Мета економічного виховання у практиці роботи вчителів початкової школи — виховати самостійну, діяльну людину, наділену якостями ініціативного працівника, розумного господаря, достойного громадянина. Тому економічні знання передові учителі використовують майже в усіх предметах шкільного курсу.
НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА [5; 9]
Тема: Господарське використання водойм. Економічна казка
Завдання 1.
Біля одного великого міста, в лісі, жив чоловік. Був у нього шматочок поля, діляночка лісу і велике болото. Занедужав чоловік, відчув близьку смерть. Покликав він тоді синів і розділив своє багатство. Старшому віддав поле, середньому — ліс, а найменшому дісталось велике болото, що межувало між лісом і полем братів. Побачив батько, що найменший син зажурився, одержавши такий спадок, і сказав тоді: «Коли будеш мати мудру голову і працьовиті руки, то й болото зробить тебе багатим».
— Як би ви порадили найменшому синові розпорядитись спадком. Виберіть один із запропонованих варіантів. Обґрунтуйте його. Якщо можете, запропонуйте своє вирішення проблеми.
I — продати болото.
II — видобувати торф, продавати торф на поля.
III — запропонувати старшому братові торфяні добрива на поле, а середньому захист від болота для його лісу. Укласти з ними взаємовигідну угоду і, заручившись допомогою братів, осушити болото. Посадити культурні рослини. (Сусідство великого міста гарантує збут продукції.)
IV — Розчистити болото. Зробити став. Займатися розведенням риби. Завдання 2.
Риборозвідна база і м'ясокомбінат вирішили організувати підсобне господарство по вирощуванню хутрових звірів.
— Яких тварин ви б запропонували розводити? Виберіть із запропонованих: нутрія, норка, бобер, лисиця, ведмідь, песець, соболь.
— Які із названих тварин «зайві»?
(Ведмідь. Ця тварина для промислових потреб не вирощується. Нутрія і бобер живиться рослинною їжею.)
— Які з тварин мають промислове значення і в раціоні яких обов'язкове м'ясо? (Норка; лисиця; песець; соболь.)
Тема: Рух Землі навколо сонця
1. Як рух Землі навколо Сонця «регулює» роботу підприємств?
2. Чому в останній тиждень квітня годинник «поспішає» на одну годину, а в останній тиждень вересня «відстає» на одну годину? З якою метою це робиться?
3. Чому на наших полях не вирощують апельсини, лимони? Як це пов'язано з рухом Землі навколо Сонця?
4. Ведмідь Ласун має на Півночі фабрику, на якій виготовляє морозиво. Але вивозити морозиво зручніше тоді, коли на Півночі зима. Порадьте Ласунові, з якими країнами в цей час йому торгувати, щоб одержувати прибутки.
5. Як рух Землі навколо Сонця «диктує» ціни на овочі, фрукти?
Тема: Різноманітність природи України.
1. Крокодил Гена і Чебурашка зібралися на відпочинок до Чорного моря. Та що? На станції зібралося декілька ешелонів з рибою, м'ясом і пасажирський, в якому їхали Гена і Чебурашка. Це зловредна Шапокляк вирішила перешкодити друзям і зіпсувала на станції комп'ютер, який розподіляв ешелони. До якої з природних зон мандрують друзі?
ЗАПИТАННЯ ДО ГРИ «ЩО? ДЕ? КОЛИ?» [ 161
1. Назви яких корисних копалин вживаються для позначення характеру людини? (Золотий, залізний характер).
2. Які з корисних копалин називають «хлібом промисловості», «кров'ю промисловості»? Якого кольору буває золото? («біле золото», «чорне золото».)
3. Який економічний зміст поєднує ці копалини? Чому як спільну назву для них використовують слово «золотий"
4. У чому цінність справжнього золота?
5. Де в Україні протягом останнього часу відкрито родовища золота?
в. Що означай? слово «гроші»? (Корінь слова латинський, означав «гросеу» — «великий». З часом слово «гріш»—означало найдрібнішу монету. А прийшло це слово разом із значенням монети до нас з-за кордону. XIV—XV ст. на Русі були поширені празькі гроші; в XVI—XVII ст. — польські).
7. Які природні копалини використовувало людство для виробництва грошей? «Кам'яні» гроші — острів Яі Каролінського архіпелагу. Розмір монетки — три метри в діаметрі.
«Скляні» гроші існували у словаків.
Раковини каурі — в народів, які населяли береги південних морів.
Золоті, срібні, мідні — залежно від вартості,— заполонили Європу.
8. Що означає слово карбованець? Копійка? Гріш?
9. Що означає слово червінець?
