Для того, щоб розпочати аналітичну роботу по оцінці ефективності операцій з цінними паперами, потрібно спочатку визначитись з якою метою це робиться, які результати потрібно отримати, та в яких мовах функціонують обє"кти дослідження, а оскільки, вкладання в цінні папери є одним з видів інвестиційної діяльності, то розпочинати потрібно саме з оцінки інвестиційного ринку загалом та окремих його елементів.

Стан інвестиційного ринку загалом і окремих його сегментів характеризують такі елементи як попит, пропозиція, ціни, конкуренція.

Величина цих елементів ринку постійно змінюється. Динаміка формується під впливом великої кількості різнорідних і різноспрямованих внутрішньоринкових і загальноекономічних чинників. Інвестору також важливо знати, на який ступінь активності інвестиційного ринку в цілому чи окремих його сегментів йому слід орієнтуватися під час розробки інвестиційної стратегії і формування інвестиційного портфеля. Якщо майбутній стан інвестиційного ринку визначений невірно, неминучі прорахунки щодо вибору об"єктів інвестування, зниження рівня інвестиційних доходів, а в окремих випадках втрати всього інвестиційного капіталу.

Ступінь активності інвестиційного ринку, співвідношення окремих його елементів визначається виявлення ринкової кон" юктури.

Аналіз та прогнозування кон" юктури інвестиційного ринку є ймовірнісним процесом і здійснюється за наступними трьома етапами.

Етап 1. Вибір періоду прогнозування. Розрізняють короткотерміновий (до 1 року), середньотерміновий (від 1 до 3 років ) і довготерміновий (більше ніж 3 роки) прогнози.

Етап 2. Визначення глибини прогнозних розрахунків. Ця глибина (детальність визначається цілями інвестиційної діяльності і пов"язана з відповідною детальнішою сегментацією інвестиційного ринку.

У процесі деталізованої сегментації можуть бути виділені окремі галузі підгалузі, регіони, фірми тощо.

Етап 3. Вибір методів аналізу та прогнозування і здійснення прогнозних розрахунків. Прогнозування кон"юктури інвестиційного ринку здійснюється, в основному , за двома методами: факторним і трендовим.

Факторний метод аналізу кон "юктури інвестиційного ринку грунтується на вивчені окремих чинників, що впливають на попит, пропозицію та ціни, а також визначення можливих змін цих чинників у прогнозованому періоді (ці чинники поділяють на загальноекономічні і внутрішньоринкові ).

Трендовий метод грунтується на екстраполяції (продовженні в майбутньому) виявленої під час аналізу кон"юктурної тенденції на прогнозований період (з урахуванням змін стадій кон"юктури) . Цей метод вважається не досить точним, він може використовуватись лише для короткотермінового прогнозування.

 Обидва ж методи доцільно доповнювати методами експертних оцінок, що теж використовують для їх опрацювання різні математичні методи.

Окрім того, інвестиції в цінні папери завжди пов"язані з ризиком і тому аналізуючи кон"юктуру інвестиційного ринку необхідно приділяти увагу оцінці ризику цінних паперів. Для цього, в першу чергу потрібно визначити, який взагалі може бути ризик для всіх цінних паперів загалом, а також окремих їх видів.

ВИДИ РИЗИКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ.

1. Ризик падіння загальноринкових цін.

Цей ризик недоодержання сподіваного доходу за будь-якими активами пов"язаний падінням цін на всі, що обертаються на ринку, цінні папери одночасно.

2. Ризик інфляції.

Цєй ризик пов"язаний із зміною купівельної здатності грошей.

3. Галузевий ризик.

Пов"язаний зі зміною стану справ в окремій галузі промисловості

4. Фінансовий ризик.

Ризик пов"язаний із співвідношенням між величиною власних та позичкових грошових коштів.

5. Ризик ліквідності.

Це загроза затримки реалізації цінних паперів того чи іншого акціонерного товариства.

5. Систематичний та несистематичний ризики.

Ці види ризику пов"язані із ринковими коливаннями цін на цінні папери.

Всі ці види ризику виступають, як об"єктивні ринкові категорії і тому дуже важливого значення набуває питання їх аналізу та оцінки. Тобто проведення аналізу ринкової кон"юктури ринку цінних паперів є дуже важливим процесом в діяльності менеджера і основною його задачею є зниження ризику від проведення інвестицій, а також оцінка їх ефективності.

Слід відмітити, що придбання акцій – безумовно ризикована фінансова операція. Вклавши засоби в акції одного товариства, інвестор стає залежним від коливань їхньої курсової вартості на ринку цінних паперів. Але якщо він вклав свій капітал в акції кількох підприємств, то ефективність, звичайно, також буде залежати від коливань їхніх курсів. Вся ж сукупність цінних паперів складає їх портфель.

А за умов сучасного економічного стану в Україні, що характеризується дефіцитною інфляційною економікою зі спадаючим процесом виробництва, процесом зміни структури власності, в який поглиблюється система цілей формування інвестиційного портфеля може включати:

° збереження та приріст капіталу;

° придбання цінних паперів, котрі за умов обертання можуть замінити готівку;

° доступ через придбання цінних паперів до дефіцитної продукції та послуг майнових та немайнових прав;

° розширення сфери впливу та перерозподіл власності, створення холдінгових та ланцюгових структур;

° спекулятивну гру на коливаннях курсів за умов нестабільного, ненасиченого ринку цінних паперів;

° інші цілі.

Кінцевою ж метою найтиповішого управління портфелем є прибутковість, тобто перевищення доходів від інвестицій в цінні папери над витратами на залучення грошових ресурсів, необхідних для цих вкладень, за умов забезпечення певного ступеня ліквідності та ризику портфеля. Тому наступним кроком потрібно провести аналіз прибутковості від вкладень в цінні папери.