспортно-заготівельних витрат.

Зміст	Вартість запасів, тис. грн. (рахунки 20, 22, 28)	Транспортно-заготівельні витрати, тис. грн. (окремий субрахунок)
1	2	3
1. Залишок на початок місяця	150	25
2. Надійшло за місяць	300	50
3. Вибуло за місяць (витрачено, реалізовано та інше вибуття - природний убуток, нестачі, псування, уцінка, безоплатна передача тощо)	400	67*
4. Залишок на кінець місяця (ряд. 1 + ряд. 2 - ряд. 3)	50	8

Сума транспортно-заготівельних витрат, що за розподілом припадає на запаси, які вибули у звітному місяці, становить:

25 + 50
-----------	х 400	= 67.
150 + 300

Приклад 2. Розподіл транспортно-заготівельних витрат на підприємствах роздрібної торгівлі, що застосовують оцінку товарів за цінами продажу, та окремий субрахунок обліку транспортно-заготівельних витрат.

Зміст	Субрахунок 282 "Товари в торгівлі", тис. грн.	Субрахунок 289 "Транспортно-заготівельні витрати", тис. грн.	Субрахунок 285 "Торгова націнка", тис. грн.	Продажна вартість (гр. 2 + гр. 3), тис. грн.
1	2	3	4	5
1. Залишок на початок місяця	227	25	77	252
2. Надійшло за місяць	460	50	160	510
3. Вибуло за місяць (витрачено, реалізовано та інше вибуття - природний убуток, нестачі, псування, уцінка, безоплатна передача тощо)	487**	53	168	540
4. Залишок на кінець місяця (ряд. 1 + ряд. 2 - ряд. 3)	200	22	69	222

Зменшення залишку на субрахунку 282 "Товари в торгівлі" відбулося на суму 487 тис. грн. (168 + 319) унаслідок списання торгової націнки в кореспонденції з субрахунком 285 "Торгова націнка" на суму 168 тис. грн. і купівельної вартості товарів у кореспонденції з субрахунком 902 "Собівартість реалізованих товарів" на суму 319 тис. грн.

Сума торгової націнки, що відноситься до реалізованих товарів (дебет субрахунку 282 "Товари в торгівлі", кредит субрахунку 285 "Торгова націнка" сторно), становить:

77 + 160
------------	х 540	= 168.
252 + 510

Сума транспортно-заготівельних витрат, що відноситься до реалізованих товарів (відображається за дебетом субрахунку 902 "Собівартість реалізованих товарів" і кредитом субрахунку 289 "Транспортно-заготівельні витрати"), становить:

25 + 50
-----------	х 540	= 53.
252 + 510

Собівартість реалізованих товарів (дебет субрахунку 902 "Собівартість реалізованих товарів", кредит субрахунку 282 "Товари в торгівлі") становить:

540 - 168 - 53 = 319.

Список литературы

1. Н.М. Ткаченко «Бухгалтерский учет на предприятиях с разными формами собственности» 1998г.- 672с.

2. Тамара Лихопой «Справочник начинающего бухгалтера» Харьков 2007г.- 192с.

3. Под редакцией Михаила Захарко бухгалтерский еженедельник «Дебет-Кредит» 2005г.

4. Періодичні видання „Бух.облік і аудит”, „Баланс”, „Все про бухгалтерский облік”.

5. П(С)БУ „Все про бухгалтерский облік”.