10. Що означає вираз: «Пропав ні за гріш»? Яка вартість гроша?
(В першій половині XIX ст. — 2 копійки, в другій половині XIX ст. — півкопійки). Копійка — колись монета із зображенням вершника зі списом «коп'єм».
1 І. За скільки на ярмарку дід купив Козу-дерезу, з одноіменної казки? (За три копи).
12. Який зв'язок існує між куницею і першою грошовою одиницею часів Київської Русі? (Перші монети називались кунами, їх вартість залежала від еквівалента шкірок куниці.)
13. Який зв'язок існує між доларом і талером? (Долар — похідне від німецького слова талер, що означало назву монети великого розміру.)
14. Що означає фраза, яка часто вживається в арабських казках: «Взяв із собою в дорогу легке вагою, але тяжке вартістю». (Золото, дорогоцінне каміння.)
15. Який товар везли купці у знаменитій казці О. С. Пушкіна «Казка про царя Салтана»?
16. Яку ринкову операцію здійснив герой української народної казки «Калиточка»? (Бартерний обмін.)
17. Яких запасливих тварин не любить людина? Чому? (Ховрахів, мишей. Псують урожай.)
18. Який економічний зміст ховається у скоромовці? Пилип посіяв просо,
Просо поспіло.
Пташки прилетіли, просо поїли.
(Потерпів збитки.)
19. Як природа, з економічної точки зору, «потурбувалася» про верблюда, черепаху і про равлика? (Верблюд може не їсти довгий час. Равлик і черепаха постійно носять свої будиночки із собою.)
20. Відгадайте загадку: І не сани, і не віз — їхать добре, аби вліз. (Кінь).
Переслідуючи яку економічну мету, людина приручила цю тварину? (Швидкість у пересуванні — виграш у часі, вантажні перевезення — вигода у торгівлі.)
21. З землі робився.
На кужалі вертівся.
На огні пікся.
На базарі бував,
Людей годував,
Як упав, то й пропав,
Ніхто не поховав.
Відгадайте загадку. Яку копалину людина почала добувати найпершу? Для якого виду економічних операцій вона використовувалась? (Робили глиняний посуд. На базарі здійснювався бартерний обмін.)
22. Про порушення якого економічного закону йдеться у приказці? Як приймали, то й сала давали, а як прийняли, то й хліба не дали. (Порушення договору.)
23. Яких важливих економічних якостей вчать прислів'я?
— Як сіно косять, то дощів не просять.
— Посій ячмінь в грязь, то будеш князь.
— Як почав орать, то в сопілку не грать. (Робити все вчасно.) 2». Яке правило з розумного господарювання порушив Яків?
Якось Яків сіяв мак, Так-сяк, абияк. Виріс ярий Яків мак, Та щось коле, як їжак.
Що виросло у Якова? (Будяки.)
Яким економічним терміном можна назвати результати діяльності Якова? (Яків потерпів збитки.) До роботи слід відноситись серйозно, працювати старанно.
Додатковий матеріал до теми «Скелет і м'язи»
Пам'ятаєте казку про Машу і трьох ведмедів? Завітавши випадково в гості до ведмедів, Маша сідала по черзі на кожен стільчик і, зрештою, обрала по своєму зросту. Це ж стосувалось і ліжка. Чому це так? Бо стільці та ліжка великих ведмедів були дівчинці не зовсім зручні. Інакше кажучи, Маша сидячи на великих стільцях, не відпочивала, її скелет, м'язи одержували зайве навантаження, а, отже, викликали втому. Лише стілець і ліжко, підібрані по зросту, допомогли дівчинці відчути себе комфортно.
Ця простенька казочка може служити прикладом впливу на наше самопочуття та працездатність оточуючих нас предметів. В наше життя міцно ввійшли меблі з їх функціональною різноманітністю. Існують спеціальні інститути, які займаються конструюванням меблів та робочого обладнання, їх мета — зробити меблі максимально зручними, легкими, які б не створювали зайвого навантаження на м'язи та скелет працюючих і сприяли нормальній трудовій діяльності. Незручна поза викликає недостатнє збагачення киснем крові, мозку, ускладнює роботу органів кровообігу і приводить до передчасної втоми і захворювань.
В економічно розвинених країнах вже давно стало прописною істиною: меблеве оснащення виробництва ведеться зі строгим дотриманням їх функціонального призначення і для відповідних категорій працюючих. Це не лише турбота про здоров'я людей, а й можливість підтримувати високий рівень працездатності їх протягом дня [10].
Кожному підприємству економічно вигідно мати здорових працівників. Ось чому на виробництві в конторах обладнують спортивні куточки, тренажери. Всі бажаючі у вільну хвилину можуть займатись спортом.
Враховуючи вищесказане, можна вивести формулу високої продуктивності праці: продумана організація виробничого процесу, плюс гігієнічно обґрунтоване обладнання робочих місць, трудової реабілітації, плюс здоровий спосіб життя.
НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
ДИДАКТИЧНІ ІГРИ [ 141
Мета: Закріпити вивчені слова, розвиває навички синтезу.
У грі беруть участь два учні. Діти кидають кубики з позначеними на них буквами. Вчитель на демонстраційній дошці виставляє букви, які випали (Кубики в парі мають визначену кількість варіантів літер).
З цих літер викласти всі можливі слова, про які ви дізнались на уроках економіки. (Перемагає той, хто придумає найбільше варіантів літер.)
Ц, Н, І, П, С, Е, Г, Р, О, Ш.
(Ціна, пенсія, гроші)
Які з цих слів можна об'єднати в одну групу. Чому?
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ, В ОСНОВУ ЯКИХ ПОКЛАДЕНО ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ
1. Доки є земелька, доти й розум у Омелька.
2. З золотом, як з вогнем: і тепло з ним і небезпечно.
3. Купець, що стрілець, необачного жде.
4. Не жалій малого, бо згубиш велике.
5. Не жалій ухналя, бо й підкову згубиш.
6. Золотом зайця не доженеш.
7. Хочеш гроші мати, треба добре працювати.
8. Аби розум, то й гроші будуть.
Авторські пропозиції
У період переходу від ігрової діяльності в дитсадку до навчальної в школі словник дітей поповнюється активною лексикою, збагачуючись не тільки кількісно, а й якісно. Та припинити ігрову діяльність у початкових класах неможливо, бо в ній не лише розвивається пізнавальний інтерес до навчання, а й ефективне усне мовлення, яке є основою розвитку особистості молодшого школяра в цілому. Тому, на нашу думку, в економічному вихованні молодших школярів є найбільш ефективними дидактичні ігри економічного змісту.
Від найпростіших ігор, які проводяться, як правило, в І—3 класах на уроках мови, доречно поступово переходити до більш серйозних у 4 класі. Ігри повинні бути спрямовані на розширення обсягу словникового запасу учнів тією лексикою, яка входить у наше життя повсякденно, яку чують діти постійно в колі сім'ї, по радіо, телебаченню, читають у пресі. Зокрема, дітей постійно оточує сучасна економічна термінологія, без знання якої вони не зможуть стати повноцінними учасниками суспільно-політичного життя в Україні і світі.
На кожному уроці української мови завжди можна відвести по декілька хвилин для роботи над значенням цих лексем.
Доречно навчити учнів використовувати таку лексику прикладами до правил, вживати її в усному мовленні, а також для написання творів на відповідну тематику.
У цьому разі цікавими й корисними для розширення активного словника молодших школярів будуть вправи словотворчі, з багатозначними словами, синонімами, антонімами, етимологічним аналізом, тлумаченням лексичного значення за словником.
Пропонуємо ігри на матеріалі економічної термінології, спрямовані на збагачення активного словника та вдосконалення культури мовлення.
Методична порада. Для проведення ігор діти класу діляться на гомогенні або гетерогенні групи. Обирається в кожній групі лідер. Завдання ігрової вправи виконують усі разом, доповідають про виконання тільки лідери. Вимпелом переможця нагороджується та група, яка першою -за відведений час виконає правильно завдання.
Гра "Ерудит"
Учитель ділить клас на групи і роздає картки з таким записом:
/ експорт І суперництво
2 імпорт 2 заклад, функцією якого є посередництво в розрахунках і кредитах
3 бізнес 3 вивіз товару чи капіталу за кордон
4 банк 4 справа, діло, пов'язані з власним збагаченням
5 конкуренція 5 ввезення в країну іноземних товарів
Завдання. Під якими номерами лексичне значення відповідає поданим словам?
Як правильно писати: конкуренці- (-йою; -єю)? Поясніть, які теоретичні знання потрібно мати, щоб написати це слово правильно.
Гра "Доберіть родича"
Учитель пропонує групам дітей картки зі словами на позначення економічної лексики. Потрібно до кожного слова дібрати "родича", визначити частину, яка їх об'єднує в одну сім'ю. Після цього дітям можна запропонувати побудувати діалоги на тему: "Експортні замовлення" або "Комерційна таємниця".
Банкір (банк, банкова система, банківська гарантія).
Експорт (експортні замовлення, експортувати).
Комерція (комерційна таємниця).
Акція (акціонерне товариство).
Валюта (валютна виручка).
Гра "Реклама"
Дітям дається пояснення слова "реклама": яскрава розповідь про властивості товарів та послуг з метою їх збуту.
Групам виноситься завдання: розповісти про новий товар так, щоб домогтися прихильності до нього у великої кількості людей.
Для реклами можна запропонувати слова на позначення таких предметів: пилосос, праска, мікрохвильова піч, електроніж, холодильник.
Гра "Відшукай синоніми"
Дітям пропонується розгадати два ребуси, записати синонімічне слово до відгаданого і пояснити лексичне значення через контекст.
Маклер
Пеня
(Маклер— посередник при укладанні договорів, торгових біржових угод; пеня — штраф, санкція за несвоєчасне виконання фінансових зобов'язань).
Гра "Розсудіть"
Учням учитель зачитує уривок з твору М. Стельмаха "Дума про тебе" та байку С.Руданського і виносить завдання: чому дійові особи з наведених творів мали таке уявлення про значення слів товар, торгівля, банк?
— Чи однакове закінчення будуть мати ці слова в Ор. відм.? Доведіть правильність своїх думок прикладами інших слів.
Дума про тебе
— Банк? А що воно таке?
— Це така велика хата, де всюди літають гроші, і паперові, і з чистого золота.
— А хіба ж гроші не закопують у землю?
— У банку не закопують... М. Стельмах
Гра "Не розірви ланцюг"
Учитель пояснює дітям хід гри так: "Я називаю букву алфавіту, а хто знає — відразу називає слово, яке починається цією буквою, за його лексичним значенням. Виграє той, хто правильно назве, вимовить та запише слова".
А (форма публічного продажу майна) — аукціон.
Б (кредитно-фінансова установа) — банк.
З (промислове підприємство з відповідним рівнем механізації) — завод.
М (управляючий) — менеджер.
П (обов'язкові платежі) — податки.
Ф (підприємець) — фермер.
Гра "Хто швидше"
Учитель називає родове поняття, а діти додають приклади видових, записуючи в зошити, а потім вводять ці слова в речення.
Наприклад: Побутова техніка (міксери, плити, праски...). Заводський продукт праці (машини, телевізори...). Грошова одиниця (гривня, карбованець, долар...).
Гра "Товар — гроші, гроші — товар"
Клас ділиться на 4 команди. Перша команда "працює" на заводі, виробляючи товар першої необхідності. Діти викладають на столі "малюнкові" слова: телефон, праска, телевізор, магнітола, муз-центр, електробудильник і т.п. Друга команда укладає договір із заводом на відповідну партію товарів (представник від другої команди проводить діалог з представником першої команди). "Товари" (окремі малюнки) забирають і вивозять на базар (перекладають на другий стіл). На базарі є продавці та покупці: за паперові гроші (виготовляють самі учні) купують товар, торгуючись, збиваючи ціну.
Коли товар буде продано, гроші несуть у банк і одержують цінний папір, у якому зазначено суму та процент, який нараховують за відповідний термін зберігання грошей.
Така гра може проводитися в позаурочний час. Діти спілкуються між собою, "продають", "купують", "вкладають" гроші в банк, "обмінюють" валюту і т.д.
Кожна запропонована нами гра спрямована на збагачення активного словника школярів економічною термінологією, на вироблення вміння спілкуватися, використовуючи нові слова, будувати монологи, діалоги, правильно поводитися в конкретній ситуації, правильно звертатися з проханням, пропозицією.. Використання таких ігор викликає інтерес у дітей; який є рушійною силою, спрямованою на розвиток мовленнєвої діяльності, в процесі якої удосконалюється правильна, орфоепічна вимова цієї лексики, підвищується культура мовлення та розширюється кругозір дітей.
Висновки
Початкова школа є основною ланкою економічного виховання, де здійснюється формування в учнів готовності до самостійної цивілізованої, узаконеної економічно-підприємницької діяльності, власного мислення. У зв'язку з цим вимагає суттєвого удосконалення зміст навчального процесу, створення незвичайних педагогічних умов для економічного виховання школярів, в період запровадження ринкових відносин. Абсолютно зрозуміло, що це непроста справа, яка потребує неабияких наукових обґрунтувань, практичних навиків, пропозицій.
Основним елементом економічного виховання є економічне мислення -внутрішня якість особистості, яка зумовлює її здатність осмислювати й засвоювати економічні знання, здобуті в результаті опосередкованого, узагальненого й адекватного відбиття дійсності, реалізувати у практичній діяльності. Ознака "економічне" надає терміну мислення своєрідного забарвлення, яке не тільки підкреслює його зміст, а й виражає стиль мислення, його спрямованість. Розвиток економічного мислення учнів передбачає не тільки застосування загальних норм правильного мислення до даного змістовного матеріалу, а й певну орієнтацію в осмисленні соціально-економічної дійсності.
Економічне мислення є єдністю змісту економічних знань, способів розумових дій і установок особистості на їх використання в пізнанні та осмисленні конкретних соціально-економічних явищ. Можна виділити такі складові економічного мислення, що є об'єктами формуючого впливу педагога: мотиваційна, операційна (інтелектуально-логічна) й дієво-практична. Мотиваційна складова економічного мислення людини виражає її ставлення як суб'єкта до об'єкта пізнання, до завдань, які вона виконує, забезпечує готовність до аналізу, осмислення соціально-економічних явищ. проектує економічну свідомість на сучасність, суперечності та окремі прояви цієї свідомості у властивій їй системі зв'язків. Операційна (інтелектуально логічна) складова - це способи аналітико-синтетичного мислення, що реалізуються завдяки логічним діям. Дієво-практична складова — це досвід творчої діяльності, в якій формується й реалізується економічне мислення.
Економічна підготовка педагогічних кадрів, включає загальноекономічний, дидактичний, психологічний, соціально-педагогічний, організаційно-педагогічний, виховний, методичний і управлінський аспекти. Усі вони перебувають у тісному взаємозв'язку, доповнюють один одного і становлять єдину економічно-педагогічну структуру. В тих навчальних закладах, де економічній підготовці педагогічних кадрів приділяють належну увагу, перераховані вище аспекти спрацьовують на визначений результат: педагоги володіють економічними термінами, вміють ними оперувати в практичній діяльності, методично правильно вводять їх до контексту навчально-виховного заняття.
В економічному вихованні молодших школярів є найбільш ефективними дидактичні ігри економічного змісту. Від найпростіших ігор, які проводяться, як правило, в 1—3 класах на уроках мови, доречно поступово переходити до більш серйозних у 4 класі. Ігри повинні бути спрямовані на розширення обсягу словникового запасу учнів тією лексикою, яка входить у наше життя повсякденно, яку чують діти постійно в колі сім'ї, по радіо, телебаченню, читають у пресі. Зокрема, дітей постійно оточує сучасна економічна термінологія, без знання якої вони не зможуть стати повноцінними учасниками суспільно-політичного життя в Україні і світі.
Література
1. Алейников И.Н. Экономика и школа // Сов. педагогика. - 1990. - №6. - С. 45-49.
2. Будник О. Виховання господарської культури школярів // Шлях освіти. - 1999. - №1. -С. 8-11.
3. Вачевський М. Ціни в ринковій системі господарювання // Рід. школа. - 1995. - №10. - С 29-30.
4. Верховодова Л.Т. Взаємозв'язок освіти з економікою країни // Рад. школа. - 1989. -№1.-С 30-35.
5. Дрозденко Л.І. Виховання економічної культури // Палітра педагога. - 1997. - №4. -С. 20-23.
6. Друзь Б.Г. В гостях у робота // Поч. школа. - 1986. - №8. - С 47-52.
7. Дудик В.С Вчити нового економічного мислення // Рад. школа. - 1989. - №5. - С 21-23.
8. Єременко Л.В. Економічне виховання учнів // Поч. школа. - 1986. - №8. - С 44-47.
9. Загривий В. Економічне виховання школярів // Рід. школа. - 1999. - №9. - С 34-35.
10. Левчук З.К. Воспитание у детей элементов экономической культуры // Нач. школа. -1990. -№5.-С. 19-21.
11. Лукаш СВ. Педагогічне розуміння економічного мислення // Педагогіка і психологія. - 1999. - №1. - С 14-26.
12. Нісімчук А.С. Про економічне виховання учнів // Рад. школа. - 1988. - №8. - С 54-58.
13. Побірченко Н.А. Розвиваємо схильності до підприємництва // Поч. школа. - 1996. -№7. - С 26-27.
14. Солдатова Л. Дидактичні ігри з використанням економічної термінології // Поч. школа. - 2000. - №6. - С 27-28.
15. Шпак О.Т. Економічна підготовка учнів у сучасних умовах господарювання // Рад. школа. - 1991. - №7. - С 56-60.
16. Шпак О.Т. Підвищувати ефективність економічного виховання учнів // Рідна школа. -1986. - №9.-С 41-47.
17. Щедрина Е.В. Исследования экономических представлений у детей // Вопр. психологии. - 1991. - №2. - С. 157-164.
Дата: 2019-05-28, просмотров: 265.
